Постанова суду № 910/19008/21 від 14.05.2024 про визнання недійсними та скасування пунктів резолютивної частини рішення від 23.09.2021 № 60/79-р/к

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/19008/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Ємця А. А., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О. М.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - Тацишина О. П. (самопредставництво),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024,

за позовом Приватного акціонерного товариства аудиторської фірми "Де Візу"

до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсними та скасування пунктів резолютивної частини рішення від 23.09.2021 № 60/79-р/к.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Приватне акціонерне товариство аудиторської фірми "Де Візу" (далі - Товариство, Фірма, позивач) звернулося до суду з позовом до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК, відповідач) про визнання недійсним і скасування пунктів 1, 3, 4, 6, 7, 9 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Відділення АМК від 23.09.2021 № 60/79-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - рішення АМК) у справі № 865/89-р-02-06-14 у частині, що стосується Товариства.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до статей 59, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" Рішення АМК (у частині, що стосується позивача у справі) підлягає визнанню недійсним, оскільки при прийнятті рішення не були доведені обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, а висновки Відділення АМК, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи. Відповідачем порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Справа розглядалась судами неодноразово.

2.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі № 910/19008/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022, у задоволенні позову відмовлено.

2.3. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.05.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 зі справи № 910/19008/21 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суд міста Києва.

2.4. За результатами нового розгляду справи № 910/19008/21 рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 (суддя Марченко О. В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 (колегія суддів: Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю., Барсук М. А.) позовні вимоги задоволено:

- визнано частково недійсними пункти 1, 4 і 7 резолютивної частини Рішення АМК у частині, що стосується Товариства;

- визнано недійсними пункти 3, 6 і 9 резолютивної частини Рішення АМК, якими накладено на Товариство штрафи;

- стягнуто з Відділення АМК на користь Товариства 2 270,00 грн судового збору за подання позову, 3 405,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 4 540,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

2.5. Судові рішення мотивовані з посиланням на те, що Відділенням АМК не доведено обставин об`єктивної та обґрунтованої (з поважних причин) необхідності проведення розслідування у справі № 865/89-р-02-06-14 у строк майже понад 9 років за трьома процедурами закупівель з двома учасниками. Відділення АМК не надало суду обґрунтованих пояснень стосовно об`єктивності та поважності причин, які пов`язані безпосередньо із розглядом справи. Зокрема, щодо складності справи, поведінки сторін (відповідачів антимонопольної справи), дій / бездіяльності відповідних державних органів, тощо. Натомість матеріалами справи підтверджується, що збір доказів в антимонопольній справі, які покладені в основу оскаржуваного Рішення АМК, органами АМК відбувався у 2012 - 2014 роках, і Товариством було надано всі документи, які витребовувалися Відділенням АМК, у строки визначені останнім. Крім того, за висновками судів, розгляд Відділенням АМК антимонопольної справи протягом такого тривалого строку став надмірним тягарем для Товариства. Наведені обставини у своїй сукупності з положеннями частини першої статті 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) і стали підставою для скасування оскаржуваного Рішення АМК, у частині, що стосується Товариства.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Відділення АМК (скаржник), посилаючись на ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуваних судових рішень з порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 910/19008/21, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі; вирішити питання про розподіл судових витрат.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1.1. На обґрунтування своєї правової позиції у касаційній скарзі Відділення АМК із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: частини другої статті 42 Закону № 2210 та частини другої статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон № 3659-XII) у частині спеціальних процесуальних засад діяльності Антимонопольного комітету України (далі - АМК).

4.1.2. За твердженням скаржника, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовують оскаржувані судові рішення в частині висновків щодо порушення Відділенням АМК "розумного строку" розгляду антимонопольної справи № 865/89- р-02-06-14 з посиланням на положення частини другої статті 3 Конституції України та статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).

4.1.3. Поряд з тим, суди у вирішенні спірного питання не врахували, що ні Законом № 2210, ані Правилами розгляду заяв і справ порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженими розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 (далі - Правила розгляду заяв і справ), не визначено строків, які встановлюють тривалість розслідування антимонопольної справи з моменту його початку та до винесення відповідного рішення АМК.

