1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року

м. Київ

справа № 359/10168/20

провадження № 61-12797св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Петрова Є. В.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Пророка В. В., Ситнік О. М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Водполімер",

відповідач - ОСОБА_1,

треті особи:Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Водполімер", ОСОБА_2,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2022 року в складі судді Муранової-Лесів І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року в складі колегії суддів: Нежури В. А., Невідомої Т. О., Соколової В. В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Водполімер" до ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Водполімер", ОСОБА_2, про витребування майна з незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Водполімер" (далі - ТОВ НВФ "Водполімер") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Водполімер" (далі - ТОВ "Концерн Водполімер"), ОСОБА_2, про витребування майна з незаконного володіння.

В обґрунтування своїх вимог зазначало, що у березні 2015 року підприємство як цілісний майновий комплекс стало об`єктом атаки організованої групи рейдерів, які шляхом обману та підроблення установчих документів ТОВ НВФ "Водполімер" захопили управлінський контроль за їх підприємством, одним із 10-ти найбільших приватних компаній м. Борисполя. Відновити законний корпоративний контроль власників за підприємством як юридичною особою вдалося за допомогою антирейдерських рішень Міністерства юстиції України в останні дні грудня 2017 року.

Однак ще на початку грудня 2017 року позивачу стало відомо, що все нерухоме майно, основні засоби та кошти на рахунках були умисно викрадені та оформлені на значну кількість інших компаній, а багатомільйонні кошти перераховані на значну кількість рахунків різних компаній та фізичних осіб, які входили до рейдерського угрупування. За фактом дій організованої групи рейдерів здійснюються відповідні розслідування в рамках кримінальних проваджень відділу поліції м. Бориспіль № №: 12018110100000133, 42017111100000173, 12017110100001860. У цих провадженнях поліція визнала потерпілими трьох співвласників ТОВ НВФ "Водполімер" та чинного керівника підприємства.

Під час розслідування з`ясувалося, що 20 квітня 2015 року без згоди й відома вищого органу управління ТОВ НВФ "Водполімер" керівник підприємства Перін В. А., вступивши у злочинну змову з представниками покупця, уклав договір купівлі-продажу офісної адміністративної будівлі із ТОВ "Концерн Водполімер", який посвідчила приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Дудка О. С. за реєстровим № 1019. На підставі вказаного договору нотаріус 20 квітня 2015 року зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ТОВ "Концерн "Водполімер" на адміністративну будівлю № 9 під унікальним номером 621338632105 та під назвою "Адміністративна будівля № 9", загальна площа 500,0 кв. м, що розташована за адресою: вул. Запорізька, 10, м. Бориспіль, Київська область.

Надалі, у 2016 році, ТОВ "Концерн "Водполімер", діючи умисно та без жодної управлінської доцільності, з метою ускладнення позивачу виявлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно поточного власника цього майна та ускладнення процедури його повернення законному власнику ініціювало перед Бориспільською міською радою питання щодо зміни поштової адреси спірної будівлі № 9. Зміна адреси спірної будівлі була оформлена рішенням Бориспільської міської ради від 11 жовтня 2016 року № 1091-16-VІІ, про що було внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Факт укладення договору купівлі-продажу, його текст та усі істотні умови відчуження будівлі № 9 тривалий час ретельно приховувалися від учасників ТОВ НВФ "Водполімер" як безпосередніми сторонами цього правочину, так і приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Дудкою О. С.

У рамках кримінального провадження № 42017111100000173 слідчі вилучили у Реєстраційної служби Бориспільської міської ради та у приватного нотаріуса Дудки О. С. усі матеріали та документи щодо переходу у 2015 році права власності на спірну будівлю від ТОВ НВФ "Водполімер" до ТОВ "Концерн "Водполімер", ознайомившись з якими, ТОВ НВФ "Водполімер" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про визнання недійсним зазначеного договору купівлі-продажу від 20 квітня 2015 року, мотивуючи свої вимоги тим, що цей договір було укладено внаслідок зловмисної домовленості представників обох договірних сторін (справа № 911/786/18). Будучи обізнаним про ці обставинами, ТОВ "Концерн "Водполімер" здійснило 15 вересня 2017 року відчуження спірної будівлі № 9 на користь відповідача ОСОБА_1 .

