ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року
м. Київ
справа № 320/10002/22
провадження № К/990/37081/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу №320/10002/22 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року (головуючий суддя - Терлецька О.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року (головуючий суддя - Чаку Є.В., судді - Єгорова Н.М., Коротких А.Ю.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";
- зобов`язання відповідача нарахувати та виплачувати позивачу, як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" починаючи з 24 лютого 2022 року.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України, відрядженим до Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі.
3. Указує, що як і інші військовослужбовці Збройних Сил України, що були наказами Міністерства оборони України відряджені для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху, з 24 лютого 2022 року продовжує виконувати завдання в інтересах оборони та безпеки держави, а отже має право на виплату додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
4. Однак, така виплата відповідачем не здійснюється.
5. З огляду на викладене уважає, що має місце протиправна бездіяльність, оскільки відповідач порушує право позивача на отримання додаткової винагороди, виплата якої передбачена військовослужбовцям Збройних Сил України.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
6. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
7. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що виплата додаткової винагороди зумовлена не забезпеченням соціального статусу відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а забезпеченням фінансування запровадження режиму воєнного стану та фінансуванням мобілізованих військовослужбовців. Така виплата не є безумовним правом військовослужбовця, а її призначення відноситься до дискреційних повноважень командирів відносно підлеглих їм військовослужбовців.
8. Зазначив, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168 не передбачена для військовослужбовців, відряджених на службу до Украероруху.
9. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, проте, аналізуючи положення Постанови №104, додатково указав, що виплата щомісячної додаткової винагороди передбаченої Постановою №168 не розповсюджується на військовослужбовців відряджених до державних органів, а грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, відряджених до державних органів, установ та організацій регулюється Постановою №104. Указана Постанова №104 не передбачає виплату щомісячної додаткової винагороди військовослужбовцям, які перебувають на службі в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, оскільки дане підприємство у списку не значиться.
10. З урахуванням викладеного вирішили, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Короткий зміст касаційної скарги
11. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
12. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі указує на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень Постанови №168 до військовослужбовців Збройних Сил України, які були відряджені для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
13. Переконує, що Постанова №104 не містить вичерпного переліку складових грошового забезпечення, що виплачується відрядженому військовослужбовцю, а також заборони на здійснення відрядженим військовослужбовцям інших виплат (надбавок, доплат та винагород).
14. Зазначає, що за відрядженими військовослужбовцями зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, а виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до підприємства, здійснюється за рахунок коштів такого підприємства
15. Зауважує, що оскільки має статус військовослужбовця Збройних Сил України, то, відповідно, має право на виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168.
16. Переконує, що саме на відповідача покладено обов`язок виплачувати грошове забезпечення позивачу, у тому числі за час виконання ним бойових (спеціальних) завдань у складі оперативно-тактичного угрупування Міністерства оборони України.
17. Додатково зазначає, що під час розгляду цієї справи, на підставі наказу Украероруху був відряджений до оперативно-тактичного угрупування Міністерства оборони України для виконання бойових та спеціальних завдань з організації планування та координації авіаційної підтримки військ у складі оперативних груп від Повітряних Сил Збройних Сил України.
18. Указує, що у період з 16 грудня 2022 року до 27 січня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в м.Суми.
19. З урахуванням викладеного уважає, що наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення позовних вимог.
Позиція інших учасників справи
20. 23 листопада 2023 року до касаційного суду надійшов відзив Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, у якому відповідач заперечив проти доводів касаційної скарги, та просив залишити оскаржувані судові рішення без змін.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
21. 06 листопада 2023 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .
22. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023 для розгляду справи №320/10002/22 визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Жука А.В., суддів Мартинюк Н.М, Мельник-Томенко Ж.М.
23. Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у справі №320/10002/22 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
24. Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2024 справу №320/10002/22 підготовчі дії у цій справі закінчено, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
25. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивачем було укладено контракт на проходження військової служби у Збройних силах України.
26. Наказом Міністра оборони України по особовому складу від 19 жовтня 1999 року №600 позивач був відряджений до відповідача (далі - Наказ №600). Наказ містить указівку на те, що він виданий: 1) відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 08 червня 1998 року №815 та від 19 липня 1999 року №1281; 2) згідно Директиви Міністра оборони України від 14 вересня 1999 року №115/1/0342 щодо створення об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України та 3) на підставі клопотання Генерального директора Украероруху. Відповідно до цього наказу позивач увільнявся від займаних посад та відряджався у розпорядження Украероруху.
27. Довідкою Украероруху №1-24.2/2956/22 від 23 вересня 2022 року, підписаною адміністративним директором відповідача, було повідомлено, що позивач дійсно відряджений до відповідача із залишенням на військовій службі у Збройних Силах України.
28. У відповідача позивач займає посаду заступника начальника зміни (заступника оперативного чергового) відділу управління використання повітряного простору Украероцентру Украероруху відповідно до наказу відповідача №588/о від 14 серпня 2017 року.
29. Указана посада відповідає переліку посад, що заміщуються військовослужбовцями ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, затвердженому Указом Президента України №126/20117 від 03 травня 2017 року.
