1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року

м. Київ

справа № 160/14647/22

адміністративне провадження № К/990/20361/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу №160/14647/22 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа - Міністерство оборони України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року (головуючий суддя Кучугурна Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року (головуючий суддя - Олефіренко Н.А., судді - Білак С.В., Шальєва В.А.),

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. У вересні 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, у якій позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";

- зобов`язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року додаткову винагороду згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в розмірі 30000 гривень щомісячно, а у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що позивач перебуває на військовій службі у Збройних Силах України. Наказом Міністерства оборони України від 14 квітня 2016 року №314 позивач був відряджений до Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

3. Переконував, що має право на отримання додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168), яка йому не була нарахована і виплачена.

Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій

4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року залучено до участі у справі Міністерство оборони України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

5. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

6. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що виплата грошового забезпечення, зокрема, військовослужбовцям, відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснюється за рахунок коштів цього підприємства.

7. Водночас, зауважив, що 01 березня 2022 року на Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України був виданий наказ №126 "Про впровадження режиму простою й оплати праці на період воєнного стану". Згідно з пунктом 2 наказу, заступнику директора, адміністративному директору, директорам РСП, директору Дніпровського РСП - Керівнику структурних підрозділів Східного регіону, начальнику ВСП "ЦАПС", керівникам структурних підрозділів, безпосередньо підпорядкованих директору: затвердити перелік працівників, які залучаються до виконання безперебійних завдань і функцій підприємства в умовах воєнного стану, і табелювати їх відповідно до фактично відпрацьованого часу (п.п. 2.1.).

8. Установив, що ОСОБА_1 за період з лютого по травень 2022 року грошове забезпечення виплачувалось відповідно до фактично відпрацьованого часу, що свідчить про те, що позивач залучався до виконання завдань і функцій підприємства в умовах воєнного стану.

9. Зазначив, що Розділ І "Загальні положення" Порядку №260 поширює свою дію на ОСОБА_1, який є позивачем у цій справі.

10. Разом з цим, указав на те, що позивачу як військовослужбовцю, відрядженому до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, грошове забезпечення має виплачуватись, виходячи з окладів за посадою, займаною ним у відповідача, окладу за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців. Всі ці виплати передбачені Постановою №104. Цією ж постановою установлено інші виплати. Однак, ці виплати установлюються як для відповідних працівників органів, установ та організацій, до яких відряджений військовослужбовець, про що і зазначено у Постанові №104.

11. Вирішив, що усі види матеріального забезпечення зберігаються за відрядженими особами за попереднім місцем служби. За ними зберігаються також гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

12. Суд апеляційної інстанції, погодившись із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, додатково зазначив, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 окремого доручення.

13. Колегія суддів зазначила, що за змістом пункту 1 Постанови №168, основною умовою для виникнення права на додаткову грошову винагороду є безпосередня участь особи у бойових діях або безпосереднє забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях, де проводяться бойові дії.

14. Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять жодної інформації щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії перебуваючи саме на територіях, де проводяться бойові дії.

15. Отже, дійшов висновку про те, що у відповідача не існувало правових підстав для виплати позивачу додаткової винагороди, виходячи із розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Короткий зміст касаційної скарги

16. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

17. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі указує на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень Постанови №168 до військовослужбовців Збройних Сил України, які були відряджені для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

18. Переконує, що Постанова №104 не містить вичерпного переліку складових грошового забезпечення, що виплачується відрядженому військовослужбовцю, а також заборони на здійснення відрядженим військовослужбовцям інших виплат (надбавок, доплат та винагород).

19. Зазначає, що за відрядженими військовослужбовцями зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, а виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до підприємства, здійснюється за рахунок коштів такого підприємства

20. Указує, що будучи військовослужбовцем Збройних Сил України позивач мав право на отримання 30 000 гривень щомісячно ( або в розрахунку на місяць).

21. Уважає, що Постанова №168 та рішення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року No 912/з/29 для виплати 30000 грн. не передбачала "безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів", тож висновки суду апеляційної інстанції у цій частині є, на його думку, помилковими.

22. З урахуванням викладеного уважає, що наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення позовних вимог.

Позиція інших учасників справи

23. 04 липня 2023 року до касаційного суду надійшов відзив Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, у якому відповідач заперечив проти доводів касаційної скарги, та просив залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

24. 06 червня 2023 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .

25. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2023 для розгляду справи №160/14647/22 визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Жука А.В., суддів Мартинюк Н.М, Мельник-Томенко Ж.М.

26. Ухвалою Верховного Суду від 15.06.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року у справі №160/14647/22 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

27. Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2024 справу №160/14647/22 підготовчі дії у цій справі закінчено, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

28. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, відрядженим до Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, що підтверджується довідкою від 12 серпня 2022 року №22.2-05/83/03/22.

