ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2024 року
м. Київ
справа № 120/490/23
адміністративне провадження № К/990/35621/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу № 120/490/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.05.2023 (суддя Комар П. А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 (головуючий суддя Залімський І. Г., судді Сушко О. О., Мацький Є. М.),
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо відмови в праві на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати пільговий стаж роботи 5 років 21 день, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1;
- зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області призначити, нарахувати і сплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з моменту його звернення, тобто з 28.11.2022.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що згідно з трудовою книжкою та довідкою від 23.11.2022 № 01.01-25/3292 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що видана КП "Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова Вінницької обласної ради", його пільговий стаж становить 5 років та 21 день, однак ГУ ПФУ в Хмельницькій області відмовило у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1 у зв`язку із відсутності необхідного пільгового стажу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.05.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023, позов задоволено частково: визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період з 05.06.1997 по 24.06.2001; зобов`язано ГУ ПФУ у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 05.06.1997 по 24.06.2001 на посаді лікаря-рентгенолога в відділенні променевої діагностики. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця.
За висновком судів, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Суди дійшли висновку, що позивач надав відповідачеві всі необхідні документи, які підтверджують наявність спірного пільгового стажу роботи зі шкідливими умовами праці, який для обчислення пенсії підлягав зарахуванню як стаж роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, проте відповідач цього не зробив, допустивши протиправність у своїх діях.
На підставі викладеного суди виснували про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу періоди роботи з 05.06.1997 по 24.06.2001 на посаді лікаря-рентгенолога в відділенні променевої діагностики у Вінницькій обласній лікарні ім. М. І. Пирогова, а відтак й до задоволення вимог у цій частині.
Що стосується позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.08.1995 по 03.08.1996 на посаді лікаря-інтерна по рентгенології, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на те, що однією з умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи.
Урахувавши, що посада лікаря-інтерна по рентгенології не передбачена Списком № 1 розділом ХІХ КП 12300000-20426, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994, №162, суди дійшли висновку про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача з 01.08.1995 по 03.08.1996 до пільгового стажу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2023 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
Як свідчить зміст касаційної скарги, позивач не погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 роботи на посаді лікаря-інтерна-рентгенолога.
Доводить помилковість посилання судів на ту обставину, що посада лікаря-інтерна відсутня у Списку № 1, оскільки відповідно до згаданого списку право на зарахування пільгового стажу мають лікарі-рентгенологи, а також лікарі, постійно зайняті у рентгеноопераційних і ангіографічних кабінетах.
ОСОБА_1 вказує на те, що наказом Міністерства охорони здоров`я від 28.10.2022 № 385 затверджено Перелік лікарських посад у закладах охорони здоров`я, відповідно до якого лікар-інтерн є лікарем-спеціалістом (пункт 35 розділ ІІІ).
Позивач наголошує, що працював повний робочий день у шкідливих умовах з 01.08.1995 по 03.08.1996 на посаді лікаря-інтерна по рентгенології, відтак має право на зарахування цього періоду роботи до пільгового стажу.
Також зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (щодо зарахування періоду роботи лікарем-інтерном до пільгового стажу за Списком № 1).
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2023 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
ГУ ПФУ в Хмельницькій області та ГУ ПФУ у Вінницькій області не реалізували право подати відзив на касаційну скаргу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 28.11.2022 звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).
До заяви позивач долучив: паспорт серії НОМЕР_1, виданий 04.06.1997; трудову книжку від 18.03.1986 НОМЕР_2 ; картку платника податків; копії довідки від 23.11.2022 за № 01.01-25/3292 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої КП "Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М .І. Пирогова Вінницької обласної ради"; накази про затвердження атестації робочих місць за умовами праці по Вінницькій обласній клінічній лікарні ім. М. І. Пирогова від 06.05.2004 № 7, від 07.03.1995 № 27, від 14.10.1998 № 82-1.
Заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуто ГУ ПФУ в Хмельницькій області та прийнято рішення від 02.12.2022 № 023830020514 про відмову у призначення пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 (10 років).
Зокрема, до пільгового стажу не зараховано періоди:
- з 01.08.1995 по 03.08.1996, оскільки посада лікаря-інтерна по рентгенології не передбачена Списком № 1 розділу ХІХ КП 12300000-20426, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162;
- з 05.06.1997 по 24.06.2001, оскільки не підтверджено роботу в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці протягом повного робочого дня первинними документами. Крім того, надані копії наказів на атестацію робочих місць за умовами праці від 07.03.1995 № 27, від 14.10.1998 № 82-1, від 06.05.2004 № 47 не завірені належним чином.
Не погодившись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закон № 1058-ІV, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 9 цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.