30. Суди з`ясували, що 30 червня 2022 року (зареєстровано 04 липня 2022 року) позивач звернувся до в.о. директора Украероруху з заявою, у якій просив на підставі пункту 1 Постанови №168, виплатити йому накопичену заборгованість додаткової винагороди з 24 лютого 2022 року по теперішній час, та продовжити виплату додаткової винагороди до закінчення військового стану.
31. У відповідь на зазначену вище заяву, відповідачем було видано позивачу лист-відповідь від 18 липня 2022 року №1-24.2/2260/22, яким відповідач відмовив позивачу у задоволенні заяви. Зі змісту зазначеного листа установлено, що відповідач не є розпорядником бюджетних коштів у розумінні Постанови №104 та не отримує фінансування з Державного бюджету України. Також у листі-відповіді відповідач указує на те, що ним було вчинено дії по урегулюванню питання належного грошового забезпечення позивача, зокрема відповідач з цією метою звернувся за роз`ясненням до Міністерства оборони України.
32. Так, листом від 28 березня 2022 року №892/1/22 директор Департаменту фінансів Міноборони України повідомляв відповідача, що, ураховуючи зміст пункту 1 Постанови №104, яким не передбачена додаткова винагорода для відряджених військовослужбовців, така виплата військовослужбовцям, відрядженим до державних органів не здійснюється.
33. Також, відповідно до зазначеного листа, виплата додаткової винагороди військовослужбовцям ЗСУ, які відряджені до Підприємства можлива лише за умови внесення відповідних змін до Постанови №104 у частині поширення цієї виплати на зазначену категорію військовослужбовців.
34. Уважаючи своє право на отримання додаткової грошової винагороди порушеним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
35. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
37. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, з огляду на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень Постанови №168 до військовослужбовців Збройних Сил України, які були відряджені для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, в частині наявності/відсутності підстав для нарахування їм додаткової грошової винагороди.
38. Перевіривши доводи касаційної скарги колегія суддів зазначає таке.
Щодо права ОСОБА_1 на отримання додаткової винагороди
39. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу".
40. Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу ЗСУ.
41. Статтею 43 Конституції України установлено, що кожен має право на працю, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
42. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина.
43. Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці "Про захист заробітної плати" №95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.
44. Цьому визначенню відповідає й поняття грошового забезпечення, що відповідно до закону виплачується за рахунок держави військовослужбовцям, поліцейським, особам рядового і начальницького складу за проходження державної служби особливого характеру.
45. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який установлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
46. Частиною першою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять в установленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
47. Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
48. Відповідно до частини третьої статі 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
49. Частиною четвертою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
50. Статтею 9-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній станом на 30 липня 2023 року) визначено, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
51. Порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців, зокрема, ЗСУ, відряджених до державних органів, установ та організацій, затверджено Постановою №104.
52. За приписами абзаців 1, 2 пункту 1 Постанови №104 військовослужбовцям відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців ЗСУ. При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.
53. Водночас абзац 3 пункту 1 Постанови №104 містить застереження, що виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов`язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться.
54. Положеннями абзаців 5, 6 пункту 1 Постанови №104 установлено, що виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби. За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
55. Проте постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) затверджено, зокрема: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу.
56. За змістом пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
57. Пунктом 3 Постанови №704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).
58. Відповідно до пункту 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
59. Аналіз указаних норм дозволяє дійти висновку про те, що законодавцем визначено спеціальне правове регулювання грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій та установлено, що його порядок і розміри визначаються Кабінетом Міністрів України.
60. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Окрім того, цим Указом Кабінет Міністрів України (зобов`язаний) невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
61. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
62. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято Постанову №168.
63. Інших постанов щодо зміни складових грошового забезпечення позивача Кабінетом Міністрів України не приймалося.
64. Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (у редакції станом на 28 лютого 2022 року) установлено що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
65. Пунктом 3 Постанови №168 доручено Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
66. Пунктом 5 зазначеної Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
67. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №217 від 07 березня 2022 року "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168" (далі - Постанова №217) внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, виключивши в абзаці першому слова "(крім військовослужбовців строкової служби)".
68. Згідно з пунктом 2 Постанови №217 указана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
69. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року №350 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168" (далі - Постанова №350) до Постанови №168 були внесені зміни, згідно яких, абзац перший пункту 1 після слів "та поліцейським" доповнено словами "а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка". Зміни набули чинності 24 березня 2022 року.
70. Згідно з пунктом 2 Постанови №350 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
71. Постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2022 року №754 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168" (далі - Постанова №754) до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці 1 пункту 1 слова "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" замінено словами "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)"; після слова "щомісячно" доповнено словами "(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)". Зазначені зміни набули чинності 08 липня 2022 року.
72. Згідно з пунктом 2 Постанови №754 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 червня 2022 року.
73. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168" (далі - Постанова №793) до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць"; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: " 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.".
74. Згідно з пунктом 2 Постанови №793 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
75. Отже, відповідно до абзацу 1 пункту 1 Постанови №168 (у редакції станом на 19 липня 2022 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
76. Таким чином, Кабінет Міністрів України установив додаткову винагороду в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, зокрема, військовослужбовцям ЗСУ.
77. Додаткова винагорода на період дії воєнного стану, яка встановлена Постановою №168, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовців, виплата якої, з одного боку, має регулярний щомісячний характер, а, з іншого, - обмежена строком дії воєнного стану в Україні.