ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року
м. Київ
справа № 380/18203/21
адміністративне провадження № К/990/33290/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з невиконанням судового рішення про поновлення на роботі, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Львівської обласної прокуратури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року (у складі: головуючого судді - Сеника Р.П., суддів: Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.) у справі №380/18203/21,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Львівської обласної прокуратури (далі - відповідач, Прокуратура), в якому, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з невиконанням судового рішення про поновлення на роботі за період з 20.01.2021 по 01.08.2021 в розмірі 149 076,84 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що наказом №1724к від 02.08.2021 його поновлено на посаді прокурора відділу інформаційно-аналітичного забезпечення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області з 17 червня 2020 року; відповідачем не було виконано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 в частині поновлення позивача на посаді, незважаючи на те, що рішення у даній частині підлягало негайному виконанню.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року у справі № 380/18203/21 позовні вимоги задоволено.
4. Суд першої інстанції виходив з того, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом, і така відповідальність не поставлена в залежність від дій чи ініціативи працівника. Оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №380/5373/20 у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді виконано лише 02.08.2021, суд першої інстанції погодився з твердженням позивача про те, що він має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі відповідно до статті 236 КЗпП України за період з 20.01.2021 по 01.08.2021.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022 апеляційну скаргу керівника Львівської обласної прокуратури задоволено частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 у справі № 380/18203/21 скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з невиконанням рішення про поновлення на роботі за період з 26.05.2021 по 21.06.2021 в розмірі 20 328,66 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
6. Суд апеляційної інстанції акцентував увагу на тому, що поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу інформаційно-аналітичного забезпечення Управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням Львівської обласної прокуратури апеляційним судом визнано помилковим, а рішення суду першої інстанції у цій частині - змінено. На переконання апеляційного суду, невиконання Прокуратурою судового рішення, яке визнане незаконним, не може бути правовою підставою для стягнення з неї середнього заробітку на користь позивача на підставі приписів статті 236 КЗпП України, оскільки накладення на відповідача санкцій за невиконання незаконного рішення суду суперечить завданню адміністративного судочинства.
7. Разом із тим, як зазначає суд апеляційної інстанції, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі №380/5373/20, була фактично виконана Прокуратурою лише 02.08.2021 шляхом винесення наказу №1724к.
8. Суд апеляційної інстанції врахував посилання відповідача на заяву позивача від 22.06.2022, адресовану начальнику відділу кадрової роботи та державної служби Львівської обласної прокуратури Олійник М.С., відповідно до якої ОСОБА_1 просив відтермінувати виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі №380/5373/20 в частині поновлення на роботі. Таким чином, на переконання апеляційного суду, на користь ОСОБА_1 слід стягнути з Прокуратури середній заробіток за затримку виконання рішення суду про поновлення його на роботі за період з 26 травня 2021 року по 21 червня 2021 року.
9. Суд апеляційної інстанції встановив, що за цей період року було 18 робочих днів; рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №380/5373/20 встановлено, що середньоденний розмір заробітної плати позивача становив 1129,37 грн; таким чином, на користь ОСОБА_1 з Прокуратури слід стягнути 1129,37 х 18 = 20 328,66 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї
10. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, керівник Львівської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022 у справі №380/18203/21 в частині задоволених позовних вимог, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач, посилаючись на:
- пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення без урахування висновку Верховного Суду, який викладено в постановах від 16.04.2019 у справі №820/3747/18, від 06.12.2018 у справі №817/1088/17 та в постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі №6-435цс15 в частині правильного застосування статті 236 КЗпП України щодо факту затримки виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі у разі невидання/видання власником (уповноважним органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення. Відповідач акцентує увагу на тому, що ним не допущено умисного невиконання судового рішення, що, відповідно до вказаної правової норми, є необхідною умовою для задоволення позовних вимог;
- пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказує на відсутність висновку Верховного Суду в частині відповідальності роботодавця у випадку, коли працівник на постійній основі продовжує обіймати в органі прокуратури посади державних службовців, отримуючи при цьому заробітну плату, призначаючись, в тому числі, за результатами доборів та конкурсів, як переможець останніх, та на підставі поданих ним заяв, а також сам ініціює невиконання відповідного судового рішення про своє поновлення на посаді відповідно до вимог статті 236 КЗпП України.
12. Відповідач, повторно зазначає, що після отримання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021, яка набрала законної сили і якою змінено посаду, на яку ОСОБА_1 підлягав поновленню, Прокуратурою неодноразово скеровувалися листи про необхідність усунення суміщення посад та явки для виконання рішення суду щодо поновлення на раніше займаній посаді, проте, згідно отриманого листа - ОСОБА_1 просив відтермінувати виконання рішення суду, оскільки вирішував питання щодо оскарження такого судового рішення; після подання позивачем 02.08.2021 заяви на поновлення, рішення суду виконано невідкладно.
13. Касатор також повторно звертає увагу на те, що після звільнення з посади прокурора, до поновлення, тобто з 17.06.2020 до 01.08.2021, ОСОБА_1 на постійній основі обіймав у прокуратурі Львівської області та Львівській обласній прокуратурі посади державних службовців, призначаючись, в тому числі за результатами доборів та конкурсів, як переможець останніх та на підставі поданих заяв, а відтак не ініціював та не вживав жодних заходів щодо поновлення на посаді прокурора; в подальшому, наказом керівника Львівської обласної прокуратури від 22.09.2021 №2064к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з 24.09.2021 у зв`язку з поданням ним заяви про звільнення за власним бажанням.
14. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги Прокуратури, скасувати повністю оскаржуване відповідачем судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
15. Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування статті 236 КЗпП України у частині визначення періоду, за який повинно було стягнути середній заробіток за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі, яке у цій частині було допущене до негайного виконання, та не врахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
16. Касаційна скарга Львівської обласної прокуратури до Верховного Суду надійшла 28.11.2022.
17. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.1.2022 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
18. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою Львівської обласної прокуратури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022 у справі №380/18203/21.
19. Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2024 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №380/5373/20 позов задоволено:
визнано протиправним і скасовано рішення Другої кадрової комісії від 09.04.2020 №310 про неуспішне проходження ОСОБА_1 іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички;
визнано протиправним і скасовано наказ прокурора Львівської області №843К від 12.06.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу інформаційно-аналітичного забезпечення Управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням Прокуратури Львівської області;
поновлено ОСОБА_1 з 17.06.2020 в органах прокуратури та на посаді прокурора відділу інформаційно-аналітичного забезпечення Управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням Львівської обласної прокуратури;
стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.06.2020 по 18.01.2021 у розмірі 167 146,76 грн;
рішення суду в частині поновлення на посаді та в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 22587,40 грн допущено до негайного виконання.
21. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі №380/5373/20 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 змінено в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, а саме: поновлено ОСОБА_1 з 17 червня 2020 року в Прокуратурі Львівської області на посаді прокурора відділу інформаційно-аналітичного забезпечення Управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
22. Наказом Львівської обласної прокуратури №1724к від 02.08.2021, поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу інформаційно-аналітичного забезпечення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області з 17 червня 2020 року.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
25. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
26. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
27. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
28. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
29. Приписами частини другої статті 372 КАС України обумовлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
30. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.