ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/3278/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Баранця О.М., Губенко Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.,
за участю представників учасників справи:
позивача - Авдонін О.В., Кокарєв А.П. (адвокат),
відповідача - Павленко А.Л. (адвокат), Павленко Р.А. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області
(суддя - Нікітенко С.В.)
від 19.12.2023
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Діброва Г.І., судді - Богацька Н.С., Разюк Г.П.)
від 12.03.2024
у справі за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Два Платани"
про визнання протиправною діяльності голови правління та визнання недійсним рішення.
Короткий зміст позовних вимог, заяви про відшкодування витрат на правову допомогу та рух справи
1. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Два Платани" (далі - ОСББ), в якому просив:
- визнати протиправною діяльність голови правління ОСББ ОСОБА_2 щодо організації та проведення загальних зборів ОСББ під час дії обмежень, які введені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 при встановленні "червоного" рівня епідемічної небезпеки та недотримання вимог статуту ОСББ щодо дотримання кворуму присутніх на загальних зборах;
- визнати недійсними рішення Загальних зборів ОСББ від 08.04.2021, які оформлені у вигляді протоколу без номеру загальних зборів, проведених 08.04.2021 за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 .
2. Господарський суд Одеської області рішенням від 13.07.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022, позов задовольнив частково, визнав недійсними рішення загальних зборів ОСББ від 08.04.2021, які оформлені протоколом від 08.04.2021, у задоволенні решти позову відмовив.
3. Верховний Суд постановою від 18.04.2023 касаційну скаргу ОСББ задовольнив, скасував рішення суду першої та апеляційної інстанцій, справу передав на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
4. Під час нового розгляду справи 23.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 ГПК України.
5. Господарський суд Одеської області ухвалою від 31.10.2023 заяву ОСОБА_1 задовольнив, залишив без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСББ про визнання протиправною діяльності голови правління та визнання недійсним рішення та повернув з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 2 270 грн.
6. 31.10.2023 ОСББ звернулось до суду першої інстанції із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 42 790,25 грн.
7. Господарський суд Одеської області призначив заяву ОСББ щодо стягнення витрат на правничу допомогу до розгляду у судовому засіданні.
8. 08.11.2023 позивач звернувся до Господарського суду Одеської області із запереченнями, у яких позивач просив суд відмовити відповідачу в повному обсязі у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу на загальну суму 42 790,25 грн у зв`язку із їх необґрунтованістю.
9. 09.11.2023 ОСББ подало до суду першої інстанції уточнення до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, у якій відповідач просив суд стягнути 50 735,25 грн. Відповідач додатково заявив про відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг. До уточненої заяви додано платіжні доручення про сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.
10. Заява про стягнення витрат на правничу допомогу та уточнена заява про стягнення витрат на правничу допомогу обґрунтовані тим, що дії позивача недобросовісні, позивач зловживав процесуальними правами щодо звернення з позовом та заявлення клопотань про витребування доказів. Також ОСББ вказувало, що необґрунтовані дії позивача полягають у тому, що він подав заяву про залишення позову без розгляду вже після розгляду справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, під час нового розгляду справи, що є підставою для відшкодування понесених відповідачем витрат на правову допомогу згідно з частинами п`ятою, шостою статті 130 ГПК України.
Короткий зміст додаткової ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
11. Додатковою ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2023, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024, заяву ОСББ про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ такі суми судових витрат: судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405,00 грн; судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4 540,00 грн; 3 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу під час первинного розгляду справи в Господарському суді Одеської області та 140,25 грн витрат пов`язаних з первинним розглядом справи; 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи; 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного розгляду справи; 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу під час повторного розгляду справи в Господарському суді Одеської області. У задоволенні решти вимог заяви відповідача відмовлено.
