ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року
м. Київ
справа № 953/18814/20
провадження № 61-13599св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний нотаріус Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Козелько Тетяна Михайлівна,
особи, які подали апеляційні скарги: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова, у складі судді Колесник С. А.,
від 12 серпня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду,
у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Кузнєцової О. Ю., Обідіної О. І.,
від 09 серпня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2020 року ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний нотаріус Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Козелько Т. М., про встановлення факту родинних відносин, встановлення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.
2. Позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його двоюрідна сестра - ОСОБА_6, однак актовий запис про її смерть було вчинено, як щодо невідомої особи, а тіло сестри було впізнано лише у 2019 році.
3. До складу спадщини після смерті ОСОБА_6 входить квартира
АДРЕСА_1 .
4. Стверджував, що не був обізнаний повідомлений про смерть ОСОБА_6, а довідався про це від її сусідів влітку 2020 року. Сусіди повідомили як про смерть ОСОБА_6, так і про те, що в її квартирі роблять ремонт невідомі особи.
5. У липні 2020 року він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, проте йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій через пропуск строку для прийняття спадщини, відсутність документів, які підтверджують родинні відносини з померлою, та прийняття спадщини іншою особою - відповідачкою ОСОБА_3 .
6. Посилаючись на викладене, позивач просив суд встановити факт родинних відносин, а саме, що він є двоюрідним братом ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та встановити додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
7. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12 серпня
2021 року позов задоволено. Встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 є двоюрідним братом ОСОБА_6, померлої
ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено ОСОБА_1 додатковий строк - один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його двоюрідної сестри, ОСОБА_6 .
8. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 та особи, які не брали участі у справі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, подали апеляційній скарги.
9. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року залучено до участі у справі ОСОБА_2, як правонаступника позивача ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
10. Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишено без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2021 року залишено без змін.
11. Суди попередніх інстанцій вказали, що позивач з поважних причин у визначений законом шестимісячний строк після смерті двоюрідної сестри не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, оскільки до 2019 року померла ОСОБА_6 була зареєстрована як невідома особа та у позивача були відсутні достовірні відомості про її смерть.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - адвокат
Труханович Я. О. просить рішення Київського районного суду м. Харкова
від 12 серпня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 09 серпня 2023 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
13. 13 вересня 2023 року представник ОСОБА_4 - адвокат
Труханович Я. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року.
14. Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, які у листопаді 2023 року надійшли до Верховного Суду.
15. Протоколом повторного розподілу справи між суддями Верховного Суду від 23 квітня 2024 року у зв`язку із відставкою судді ОСОБА_7, суддею-доповідачем у справі визначено суддю Шиповича В. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
16. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 та постанові Верховного Суду України
від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
17. Вказує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції було відомо, що натепер власниками спадкової квартири є ОСОБА_4 та ОСОБА_5, права на судовий захист яких порушенні внаслідок незалучення до розгляду цієї справи.
18. Зауважує, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач підтримував зв`язок із померлої ОСОБА_6 до її зникнення та у подальшому вчиняв дій щодо її розшуку.
19. Наголошує, що позивач лише в липні 2020 року звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, тобто з моменту смерті спадкодавця минуло 2 роки 7 місяців, а з моменту впізнання тіла та ідентифікації особи померлої минув рік.
20. Вважає, що знаходження позивача за межами м. Харкова та України, необізнаність про смерть спадкодавця не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.
21. Стверджує, що суд першої інстанції помилково вказав на необхідність позивача з`явитись до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав, оскільки заява про прийняття спадщини може бути подана поштою.
22. Касаційна скарга не містить доводів щодо оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2021 року в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України справа в цій частині касаційним судом не переглядається.
Інформація про інші процесуальні документи
23. У грудні 2023 року адвокат Головашич Ю. О., зазначаючи, що є представником ОСОБА_2, зокрема на підставі наявного в матеріалах справи ордеру від 27 лютого 2023 року, подала до Верховного Суду пояснення.
24. Проте, вказані пояснення не можуть бути враховані колегією суддів, оскільки наявний в матеріалах справи ордер серії АН № 1092413
від 27 лютого 2023 року виданий на представництво інтересів
ОСОБА_2 в Полтавському апеляційному суді.
Обставини справи, встановлені судами
25. ОСОБА_1, 1936 року народження,був двоюрідним братом ОСОБА_6, 1940 року народження.
26. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла у Харківській обласній психіатричній лікарні № 3. На момент смерті у ОСОБА_6 не було при собі документів, що посвідчують особу. Актовий запис про її смерть був вчинений, як на невідому особу (в графі прізвище: невідоме, померла у віці 75-80 років).
27. Відповідно до дозволу Харківської місцевої прокуратури № 4
від 11 грудня 2017 року № 04-07-10100 труп невідомої жінки (зі слів ОСОБА_6, 1940 року народження) було поховано за кошти місцевого бюджету на кладовищі № 1 м. Харкова 09 лютого 2018 року під № 2323-с.
28. 12 грудня 2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану був зареєстрований факт смерті невідомої жінки, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, у віці 75-80 років, актовий запис про смерть
№ 17710.
29. У кримінальному провадженні № 12019220240000164 протоколом пред`явлення трупа для впізнання від 12 червня 2019 року серед пред`явлених фотознімків свідком було впізнано труп ОСОБА_6, 1940 року народження.
30. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 .
31. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 29 серпня
2019 року у справі № 640/11096/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8, Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позовні вимоги ОСОБА_3 - задоволені.
Визначено ОСОБА_3 додатковий строк протягом трьох місяців для подання заяви про прийняття спадщини після смерті двоюрідної племінниці ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов`язано Харківський міській відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області внести зміни до актового запису про смерть № 17710 від 12 грудня 2017 року, а саме: померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, громадянка України ІНФОРМАЦІЯ_4, місце народження м. Мерефа Харківської області, зареєстрована та проживала за адресою:
АДРЕСА_2 .
32. Постановою Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори від 29 липня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем, а також пропуском встановленого законом строку на прийняття спадщини.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
33. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
34. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.