ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2024 року
м. Київ
справа № 420/2780/23
адміністративне провадження № К/990/36726/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу №420/2780/23
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Управління патрульної поліції в Херсонській області, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року (суддя Василяка Д.К.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року (суддя-доповідач - Семенюк Г.В., судді: Домусчі С.Д., Шляхтицький О.І.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - Департамент патрульної поліції; відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Херсонській області ДПП), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 287 від 19 травня 2022 року в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції до інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 815 о/с від 01 червня 2022 року у частині звільнення зі служби в поліції інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції у званні старшого лейтенанта поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП;
- стягнути за рахунок державних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 02 червня 2022 року по день фактичного поновлення на посаді;
- стягнути за рахунок державних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
Позов обґрунтований тим, що з 19 грудня 2017 року до 01 червня 2022 року позивач проходив службу в поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП. 23 лютого 2022 року та на час початку повномасштабного вторгнення перебував на чергуванні на блокпосту м. Херсон. Орієнтовно о 6-ій ранку 24 лютого 2022 року за розпорядженням керівництва у складі підрозділу прибув до управління і був залучений до охорони штабу. Орієнтовно з 8 ранку 24 лютого 2022 року позивач направлений для виконання посадових обов`язків з патрулювання м. Херсон та за розпорядженням керівництва прибув до місця збору об 11 дня, після чого особовий склад підрозділу був розпущений в очікуванні подальших наказів. Жодних наказів щодо виїзду чи передислокації позивачем не отримано. У період з 25 лютого по 09 березня 2022 року позивач разом з інспектором роти ТОР лейтенантом поліції ОСОБА_2, інспектором роти ТОР старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3, інспектором роти № 3 лейтенантом поліції ОСОБА_4, інспектором роти № 3 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5, інспектором роти № 3 лейтенантом поліції ОСОБА_6, а також близько 30 іншими співробітниками виконували свої посадові обов`язки по забезпеченню громадського порядку в м. Херсон. 21 квітня 2022 року позивач прийняв рішення щодо спроби виїзду через м. Снігурівка Миколаївської області разом із дружиною та сином, якому 4 роки. Проте внаслідок двох неуспішних спроб перетину лінії зіткнення він витратив майже весь фінансовий та паливний запас і з родиною був змушений повернутися до с. Станіслав, де проживав. Позивач перебував вдома до самого моменту деокупації 11 листопада 2022 року, після чого, пройшовши перевірку Служби безпеки України, наприкінці листопада 2022 року звернувся до командира роти тактично-оперативного реагування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 з приводу інформації про звільнення та обставин поновлення на службі, на що отримав відповідь, що це питання потребує уточнення у начальника кадрів. У подальшому позивачем жодної інформації від ОСОБА_7 отримано не було. Позивач вважає, що його звільнення, враховуючи зазначені обставини, є незаконним, адже відбулося за відсутності правових підстав для цього, в його діях дисциплінарного проступку немає.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.
Вказані рішення мотивовані тим, що ОСОБА_1, як поліцейський, який склав присягу на вірність Українському народові та сумлінність виконання службових обов`язків, з моменту офіційного опублікування Указу Президента України "Про введення в України воєнного стану", мав вживати всіх можливих заходів з метою виконання повноважень необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Проте позивач був відсутній на робочому місці за адресою місця дислокації підрозділу, не вжив заходів щодо прибуття до місця дислокації підрозділу у місті Миколаїв, тобто самоусунувся від виконання службових обов`язків як поліцейського від захисту Українського народу, територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам. При цьому позивачем не заперечується факт його відсутності на службі в період з 23 квітня по 03 травня 2022 року. За висновком судів обох інстанцій, зазначені позивачем підстави для залишення у м. Херсоні не є для поліцейського поважною причиною для самовільного залишення місця служби та дислокації підрозділу. В підсумку судами попередніх інстанцій зроблено висновок, що накладене на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення є співмірним із виявленим проступком і є необхідним засобом підтримання службової дисципліни, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
02 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3, 4 частини четвертої та підпункту "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України).
