ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2024 року
м. Київ
Справа № 760/5396/15
Провадження № 51 - 5303 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100090009852 від 04 листопада 2014 року, щодо
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,
за ст. 307 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року щодо нього.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Солом`янського районного судум. Києва від 10 лютого 2020 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 307 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у виді застави у розмірі 24 360 грн, а після набрання вироком законної сили вказано заставу повернути заставодавцю.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту його фактичного затримання.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_6 період його перебування під вартою з 17 грудня 2014 року по 23 грудня 2014 року із розрахунку 1 день попереднього ув`язнення відповідає 2 дням позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 4 137 грн. 84 коп. за проведення експертиз у справі.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винним і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
ОСОБА_6 до 25 листопада 2014 року за невстановлених обставин, у невстановлений час та в невстановленому місці, незаконно з метою подальшого збуту придбав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс та психотропну речовину амфетамін, які незаконно зберігав при собі з метою збуту.
В подальшому ОСОБА_6 за обставин детально наведених у вироку суду 25 листопада 2014 року приблизно о 16 годині 45 хвилин неподалік від будинку за адресою: АДРЕСА_3, збув особі з вигаданими анкетними даними ОСОБА_7 згортки паперу, в якому знаходились два поліетиленові пакети та паперовий згорток із подрібненою рослинною речовиною, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом масою у перерахунку на суху речовину 2,37 грама, та поліетиленовий пакет із грудко подібною речовиною рожевого кольору, яка є психотропною речовиною - амфетаміном масою 0,16 грама, за що остання передала йому 650 гривень.
Також ОСОБА_6 до 17 грудня 2014 року за невстановлених обставин, у невстановлений час та в невстановленому місці, незаконно з метою подальшого збуту повторно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс та психотропну речовину амфетамін, які в подальшому незаконно зберігав із метою збуту за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
В подальшому ОСОБА_6 за обставин детально наведених у вироку суду 17 грудня 2014 року приблизно о 18 годині 40 хвилин зустрівся з ОСОБА_7 та, перебуваючи в салоні автомобіля "ВАЗ 2106" д.н.з. НОМЕР_1, біля продовольчого кіоску, розташованого по АДРЕСА_4, збув їй два згортки із фольги, в одному з яких знаходились рослинна речовина зеленого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом масою в перерахунку на суху речовину 0,82 грама, а в другому - пластилиноподібна речовина, що є психотропною речовиною - метамфетаміном масою 0,096 грама, за що остання передала йому 460 гривень.
17 грудня 2014 року в період часу з 19 години 35 хвилин до 19 години 55 хвилин під час проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Кайсарова,15 у ОСОБА_6 було вилучено поліетиленовий пакет, в якому знаходились три згортки фольги, що містили речовину рослинного походження та пластиковий футляр зеленого кольору, в якому знаходились три фрагменти речовини рослинного походження, а також грошові кошти в розмірі 800 гривень.
Згідно висновку експерта № 3370/х від 05.01.2015 року надана на дослідження частково подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, вилучена у ОСОБА_6 17.12.2014 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом масою в перерахунку на суху речовину 1,69 г, 1,58 г, 1,51 г та 0,68 г, тобто загальною масою 5,46 г.
Також 17 грудня 2014 року під час проведення освідування особи, за адресою: АДРЕСА_5, у ОСОБА_6 було зроблено змиви на ватні тампони з рук.
Згідно висновку експерта № 3379/х від 05.01.2015 року в нашаруваннях речовини на наданих на дослідження двох ватних тампонах, на які зроблені змиви з рук ОСОБА_6, що вилучені 17.12.2014 року, виявлено психотропну речовину метамфетамін. Змив із ватного тампону, яким зроблено змив з правої руки, містить 0,004 г метамфетаміну, змив із ватного тампону, яким зроблено змив з лівої руки, містить 0,003 г метамфетаміну. Загальна маса метамфетаміну на тампонах складає 0,0007 г.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року щодо нього - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати вирок і ухвалу щодо нього та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що вирок суду не відповідає вимогам ст. 91 КПК України щодо необхідності зазначення часу, місця та способу вчинення придбання ним особливо небезпечного наркотичного засобу та психотропної речовини.
Також зазначає, що докази у цьому кримінальному провадженні є недопустимими, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутня постанова прокурора на виконання вимог ст. 271, 275 КПК України про залучення особи з вигаданими анкетними даними ОСОБА_7 до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій. Вказує на те, що матеріали кримінального провадження не містять письмової згоди залегендованої особи ОСОБА_7 на проведення дій оперативного характеру. З цих підстав заперечує належність доказів, зібраних за участю цієї особи, зокрема протоколу огляду грошових коштів від 25.11.2014, протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 25.11.2014, протоколу огляду та вручення грошових коштів для проведення контролю за вчиненням злочину від 17.12.2014, протоколу огляду місця події від 17.12.2014.
Також вказує на недопустимість як доказу відеозапису, отриманого в результаті аудіо, відео контролю особи та протоколу, складеного за результатами такого контролю від 26.11.2014, оскільки його здійснено з порушенням вимог глави 21 КПК України, ст. 246-253 КПК України - без ухвали слідчого судді. Також вважає недопустимими доказами висновки експертів № 3018х від 03.12.2014, № 3371х від 05.01.2015, № 3370ч від 05.01.2015, № 97х від 19.02.2015 та вказує на порушення вимог ст. 223 ч. 7 п. 2 КПК України при проведенні обшуку або огляду. На думку засудженого, показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 не є належними доказами його вини, оскільки вони безпосередньо не бачили як він збував наркотичний засіб та згідно відповіді на адвокатський запит вони не перебували в приміщенні Соломянського РУГУ МВС України в АДРЕСА_5, хоча всі процесуальні документи за їх участю складалися саме там. Вважає, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи його апеляційної скарги, не дотримався вимог ст. 412 ч. 2 КПК України, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Заперечення на касаційну скаргу засудженого від учасників судового провадження не надходили.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу засудженого необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а також викладаються докази, що спростовують її доводи.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених
у статтях 2, 7 КПК України, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.