ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/10186/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Жайворонок Т.Є., Малашенкової Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 (суддя Борисенко І.І.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 (головуючий суддя: Шаптала Є.Ю., судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.),
ухвалені за результатом розгляду скарги приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот"
на дії Заступника начальника відділу Печерської державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни
зі справи № 910/10186/15
за позовом приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" (далі - ПрАТ "Сєвєродонецьке Об`єднання Азот", скаржник, стягувач)
до акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", боржник)
про визнання недійсним правочину.
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для визнання дій Заступника начальника відділу Печерської державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни протиправними.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог та скарги на дії державної виконавчої служби
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі № 910/10186/15 позов ПрАТ "Сєвєродонецьке Об`єднання Азот" задоволено повністю. Визнано недійсним правочин про відбір в односторонньому порядку публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" природного газу ПрАТ "Сєвєродонецьке Об`єднання Азот" в обсязі 132 527,147 тис.куб.м, оформлений актом приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ № 163/02-14 від 25.12.2014. Зобов`язано публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" поновити в обліку в підземному сховищі газу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" природний газ ПрАТ "Сєвєродонецьке Об`єднання Азот" в об`ємі 132 527,147 тис.куб.м, про відбір якого було складено акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ № 163/02-14 від 25.12.2014. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь ПрАТ "Сєвєродонецьке Об`єднання Азот" судовий збір у розмірі 2 436,00 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі № 910/10186/15 залишено без змін.
16.05.2016 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015, яке залишене без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 р., яке набрало законної сили 06.04.2016 2015 у справі № 910/10186/15, видано накази.
12.10.2023 від ПрАТ "Сєвєродонецьке Об`єднання Азот" надійшла скарга на дії Заступника начальника відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни у виконавчому провадженні №51137955 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі №910/10186/15, у якій стягувач просив суд:
- скасувати постанову Заступника начальника відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни про закінчення виконавчого провадження від 27.09.2023 року ВП №51137955 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 року №910/10186/15;
- зобов`язати Заступника начальника відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівну відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 року №910/10186/15.
Обґрунтовуючи вказану скаргу, стягувач зазначав про те, що: 06.10.2023 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №51137955, представнику скаржника стало відомо, що Заступником начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любов`ю Іванівною винесено постанову від 27.09.2023 про закінчення виконавчого провадження №51137955 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 №910/10186/15, оригінал виконавчого документа направлено до Господарського суду міста Києва; державним виконавцем не було вчинено всіх необхідних дій для забезпечення виконання боржником рішення суду, а закінчення виконавчого провадження №51137955 з одночасним направленням оригіналу виконавчого документа до суду призводить до ситуації за якої рішення не буде виконане та призведе до порушення законних прав стягувача; державний виконавець зобов`язаний був звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, а не виносити постанову про закінчення виконавчого провадження; накладення штрафів і направлення (повідомлення) правоохоронним органам про притягнення боржника до кримінальної відповідальності самі собою не є достатніми заходами з виконання судового рішення, а звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не означає, що він вжив усіх можливих заходів для виконання рішення.
Боржник, в свою чергу, стверджував, що державним виконавцем вжито всіх необхідних заходів, у відповідності до вимог законодавства та в межах обов`язків покладених на нього, а відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено виключно право державного виконавця звернутися до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, а дане право не є обов`язком.
Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у відзиві на скаргу також заперечував проти її задоволення вказавши, з посиланням на частину третю статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", що законодавцем передбачено виключно право державного виконавця звернутися суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, а не обов`язок, тоді як від стягувача чи боржника не надходило будь-яких заяв щодо звернення державного виконавця до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 зі справи № 910/10186/15 у задоволенні скарги ПрАТ "Сєвєродонецьке Об`єднання Азот" на дії Заступника начальника відділу Печерської державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни відмовлено.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано, зокрема, тим, що: виконавцем вжито всіх необхідних заходів для примусового виконання рішення відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", а дії останнього жодним чином не порушують норми чинного законодавства. При цьому суд відхилив доводи стягувача про ненадання судом правової оцінки положенням статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", оскільки приписи частини першої вказаної норми передбачають, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, у той час як зазначена вище частина третя статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає відповідне право державного виконавця для звернення із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 ухвалу суду першої інстанції від 12.12.2023 залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі стягувач просить суд касаційної інстанції скасувати судові акти попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким скаргу ПрАТ "Сєвєродонецьке Об`єднання Азот" на дії Заступника начальника відділу Печерської державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни задовольнити у повному обсязі.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги стягувач посилається, на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Так, скаржник зазначає, що:
- державним виконавцем не вчинено всіх необхідних дій для забезпечення виконання боржником рішення суду, а закінчення виконавчого провадження №51137955 з одночасним направленням оригіналу виконавчого документа до суду призводить до ситуації за якої рішення не буде виконане та призведе до порушення законних прав стягувача;
- державний виконавець зобов`язаний був звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, а не виносити постанову про закінчення виконавчого провадження;
- суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку, що стаття 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", передбачає "право", а не "обов`язок" державного виконавця звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення через не виконання протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження відповідного рішення суду;
- не врахований висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.03.2018 у справі № 910/3972/16;
- судами не з`ясовано чи відповідають дії державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження приписам статей 10, 33 Закону України "Про виконавче провадження", статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
- відсутній висновок щодо співвідношення положень частини третьої статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" щодо тлумачення того чи є "правом" чи "обов`язком" державного виконавця звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення через не виконання протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження відповідного рішення суду.
Доводи інших учасників справи
Від боржника надійшов відзив, в якому останній просить Суд залишити касаційну скаргу стягувача без задоволення, а оскаржувані ним судові рішення без змін.
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.05.2024 № 32.2-01/831 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10186/15 у зв`язку з відпусткою судді Булгакової І.В.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги стягувача на дії Заступника начальника відділу Печерської державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни, та постанова апеляційної інстанції, якою вказана ухвала залишена без змін.
Скаржник вказує, що судами не з`ясовано чи відповідають дії державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження приписам статей 10, 33 Закону України "Про виконавче провадження", статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Вважає, що державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, а не виносити постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому зазначає про неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2018 у справі № 910/3972/16, а також про відсутність висновку щодо співвідношення положень частини третьої статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" щодо тлумачення того чи є "правом" чи "обов`язком" державного виконавця звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення через не виконання протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження відповідного рішення суду.
В контексті зазначених доводів Суд вважає вказати таке.
Згідно зі статтею 124 Конституції України та статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Частиною першою статті 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.