4.1.4. Відповідач зазначає, що здійснював розгляд антимонопольної справи № 865/89-р-02-06-14 у межах та відповідно до процесуальних засад діяльності органів АМК, які визначені спеціальним законодавством України і яке не містить будь-яких норм щодо строків розгляду та/або строків зупинення розгляду антимонопольної справи.

4.1.5. За твердженням скаржника, будь-яких пояснень щодо реалізації завдань та повноважень спеціально уповноваженим органом, зокрема Відділенням АМК, за відсутності норми права, яка підлягала б застосуванню у спірному питанні, апріорі бути не може. Натомість, відповідні дії суду можуть розглядатися, як втручання в діяльність державного органу, гарантії незалежності якого передбачені статтею 19 Закону № 3659-XII.

4.1.6. Відповідач зазначає, що в силу положень статті 59 Закону № 2210 для скасування рішення органів АМК має існувати підстава - порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Поряд з тим, оскаржувані судові рішення не містять мотивів та висновків, які саме норми матеріального та/або процесуального права порушив відповідач під час розгляду антимонопольної справи № 865/89-р-02-06-14 та у прийнятті оскаржуваного Рішення АМК.

4.1.7. Скаржник також наголошує, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях неправильно застосували вимоги статті 60 Закону № 2210, вирішивши питання дискреційних повноважень органів АМК у частині питання "власного розсуду" на розгляд антимонопольних справ. Такі висновки судів першої та апеляційної інстанції фактично можуть бути визнані втручанням суду у встановлені межі, які визначені у частині другій статті 42 Закону № 2210, оскільки є власним та самостійним доповненням положень Закону № 2210 та, не належить до компетенції суду. У цьому контексті скаржник наголошує, що суд не має повноважень втручатися у дискреційні повноваження законодавчої влади та перебирати на себе функції Верховної Ради України, змінюючи встановлені законодавчим органом правові норми.

4.2. Позиція інших учасників справи

4.2.1. Позивач своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

4.2.2. 10.05.2024 від Товариства надійшли письмові пояснення.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5.1. Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини:

- розпорядженням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення АМК від 05.06.2012 №68-р розпочато розгляд справи № 64-02/2012 за ознаками вчинення, зокрема, Товариством порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час проведення Державним підприємством "Морський торговельний порт "Южний" (далі - Порт) у 2012 році конкурсних торгів на закупівлю послуг зі складання звітів проведення ревізій;

- справа № 64-02/2012 порушена на підставі розпорядження адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення АМК від 05.06.2012 № 68-р за результатами розгляду заяв Державної фінансової інспекції в Одеській області від 28.04.2012 № 15-32-34-14/4285 щодо можливого порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час проведення Портом процедури закупівель;

- згідно з дорученням АМК від 23.04.2013 № 12-01/2826 Одеському обласному територіальному відділенню АМК доручено передати матеріали справи № 64-02/2012 до АМК;

- розпорядженням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення АМК від 24.01.2013 № 13-р розпочато розгляд справи № 13-02/2013 за ознаками вчинення, зокрема, Товариством порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, за результатами проведених у 2012 році Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (далі - Підприємство) відкритих торгів на закупівлю консультативних послуг з питань управління комерційною діяльністю;

- за розпорядженням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення АМК від 05.03.2013 № 36-р розпочато розгляд справи № 32-02/2013 за ознаками вчинення, зокрема, Товариством, порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частиною другою статті 6 Закону № 2210, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час проведення у 2011 році Підприємством відкритих торгів на закупівлю послуг зі складання звітів та проведення ревізій;

- розпорядженням Державного уповноваженого АМК від 10.04.2014 № 09/55-р вказані справи вирішено об`єднати в одну справу та присвоєно номер 20-26.13/73-14/64-13/86-13/87-13;

- дорученням АМК від 02.12.2014 №13-09/602 доручено провести розслідування у справі № 20-26.13/73-14/64-13/86-13/87-13 Київському обласному територіальному відділенню АМК, про що зазначено у листі АМК від 23.12.2014 №20-26/06-11723;

- розпорядженням адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення АМК від 23.12.2014 №89-р справі №20-26.13/73-14/64-13/86-13/87-13 присвоєно номер 865/89-р-02-06-14. Збір та аналіз доказів у вказаній справі доручено Другому відділу досліджень і розслідувань;

- розпорядженням адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення АМК від 10.09.2019 №60/95-рп/к збір та аналіз доказів у справі №865/89-р-02-06-14 вирішено доручити Четвертому відділу досліджень і розслідувань.