За результатами розгляду справи № 911/786/18 суди встановили, що укладення первісного договору купівлі-продажу адміністративної будівлі № 9 між ТОВ НВФ "Водполімер" та ТОВ "Концерн "Водполімер" відбулося у квітні 2015 року поза волею позивача як власника цієї будівлі, за зловмисною угодою колишнього керівника підприємства ОСОБА_4 та керівників підприємства - покупця, що підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2019 року та постановою Верховного Суду від 15 січня 2020 року. Крім того, суди встановили, що під час придбання спірного майна ОСОБА_1 у вересні 2017 року у ТОВ "Концерн "Водполімер" ОСОБА_1 був одночасно водієм у штаті цієї компанії, перебував у службовій залежності, і тому не може вважатися добросовісним покупцем.

Отже, незаконний продаж спірної будівлі особі, яка перебувала на момент вчинення правочину у службовій залежності компанії ТОВ "Концерн "Водполімер", а також нерозголошення процесу її продажу свідчать, що в дійсності укладення договору купівлі-продажу у вересні 2015 року мало удаваний характер, який не передбачав обов`язку покупця сплатити за об`єкт нерухомості його справедливу вартість, як і не передбачав ризику для попереднього власника втратити право надалі користуватися та володіти цією будівлею.

Тому позивач вважав, що укладення у вересні 2017 року договору про перехід до відповідача права власності на спірну адміністративну будівлю мало протиправну мету - створити лише видимість появи добросовісного набувача цього майнового комплексу, щоб утруднити його повернення законному власнику, а також є інструментом реалізації рейдерської схеми, спрямованим на утримання незаконно набутого підприємницького майна під незаконним володінням іншого підприємства.

На підставі викладеного позивач вважав, що є підстави для витребування у відповідача спірного нерухомого майно з урахуванням положень статей 387, 388 ЦК України.

Також позивач зазначав, що під час розгляду справи № 911/786/18 ТОВ НВФ "Водполімер" не мало процесуальної можливості заявити вимогу про віндикацію майна (адміністративної будівлі № 9) від ОСОБА_1, який є фізичною особою, а також зробити це до дня проголошення Північним апеляційним господарським судом зазначеної постанови у справі № 911/786/18, оскільки така вимога за своєю правовою природою завжди є похідною від факту задоволення господарським судом вимоги про визнання недійсним основного договору з відчуження майна.

Посилаючись на викладене, ТОВ НВФ "Водполімер" просило суд:

- витребувати від ОСОБА_1 у власність та володіння ТОВ НВФ "Водполімер" об`єкт нерухомості - адміністративний корпус № 9 - "А-2", загальною площею 500,0 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 621338632105);

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 вересня 2017 року, індексний номер 37096833, номер запису про право власності 22352425, прийняте приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Дудкою О. С., щодо реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за відповідачем.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Бориспільський міськрайонний суд Київської області рішенням від 20 грудня 2022 року позов задовольнив.

Витребував від ОСОБА_1 у власність та володіння ТОВ НВФ "Водполімер" об`єкт нерухомості - адміністративний корпус № 9 - "А-2" загальною площею 500,0 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 621338632105).

Скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 вересня 2017 року, індексний номер 37096833 (номер запису про право власності 22352425), прийняте приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Дудкою О. С., щодо реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за відповідачем.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ НВФ "Водполімер" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 9 782,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірне нерухоме майно - адміністративна будівля № 9 вибуло з власності та володіння ТОВ НВФ "Водполімер" проти його волі, та в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 15 вересня 2017 року було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1, при цьому доказів того, що відповідач сплатив обумовлені договором кошти в рахунок оплати нерухомого майна суду надано не було. У зв`язку з чим суд дійшов висновку, що наявні підстави для витребування спірного майна від добросовісного набувача ОСОБА_1 та скасування державної реєстрації права власності на це майно за відповідачем.