Доводи скаржника, наведені в обґрунтування підстав касаційного оскарження, полягають у тому, що суди попередніх інстанцій при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку застосували статтю 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут НПУ), але не врахували висновків Верховного Суду у постановах від 20 травня 2021 року у справі № 420/2916/20 та від 10 квітня 2019 року №802/1150/17-а, у зв`язку із чим не зазначили обов`язкових елементів складу дисциплінарного проступку, які мали бути встановлені в межах службового розслідування. Вказане, на думку скаржника, доводить неправильність застосування судами норм матеріального права та свідчить про обґрунтовані сумніви стосовно зроблених висновків щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Окрім того вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на положення статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ, лише обмежилися тим, що сам факт проведення службового розслідування із прийняттям негативного висновку є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, не врахувавши позицію Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2022 року у справі №540/186/20. При цьому, судами не надано належної оцінки матеріалам службового розслідування, що вбачається із мотивів прийнятих оскаржуваних рішень, які включають обґрунтування обставин, що не були предметом службового розслідування.
Також у скарзі позивач вказує про неправильне застосування судами частин першої та другої статті 91 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" та частини четвертої статті 15 Дисциплінарного статуту НПУ, водночас висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах відсутні. Зазначає, що положення частин першої та другої статті 91 Закону №580-VIII у контексті спірних правовідносин повинні застосовуватися таким чином, що для встановлення факту відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія повинна дослідити (отримати) розпорядок дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції. За відсутності такого документу чи його недослідження слід уважати, що факт невиходу на службу не є підтвердженим, оскільки суб`єктом владних повноважень не встановлено у які дні та години поліцейський стосовно якого проводиться службове розслідування повинен був перебувати на службі. Тобто саме розподіл службового часу поліцейського при його дослідженні може достовірно підтвердити, по-перше, факт того чи повинен був поліцейський перебувати на службі у той час, коли йому ставиться у вину відсутність на службі, по-друге, саме розподіл часу може також вказувати на вид графіку несення служби, що є визначальним при встановлені факту відсутності на службі. Також вважає, що частина четвертої статті 15 Дисциплінарного статуту НПУ прямо забороняє формувати склад дисциплінарної комісії, а тим паче визначати головою такої комісії особу, яка створила підставу для порушення службового розслідування. Вказане пояснюється тим, що такий суб`єкт сам по собі вже є зацікавленою особою, має сформовану позицію щодо наявності в діях поліцейського дисциплінарного проступку і це виключає будь-яку неупередженість висновків дисциплінарної комісії.
Додатково у скарзі позивач посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 24 статті 23, пункту 2 статті 24, статті 64 Закону № 580-VIII, частини першої статті 5 та статті 27 Дисциплінарного статуту НПУ, абзаців 1, 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських. Зазначає, що в умовах правового режиму воєнного стану профільне законодавство, що дотичне до правового регулювання спірних правовідносин зазнало суттєвих змін, а Верховним Судом не сформовано правових висновків щодо правильного застосування оновлених правових норм. При цьому, суди попередніх інстанцій усупереч наявному правовому регулюванню помилково дійшли висновку про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку та неправильно застосували вищенаведені норми матеріального права. До того ж, суди першої та апеляційної інстанцій прийняли до уваги доводи відповідача та третьої особи, фактично врахувавши матеріали лише службового розслідування, яке було неповним та необ`єктивним, і не врахували наявних змін у законодавстві, яке не дотримано суб`єктами владних повноважень під час вирішення питання щодо дисциплінарних проступків.
