ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2024 року
м. Київ
справа № 320/1410/23
адміністративне провадження № К/990/9479/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2024 року (судді: Бєлова Л.В., Аліменко В.О., Безименна Н.В.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІС ТРЕЙД"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВІС ТРЕЙД" (далі також - ТОВ "НОВІС ТРЕЙД", Позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, Відповідач), у якій, з урахуванням поданого уточненого позову, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 244580413 від 29 вересня 2022 року.
1.2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Київський окружний адміністративний суду рішенням від 23 травня 2023 року позовні вимоги задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 19 січня 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовив, як і відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року.
Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції вказав, що:
- Відповідач покликається на те, що рішення суду першої інстанції було отримано особисто представником податкового органу 22 листопада 2023 року, про що свідчить відмітка в матеріалах справи та штамп вхідної кореспонденції № 54117/5. Однак в порушення приписів процесуального законодавства не надає жодних доказів на підтвердження відповідних обставин, зокрема, копії розписки або, принаймні, рішення суду із датою реєстрації, на яку посилався апелянт;
- щодо посилання на наявність в матеріалах справи розписки представника про отримання, то суд звернув увагу на те, що відповідно до процесуального законодавства апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду, в той час як матеріали справи перебувають в суді першої інстанції та витребовуються при відкритті апеляційного провадження. Відтак, матеріали справи в суду апеляційної інстанції відсутні;
- об`єктивні та поважні причини пропуску строку відсутні, оскільки жодних доказів на підтвердження обставин апелянт не надав, тому підстав для поновлення пропущеного строку суд не знайшов.
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Представник Відповідача, не погоджуючись з постановленою ухвалою суду апеляційної інстанції, стверджує про порушення апеляційним судом норм процесуального права при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
З урахуванням цього просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати й передати справу до суду апеляційної інстанції для розгляду справи по суті.
В обґрунтування вимог касаційної скарги представник стверджує, що копію повного тексту рішення Київського окружного адміністративного суду він отримав 22 листопада 2023 року. З урахуванням цього вважає, що останнім днем для оскарження рішення суду першої інстанції було 22 грудня 2023 року.
Стверджує про те, що в особистому кабінеті Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відсутня інформація щодо розгляду справи судом першої інстанції, на підтвердження чого надає відповідні докази.
З урахування цього вважає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог статей 296, 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не надав належної правової оцінки клопотанню ГУ ДПС у м. Києві про усунення недоліків апеляційної скарги.
В обґрунтування своєї позиції представник Відповідача покликається також на правові позиції Верховного Суду, що наведені у постановах у справах № 826/18040/17, № 826/1392/17.
2.2. Позиція Позивача (учасника, що подав відзив на касаційну скаргу)
У відзиві на касаційну скаргу представник Позивача наголошує на правильності позиції суду апеляційної інстанції щодо пропуску Відповідачем строку на подання апеляційної скарги та неповажності наведених останнім таких підстав пропуску.
Наголошує, що відповідно до картки руху судового документа дата доставки копії рішення суду першої інстанції до кабінету Електронного суду - 23 травня 2023 року об 15:42 год. Таким чином, на його думку, останнім днем подачі апеляційної скарги відповідно до частини першої статті 295 КАС України, є 22 червня 2023 року. В той же час, Відповідач подав апеляційну скаргу 18 грудня 2023 року, тобто з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.
Також представник Позивача стверджує про невідповідність вимогам чинного процесуального законодавства наданих представником Відповідача доказів на підтвердження неотримання рішення суду першої інстанції з підстав не засвідчення таких, низьку їх якість, а також з огляду на те, що відповідні скріншоти, ймовірно, були зроблені з кабінету представника Головного управління ДПС у м. Києві Тетяни Пушкарьової, хоча апеляційну і касаційну скарги подавав і підписував ОСОБА_1, а клопотання про усунення недоліків було подано ОСОБА_2 .
Наголошує, що за висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11 червня 2020 року у справі №183/1128/17, номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції самі по собі не свідчать про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до Відповідача.
Посилаючись на отримання копії рішення суду в приміщенні суду, як стверджує представник Позивача, Відповідач не надав як до суду апеляційної інстанції, так і до суду касаційної інстанції жодних доказів на підтвердження відповідних обставин, зокрема, копії розписки або, принаймні, рішення суду із датою реєстрації, на яку посилався Відповідач.