12. Судові рішення мотивовані таким:
- з урахуванням обставин цієї справи в діях позивача вбачається непослідовна поведінка сторони судової справи, яка виразилась у сукупності таких дій: поданні позовної заяви, заперечення проти задоволення апеляційної та касаційної скарги відповідача, а під час нового розгляду справи у підготовчому провадженні підтримання заявлених позовних вимог, подання клопотання про залучення нових доказів, подання клопотання про витребування доказів і наостанок, звернення до суду із заявою про залишення позову без розгляду;
- у цьому випадку під неправомірними діями позивача слід розуміти реалізацію ним свого права, передбаченого статтею 226 ГПК України, шляхом подання до суду заяви про залишення позову без розгляду, внаслідок якої суд залишив позов без розгляду, з огляду на що вимоги заявника про відшкодування йому за рахунок позивача судових витрат у справі є частково обґрунтованими (враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 19.04.2021 у справі № 924/804/20);
- витрати на правничу допомогу адвоката відповідача, виходячи з їх реальності та розумності, не є співмірними з такою допомогою, а тому з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені відповідачем витрати на правову допомогу у розмірі 25 280,50 грн. Водночас позивач вже сплатив на користь відповідача 3 640,25 грн, які були стягнуті під час першого розгляду справи судом першої інстанції, а тому вказані кошти підлягають виключенню із задоволеної суми і слід стягнути 21 640,50 грн;
- також відшкодуванню підлягає судовий збір, сплачений відповідачем за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 7 945 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу
13. 02.04.2024 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить додаткову ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення вимог про стягнення судових витрат в розмірі 29 585,25 грн скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити повністю.
14. Касаційна скарга обґрунтована таким:
- суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, вкладених у постанові від 06.03.2024 у справі № 905/1840/21, від 04.05.2023 у справі № 910/5911/22, що для застосування частини п`ятої статті 130 ГПК України суд має встановити, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується;
- поведінка позивача не була непослідовною, адже під час первісного розгляду справи позов частково було задоволено. Через відсутність висновку Верховного Суду, що стало підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, позивач не міг спрогнозувати, що касаційну скаргу відповідача буде задоволено;
- підтримувати позов на тих самих підставах та з тими ж доказами з огляду на висновки Верховного Суду у цій справі (який направив справу на новий розгляд) було неефективно, що стало підставою для подання клопотання про залишення позову без розгляду;
- суди помилково поклали судові витрати на позивача, оскільки залишили поза увагою, що відповідач отримує безоплатну правову допомогу за рахунок держави та не застосували частину першу статті 126 ГПК України щодо виключення стосовно відшкодування витрат у разі, коли надання правничої допомоги здійснюється за рахунок держави;
- суди помилково прийняли уточнення до заяви про відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки її подано з пропуском строку, встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК України (ухвала постановлена 31.10.2023, повний текст складено 01.11.2023, а уточнену заяву подано 09.11.2023).
15. 24.04.2024 позивач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти вимог касаційної скарги.
16. Відзив на касаційну скаргу мотивовано таким:
- недобросовісні дії позивача полягають у оскарженні всього рішення ОСББ, яка фактично полягає у незгоді в усуненні його зі статутних органів ОСББ;
- про недобросовісні дії позивача відповідач заявляв у клопотанні до суду касаційної інстанції про зупинення виконання судових рішень, яке було мотивовано необхідністю відрахувань з бюджету ОСББ внесків з його бюджету у розмірі 941 147, що могло призвести до невиплати заробітних плат штатним працівникам;
- позивач ініціював та розпочав тривалий судовий процес для реалізації власної мети щодо своїх інтересів і наостанок заявив про залишення позову без розгляду;
- суди розглядали дії позивача у їх сукупності з іншими необґрунтованими діями позивача, які стали підставою для звернення відповідача за правовою допомогою.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
17. Верховний Суд вважає, що підстави для задоволення касаційної скарги відсутні з огляду на таке.
18. Згідно з частинами першою - четвертою статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
19. Стаття 129 ГПК України регламентує загальні правила розподілу судових витрат.
20. Положення статей 126, 129 ГПК України є універсальними у правовідносинах при розподілі витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи (постанова Верховного Суду від 06.03.2024 у справі № 905/1840/21, на яку посилається скаржник).
21. При цьому порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду визначено нормами статті 130 ГПК України.
22. Відповідно до частини п`ятої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
23. Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 у справі № 910/5911/22, на яку посилається скаржник, зробив такі висновки:
- правовий аналіз статтей 129, 130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі, зокрема залишення позову без розгляду у справі, суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною (пункт 8.11.);