Аргументація ОСОБА_1 щодо порушення судами норм процесуального права ґрунтується на тому, що суди попередніх інстанцій не дослідили усі зібрані у справі докази, включаючи електронні докази сторони позивача, безапеляційно надавши перевагу доводам сторони відповідача, хоча останні були обґрунтовано спростовані позивачем, що також залишилося поза увагою судів. Окрім того, судами передчасно зроблено висновок щодо належного повідомлення позивача про розпочате службове розслідування, адже у наданих відповідачем роздруківках відсутній повний текст надісланого повідомлення, яке до того ж не відправлялося жодним членом дисциплінарної комісії. Отже, вказані недоліки матеріально-правового та процесуального характеру судів першої та апеляційної інстанцій доводять, що такі унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Касатор стверджує, що ця справа має для нього виняткове значення тому, що звільнення відбулося не за фактом службового розслідування, а у зв`язку із виконанням наказу НПУ. На його думку, звільнення поліцейських у такий спосіб не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки у разі наявності ознак дисциплінарного проступку вказане має бути встановлене в ході службового розслідування і лише після цього має прийматися відповідне управлінське рішення щодо можливості та доцільності звільнення особи з публічної служби або застосування іншого дисциплінарного стягнення. У протилежному випадку дії щодо звільнення за вказаних обставин є очевидно протиправними, прийняті всупереч статті 19 Конституції України.
Ураховуючи наведене позивач у касаційній скарзі просить Суд скасувати судові рішення у справі № 420/2780/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Департамент патрульної поліції подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення - без змін. Відповідач уважає, що суттєвою обставиною, за якої вчинений дисциплінарний проступок, є воєнний стан, тобто той стан, коли на поліцейського покладено додаткові повноваження. Вчинений позивачем проступок свідчить про повне нехтування та зневажання своїм статусом та посадою поліцейського, безвідповідальним ставленням до своїх службових обов`язків, що є грубим порушенням службової дисципліни та дискредитує його, як поліцейського.
ОСОБА_1 у додаткових поясненнях щодо відзиву на касаційну скаргу повторно виклав дійсні, на його думку, фактичні обставини виникнення спірних правовідносин, і висловив незгоду з позицією відповідача.
Ухвалою від 20 березня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження.
ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП.
24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 на всій території України був введений воєнний стан.
10 березня 2022 року НПУ видала наказ № 190 "Про деякі питання проходження поліцейськими служби в період дії воєнного стану", яким зобов`язала всіх поліцейських, які перебувають на тимчасово окупованих територіях протягом 1 доби виїхати на підконтрольну Україні територію для реєстрації та постановки на облік.
03 травня 2022 року Департаментом патрульної поліції видано наказ № 531 "Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії" з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП в Херсонській області ДПП, що виразилося у невиході на службу без поважних причин з 23 квітня по 03 травня 2022 року в умовах воєнного стану.
За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування від 17 травня 2022 року, яким встановлено наступне.
03 травня 2022 року до УМАЗ ДПП надійшла доповідна записка начальника УПП в Херсонській області Департаменту патрульної поліції підполковника поліції ОСОБА_9 за вх. № 18035 стосовно виявленого факту порушення службової дисципліни у діях, серед інших, інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, що виразилось у невиході на службу без поважних причин у період дії воєнного стану з 23 квітня по 03 травня 2022 року.
Під час проведення службового розслідування по зазначеному факту з метою надання оцінки правомірності дій окремих працівників УПП в Херсонській області ДПП для всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, 03 травня 2022 року за допомогою електронної комунікації (смс-повідомлення) до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Миколаївській області ДПП запрошено для надання пояснення інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, за номером телефону НОМЕР_1, указаного в його особовій справі.
Однак ОСОБА_1 06 травня 2022 року не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, а отже, вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що складено відповідний акт від 06 травня 2022 року.
03 травня 2022 року інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Херсонській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_13, у присутності старшого інспектора відділу кадрового забезпечення УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14, начальника сектору правового забезпечення УПП в Херсонській області ДПП капітана поліції ОСОБА_10 та інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 складено акт про відсутність на службі в умовах дії воєнного стану інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 без поважних причин у період з 23 квітня до 03 травня 2022 року.