Суд відхилив доводи відповідача про пропуск позивачем позовної давності, оскільки вважав, що звернувшись 17 квітня 2018 року до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20 квітня 2015 року, яким було відчужено спірну адміністративну будівлю № 9, ТОВ НВФ "Водполімер" перервало строк позовної давності. Рішення у вказаній справі № 911/786/18, яким було задоволено позов ТОВ НВФ "Водполімер" та визнано оспорюваний договір купівлі-продажу адміністративної будівлі № 9 недійсним, набрало законної сили 07 жовтня 2019 року. З цим позовом ТОВ НВФ "Водполімер" звернулося до суду 22 грудня 2020 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Київський апеляційний суд постановою від 12 липня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ "Концерн "Водполімер" залишив без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2022 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, вказавши про те, що оскільки спірне нерухоме майно вибуло поза волею його власника, то задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстровано на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. Крім того, суд вважав, що в цьому випадку наявні підстави стверджувати про відсутність факту появи у відповідача статусу добросовісного набувача.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

25 серпня 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2022 року і постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без урахування судами висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 488/6211/14, від 14 грудня 2022 року в справі № 461/12525/15, від 02 листопада 2021 року в справі № 925/1351/19, від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 22 січня 2020 року в справі № 910/1809/18, від 26 листопада 2019 року в справі № 914/3224/16, у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року в справі № 645/4220/16, від 27 травня 2020 року в справі № 641/9904/16, від 21 грудня 2016 року в справі № 914/970/18, від 02 квітня 2019 року в справі № 161/3136/17, від 11 вересня 2019 року в справі № 161/3136/17, від 17 квітня 2019 року в справі № 1007/115/2009, від 27 травня 2020 року в справі № 641/9904/16, у постанові Верховного Суду України від 29 березня 2017 року в справі № 6-3104цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційну скаргу мотивовано тим, що, витребуючи спірне майно у відповідача як добросовісного набувача, суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та поклали на відповідача індивідуальний та надмірний тягар. Крім того, суди в порушення норм матеріального права дійшли висновку, що відповідач є недобросовісним набувачем, проте витребуючи спірне майно, посилалися на пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України, який надає право витребувати майно саме від добросовісного набувача такого майна.

ОСОБА_1 зазначає, що він є добросовісним набувачем, майно придбане за відплатним договором купівлі-продажу від 15 вересня 2017 року, який є дійсним та не оспорювався позивачем.

Вказує на те, що спірне майно правомірно вибуло з володіння позивача та за його волі, оскільки на час укладення договору купівлі-продажу (20 квітня 2015 року) директор ТОВ НВФ "Водполімер" діяв на підставі Статуту товариства від 31 жовтня 2014 року, який був визнаний недійсним судом лише 05 червня 2019 року, що свідчить про те, що у директора товариства не було жодних обмежень на укладання договорів купівлі-продажу.

Крім того, досліджуючи питання наявності волі позивача на відчуження спірного майна із своєї власності шляхом укладення договору купівлі-продажу з ТОВ "Концерн Водполімер", суди першої та апеляційної інстанцій не врахували протокол зборів учасників ТОВ "НВФ "Водполімер" від 16 липня 2013 року № 16/07/2013, яким підтверджено наявність волі у позивача на відчуження спірного майна. Однак суди не надали жодної правової оцінки тому факту, що подана відповідачем копія протоколу зборів учасників ТОВ "НВФ "Водполімер" від 16 липня 2013 року № 16/07/2013 нотаріально посвідчена. Порушень нотаріуса щодо посвідчення цієї копії не встановлено.

Вказує на те, що суди в оскаржуваних рішеннях безпідставно врахували рішення господарських судів у справах № 911/2284/17 та № 911/786/18, які не мають преюдиційного значення.

Також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки такі вимоги є неналежним способом захисту та не підлягають задоволенню.

Крім того, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку в частині незастосування строку позовної давності.

Доводи інших учасників справи

У жовтні 2023 року ТОВ "Концерн Водполімер" в особі представника адвоката Лазебного Д. В. подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому підтримує доводи касаційної скарги ОСОБА_1 та просить її задовольнити. У відзиві на касаційну скаргу третя особа наголошує на тому, що відповідач є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, позивач виразив свою волю на відчуження спірного майна, що підтверджується протоколом зборів учасників ТОВ "НВФ "Водполімер" від 16 липня 2013 року № 16/07/2013.

