ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 906/136/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючий), Ємця А. А., Малашенкової Т. М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон"
на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 09.11.2023 та
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2024
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон"
на дії старшого державного виконавця Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондарчука Кирила Степановича
у справі № 906/136/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон"
до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення 189 222,07 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. У провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа № 906/136/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" (далі - Товариство, позивач, стягувач) до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості за договором поставки, інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості.
2. Стислий виклад судових рішень, які передували зверненню із скаргою на дії державного виконавця
2.1. За результатами розгляду справи № 906/136/23, рішенням Господарського cуду Житомирської області від 07.04.2023, яке залишено без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023, стягнуто з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства 186 385,44 грн боргу, 1 491,08 грн інфляційних втрат, 398,30 грн 3% річних та витрати зі сплати судового збору.
2.2. Додатковим рішенням Господарського cуду Житомирської області від від 28.04.2023 стягнуто з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства 7 949,94 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
2.3. На виконання рішення та додаткового рішення Господарського суду Житомирської області 04.05.2023 та 21.07.2023 видано накази на примусове виконання рішень.
2.4. У жовтні 2023 року Товариство звернулося до Господарського суду Житомирської області зі скаргою на дії старшого державного виконавця Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ Бондарчука Кирила Степановича (далі - державний виконавець) щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні та просило:
- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 04.08.2023 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 09.08.2023 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_2;
- зобов`язати державного виконавця поновити виконавчі провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.
2.5. Скарга мотивована тим, що постанови державного виконавця від 04.08.2023 та від 09.08.2023 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні прийняті протиправно та порушують право Товариства на виконання судового рішення.
2.6. За твердженням Товариства, дії державного виконавця не відповідають положенням Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон № 4901-VI). Зокрема, оскільки філія "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" є державним підприємством, відтак, державний виконавець мав обов`язок застосувати Закон №4901-VI, який є пріоритетним порівняно із Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII), та виконати рішення суду за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку статті 4 Закону №4901-VI.
3. Стислий виклад рішень судів попередніх інстанцій
3.1. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.11.2023 (суддя Сікорська Н. А.), залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 (колегія суддів: Філіпова Т. Л., Мельник О. В., Василишин А. Р.), у задоволенні скарги Товариства відмовлено.
3.2. Судові рішення обґрунтовані тим, що дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні є законними та здійсненні відповідно до пункту 12 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII, оскільки Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" включено до переліку об`єктів, що підлягають приватизації. Наведеною нормою прямо заборонено звернення стягнення на майно боржника стосовно якого триває процедура приватизації.
3.3. Відхиляючи аргументи Товариства щодо незастосування державним виконавцем положень статті 4 Закону № 4901-VI суди з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16. Зокрема, про те, що на державне підприємство, яке включене до переліку об`єктів приватизації, не поширюються гарантії виконання державою судового рішення з частиною другою статті 4 Закону № 4901-VІ.
4. Стислий виклад вимог касаційної скарги
4.1. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції Товариство (скаржник) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 09.11.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 у справі № 906/136/23 скасувати; прийняти нове рішення про задоволення скарги на дії державного виконавця.
5. Аргументи учасників справи
5.1. Аргументи касаційної скарги
5.1.1. В обґрунтування доводів касаційної скарги Товариство посилається на необґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанції щодо прямої заборони звернення стягнення на майно боржника відповідно до пункту 12 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII у зв`язку з включенням такого підприємства (боржника) до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, оскільки у такому випадку рішення суду про стягнення заборгованості з державного підприємства має бути виконане за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку статті 4 Закону № 4901-VI.
5.1.2. Разом з тим, на переконання Товариства, зупинення виконавчого провадження при зверненні стягнення на кошти державного підприємства не передбачене положеннями Закону 4901-VI, а тому дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій суперечать цьому Закону та є протиправними.
5.1.3. Також скаржник зазначає про наявність підстав для відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16, які суди попередніх інстанцій застосували у спірних правовідносинах.
5.1.4. Зокрема, за твердженням скаржника, в силу положень статей 1, 2, 4 Закону № 4901-VI держава надала кредиторам державних підприємств гарантії виконання нею рішень судів, за якими боржниками є такі підприємства, у разі якщо такі підприємства самостійно не виконують ці рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому, Закон № 4901-VI не поділяє державні підприємства за видами, категоріями чи іншими ознаками.
5.1.5. Поряд з тим, включення державного підприємства до переліку об`єктів приватизації не гарантує та не пришвидшує виконання державним підприємством-боржником судового рішення, а навпаки суттєво та на невизначений строк, затримує виконання таким підприємством рішення суду. В силу таких обставин, стягувач позбавлений можливості отримати грошові кошти протягом тривалого часу та відповідно, не поінформований про можливий термін початку виконання судового рішення.
5.1.6. Отже, на думку скаржника, у разі прийняття державою рішення про приватизацію державного підприємства, у зв`язку із чим зупиняється виконання цим підприємством судового рішення, держава має обов`язок гарантувати виконання судового рішення протягом розумного строку, який би не створював для стягувача надмірного тягаря.