Під час проведення службового розслідування Дисциплінарною комісією опитані: головний інспектор відділу упровадження систем автоматичної фіксацій порушень правил дорожнього руху управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції капітан поліції ОСОБА_11, який з 14 травня 2018 року по березень 2022 року перебував на посаді начальника УПП в Херсонській області ДПП; заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Херсонській області ДПП капітан поліції ОСОБА_16; командир роти ТОР УПП в Миколаївській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_17; командир роти ТОР УПП в Херсонській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_7.
Вказані посадові особи надали пояснення, що 24 лютого 2022 року поступила команда начальника УПП в Херсонській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_11 про евакуацію особового складу підрозділу УПП в Херсонській області ДПП, а саме виїхати з м. Херсона, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану на території України. Капітан поліції ОСОБА_11 повідомив, що визначене місце евакуації та подальше несення служби буде відбуватись у м. Миколаїв. Також 24 лютого 2022 року поліцейських УПП в Херсонській області ДПП у месенджері "Телеграм" поінформовано про те, що завчасно буде проводитись евакуація до м. Миколаєва. Цю інформацію доведено до особового складу поліцейських УПП в Херсонській області ДПП на шикуванні капітаном поліції ОСОБА_11 . Після евакуації до м. Миколаєва розроблений графік несення служби працівниками УПП в Херсонській області ДПП. Крім того, особовому складу управління доведено інформацію про виданий наказ НПУ від 10 березня 2022 року № 190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану", відповідно до якого працівники повинні закріпитись для несення служби за найближчим територіальним (відокремленим) підрозділом.
Всупереч зазначеному, в порушення Присяги поліцейського ОСОБА_1, не надав інформацію щодо прибуття до найближчого органу поліції та постановки на облік, зокрема не прибув до УПП в Миколаївській області ДПП, а отже самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на Департамент патрульної поліції в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв`язку з військовою агресією рф проти України.
Такі дії Інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ОСОБА_1 дискредитують звання поліцейського, негативно впливають на оцінку діяльності поліцейських та підривають авторитет Національної поліції України.
ОСОБА_1 не повідомив про відсутність можливості виконати наказ про прибуття до УПП в Миколаївській області ДПП та не обґрунтував причини невиконання наказу.
Таким чином під час службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 з 23 квітня по 03 травня 2022 року був відсутній без поважних причин на службі, про що складено відповідний Акт про відсутність на службі, що свідчить про вчинення ними дисциплінарного проступку, що тягне за собою накладення відповідного дисциплінарного стягнення.
ОСОБА_1 не виконав усного наказу начальника УПП в Херсонській області ДПП капітана поліції ОСОБА_11 про евакуацію підпорядкованих працівників вказаного підрозділу з членами їх сімей з м. Херсон у напрямку м. Миколаїв, про причину невиконання наказу та неприбуття до УПП в Миколаївській області ДПП не повідомив, натомість, маючи змогу та достатній період часу для того, щоб прибути для несення служби до УПП в Миколаївській області ДПП або до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, відповідно до вимог наказу НПУ від 10 березня 2022 року № 190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану", цього не зробив.
Наказом Департаменту патрульної поліції № 287 від 19 травня 2022 року за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону № 580-VIII, абзаців другого та третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту НПУ до інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (пункт 65 наказу).
Наказом Департаменту патрульної поліції № 815 о/с від 01 червня 2022 року, відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII звільнено зі служби в поліції по УПП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП з 01 червня 2022 року. Підстава: наказ Департаменту патрульної поліції № 287 від 19 травня 2022 року.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кодекс адміністративного судочинства України
Стаття 2. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію України"
Стаття 19. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Стаття 77. Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Стаття 11. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Стаття 12. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Стаття 13. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Стаття 14. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Стаття 19. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Стаття 26. У період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Стаття 27. Під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.
Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.
Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Стаття 29. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Протягом 10 днів з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його пом`якшити, застосувати суворіше дисциплінарне стягнення або звільнити поліцейського від дисциплінарної відповідальності, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини.