ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2024 року
м. Київ
справа № 760/5835/22
провадження № 61-17159св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідач -- Міністерство оборони України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року у складі судді Аксьонової Н. М. та постанову Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Головачова Я. В., Нежури В. А., Невідомої Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військового представництва Міністерства оборони України 615 про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що наказом Військового представництва Міністерства оборони України 615 від 06 травня 2021 року № 89 його було прийнято на посаду інженера 615 військового представництва Міністерства оборони України.
Після оголошення в Україні воєнного стану, він, як і інші цивільні працівники, переведений на дистанційний режим роботи. Наказом Військового представництва Міністерства оборони України 615 від 16 березня 2022 року № 67 його було звільнено на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
Вважав, що звільнення відбулося незаконно, оскільки він працював на умовах безстрокового трудового договору, а у день звільнення йому не було вручено копію наказу та трудову книжку.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ Військового представництва Міністерства оборони України 615 від 16 березня 2022 року № 67; поновити його на посаді провідного інженера з 16 березня 2022 року; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07 квітня 2023 року замінено первісного відповідача у справі - Військове представництво Міністерства оборони України 615 на належного відповідача - Міністерство оборони України.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що звільнення ОСОБА_1 відбулося відповідно до трудового законодавства України, оскільки Порядком заміщення в мирний час окремих військових посад у Збройних Силах України цивільними особами передбачена можливість зайняття цивільними особами військових посад виключно у мирний час, а з початком збройної агресії російської федерації проти України така можливість припинилася, тому позивача законно звільнено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року скасувати та направити справу на новий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належної правової оцінки тому, що на час його звільнення посада, яку він займав, залишалася вакантною, не зайнятою військовослужбовцем, у той час, як його приймали на роботу "до комплектування посади військовослужбовцем".
Суд першої інстанції не надав правової оцінки невчасному розрахунку з ним.
Роботодавець не виконав обов`язку з працевлаштування звільненого працівника, не запропонувавши вакантні посади при звільненні.
Вважає, що суди ухвалили судові рішення щодо особи, незалученої до розгляду справи - 615 військового представництва Міністерства оборони України. Він заявляв клопотання, після заміни відповідача у справі, про залучення вказаної особи у якості третьої особи, проте судом було безпідставно відмовлено.
Щодо відзиву на касаційну скаргу
19 лютого 2024 року до Касаційного цивільного Суду у складі Верховного Суду надійшов відзив Міністерства оборони України на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому заявник просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частинами першою, четвертою статті 395 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
До відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені у статті 183 ЦПК України.
Згідно із частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Ураховуючи наведене, а також те, що до відзиву Міністерства оборони України не долучено належних документів про надіслання (надання) його копії позивачу, поданий відзив підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Колегія суддів не може взяти до увагу надану квитанцію з поштової установи про надіслання листа ОСОБА_1, оскільки вона не містить ні опису вмісту такого листа, ні адреси одержувача.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
25 січня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом 615 військового представництва Міністерства оборони України від 06 травня 2021 року № 89 ОСОБА_1 прийнято на посаду провідного інженера (посада військовослужбовця) на період до призначення офіцера на цю посаду.
З огляду на копію наказу начальника 615 військового представництва Міністерства оборони України Мертвиченка Д. від 16 березня 2022 року № 67 ОСОБА_1 звільнено з посади провідного інженера на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України (закінчення строку трудового договору).
Підставою прийняття вказаного наказу була заява ОСОБА_1 від 02 квітня 2021 року, в якій він просив прийняти його на роботу на посаду провідного інженера (посада військовослужбовця) на період до призначення офіцера на цю посаду. При призначенні офіцера на цю посаду, він зобов`язався її звільнити.
З метою комплектування військових посад 615 військового представництва Міністерства оборони України військовослужбовцями Збройних Сил України, з урахуванням введення в країні воєнного стану, на посаду провідного інженера, яку обіймав ОСОБА_1, наказом начальника 615 військового представництва Міністерства оборони України (по стройовій частині) від 17 березня 2022 року № 68 призначено військовослужбовця Збройних Сил України - майора ОСОБА_2 та з 17 березня 2022 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення.
27 квітня 2022 року позивачу було направлено лист з пропозицією з`явитися до 615 військового представництва Міністерства оборони України для отримання трудової книжки під підпис.
17 травня 2023 року ОСОБА_1 отримав витяг з наказу про звільнення та трудову книжку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також ОСОБА_1 зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною першою статті 411 ЦПК України, оскільки суди прийняли рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.