ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 686/16569/22
провадження № 61-1306св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Пророка В. В.,
суддів Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Олійник А. С., Петрова Є. В.
розглянув в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 січня 2023 року у складі колегії суддів Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В.,
у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Фірма "Хмельницькбуд" до ОСОБА_1, третя особа - державний реєстратор Хмельницької міської ради Юзькова Ірина Вікторівна, про скасування рішення державного реєстратора.
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ПрАТ "Фірма "Хмельницькбуд" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило скасувати рішення державного реєстратора Юзькової І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 січня 2021 року № 56142229 "Про проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, на гараж блок № НОМЕР_1 (два гаражі обладнані чотирма дверима, що розташований: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки (відсутній), за суб`єктом: ОСОБА_1, податковий номер/серія номер паспорта (НОМЕР_2)".
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2022 року у складі судді Заворотної О. Л. позов залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ПрАТ "Фірма "Хмельницькбуд" вчетверте подало цей позов до ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора (три таких позови подано в справах № 686/10728/21, № 686/6292/21, № 686/4571/21), що на думку суду є зловживанням процесуальними правами, а тому на підставі частини третьої статті 44 ЦПК України позов в цій цивільній справі підлягає залишенню без розгляду.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 18 січня 2023 року апеляційну скаргу ПрАТ "Фірма "Хмельницькбуд" задоволено. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2022 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що відсутні підстави для висновку про зловживання позивачем своїми процесуальними правами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 січня 2023 року, у якій просив її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2023 року відкрите касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
25 квітня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.
Ухвалою Верховного Суду у від 08 квітня 2024 року справа призначена до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із пʼяти суддів.
09 квітня 2024 року справа розподілена колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Олійник А. С., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач подає до суду безпідставні позови, оскільки безпідставно вважає своєю власністю гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник вказує, що поданий позов в цій справі є аналогічним раніше поданим позовам, а тому позивач зловживає своїми процесуальними правами.
Відзив на касаційну скаргу
У травні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ПрАТ "Фірма "Хмельницькбуд" просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі "De Geouffre de la Pradelle v. France" від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі "Bellet v. France" від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97 проти України" від 21 жовтня 2010 року).
Аналогічні правові висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду [див., зокрема постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)].