ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/12058/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О. О. - головуючий, Бакуліна С. В., Баранець О. М.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024
у складі колегії суддів: Коробенко Г. П. - головуючий, Тищенко А. І., Кравчук Г. А.
та на рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2023
суддя: Трофименко Т. Ю.
у справі № 910/12058/23
за позовом корпорації "ТСМ ГРУП"
до акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 3 982 172,91 грн,
за участю представників:
від позивача: Носик Б.М.,
від відповідача: не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Корпорація "ТСМ ГРУП" звернулася до господарського суду з позовом до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 відповідача замінено на правонаступника - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом") про стягнення заборгованості у розмірі 3 982 172,91 грн, з яких: 955 365,15 грн основного боргу, 1 521 603,58 грн пені, 243 459,78 грн 3% річних та 1 261 744,40 грн втрат від інфляції.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 06/20 на виконання комплексу робіт від 27.05.2020.
Короткий зміст оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх ухвалення
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/12058/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь корпорації "ТСМ Груп" 955 365 грн 15 коп. основного боргу, 243 459 грн 78 коп. 3% річних, 1 254 687 грн 80 коп. інфляційних втрат, 436 481 грн 08 коп. пені, 59 626 грн 74 коп. судового збору та 56 897 грн 40 коп. витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині позову відмовлено. Органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі № 910/12058/23, в порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України ухвалено нараховувати 3% річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з дати набрання даним рішенням суду законної сили до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: (СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 % річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих процентів з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ Груп" .
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що відповідач свій обов`язок з оплати виконаних позивачем робіт та поставленого обладнання за Договором не виконав, а тому позов про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 955 365,15 грн підлягає задоволенню повністю. Судом відхилено посилання відповідача на наявність підстав для зменшення заявлених позивачем 3% річних. Перевіривши розрахунок позивача 3% річних, суд встановив його обґрунтованість та арифметичну правильність, у зв`язку з чим дійшов висновку, що вимоги про стягнення 243 459,78 грн 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.
Встановивши, що здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за періоди з 21.03.2022 по 18.07.2023 по кожній видатковій накладній та кожному акту, є помилковим, суд вказав, що обґрунтованим розміром інфляційних втрат, який підлягає стягненню з відповідача, є сума 1 254 687,80 грн.
Здійснивши перерахунок заявлених позивачем сум пені за кожний період прострочення за видатковими накладними № 79 від 02.09.2020 та № 78 від 03.09.2020 та актами №№ 1-3 від 28.12.2020, суд встановив, що визначена позивачем сума пені у розмірі 1 521 603,58 грн є обґрунтованою. Проте враховуючи заявлене відповідачем клопотання про зменшення пені до 99%, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру заявлених до стягнення пені до 436 481,08 грн.
Беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання професійної правничої допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, з огляду на часткове задоволення позовних вимог суд дійшов висновку про покладення витрат на правову допомогу на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024, переглядаючи рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині, а саме в частині задоволення вимог про стягнення 3 % річних та в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу, рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/12058/23 залишено без змін.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції вмотивовано задоволено позовні вимоги про стягнення 243 459,78 грн 3 % річних у повному обсязі. Також апеляційний суд вказав, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача, 56 897, 40 грн.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 та рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/12058/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в розмірі 243 459,78 грн залишити без задоволення. Також скаржник просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами до 1000 грн.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
За змістом касаційної скарги скаржник не погоджується з судовими рішеннями в частині стягнення 3% річних в розмірі 243 459,78 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 56 897,40 грн. та вважає, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 щодо можливості суду за певних умов зменшити розмір 3% річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України. На переконання АТ "НАЕК "Енергоатом", наявні об`єктивні обставини, які мають істотне значення та свідчать про наявність обґрунтованих підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення з АТ "НАЕК "Енергоатом" відсотків річних.
Скаржник просить Суд врахувати, що втрата відповідачем значної частини виробничих потужностей внаслідок окупації Запорізької АЕС, покладання на відповідача в умовах воєнного положення додаткового фінансового тягаря у вигляді спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільного інтересу і необхідність в таких умовах підтримувати безпеку АЕС (Рівненської, Хмельницької, Південноукраїнської) є надзвичайними обставинами, які перешкодили відповідачу своєчасно виконати свої зобов`язання. Існування таких обставин є загальновідомим і не може заперечуватись учасниками спору виключно тому, що відповідач не направив позивачу формальне повідомлення про настання надзвичайних обставин.