29. Факт перебування позивача на військовій службі у Збройних Силах України підтверджується також посвідченням офіцера, серія НОМЕР_1, копія якого додана до матеріалів справи.

30. Відповідно до довідки, виданої Дніпровським регіональним структурним підрозділом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, щомісячна додаткова винагорода у розмірі до 30 000 гривень, що установлена Постановою №168, військовослужбовцю Збройних Сил України ОСОБА_1, відрядженому до Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, не здійснювалась.

31. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху, здійснюється у порядку, установленому Постановою №104.

32. Уважаючи своє право на отримання додаткової грошової винагороди порушеним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. Позиція Верховного Суду

33. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

35. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, з огляду на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень Постанови №168 до військовослужбовців Збройних Сил України, які були відряджені для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, в частині наявності/відсутності підстав для нарахування їм додаткової грошової винагороди.

36. Перевіривши доводи касаційної скарги колегія суддів зазначає таке.

Щодо права ОСОБА_1 на отримання додаткової винагороди

37. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу".

38. Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу ЗСУ.

39. Статтею 43 Конституції України установлено, що кожен має право на працю, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

40. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина.

41. Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці "Про захист заробітної плати" №95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

42. Цьому визначенню відповідає й поняття грошового забезпечення, що відповідно до закону виплачується за рахунок держави військовослужбовцям, поліцейським, особам рядового і начальницького складу за проходження державної служби особливого характеру.

43. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який установлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

44. Частиною першою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять в установленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

45. Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

46. Відповідно до частини третьої статі 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

47. Частиною четвертою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що установлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

48. Статтею 9-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній станом на 30 липня 2023 року) визначено, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, установлених Кабінетом Міністрів України.

49. Порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців, зокрема, ЗСУ, відряджених до державних органів, установ та організацій, затверджено Постановою №104.

50. За приписами абзаців 1, 2 пункту 1 Постанови №104 військовослужбовцям відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців ЗСУ. При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

51. Водночас абзац 3 пункту 1 Постанови №104 містить застереження, що виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов`язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться.

52. Положеннями абзаців 5, 6 пункту 1 Постанови №104 установлено, що виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби. За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

53. Проте постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) затверджено, зокрема: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу.

54. За змістом пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

55. Пунктом 3 Постанови №704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

56. Відповідно до пункту 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

57. Аналіз указаних норм дозволяє дійти висновку про те, що законодавцем визначено спеціальне правове регулювання грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій та установлено, що його порядок і розміри визначаються Кабінетом Міністрів України.

58. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Окрім того, цим Указом Кабінет Міністрів України (зобов`язаний) невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

59. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

60. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято Постанова №168.

61. Інших постанов щодо зміни складових грошового забезпечення позивача Кабінетом Міністрів України не приймалося.

62. Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (у редакції станом на 28 лютого 2022 року) установлено що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

63. Пунктом 3 Постанови №168 доручено Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

64. Пунктом 5 зазначеної Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

65. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №217 від 07 березня 2022 року "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168" (далі - Постанова №217) внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, виключивши в абзаці першому слова "(крім військовослужбовців строкової служби)".

66. Згідно з пунктом 2 Постанови №217 указана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

67. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року №350 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168" (далі - Постанова №350) до Постанови №168 були внесені зміни, згідно яких, абзац перший пункту 1 після слів "та поліцейським" доповнено словами "а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка". Зміни набули чинності 24 березня 2022 року.

68. Згідно з пунктом 2 Постанови №350 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

69. Постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2022 року №754 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168" (далі - Постанова №754) до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці 1 пункту 1 слова "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" замінено словами "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)"; після слова "щомісячно" доповнено словами "(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)". Зазначені зміни набули чинності 08 липня 2022 року.

70. Згідно з пунктом 2 Постанови №754 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 червня 2022 року.

71. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168" (далі - Постанова №793) до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць"; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: " 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.".

72. Згідно з пунктом 2 Постанови №793 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

73. Отже, відповідно до абзацу 1 пункту 1 Постанови №168 (у редакції станом на 19 липня 2022 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

74. Таким чином, Кабінет Міністрів України установив додаткову винагороду в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, зокрема, військовослужбовцям ЗСУ.

75. Додаткова винагорода на період дії воєнного стану, яка установлена Постановою №168, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовців, виплата якої, з одного боку, має регулярний щомісячний характер, а, з іншого, - обмежена строком дії воєнного стану в Україні.

76. Правова природа такої виплати невід`ємно пов`язана із особливим характером служби, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають зі статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.

77. Спірним у цих правовідносинах є питання щодо наявності у військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, права на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

78. Так, вирішуючи питання щодо наявності у позивача як військовослужбовця ЗСУ, відрядженого до Украероруху, права на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Суд виходить з такого.


................
Перейти до повного тексту