ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2024 року
м. Київ
справа № 813/4007/17
касаційне провадження № К/9901/53791/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Олендера І.Я.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 (суддя Мартинюк В.Я.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 (головуючий суддя - Коваль Р.Й., судді - Гуляк В.В., Судова- Хомюк Н.М. ) у справі за позовом Приватного підприємства "ОККО-Нафтопродукт" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним і скасування наказу,
УСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "ОККО-Нафтопродукт" (далі - позивач, Підприємство, платник) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, Офіс, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним і скасувати наказ Офісу від 27.10.2017 № 2424 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки".
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив про відсутність правових підстав у контролюючого органу для видання оскаржуваного наказу і проведення перевірки, оскільки запит контролюючого органу від 03.10.2017 № 51512/10/28-10-42-05-10 не відповідав вимогам, визначеним пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), і відповідачем не зазначено, в чому полягають недоліки наданих Підприємством пояснень на цей запит, неповнота чи недостатність наданих документів. Крім того, контролюючим органом в порушення абзацу другого пункту 78.2 статті 78 ПК України повторно призначено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань правильності обчислення акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 за місцем розташування позивача, які є предметом раніше призначеної наказом від 19.09.2017 №2061 перевірки, проведеної якої не завершено.
Львівський окружний адміністративний суд постановою 19.12.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував наказ Офісу від 27.10.2017 №2424.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди дійшли висновку про необґрунтованість підстав для прийняття спірного наказу, оскільки у запиті від 03.10.2017 №51512/10/28-10-42-05-10 контролюючий орган не вказав, у якій конкретно декларації протягом 2015 року ним встановлено розбіжності, в чому полягає недостовірність даних, що містяться у ній, з урахуванням того, що на вказаний запит Підприємством була надана вичерпна відповідь від 24.10.2017 із доданням підтверджуючих документів. Також, наказом Офісу від 19.09.2017 №2061 вже призначено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 за місцем розташування ПП "ОККО-Нафтопродукт". Прийняття оскаржуваного наказу суперечить приписам абзацу другого пункту 78.2 статті 78 ПК України, який забороняє контролюючим органам проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків, а також принципу юридичної визначеності. Відповідач не мав правових підстав приймати оскаржуваний наказ, оскільки підстави та період призначеної ним позапланової документальної перевірки охоплювався наказом від 19.09.2017 за №2061.
Офіс оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 06.08.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що відповідь Підприємства за запит контролюючого органу з приводу розбіжностей між даними звітності РРО (КОРО) та показників розрахунків сум акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за період 2015 року була формальною; документальні підтвердження цих розбіжностей надано не було, тому дії Офісу були правомірними. Крім того, відповідач зазначає, що ухвалою суду було зупинено дію наказу від 19.09.2017 №2061, при тому, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача на підставі цього наказу не була розпочата та проведена.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.08.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 13.05.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 14.05.2024.
Позивач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Офіс надіслав на адресу Підприємства запит від 03.10.2017 № 51512/10/28-10-42-05-10, в якому просив надати обґрунтовані пояснення щодо причин розбіжностей між даними звітності РРО (КОРО) та показників розрахунків сум акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів за період 2015 року, які було встановлено за результатами їх аналізу, а також документальні підтвердження (засвідчені підписом посадової особи платника податків та скріплені печаткою копії документів), а саме: у разі наявності, договори щодо реалізації товарів (робіт, послуг) з усіма додатками та доповненнями до них; регістри бухгалтерського обліку, на яких відображені операції з реалізацією товарів (робіт, послуг), зокрема, але не виключно картки бухгалтерських рахунків 28, 31, 36, 37, 68; у разі необхідності, додаткові документи що свідчать про достовірність задекларованих даних.
На цей запит Підприємство листом від 24.10.2017 №3 надало пояснення з приводу того, що до обсягів виторгу (згідно даних РРО) за період 2015 року, зазначених у таблицях вищенаведеного запиту, включено як обсяги виторгу по операціях продажу пального як кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об`єктом оподаткування акцизним податком з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, так і обсяги відпуску підакцизних товарів в межах договорів комісії (зберігання) з метою комерційного або виробничого використання, які не підпадають під визначення об`єкта оподаткування акцизним податком, а також те, що контролюючий орган повністю володіє даними щодо обсягів реалізації пального через РРО отриманими від підприємства по дротових або бездротових каналах зв`язку на вимогу закону про застосування РРО, в тому числі в розрізі готівкових та безготівкових розрахунків. До листа долучено додатки: договорів комісії, звітів комісіонера за 2015 рік, договори зберігання нафтопродуктів, акти повернення зі зберігання за 2015 рік.
Вважаючи, що ця відповідь є формальною (відпискою), якою не надано пояснень щодо розбіжностей між даними звітності РРО (КОРО) та показників розрахунків сум акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів за період 2015 року, документальні підтвердження, а саме: регістри бухгалтерського обліку, на яких відображені операції з реалізацією товарів (робіт, послуг), зокрема, але не виключно картки бухгалтерських рахунків 28, 31, 36, 37, 68, у відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, наказом Офісу від 27.10.2017 №2424 призначено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань правильності обчислення акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 за місцем розташування Підприємства.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного наказу, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.