В частині оскарження рішень щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, скаржник зазначає, що вартість послуг на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести, має неспівмірний розмір з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; наявна мінімальна кількість підготовлених документів, які подані до справи; проведено мінімум аналітичної роботи адвоката; витрати на правову допомогу не співмірні зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, надані послуги, ціною позову, значенням справи для сторони; незначна складність справи; відсутній публічний інтерес до справи.
АТ НАЕК "Енергоатом" в особі філії ВП ПАЕС вважає, що заявлена сума послуг на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності. Позивачем відповідно до ст. 74 ГПК України не надано доказів, які б довели, що його витрати є співмірними з виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову або значенням справи для сторін, а отже вони не підлягають стягненню з АТ НАЕК "Енергоатом" в особі філії ВП ПАЕС.
Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Корпорація "ТСМ Груп" 08.05.2025 надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу через систему "Електронний суд".
Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2024 Верховний Суд встановив позивачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 06.05.2024.
Отже відзив подано позивачем з пропуском встановленого Верховним Судом строку для подання відзиву.
Клопотання про продовження вказаного строку та мотивів про неможливість подачі відзиву у передбачений судом строк, позивач не наводить.
Відповідно до частини 2 статті 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на зазначене та враховуючи, що ухвалу Верховного Суду від 16.04.2024 направлено позивачу 16.04.2024 в Електронний кабінет, Верховний Суд відзив позивача залишає без розгляду.
Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
27.05.2020 між державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (замовник) та корпорацією "ТСМ Груп" (генеральний підрядник) укладено договір №06/20 на виконання комплексу робіт (реєстраційний №20-123-08-20-06473 від 24.07.2020), відповідно до п. 1.1. якого генеральний підрядник зобов`язується за завданням замовника з дотриманням вимог законодавства виконати комплекс робіт з теми: "ВП Южно-Українська АЕС. Обладнання автоматизованого інформаційно-управляючого комплексу технічних засобів об`єднаного командного пункту та службових приміщень. Постачання обладнання та будівельні роботи" в цілому або за етапами в обсягах та у строки, що зазначені у Графіку виконання робіт (Додаток № 2) та у Відомостях обсягів робіт (Додаток № 4) до вказаного Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору договірна ціна робіт, доручених до виконання генеральному підряднику, визначена Протоколом угоди про договірну ціну (Додаток № 1) і складає: 36 674 818,63 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 6 112 469,77 грн, у тому числі: постачання обладнання: 4 694 475,60 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 782 412,60 грн; будівельні роботи: 31 980 343,03 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 5 330 057,17 грн.
При цьому, за положеннями пунктів 2.2., 2.3. Договору, договірна ціна є динамічною, визначається відповідно до положень ДСТУ Б Д. 1.1.-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва". Остаточна ціна Договору визначається з урахуванням фактично виконаного обсягу робіт та фактичних витрат генерального підрядника на придбання матеріальних ресурсів у порядку, визначеному умовами Договору, але не може перевищувати договірної ціни, заявленої у Договорі. Зміни, внесені замовником в проектно-кошторисну документацію, оформлюються відповідними додатковими угодами.
У підпункті 4.1.1. п. 4.1. Договору сторони погодили, що оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок генерального підрядника після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складеної на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В протягом 45 банківських днів.
Оплата за поставлене обладнання здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок генерального підрядника за кожну партію обладнання згідно з видатковою накладною на цю партію протягом 45 банківських днів з дати поставки, після завершення процедури вхідного контролю за кількістю та якістю обладнання. Датою поставки партії обладнання є дата накладної. Оплата поставленого обладнання відбувається згідно зі специфікацією до Договору, після надання генеральним підрядником документа, підтверджуючого якість товару та приймання товару замовником відповідно до вимог, викладених СОУ НАЕК 038 (п.п. 4.1.2. п. 4.1. Договору).
Сторонами складено та підписано Додатки №№ 1, 2, 3, 4, 5, якими є: протокол погодження договірної ціни, графік виконання робіт, договірна ціна з додатками, відомість обсягів робіт, специфікація обладнання.
03.11.2020 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, якою Додатки № 2 та № 5 викладено у новій редакції, як додатки № 1 та № 2 до цієї додаткової угоди. Крім того, сторони погодили викласти п. 16.6. Договору в новій редакції та встановили термін дії Договору до 30.03.2023.
На виконання умов Договору позивач виконав, а відповідач прийняв будівельні роботи на загальну суму 3 011 499,31 грн, що підтверджується:
- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 1 за грудень 2020 року, підписаною сторонами 28.12.2020;
- актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року, підписаного сторонами 28.12.2020, на суму 2 420 059,92 грн з ПДВ;
- актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року, підписаного сторонами 28.12.2020, на суму 27 759,38 грн з ПДВ;
- актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року, підписаного сторонами 28.12.2020, на суму 563 680,01 грн з ПДВ.
Крім того, відповідно до умов Договору позивач здійснив поставку обладнання на загальну суму 2 720 691,60 грн, що підтверджується:
- видатковою накладною № 79 від 02.09.2020 на суму 763 447,20 грн з ПДВ, підписаною сторонами;
- видатковою накладною № 78 від 03.09.2020 на суму 1 957 244,40 грн з ПДВ, підписаною сторонами.
Позивач звертався до відповідача з листом-претензією від 09.09.2021 № 183 щодо сплати заборгованості у розмірі 5 732 190,91 грн, яка виникла у відповідача за Договором, у відповідь, зокрема, на який відповідач у листі від 30.09.2021 №51/16963 підтвердив наявну заборгованість за Договором у вказаному розмірі, однак, із посиланням на фінансові труднощі, вказав, що така заборгованість буде погашена після здійснення відповідного фінансування.
Крім того, суди встановили, що 21.03.2022 між корпорацією "ТСМ Груп" (первісний кредитор) та приватним акціонерним товариством "ЮЖЕНЕРГОБУД" (новий кредитор) укладено договір № 06/20-ЮЕБ/П про відступлення права вимоги (надалі - Договір відступлення права вимоги), відповідно до умов п. 1.1. якого первісний кредитор передає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору відповідно до Договору між корпорацією "ТСМ Груп" та ВП "Южно-Українська АЕС".
Відповідно до п. 1.2. Договору відступлення права вимоги, новий кредитор одержує замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів в розмірі, визначеному в п. 2.1. цього договору.
Пунктом 2.1. Договору відступлення права вимоги визначено, що право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в сумі 4 776 825,76 грн.
Згідно з положеннями п. 2.2. Договору відступлення права вимоги (в редакції додаткової угоди до цього договору від 21.03.2022), право вимоги, яке первісний кредитор передає, а новий кредитор набуває за цим договором, складається з:
1) права вимоги до боржника щодо виконання частини зобов`язання з оплати за видатковою накладною № 79 від 02.09.2020 на суму 636 206,00 грн;
2) права вимоги до боржника щодо виконання частини зобов`язання з оплати за видатковою накладною № 78 від 03.09.2020 на суму 1 631 037,00 грн;
3) права вимоги до боржника щодо виконання частини зобов`язання з оплати за Актом № 1 від 28.12.2020 на суму 2 016 716,60 грн;
4) права вимоги до боржника щодо виконання частини зобов`язання з оплати за Актом № 2 від 28.12.2020 на суму 23 132,82 грн;
5) права вимоги до боржника щодо виконання частини зобов`язання з оплати за Актом № 3 від 28.12.2020 на суму 469 733,34 грн.
Звертаючись із даним позовом до суду, позивач вказує, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за Договором, виконані роботи та поставлене обладнання не оплатив, у зв`язку з чим та враховуючи відступлення частини вимог за Договором відступлення права вимоги на суму 4 776 825,76 грн, залишок заборгованості відповідача перед позивачем становить 955 365,15 грн, яку позивач просить стягнути за цим позовом. Крім суми основного боргу, у зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1 521 603,58 грн пені, 243 459,78 грн 3% річних та 1 261 744,40 грн інфляційних втрат. Також позивач просить суд застосувати ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України та вказати в рішенні про нарахування 3% річних та пені на суму боргу до моменту виконання такого рішення відповідачем.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та господарського суду апеляційної інстанції
Оскільки рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 243 459,78 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 56 897,40 грн., Верховний Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та не перевіряє обґрунтованість та законність судових рішень в частині позовних вимог про стягнення інших сум заборгованості.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до статті 11 ЦК України, зокрема, є договори та інші правочини.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за Договором, виконані роботи та поставлене обладнання не оплатив, наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 5 732 190,91 грн відповідачем не заперечується.
Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.