Також відзив на касаційну скаргу подано ТОВ "НВФ "Водполімер", в якому позивач вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій забезпечили повний і всебічний розгляд справи й ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, а доводи скарги висновків судів не спростовують. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Справа надійшла до Верховного Суду у жовтні 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 рокусправу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ТОВ НВФ "Водполімер" на підставі договору купівлі-продажу адміністративної будівлі № 9 від 26 жовтня 2011 року, укладеного з ТОВ "Укрпластпереробка", посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Дудкою О. С. за реєстровим № 4117, на праві власності належало спірне нерухоме майно - адміністративна будівля АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 121).

За змістом вказаного договору купівлі-продажу від імені покупця ТОВ НВФ "Водполімер" діяв його директор ОСОБА_5 на підставі Статуту ТОВ НВФ "Водполімер" (нова редакція), зареєстрованого виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області 29 листопада 2004 року, а також протоколу зборів учасників ТОВ НВФ "Водполімер" від 15 жовтня 2011 року № 15/10/2011, відповідно до якого учасники товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які в сукупності володіли 51 % статутного капіталу, вирішили придбати у власність об`єкти нерухомого майна, а саме: спірну адміністративну будівлю № 9, загальною площею 500 кв. м, балансова вартість якої становила 503 566,00 грн; земельну ділянку, на якій розташована будівля, балансова вартість якої становила 80 460,20 грн (т. 1, а. с. 119, 120).

31 липня 2013 року між ТОВ НВФ "Водполімер", від імені якого діяв директор ОСОБА_5, на підставі статуту, зареєстрованого 29 листопада 2004 року, а також протоколу зборів учасників ТОВ НВФ "Водполімер" від 16 липня 2013 року № 16/07/2013, та ТОВ "Концерн Водполімер", від імені якого діяв директор ОСОБА_7, укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Дудкою О. С. за реєстровим № 3252, відповідно до якого ТОВ НВФ "Водполімер" передало у власність ТОВ "Концерн Водполімер" земельну ділянку площею 0,2616 га, кадастровий номер 3210500000:06:003:0007, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1, а. с. 123-126).

Як зазначили сторони, дійсність вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки позивач не оспорював.

Під час розгляду справи представник відповідача та третя особа ТОВ "Концерн Водполімер" стверджували те, що вказаним протоколом зборів учасників ТОВ НВФ "Водполімер" від 16 липня 2013 року № 16/07/2013 учасники товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які в сукупності володіли 51 % статутного капіталу, вирішили продати об`єкти нерухомого майна на користь ТОВ "Концерн Водполімер" за ціною, зазначеною у цьому протоколі: адміністративну будівлю № 9 - 503 566,00 грн; земельну ділянку - 137 255,81 грн. Директору ТОВ НВФ "Водполімер" ОСОБА_8 доручено підписати договір купівлі-продажу нерухомого майна (т. 1, а. с. 122).

Однак оригінал зазначеного протоколу суду наданий не був та, як визнав представник відповідача, оригінал протоколу відсутній, наявна лише посвідчена приватним нотаріусом Дудкою О. С. його копія.

Факт проведення таких зборів, підписання протоколу та прийняття рішення щодо відчуження нерухомого майна на користь ТОВ "Концерн Водполімер" позивач не визнавав.

Згідно з відповіддю приватного нотаріуса Дудки О. С. від 17 липня 2018 року № 449/01-16, адресованої директору ТОВ НВФ "Водполімер" Кваскову О. Д., зазначений протокол від 16 липня 2013 року № 16/07/2013 у справі нотаріуса відсутній (т. 2, а. с. 164).

20 серпня 2013 року учасник ТОВ НВФ "Водполімер", який обіймав посаду директора товариства, ОСОБА_5 помер (т. 2, а. с. 153).

На підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ НВФ "Водполімер" від 31 жовтня 2014 року № 17/11/14, у зв`язку зі смертю учасників товариства: ОСОБА_9, який володів 16,28 % статутного капіталу товариства, ОСОБА_10, який володів 16,28 % статутного капіталу товариства, та ОСОБА_11, який володів 25 % статутного капіталу товариства, останніх було виключено зі складу учасників ТОВ НВФ "Водполімер" та прийнято до складу учасників їх спадкоємців: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Крім того, рішенням зазначених зборів за пропозицією учасника товариства ОСОБА_6 звільнено з посади директора товариства померлого ОСОБА_11 та призначено директором товариства ОСОБА_4 (т. 1, а. с. 127-129).