5.1.7. З огляду на наведені мотиви, скаржник вважає, що застосований судами попередніх інстанцій висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 07.12.2022 зі справи № 908/1525/16 (про правомірність зупинення вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації та про відсутність підстав для застосування положень статті 4 Закону № 4901-VI) є помилковим.
5.1.8. На переконання Товариства, наведений висновок Верховного Суду у застосуванні положень пункту 12 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII та статті 4 Закону № 4901-VI у правовідносинах щодо примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості з державного підприємства, яке включено до переліку об`єктів приватизації має бути сформований таким чином: "Якщо держава прийняла рішення про приватизацію майна державного підприємства, у зв`язку з чим зупинене виконання таким підприємством судового рішення на невизначний строк, то держава має гарантувати виконання таким державним підприємством судового рішення протягом розумного строку, який би не створював для кредитора надмірного тягаря".
5.1.9. Також 22.04.2024 Товариство подало до Суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду в порядку статті 303 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
5.1.10. Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що справа № 906/136/23 містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
5.1.11. Товариство вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно здійснили посилання на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16, оскільки правовідносини у справі Верховного Суду та у справі, яка розглядається, не є подібними - у справі, що розглядається (№ 906/136/23) боржник (Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат") є платоспроможним державним підприємством.
5.1.12. Також у клопотанні позивач зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові зі справи № 908/1525/16 необґрунтовано звузила зміст положень статей 2, 4 Закону № 4901-VI, чим фактично зменшила обсяги гарантій, наданий державою кредиторам державних підприємств та фактично нівелювала норми цього Закону частині зобов`язань держави дотримуватись вимог Конвенції про захист основоположних прав людини та належного виконання рішень Європейського суду з прав людини.
5.2. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
5.2.1. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти наведених у ній доводів та просить Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6. Стислий виклад обставин справи, встановлених попередніми судовими інстанціями
6.1. Філія "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" є відокремленим структурним підрозділом Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія".
6.2. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №358-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році" прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій ПАТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" код ЄДРПОУ 36716128.
6.3. Відповідно до Наказу Фонду державного майна України від 08.06.2018 №761, прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій розміром 100% статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (код ЄДРПОУ 36716128).
6.4. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1955 від 22.12.2018 змінено тип Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" з публічного на приватне і перейменоване в Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія". Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" є правонаступником майнових прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія".
6.5. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності. В додатку до розпорядження, в якому визначений Перелік об`єктів великої приватизації державної власності, об`єктом приватизації Фонду державного майна в добувній промисловості вказано Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (код ЄДРПОУ 36716128) із зазначенням розміру пакету акцій (частки) - 100 %.
6.6. Старшим державним виконавцем 02.06.2023 та, відповідно, 08.08.2023 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області № 906/136/23 про стягнення з АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" і особі Філії Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на користь Товариства 191 098,94 грн боргу, та № НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області № 906/136/23 про стягнення з АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства 7 949,94 грн витрат.
6.7. В ході проведення виконавчих дій старшим державним виконавцем 04.08.2023 та 09.08.2023 винесено постанови про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі положень пункту 12 статті 34 Закону № 1404-VIII (наказ фонду державного майна України від 08.06.2018 № 761 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 358-р про затвердження переліку об`єктів великої приватизації, розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 358р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 №662р)
6.8. Такі дії державного виконавця і стали підставою для звернення Товариства до суду із скаргою в порядку статті 339 ГПК України, з вимогами скасувати постанови державного виконавця від 04.08.2023 та від 09.08.2023 про зупинення вчинення виконавчих дій та зобов`язати останнього поновити виконавчі провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Касаційний господарський суд переглядає оскаржені судові рішення відповідно до положень статті 300 ГПК України.
7.2. Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.3. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця щодо визнання неправомірними та скасування постанов державного виконавця про зупинення виконавчого провадження на підставі положень пункту 12 статті 34 Закону № 1404-VIII.
7.4. Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що відмовляючи у задоволенні вимог, заявлених у скарзі Товариства суди виходили з того, що дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є законними і здійсненні відповідно до положень пункту 12 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII, оскільки примусове виконання наказу суду у даній справі обмежене законодавчими положеннями про обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні у разі включення державного підприємства-боржника до переліку об`єктів великої приватизації.
7.5. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права при постановленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає таке.
7.6. За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.
7.7. Статтею 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
7.8. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
7.9. Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
7.10. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
7.11. Згідно з положеннями Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 цього Закону).
7.12. Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (пункт 1 частини першої статті 10 Закону № 1404-VIII).
7.13. Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 26 Закону 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
7.14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що філія "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" є відокремленим структурним підрозділом Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія".
7.15. Згідно з положеннями частин першої - третьої статті 95 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
7.16. Таким чином в силу наведених вище норм, відокремлений підрозділ (філія) не є юридичною особою, є складовою частини юридичної особи, яка його створила, а тому не може від свого імені відкривати рахунки, набувати майно, нести юридичну відповідальність. Юридична особа несе повну юридичну відповідальність по зобов`язаннях, що виникають з діяльності її відокремленого підрозділу (філії).