5.2. Суди також встановили, що Київське обласне територіальне відділення АМК 02.06.2020 змінило найменування на Відділення АМК.

5.3. У зв`язку із зміною структури та штатного розпису та враховуючи службову необхідність, розпорядженням адміністративної колегії відділення від 12.06.2020 № 60/46-рп/к збір та аналіз доказів у справі №865/89-р-02-06-14 вирішено доручити Шостому відділу досліджень і розслідувань.

5.4. Адміністративна колегія Відділення АМК за результатами розгляду справи № 865/89-р-02-06-14 постановила Рішення АМК від 23.09.2021, відповідно до якого:

- за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення, накласти на Товариство штраф у розмірі 68 000 грн [пункт 2 резолютивної частини Рішення];

- визнала, що, зокрема, Товариство вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, шляхом узгодження умов участі у конкурсній процедурі із закупівлі "Послуги зі складання звітів і проведення ревізій (консультаційні послуги з трансформації фінансової звітності Украероруху за 2010 рік відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності та проведення аудиту фінансової звітності Украероруху за 2010 рік складеної відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності)" (Лот №1), яка проводилась Підприємством (замовник 1) (номер бюлетеня: 79 (252) від 04.07.2011, номер оголошення у бюлетені: 104554) [пункт 4 резолютивної частини Рішення];

- за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 4 резолютивної частини Рішення, накладено на Товариство штраф у розмірі 68 000 гривень [пункт 6 резолютивної частини Рішення];

- за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 7 резолютивної частини Рішення, накладено на Товариство штраф у розмірі 68 000 гривень [пункт 9 резолютивної частини Рішення].

5.5. У Рішенні АМК встановлені таке обставини:

- відповідачами у справі є такі суб`єкти господарювання: ТОВ АФ "ПРОФЕСІОНАЛ" та Товариство (позивач);

щодо процедури закупівлі 1

- свої пропозиції для участі у процедурі закупівлі 1 надали такі суб`єкти господарювання: ТОВ АФ "ПРОФЕСІОНАЛ" і Товариство;

- за результатом проведеної замовником 1 оцінки пропозицій учасників, найбільш економічно вигідною визнана пропозиція Товариства;

- з Товариством замовник 1 уклав договір від 15.03.2012 на загальну суму 398 520,00 грн без ПДВ;

щодо процедури закупівлі 2

- свої пропозиції для участі у процедурі закупівлі 2 за лотом № 1 надали такі суб`єкти господарювання: ТОВ АФ "ПРОФЕСІОНАЛ"; Товариство; Товариство з обмеженою відповідальністю "Бейкер Тіллі Україна";

- за результатом проведеною замовником 1 оцінки пропозицій учасників, найбільш економічно вигідною визнана пропозиція Товариства;

- із Товариством замовник 1 договір від 15.09.2011 на загальну суму 386 040,00 грн;

щодо процедури закупівлі 3

- свої пропозиції для участі у процедурі закупівлі 3 надали такі суб`єкти господарювання: ТОВ АФ "ПРОФЕСІОНАЛ"; Товариство;

- процедуру закупівлі 3 відмінено замовником, у зв`язку із порушенням порядку публікації оголошення про проведення та результати закупівлі про акцепт;

- аналіз матеріалів свідчить про антиконкурентну узгоджену поведінку ТОВ АФ "ПРОФЕСІОНАЛ" та Товариства під час участі у процедурах закупівель;

Відділенням АМК установлені факти у своїй сукупності, а саме:

1) використання учасниками у своїй господарській діяльності під час проведення процедур закупівель одного номера телефонного зв`язку, який належав Товариству;

2) використання учасниками у своїй господарській діяльності під час проведення процедури закупівлі 2 (Лот №1) одного номера телефонного зв`язку, який належав Товариству;

3) спільні особливості в оформленні документів, наданих учасниками для участі у процедурах закупівель;

4) отримання довідок для участі у процедурі закупівлі 1, процедурі закупівлі 3 однією особою, яка була працівником одного з учасників;

5) наявність в учасників у період проведення процедури закупівлі-1, процедури закупівлі 2 (Лот №1) регіональних представництв, які розташовані за однією адресою;

6) відхилення ціни ТОВ АФ "ПРОФЕСІОНАЛ" від ціни Товариства на однаковий відсоток у процедурі закупівлі 3, не можуть бути результатом випадкового збігу обставин, а свідчать про узгодження (координацію) учасниками своєї поведінки при підготовці до участі та участі у торгах (тендері), зокрема про обмін між ними інформацією;

7) узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції, учасники тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведення замовниками торгів, порушивши права замовників на отримання найбільш ефективних для них результатів, а відтак вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом;

8) таким чином, доказами, зібраними у справі, доводиться, а дослідженням усієї сукупності факторів, що об`єктивно могли вплинути на поведінку учасників, та зауваженнями і запереченнями учасника не спростовується висновок адміністративної колегії Північного відділення АМК про те, що дії учасників, які полягали у:

9) використанні учасниками у своїй господарській діяльності під час проведення процедур закупівель одного номера телефонного зв`язку, який належав Товариству;

10) використанні учасниками у своїй господарській діяльності під час проведення процедури закупівлі 2 (Лот №1) одного номера телефонного зв`язку, який належав Товариству;

11) спільних особливостях в оформленні документів, наданих учасниками для участі у процедурах закупівель;

12) отриманні довідок для участі у процедурі закупівлі 1, процедурі закупівлі 3 однією особою, яка була працівником одного з учасників;

13) наявність в учасників у період проведення процедури закупівлі 1, процедури закупівлі 2 (Лот № 1) регіональних представництв, які розташовані за однією адресою;

14) відхиленні ціни ТОВ АФ "ПРОФЕСІОНАЛ" від ціни Товариства на однаковий відсоток у процедурі закупівлі 3, є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів процедур закупівель.

6. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Причиною звернення до суду є наявність / відсутність підстав для визнання недійсним рішення АМК в частині, що стосується позивача.

7.2. Предметом касаційного перегляду є рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду, якими позовні вимоги Товариства задоволено, визнано недійсним Рішення АМК у частині, що стосується позивача.

7.3. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

7.4. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

7.5. Так, Відділенням АМК у касаційній скарзі як підставу касаційного оскарження визначено пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.

7.6. Зокрема, скаржник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: частини другої статті 42 Закону № 2210 та частини другої статті 1 Закону № 3659-XII у частині спеціальних процесуальних засад діяльності АМК.

7.7. Відносно аргументів касаційної скарги про неправильне застосування судами положень Закону № 2210 та Закону № 3659-XII, Суд зазначає таке.

7.8. Матеріали справи свідчать, що під час первісного розгляду справи № 910/19008/21 судові рішення були мотивовані тим, що встановлені відповідачем факти у своїй сукупності підтверджують як пов`язаність Товариства та ТОВ АФ "ПРОФЕСІОНАЛ", так і обмін інформацією / узгодження дій під час підготовки та проведення трьох торгів, і не можуть бути результатом випадкового збігу обставин.

7.9. Верховний Суд у постанові від 23.05.2023 скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив, зокрема, що:

- критеріями перевірки законності оспорюваного рішення є конституційні положення про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (формальний критерій), а складові принципу верховенства права дають суду підстави досліджувати зміст ухваленого (сутнісний критерій) на предмет відповідності легітимній меті, недискримінації, пропорційності, тощо;

- дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- хоча окремі розслідування можуть проводитись з прийнятною тривалістю, проте загальна тривалість має відповідати, зокрема, принципу верховенства права, як одному з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конституцією України так і принципу "належного урядування";

- проведення розслідування у такий строк (майже понад 9 років) за трьома процедурами закупівель з двома учасниками, ураховуючи строки притягнення до відповідальності, встановлені у статті 42 Закону № 2210 (п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення; строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 13-16 статті 50 цього Закону, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення) має бути обґрунтовано об`єктивними та поважними причинами, які пов`язані безпосередньо із розглядом справи Відділенням АМК, як-то складністю справи, поведінкою сторін (відповідачів антимонопольної справи), діями/бездіяльністю відповідних державних органів, у тому числі, АМК, тощо;

- також з`ясуванню підлягає питання, чи вплинуло розслідування у такий строк та прийняття рішення Відділенням АМК після 9 років з початку розслідування на права Товариства, у тому числі майнові. Оцінка доводів має відбуватися, у тому числі в контексті реалізації Товариства права на захист у межах антимонопольної справи з урахуванням того, чи не було надмірним тягарем для Товариства реалізація такого права у такий строк (9 років);

- суди попередніх інстанцій не з`ясували ці питання, які мають вагоме значення для встановлення обставин порушення / непорушення прав Товариства тривалим строком розслідування.

7.10. За результатами нового розгляду справи № 910/19008/21 при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що Відділенням АМК у оскаржуваному Рішенні встановлено факти, які у своїй сукупності, а саме: використання учасниками у своїй господарській діяльності під час проведення Процедур закупівель одного номера телефонного зв`язку, який належав Товариству; використання учасниками у своїй господарській діяльності під час проведення Процедури закупівлі 2 (Лот № 1) одного номера телефонного зв`язку, який належав Товариству; спільні особливості в оформленні документів, наданих учасниками для участі у Процедурах закупівель; отримання довідок для участі у Процедурах закупівель № 1, 3 однією особою, яка була працівником одного з учасників; наявність в учасників у період проведення Процедур закупівель № 1, 2 регіональних представництв, які розташовані за однією адресою; відхилення ціни ТОВ АФ "ПРОФЕСІОНАЛ" від ціни Товариства на однаковий відсоток у Процедурі закупівлі № 3, не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об`єктивних чинників, а свідчать про узгодження (координацію) учасниками своєї поведінки при підготовці до участі та участі у торгах (тендері), зокрема, про обмін ними інформацією.

7.11. Зі змісту оскаржуваних судових рішень також вбачається, що суди попередніх інстанцій на виконання вказівок Верховного Суду встановили такі обставини, зокрема:

- розгляд Відділенням АМК антимонопольної справи № 865/89-р-02-06-14 здійснювався з 2012 року по 2021 рік;

- збір доказів в антимонопольній справі, які лягли в основу оскаржуваного рішення (довідки з Єдиної бази даних про підприємства щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство Головного управління юстиції у м. Києві від 30.01.2012, 05.03.2012; листи управління юстиції від 20.02.2013 та від 14.06.2012; довідки ПуАТ "СЕБ Банк" щодо відсутності заборгованості по кредитам та відсоткам від 13.03.2012 та від 12.06.2012; лист Головного управління ПФУ в м. Києві від 24.10.2014; лист позивача від 22.10.2014) відбувався саме у 2012 - 2014 роках, і Товариством було надано всі документи, які було витребувано Відділенням АМК;

- Відділенням АМК двічі протягом 2012 - 2013 років надсилалося Фірмі попередні висновки в антимонопольній справі, які є ідентичними за своїм змістом із подання про попередні висновки у справі № 865/89р-02-06-14, надісланими Товариству листом від 28.08.2020 №60-02/4817;

- надіслана Відділенням АМК Товариству вимога від 21.01.2020 № 60-02/342 про надання інформації жодним чином не стосувалася обставин справи і Процедур закупівель, які були підставою для розгляду Відділенням АМК антимонопольної справи. У вказаній вимозі Відділення АМК просило позивача надати інформацію, зокрема: бухгалтерські (податкові) звіти за 2019 рік; балансовий звіт про фінансові результати, податкову декларацію з податку на прибуток підприємства (або податкову декларацію платника єдиного податку); відомості про всі процедури закупівлі, в яких позивач брав участь протягом 2016-2019 років; інформацію про особу, яка готувала інформацію на вимогу;