Крім того, на зазначених зборах за пропозицією учасника товариства ОСОБА_6 було вирішено: внести зміни до Статуту товариства; затвердити нову редакцію Статуту; провести державну реєстрацію нової редакції Статуту ТОВ НВФ "Водполімер"; виконання обов`язків щодо державної реєстрації нової редакції Статуту товариства доручено директору товариства ОСОБА_4 .

Реєстрація вказаних змін до Статуту товариства (нова редакція Статуту ТОВ НВФ "Водполімер"), що були внесені рішеннями загальних зборів учасників від 31 жовтня 2014 року була проведена лише 08 квітня 2015 року за реєстраційним номером 13541050016000247.

Однак ОСОБА_6, як учасник ТОВ НВФ "Водполімер", звертався до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ НВФ "Водполімер" та виконавчого комітету Бориспільської міської ради про визнання недійсним Статуту ТОВ НВФ "Водполімер" у новій редакції, затвердженій на підставі рішення загальних зборів учасників від 31 жовтня 2014 року, оформленого протоколом № 17/11/14; зобов`язання державного реєстратора Реєстраційної служби Бориспільської міської ради Київської області скасувати реєстраційну дію № 13541050016000247, проведену 08 квітня 2015 року щодо держаної реєстрації змін до установчих документів ТОВ НВФ "Водполімер".

Рішенням Господарського суду Київської області від 19 лютого 2019 року в справі № 911/2284/17 позов ОСОБА_6 до ТОВ НВФ "Водполімер" задоволено частково, зобов`язано виконавчий комітет Бориспільської міської ради Київської області скасувати реєстраційну дію № 13541050016000247, проведену 08 квітня 2015 року, щодо держаної реєстрації змін до установчих документів ТОВ НВФ "Водполімер" (ідентифікаційний код 24222805).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05 червня 2019 року, яка набрала законної сили, апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено, пункти 1, 5, 7 резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області від 19 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення в цій частині про задоволення позову до ТОВ НВФ "Водполімер", визнано недійсним Статут ТОВ НВФ "Водполімер" у редакції, затвердженій на підставі рішення загальних зборів учасників від 31 жовтня 2014 року, оформленого протоколом № 17/11/14 (т. 2, а. с. 25-36).

Так, у вказаній справі № 911/2284/17 встановлено, що відповідно до дослідницької частини висновку експерта від 05 листопада 2018 року № 5777/18-33/12155/18-33 друкований текст першого-одинадцятого та тринадцятого-сімнадцятого аркушів Статуту ТОВ НВФ "Водполімер" виконаний однаковим способом, за допомогою знакосинтезуючого пристрою з лазерною технологією друку, спорядженого картриджем з тонером чорного кольору; дванадцятий аркуш Статуту виготовлений за допомогою копіювально-розмножувальної техніки і є технічним зображенням (електрофотокопією); на першому (титульному) аркуші Статуту, а також на шістнадцятому і сімнадцятому аркушах Статуту наявні отвори від проколів скобами степлера, на інших аркушах статуту такі отвори від проколів скобами степлера відсутні; форматування тексту у підпунктах 2.1.2, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.7, 5.1.2, 5.1.3, 5.1.4, 9.2.2, 9.2.3, 9.2.4, 9.2.5, 9.2.6, 9.2.7, 13.1.9, 15.9.9, 20.4.3 та 22.10 Статуту, розташованих на другому, четвертому, восьмому, дев`ятому, дванадцятому, тринадцятому, п`ятнадцятому та шістнадцятому аркушах, відрізняється від форматування тексту у підпунктах на першому, третьому, п`ятому, шостому, сьомому, одинадцятому та чотирнадцятому аркушах Статуту (т. 2, а. с. 37-41).

Тобто установчий акт - Статут ТОВ НВФ "Водполімер" не є однорідним сформованим документом (частину документа виготовлено за допомогою знакосинтезуючого пристрою з лазерною технологією друку, частину - за допомогою копіювально-розмножувальної техніки, яка і є технічним зображенням, частина аркушів містить отвори від проколів скобами, частина - ні).