Щодо посилання Відповідача на наявність в матеріалах справи розписки представника про отримання судового рішення, то, на думку представника Позивача, суд апеляційної інстанції слушно зауважив на тому, що відповідно до процесуального законодавства апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду, в той час як матеріали справи перебувають в суді першої інстанції та витребовуються при відкритті апеляційного провадження. Відтак матеріали справи в суду апеляційної інстанції були відсутні, а тому з`ясувати наявність або відсутність відповідної розписки в матеріалах справи суд апеляційної інстанції був позбавлений можливості.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, переглянувши судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Рішення суду першої інстанції ухвалене в порядку письмового провадження 23 травня 2023 року.
Апеляційну скаргу на це рішення Відповідач до суду апеляційної інстанції 18 грудня 2023 року й просив поновити строк на апеляційне оскарження з посиланням на отримання рішення суду першої інстанції 22 листопада 2023 року.
Встановивши на підставі картки руху судового документа те, що дата отримання рішення суду першої інстанції 23 травня 2023 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження.
З урахування цього суд апеляційної інстанції ухвалою від 2 січня 2024 року в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року відмовив. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року залишив без руху. Встановив Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків - 7 (сім) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог ухвали Відповідач надіслав клопотання, в якому повідомив, що в особистому кабінеті "Електронного суду" відсутня інформація щодо розгляду справи судом першої інстанції, на підтвердження чого надав відповідні докази. Покликаючись на наявність у справі доказів про отримання рішення суду першої інстанції 22 листопада 2023 року, просив визнати поважними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції, надавши правову оцінку цим доводам, дійшов висновку про неповажність наведених Відповідачем підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.
З урахуванням цього оскаржуваною ухвалою від 19 січня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження й відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІС ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення.
Суд вказав, що об`єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, оскільки жодних доказів на підтвердження обставин апелянт не надав, тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду апеляційної інстанції, Верховний Суд звертає увагу на таке.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Частиною першою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Відповідно до частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як визначає частина друга цієї статті учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
За змістом частини третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Аналіз статті 295 КАС України свідчить про те, що за загальним правилом строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня проголошення судового рішення або з дня складення повного судового рішення. Частина друга цієї статті надає право учаснику справи на поновлення строку на апеляційне оскарження у разі, якщо апеляційну скаргу подано в межах встановленого строку з дня вручення копії судового рішення. Тобто, навіть у разі, якщо апеляційна скарга подана в межах встановленого строку з дня отримання копії судового рішення, але після спливу такого строку від дня його проголошення або складення повного судового рішення, строк на апеляційне оскарження є пропущеним, але КАС України презюмує право на його поновлення. Частина ж третя передбачає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження у випадку наявності інших поважних причин пропуску, ніж ті, про які йдеться у попередній частині цієї норми.
Отже, однією із ключових обставин, яка має істотне значення для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, є встановлення дати вручення його копії учаснику справі.
Правила вручення судового рішення визначені статтею 251 КАС України.
За змістом частини п`ятої цієї статті (в редакції на час ухвалення рішення судом першої інстанції) учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах (зокрема від 22 листопада 2023 року у справі №520/8180/22, від 27 травня 2023 року у справі №240/7840/22) за результатом правового аналізу наведених норм вказував, що у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення. За змістом КАС України суд не має обов`язку надсилати паперову копію судового рішення особі, яка зареєстрована в ЄСІТС, що, однак, не позбавляє таку особу права на отримання паперової копії судового рішення за окремою заявою.
Відповідач не заперечує, що на час ухвалення рішення суду першої інстанції, він був зареєстрований як користувач підсистем ЄСІТС, однак наполягає, що відповідне судове рішення не надходило йому.
Суд апеляційної інстанції, позиція якого співпадає з наведеною у відзиві на касаційну скаргу думкою Позивача, вважає, що відповідно до картки руху судового документа дата доставки рішення суду першої інстанції Відповідачу - 23 травня 2023 року об 15:42 год.
Надаючи правову оцінку відповідним висновкам апеляційного суду в контексті наведених під час касаційного провадження доводів сторін, Суд звертає увагу на те, що відповідно до частин четвертої-шостої статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі також - ЄСІТС) відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Частиною сьомою статті 18 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) передбачено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі також - ЄСІТС), суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС; тут і надалі в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції).
У газеті "Голос України" від 4 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет"; "Електронний суд"; підсистема відеоконференцзв`язку.
Пункт 110 розділу V "Перехідні положення" Положення про ЄСІТС визначає, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті "Голос України" та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).