ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/15662/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючої - Вронської Г.О., суддів - Бакуліної С.В., Кондратової І.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Сантехнічно-Монтажно-Будівельна Компанія "ЕСТМ-БУД"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
в складі колегії суддів: Алданової С.О., Євсікова О.О., Корсака В.А.
від 12.03.2024
у справі за позовом Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Сантехнічно-Монтажно-Будівельна Компанія "ЕСТМ-БУД"
про стягнення 914 630,94 грн,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Сантехнічно-Монтажно-Будівельна Компанія "ЕСТМ-БУД" (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення 914 630,94 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначає, що між ним та Відповідачем були укладені: 1) договір підряду від 04.07.2022 № 09-22, предметом якого є будівельно-монтажні роботи по об`єкту зі строком виконання до 15 жовтня 2022 року; 2) договір підряду від 21.11.2022 № 30-22, предметом якого є додаткові роботи по об`єкту зі строком виконання до 30 листопада 2022 року.
Пунктом 7.4 наведених договорів передбачено, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка від загальної вартості робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів - додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості. Оскільки Відповідач построчив виконання зобов`язання, що передбачене договорами № 09-22 та № 30-22, Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 914 630,94 грн, з них: 470 652,32 грн - пеня, 443 978,62 грн - штраф.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 у справі № 910/15662/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 470 652,32 грн пені, 443 978,62 грн штрафу та 13 719,46 грн витрат зі сплати судового збору.
4. Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
5. Відповідач також подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
6. 06 грудня 2024 року до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення представника Позивача проти відкриття апеляційного провадження, у яких зазначається, що до апеляційної скарги не долучені докази поважності причин пропуску строку на її подання.
7. Ухвалою від 26.02.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу Відповідача без руху та надав строк для усунення недоліків шляхом подання клопотання (заяви) із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
8. 07 березня 2024 року на виконання зазначеної вище ухвали від 26.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника Відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження.
9. Ухвалою від 12.03.2024 Північний апеляційний господарський суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 у справі № 910/15662/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
10. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 у справі № 910/15662/23 Відповідач мав подати у строк до 16 січня 2024 року, проте звернувся до суду апеляційної інстанції 24 січня 2024 року, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду;
- звертаючись до суду з апеляційною скаргою, Відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, зазначивши про: 1) відсутність технічної можливості ознайомитися з рішенням через підсистему "Електронний суд"; 2) те, що результати розгляду справи та зміст повного тексту оскаржуваного рішення стали відомі Відповідачу лише 19 січня 2024 року після ознайомлення його представника з матеріалами справи;
- матеріали справи містять повідомлення Господарського суду міста Києва про доставку електронного листа, за змістом якого повний текст оскаржуваного рішення був доставлений до електронного кабінету Відповідача 27 грудня 2023 року о 17:18 год.;
- зважаючи на приписи пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України, в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд чітко встановив дату вручення Відповідачу копії оскаржуваного рішення (28 грудня 2023 року) та відхилив доводи про початок відліку строку на апеляційне оскарження з моменту ознайомлення з матеріалами справи (19 січня 2024 року);
- відповідно до приписів частини другої статті 256 ГПК України Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в строк до 17 січня 2024 року. Заразом, як вже зазначалося, Відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою лише 24 січня 2024 року;
- посилання Відповідача на відсутність технічної можливості ознайомитися з рішенням через підсистему "Електронний суд" не свідчить про наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, оскільки останні не підтверджені жодними доказами. Приписи Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) встановлюють, що особа, яка використовує підсистему "Електронний суд", самостійно несе відповідальність за свій електронний кабінет, який, у тому числі, передбачає отримання судових рішень, повісток тощо;
- доводи про відсутність у штатному розкладі компанії посади юрисконсульта та перебування директора Відповідача у період з 15 січня 2024 року по 23 січня 2024 року у відрядженні в іншому регіоні оцінені колегією суддів як такі, що не свідчать про об`єктивну неможливість звернення до суду апеляційної інстанції у строк, передбачений чинним процесуальним законодавством України. Більше того, колегія суддів встановила наявність у апелянта представника, оскільки матеріали справи містять заяву представника Відповідача - адвоката Косара Б.М., та його розписку про ознайомлення з матеріалами справи 19 січня 2024 року. Зміст долученої до вказаної заяви довіреності підтверджує, що адвокат Косар Б.М. є представником Відповідача і має право представляти його інтереси у господарських судах, починаючи з 11 вересня 2023 року до 30 січня 2024 року;
- у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданому на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024, апелянт повторно посилається на відсутність технічної можливості ознайомитися з повним текстом оскаржуваного рішення через підсистему "Електронний суд" унаслідок несправності технічного обладнання. Водночас суд вже надав оцінку цим доводам в ухвалі від 26.02.2024. Крім того, докази на підтвердження обставин несправності технічного обладнання не були приєднані до клопотання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи
11. 29 березня 2024 року Відповідач із використанням підсистеми "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024, у якій просить скасувати її та передати справу № 910/15662/23 на розгляд до суду апеляційної інстанції.
12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції, відмовивши у відкритті апеляційного провадження, порушив норми процесуального права, а саме статті 86, 256 та 261 ГПК України. За твердженням Скаржника, звертаючись до суду апеляційної інстанції, у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження він навів низку підстав, які у сукупності дають змогу дійти висновку про поважність причин пропуску цього строку. Скаржник, зокрема, зазначає, що:
- у період з 15 січня 2024 року по 23 січня 2024 року директор Скаржника Барило Б.С. перебував у відряджені в іншому регіоні. Загальна чисельність працівників Скаржника складає 6 осіб, які за своїми функціональними обов`язками не мають доступу до системи "Електронний суд" і не мають відповідних фахових знань для користування цією системою. У працівників також відсутній кваліфікований електронний підпис чи інші засоби електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Оскільки директор Скаржника перебував у відрядженні, у нього не було технічної можливості ознайомитися з повним текстом рішення через систему "Електронний суд", а також через несправність комп`ютерного обладнання (програм), до яких він мав доступ під час перебування у відрядженні;
- розгляд справи здійснювався у закритому провадженні, тому текст рішення суду першої інстанції недоступний для перегляду у Єдиному реєстрі судових рішень. Про результати розгляду справи та з повним тестом рішення Скаржнику стало відомо тільки після ознайомлення з матеріалами справи його представником, адвокатом Косарем Б.М. 19 січня 2024 року. Згідно з довіреністю адвокат Косар Б.М. має право представляти інтереси Скаржника у господарських судах, починаючи з 11 вересня 2023 року до 30 січня 2024 року. Водночас останньому не було відомо про наявність судового спору в цій справі, оскільки йому не були передані матеріали справи. Доступ до системи "Електронний суд" адвокату Косару Б.М. як представнику Скаржника був наданий тільки 21 лютого 2024 року.
13. Позивач у межах встановленого Судом строку подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
14. Доводи відзиву переважно дублюють мотиви, якими керувався суд апеляційної інстанції при постановленні ухвали від 12.03.2024.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
15. Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов таких висновків.
16. Пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
17. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України).
18. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (стаття 114 ГПК України).
19. Відповідно до частин першої, четвертої, шостої, сьомої статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
20. Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
21. Частиною першою статті 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
22. Отже, законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
23. За змістом статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
24. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Наведений висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 32/257-10, від 03.04.2023 у справі № 906/1357/20, від 01.09.2022 у справі № 904/8456/21 та інших.
25. Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
26. Виходячи зі змісту частин другої та третьої статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі № 904/3258/14).