Також у постанові суду апеляційної інстанції звернено увагу, що протокол від 31 жовтня 2014 року № 17/11/14 не містить відображання ухвалення рішень щодо зміни управління товариства та наділення директора повноваженням на укладення правочинів до 3 000 000,00 грн без згоди загальних зборів. У порядку денному відображено: "1. Про виключення із складу учасників товариства. 2. Прийняття нових учасників (спадкоємців) в товариство. 3. Розподіл статутного капіталу товариства. 4. Про зміну директора товариства. 5. Про внесення змін до статуту товариства". Жодного положення (пункту) про наділення директора більш ширшими повноваженнями (на вчинення значних правочинів) порядок денний не містить (т. 2, а. с. 25-36).

Встановлено, що після державної реєстрації нової редакції Статуту, яка в подальшому скасована, вказаними судовими рішеннями, а саме 20 квітня 2015 року між ТОВ НВФ "Водполімер" (продавець) та ТОВ "Концерн Водполімер" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу адміністративної будівлі № 9, відповідно до умов якого продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) належне продавцю нерухоме майно, а саме адміністративну будівлю № 9 (дев`ять), що розташована за адресою: АДРЕСА_3, та зобов`язався сплатити за нерухоме майно обговорену сторонами грошову суму на умовах цього договору. Договір посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Дудкою О. С. за № 1019, про що 20 квітня 2015 року внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нового власника будівлі № 9 під реєстраційним номером 621338632105.

Відповідно до пункту 5 договору продаж за домовленістю сторін вчинено за 469 043,76 грн, без ПДВ, які покупець зобов`язався сплатити продавцю до 20 травня 2015 року (т. 1, а. с. 38-40).

Суди дослідили надані суду Статут ТОВ НВФ "Водполімер", затверджений загальними зборами товариства, протоколом від 09 листопада 2004 року № 15, а також Статут ТОВ НВФ "Водполімер", затверджений загальними зборами товариства, протоколом від 31 жовтня 2014 року № 17/11/17, та встановили, що редакція Статуту 2014 року містить положення пункту 15.9.9, відповідно до якого директор без погодження із загальними зборами має право на укладення угод та правочинів товариства, на суму, що не перевищує 3 000 000,00 грн (т. 2, а. с. 99-132).

Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ НВФ "Водполімер" від 31 жовтня 2014 року № 17/11/14 головою зборів було обрано ОСОБА_6, секретарем зборів - ОСОБА_16, водночас нова редакція Статуту ТОВ НВФ "Водполімер" затверджена загальними зборами товариства та протоколом від 31 жовтня 2014 року № 17/11/17, засвідчена підписом директора ОСОБА_4 та зареєстрована у виконавчому комітеті Бориспільської міської ради Київської області 08 квітня 2015 року, номер запису 15541050016000242 (т. 1, а. с. 127-129, т. 2, а. с. 115, 132).

Вказаний Статут ТОВ НВФ "Водполімер", затверджений загальними зборами товариства, протоколом від 31 жовтня 2014 року № 17/11/17, був наданий директором ТОВ НВФ "Водполімер" ОСОБА_4 при посвідченні договору купівлі-продажу адміністративної будівлі від 20 квітня 2015 року № 9, укладеного між ТОВ НВФ "Водполімер" та ТОВ "Концерн Водподімер" (т. 1, а. с. 38, 39).

Як стверджував позивач та підтверджено довідками АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", безготівкові операції щодо рахунку ТОВ НВФ "Водполімер" з контрагентом ТОВ "Концерн Водполімер" за період з 01 січня 2013 року до 31 грудня 2014 року включно були відсутні, у період з 01 серпня 2013 року до 07 липня 2015 року право першого підпису на фінансових документах мали директор ОСОБА_5 та заступник директора ОСОБА_17, другий підпис відсутній. Крім того, з рахунку ТОВ НВФ "Водполімер" на рахунок ТОВ "Концерн Водполімер" було перераховано кошти (надання поворотно-фінансової допомоги): 17 квітня 2015 року - 700 000,00 грн, 23 квітня 2015 року - 300 000,00 грн, 11 червня 2015 року - 106 000,00 грн (т. 2, а. с. 166, 181).

