ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/8552/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р.- головуючий, Мамалуй О.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,
представників учасників справи:
Державного підприємства "Український центр "Безпека" - Щиголь М.В.,
Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" - Степанишена А.В.,
Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" - Павленко О.В.,
розглянув у закритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Український центр "Безпека"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 (суддя Плотницька Н.Б.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 (колегія суддів: Шапран В.В., Буравльов С.І., Гаврилюк О.М.)
у справі за позовом Державного підприємства "Український центр "Безпека" (далі - УЦ "Безепека")
до Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (далі - Конструкторське бюро)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" (далі - АТ "УОП")
про стягнення 4 647 645,60 грн.
СУТЬ СПОРУ
1. У цій справі спір виник між двома державними підприємствами щодо виконання контракту на викання робіт за державним оборонним замовленням. Виконавець вчасно виконав роботи, втім порушив строк постачання обладнання, який був зазначений як один із проміжних етапів виконання контракту.
2. Контракт не передбачав пені як способу забезпечення зобов`язання з постачання обладнання, натомість містив положення про те, що порушення строків виконання робіт виконавець сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості невиконаних, або виконаних неякісно робіт за кожний день прострочення.
3. Суди першої та апеляційної інстанції відмовили у задоволенні позовних вимог і замовник звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. Вважав, що контрактом передбачена пеня за порушення виконання робіт, але не передбачена пеня за порушення строків закупівлі обладнання, а, отже, у такому разі підлягає застосуванню пеня, передбачена ч.2 ст.232 Господарського кодексу України (далі - ГК).
4. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання щодо співвідношення положень контракту щодо санкцій (пені) і приписів ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, яка передбачає, що "у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: …за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості", зокрема чи виключає наявність положень у контракті щодо пені за невиконання певних зобов`язань застосування ч.1 ст.232 ГК до невиконання інших зобов`язань.
5. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
6. 31.05.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява УЦ "Безпека" з вимогами до Конструкторського бюро про стягнення 4 647 645,60 грн пені за порушення термінів виконання зобов`язань за контрактом.
7. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем встановлених календарним планом строків закупівлі спеціального обладнання (в редакції додаткової угоди від 18.11.2022 №22 до контракту), а саме, виконавець зобов`язувався закупити спеціальне обладнання відповідно до специфікації у строк до грудня 2021 року, проте устаткування вартістю 25 667 600,00 грн поставлено останнім 21.11.2022, що підтверджується накладною від 21.11.2022 №32.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
8. 30.10.2018 Державне підприємство "Український науково-технічний і впроваджувальний центр комплексного захисту інформації (УЦ "Безпека") (замовник) та Конструкторське бюро (виконавець) уклали контракт на викання робіт за державним оборонним замовленням №31 (далі - контракт), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується з дотриманням вимог законодавства виконати роботи на виробничих площах ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова" у строки, що зазначені у календарному плані, що є додатком № 1 до цього контракту (далі - календарний план), а замовник - прийняти виконані роботи і оплатити їх.
9. В подальшому сторони уклали низку додаткових угод, якими внесли зміни та доповнення до контракту.
10. Згідно з п.3.8 контракту приймання виконаних виконавцем робіт в цілому, відповідно до п.1.1 цього контракту здійснюється за актом комісією за участі представників виконавця, замовника та Мінекономрозвитку.
11. У відповідності до п.4.1 контракту строк виконання робіт у цілому та кожного їх етапу визначається в календарному плані.
12. Відповідно до календарного плану (в редакції додаткової угоди від 18.11.2022 №22 до контракту) строк завершення робіт за контрактом - грудень 2022 року.
13. Пунктом 6.1 контракту сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за контрактом сторони несуть матеріальну відповідальність відповідно до чинного законодавства та умов контракту.
14. За порушення строків виконання робіт виконавець сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості невиконаних, або виконаних неякісно робіт за кожний день прострочення (пункт 6.2 контракту).
15. За порушення строків проведення оплати замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми заборгованості за кожен день прострочення (пункт 6.3 контракту).
16. У відповідності до пункту 10.1 контракту в редакції додаткової угоди від 09.06.2022 №21, контракт набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 20.12.2022.
17. На виконання зобов`язань за контрактом відповідач виконав захід (роботи) в тому числі: закупівля обладнання, відповідно до специфікації; монтажні та пусконалагоджувальні роботи придбаного обладнання; навчання персоналу для роботи на придбаному обладнанні; випуск пробної партії продукції на обладнанні, що підтверджується підписаним між сторонами Актом від 19.12.2022 про виконання заходу в цілому за контрактом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
18. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.09.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024, відмовив у задоволенні позову.
19. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що, оскільки з матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено укладення між сторонами у справі письмового правочину щодо забезпечення виконання відповідачем зобов`язання у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів поставки устаткування, а розмір відповідної пені актом цивільного законодавства у спірних правовідносинах сторін також не встановлено, наведене виключає правові підстави для стягнення з відповідача пені, нарахованої позивачем за порушення зобов`язань зі своєчасної поставки устаткування, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
20. УЦ "Безпека" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
21. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та зазначає, суди неправильно застосували норми статей 549, 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), частин 2, 4 ст.231 ГК з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №464 "Питання державного оборонного замовлення", якою затверджено типовий державний контракт на виконання робіт (надання послуг) за державним оборонним замовленням, при цьому, висновки Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах відсутні.
22. Також вказує, що постанова Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №908/1501/18, на яку послався суд апеляційної інстанції, не містить висновків щодо застосування норм права про стягнення пені за невиконання (неналежне виконання) негрошового зобов`язання.
23. 11.04.2024 надійшов відзив Конструкторського бюро на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін. Відповідач, зокрема, зазначає:
- підстава касаційного оскарження, передбачена у п.3 ч.2 ст.287 ГПК, не розкрита та необґрунтована в касаційній скарзі, що свідчить про її безпідставність та виключає можливість скасування оскаржуваних судових рішень;
- відповідач виконав роботи, що є предметом контракту, в повному обсязі та своєчасно, в термін, встановлений календарним планом (грудень 2022 року); відсутні правові підстави для застосування п.6.2 контракту, притягнення до відповідальності та стягнення з відповідача пені за порушення строків виконання зобов`язання за контрактом;
- умовами контракту не передбачено та не встановлено відповідальності за затримку строку закупівлі того чи іншого обладнання згідно специфікації;
- сторони контракту своєчасно та в повному обсязі досягнули цілі контракту та отримали його результат; кінцевим отримувачем, користувачем та розпорядником результату робіт за контрактом є сам відповідач; ніяких втрат, шкоди, збитків жодна із сторін контракту не понесла; права та інтереси позивача відхиленням від графіку поставки обладнання згідно специфікації не порушені;
- сторони, керуючись принципом свободи договору, на власний розсуд у контракті визначили, що у випадку допущення порушень щодо якості робіт застосовується штрафна санкція у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості неякісно виконаних робіт (через що відбувається прострочення) за кожен день (що є відмінним від положень ч.2 ст.231 ГК), а також визначили, що за прострочення виконання робіт застосовується лише пеня 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення (що також є відмінним від положень ч.2 ст.231 ГК, оскільки контрактом не передбачено штраф 7%);
- умовами контракту не передбачено застосування пені в розмірі 0,1% за затримку закупівлі відповідного устаткування/обладнання для виконання робіт.
24. 17.04.2024 надійшов відзив АТ "УОП" на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін. АТ "УОП", зокрема, вказує:
- суд першої інстанції, дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, дійшов правильного висновку, що цей правочин за своєю правовою природою є договором підряду;
- сторони у контракті передбачили відповідальність за невиконання чи неякісне виконання не будь-якого зобов`язання за контрактом, а саме робіт, визначених у п.1.1 контракту;
- відповідно до акту про виконання робіт, визначених у п.1.1 контракту, роботи були виконані відповідачем 19.12.2022, тобто у строк, встановлений календарним планом;
- сторони не передбачили та не погодили в контракті відповідальність у вигляді пені за порушення інших зобов`язань, аніж невиконання чи неякісне виконання робіт, тому, відповідно, відсутні підстави для стягнення пені за порушення строку закупівлі обладнання;
- сторони контракту конкретизували за прострочення виконання якого саме зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1% вартості невиконаних або виконаних неякісно робіт за кожний день прострочення, що відповідає як вимогам статті 231 ГК, так і вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2021 №464 "Питання державного оборонного замовлення".
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
25. Верховний Суд ухвалою від 03.04.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою УЦ "Безпека", розгляд касаційної скарги призначив у закритому судовому засіданні на 15.05.2024.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо стягнення пені за порушення зобов`язань зі своєчасної поставки устаткування (обладнання)
26. Скаржник зазначає, що суди неправильно застосували норми статей 549, 551 ЦК, частин 2, 4 ст.231 ГК з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №464 "Питання державного оборонного замовлення", якою затверджено типовий державний контракт на виконання робіт (надання послуг) за державним оборонним замовленням, і при цьому відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права.
27. Також вказує, що постанова Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №908/1501/18, на яку послався суд апеляційної інстанції, не містить висновків щодо застосування норм права про стягнення пені за невиконання (неналежне виконання) негрошового зобов`язання.
28. Відповідач та третя особа у відзивах зазначають, що сторони у контракті передбачили відповідальність за невиконання чи неякісне виконання не будь-якого зобов`язання за контрактом, а саме робіт, визначених у п.1.1 контракту; такі роботи були виконані у встановлений строк; умовами контракту не передбачено та не встановлено відповідальності за затримку строку закупівлі того чи іншого обладнання згідно специфікації.