- з розділу 8 антимонопольного рішення вбачається, що визначення розміру штрафів (пункт 143 Рішення АМК) Відділенням АМК здійснювалось саме за інформацією наданою ГУ ДПС у місті Києві (лист від 31.08.2021 № 36571/5/26-15-04-18-14) стосовно доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2020 рік;

- разом з тим, розгляд Відділенням АМК антимонопольної справи протягом 9 років став надмірним тягарем для Товариства, в тому числі і для можливості конкурувати на відповідному ринку.

7.12. Надавши оцінку встановленим та наведеним вище обставинам, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що фактично збір доказів у антимонопольній справі був завершений у 2014 році, після об`єднання справ в одну і нових доказів АМК зібрано не було, і будь-яких дій щодо їх збору Відділенням АМК не проводилось.

7.13. Крім того суди надали оцінку доводам відповідача стосовно поважності і об`єктивності причин розгляду справи протягом тривалого строку (майже понад 9 років) та зазначили, що фактично всі доводи Відділення АМК, які викладені у поданих 13.07.2023 поясненнях зводяться лише до того, що Товариство протягом всього періоду розгляду антимонопольної справи не заперечувало проти тривалого розгляду, а тому, на переконання відповідача, порушення прав останнього щодо отримання та надання доказів у справу, інших фактичних даних стосовно проведення процедур закупівель в частині тривалого проміжку часу проведення розслідування не відбулось.

7.14. Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить, що задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що відповідачем не доведено об`єктивної складності антимонопольної справи. У цьому контексті суди врахували, зокрема, що: предмет закупівлі є однотипним, у справі об`єднано лише три закупівлі, кількість учасників закупівель невелика; позивач не ухилявся від надання запитуваної інформації, натомість вчиняв дії щодо об`єктивного розгляду справи шляхом подачі своїх пояснень; в оскаржуваному Рішенні АМК відповідач посилався виключно на ті докази, які були зібрані АМК в 2012-2014 роках і дій щодо збирання додаткових доказів після 2014 року АМК не було здійснено; проте рішення прийнято лише 23.09.2021.

7.15. Також за висновками судів, розгляд Відділенням АМК антимонопольної справи протягом 9 років став надмірним тягарем для Товариства, з огляду на відсутність юридичної визначеності і остаточності щодо вирішення питання відповідності дій останнього положенням Закону № 2210, яке було предметом розгляду антимонопольної справи. При цьому, Товариством після 2014 року вчинялись активні дії, шляхом надання необхідної інформації на запити АМК, яка у подальшому так і не була застосована та відображена у рішенні АМК.

7.16. У цьому контексті, суди зазначили, що розгляд органами АМК антимонопольної справи протягом тривалого часу позбавляє учасника такої справи належного захисту, з огляду на втрату можливості надавати докази, які можуть втратили достовірність і повноту з плином часу, тощо. За висновками судів, у цьому спорі під час тривалого розслідування антимонопольної справи позивач знаходився в стані правової невизначеності.

7.17. Враховуючи наведені вище обставини, суди попередніх інстанцій і дійшли висновку, що за встановлених обставин, зокрема, недоведення відповідачем наявності об`єктивних та поважних причин для такого тривалого розгляду антимонопольної справи, загальна тривалість розгляду антимонопольної справи майже понад 9 років не відповідає принципу верховенства права, як одному з основних принципів демократичного суспільства. Крім того, суди зазначили, що в силу положень частини першої статті 42 Закону № 2210 суб`єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. З огляду, що і дійшли висновку про наявність підстав для визнання недійсним Рішення № 60/79-р/к АМК в частині, що стосується Товариства.

7.18. У контексті доводів касаційної скарги колегія суддів зазначає таке.

7.19. За змістом статті 1 Закону № 3659-XII Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

................

Перейти до повного тексту