ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року
м. Київ
справа № 359/5801/21
провадження № 61-2232 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області у складі судді Журавського В. В. від 16 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Мельника Я. С.,
Матвієнко Ю. О., Гуля В. В. від 18 січня 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,
в якому просив суд: визнати частково недійсним у частині покупця договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 15 серпня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Діонісьєвою А. Е., зареєстрований в реєстрі за № 715, та договір купівлі-продажу садового будинку, укладений 15 серпня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Діонісьєвою А. Е., зареєстрований в реєстрі за № 714, перевівши права покупця за цими договорами на нього.
Позов мотивований тим, що в період з 2016 по 2020 роки він проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 15 серпня 2017 року між
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу садового будинку з господарчими, побутовими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1, а також договір купівлі-продажу земельної ділянки площею
0,0777 га з кадастровим номером 3220882903:03:038:0058, яка розташована за вищевказаною адресою.
Зазначав, що за усною домовленістю між ним та ОСОБА_2 вказані об`єкти нерухомого майна були оформлені на ім`я відповідача у зв`язку з тим, що він обіймав посаду директора ТОВ "Долина-Центр" та відносно нього було відкрито два кримінальних провадження. Тому з метою уникнення можливих негативних наслідків ним було прийнято рішення щодо фіктивного оформлення нерухомого майна на відповідача.
Вказував, що зазначені об`єкти нерухомого майна були придбані виключно за його грошові кошти і саме він проводив усі перемовини щодо умов укладених договорів та розрахунки за договорами купівлі-продажу і в подальшому за власні кошти провів всі необхідні ремонті роботи у будинку, придбав будівельні матеріали, меблі, побутову техніку, здійснював утримання будинку шляхом сплати житлово-комунальних послуг.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд його позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 18 січня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту свої прав, так як нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції як позов про визнання недійсним договору в частині сторони цього договору.
Стаття 235 ЦК України не може бути підставою для визнання правочину удаваним/недійсним у частині сторони договору, оскільки це суперечить її положенням.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем не доведено ознак фіктивності договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 15 серпня 2017 року
між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та договору купівлі-продажу садового будинку, укладеного 15 серпня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2,
а також порушення цими правочинами його прав.
Доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд не взяв до уваги показання продавця спірної нерухомості, є безпідставними, так як для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину, чого позивачем не було доведено, натомість дії, обумовлені неправомірною метою та пов`язані із недобросовісною поведінкою (недотримання норм моралі та позитивних норм, відсутність поваги до прав та інтересів інших осіб, нечесні дії тощо) не можуть отримати захист у судовому порядку.
Посилання позивача на те, що він мав фінансову можливість для придбання майна за спірними договорами купівлі-продажу та брав участь у витратах на утримання цього майна, є необґрунтованими, так як з наданих доказів встановлено, що і позивач і відповідач мали значний рівень доходу для придбання спірного майна,
а витрати позивача на утримання майна не свідчить про виникнення у нього права власності на вказані об`єкти нерухомого майна, а також не підтверджує фіктивність оформлення права власності на ці об`єкти нерухомого майна за ОСОБА_2
Суди послалися на відповідну судову практику Верховного Суду, зокрема, викладену у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 346/2238/15-ц (провадження № 61?14680сво20).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із касаційною скаргою на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 червня
2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано цивільну справу № 359/5801/21 із Бориспільського міськрайонного суду Київської області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Судами застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права уподібних правовідносинах, викладених
у постановах: Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі
№ 6-1026цс16, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2018 року у справі № 521/6687/17, та ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року у справі № 761/32029/15-ц.
Вказує, що судами застосовано положення норм матеріального права відносно удаваного правочину (стаття 235 ЦК України) та правову позицію Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року
у справі № 346/2238/15-ц, незважаючи на те, що його позовними вимогами були визнання договорів купівлі-продажу садового будинку та земельної ділянки недійсним в частині покупця (статті 217, 655 ЦК України), а не визнання їх удаваними договорами в частині покупця.
Зазначає, що судами не взято до уваги та не надано належної правової оцінки юридичним фактам, з якими пов`язані певні правові наслідки, що потягло порушення норм процесуального права, а саме не надано правової оцінки: показанням продавця спірної нерухомості ОСОБА_3, що були викладені в його особистій заяві нотаріально посвідченій; його фінансової можливості для придбання, витрат на ремонт та утримання спірного майна; висновок експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа на його замовлення.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив від ОСОБА_2 на касаційну скаргу, в якому, зазначається, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, суди належним чином встановили фактичні обставини у справі, ухвалили судові рішення з додержанням норм права, тому просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 серпня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу садового будинку, посвідчений приватним нотаріусом КМНО
Діонісьєвою А. Е., зареєстрований в реєстрі за № 714. За умовами якого
ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_2 садовий будинок з господарчими, побутовими будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_1 .
У той самий день між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО
Діонісьєвою А. Е., зареєстрований в реєстрі за № 715. Відповідно до якого
ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею
0,0777 га, з кадастровим номером 3220882903:03:038:0058, з цільовим призначенням для ведення садівництва, яка розташована за адресою:
Київська обл., Бориспільський р-н, Головурівська сільська рада, СТ "Парус"
(т. 1, а. с. 53-63).
Рішенням приватного нотаріуса КМНО Діонісьєвої А. Е. № 36632389 та № 36632387 від 15 серпня 2017 року право власності на вищевказаний житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Головурівська сільська рада, СТ "Парус" було зареєстровано за ОСОБА_2, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 травня 2021 року (т. 1, а. с. 48-52).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник, у змісті касаційної скарги, зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: 1) Застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; 4) Судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.