Після набуття права власності на спірний об`єкт нерухомості ТОВ "Концерн Водполімер" звернулося до Бориспільської міської ради із заявою від 02 вересня 2016 року про зміну поштової адреси спірної будівлі.

Рішенням Бориспільської міської ради Київської області від 11 жовтня 2016 року 1091-16-VІІ за заявою ТОВ "Концерн Водполімер" було надано таку поштову адресу земельній ділянці (кадастровий номер 3210500000:06:003:0007), адміністративній будівлі та трансформаторній підстанції ТОВ "Концерн Водполімер": вул. Запорізька, 8-В у м. Борисполі (колишня адреса - вул. Запорізька, 10) (т. 1, а. с. 59).

15 вересня 2017 року ТОВ "Концерн Водполімер" відчужило на користь ОСОБА_1 спірне нерухоме майно - адміністративну будівлю № 9 за ціною продажу 511 967,00 грн, які покупець зобов`язався перерахувати на розрахунковий рахунок у ПАТ "Креді Агріколь Банк" протягом 30 днів з дня укладення цього договору. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Дудкою О. С. за реєстровим номером 2759 (т. 1, а. с. 44-48).

Відповідно до пункту 1.3 договору його посвідчення відбувалося одночасно із посвідченням договору купівлі-продажу земельної ділянки, на якій він розташований, площею 0,2616 га, кадастровий номер 3210500000:06:003:0007.

Однак, доказів перерахування коштів на виконання умов укладеного договору відповідач на користь ТОВ "Концерн Водполімер" суду не надав.

На підставі вказаного договору приватний нотаріус Дудка О. С. здійснила державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 вересня 2017 року, індексний номер рішення 37096833, номер запису про право власності 22352425, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 621338632105 (т. 1, а. с. 49-58).

Водночас, із долученого до справи листування встановлено, що учасники ТОВ НВФ "Водполімер" ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_13 у 2017 році неодноразово зверталися до директора ТОВ НВФ "Водполімер" ОСОБА_4 щодо отримання балансів, звітності, протоколів, відомостей щодо майна товариства, а також для проведення позачергових загальних зборів, а також до приватного нотаріуса Дудки О. С. щодо отримання копій документів, на підставі яких було відчужене належне ТОВ НВФ "Водполімер" нерухоме майно (т. 2, а. с. 156-158).

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24 листопада 2017 року здійснено державну реєстрацію змін щодо керівника ТОВ НВФ "Водполімер" на ОСОБА_18 (т. 2, а. с. 171, 172).

Після зміни керівника ТОВ НВФ "Водполімер" директор ОСОБА_18 звертався до приватного нотаріуса Дудки О. С. з метою отримання вказаних документів (т. 2, а. с. 159-164).

17 квітня 2018 року ТОВ НВФ "Водполімер" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Концерн Водполімер" про визнання договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна недійсним (т. 2, а. с. 81).

Рішенням Господарського суду Київської області від 15 серпня 2018 року у справі № 911/786/18 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ НВФ "Водполімер" про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2019 року в справі № 911/786/18 рішення Господарського суду Київської області від 15 серпня 2018 року скасовано, прийнято нове рішення, яким позов ТОВ НВФ "Водполімер" до ТОВ "Концерн Водполімер", за участю третьої особи - приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Дудки О. С., про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу адміністративної будівлі № 9 від 20 квітня 2015 року, укладений між ТОВ НВФ "Водполімер" та ТОВ "Концерн Водполімер" (т. 1, а. с. 11-27).

Постановою Верховного Суду від 15 січня 2020 року касаційну скаргу ТОВ "Концерн Водполімер" залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2019 року - без змін (т. 1, а. с. 28-37).

Під час розгляду справи № 911/786/18 встановлено, що оспорюваний договір вчинений за умисною змовою однієї сторони правочину - представника позивача ТОВ "НВФ "Водполімер" Періна В. А., з перевищенням ним повноважень, з другою стороною - ТОВ "Концерн Водполімер", внаслідок чого настали несприятливі наслідки для позивача у вигляді втрати останнім права власності на адміністративну будівлю № 9. Про зловмисну домовленість представника однієї сторони з іншою свідчать такі обставини:


................
Перейти до повного тексту