ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 234/14340/16
провадження № 61-16210св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - приватний виконавець виконавчого округу Донецької області (згодом Одеської області) ОСОБА_1,
стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна",
боржниця - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за поданням приватного виконавця виконавчого округу Донецької області (згодом Одеської області) ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна", до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року в складі колегії суддів Никифоряка Л. П., Гапонова А. В., Новікової Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та історія справи
У жовтні 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Донецької області, в подальшому Одеської області (далі - приватний виконавець) Матвійчук Н. Є. звернулася до суду з поданням, у якому просила тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника - громадянку України ОСОБА_2, до виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 24 листопада 2016 у справі № 234/14340/16-ц.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції та мотиви його ухвалення
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа у справі № 234/14340/16-ц.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що подання приватного виконавця у цій справі не обґрунтоване та не підлягає задоволенню, оскільки у разі його задоволення боржниця буде обмежена у свободі пересування, яка гарантується Конституцією України. Також сам по собі виїзд за межі України не зумовлює неможливість виконання рішення суду, а докази щодо наміру боржниці виїхати за межі України на постійне місце проживання заявником не зазначені та не надані, крім того належних доказів надсилання та отримання божником постанови про відкриття виконавчого провадження чи повідомлення про її виклик додано не було. Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні від їх виконання, поки не буде доведено протилежне. Ухилення від виконання зобов`язань полягає у навмисному чи іншому свідомому невиконанні боржником обов`язків, однак доказів на підтвердження того, що боржниця дійсно ухиляється від виконання рішення суду не знайшли свого підтвердження під час розгляду подання приватного виконавця.
Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його ухвалення
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2023 року повернуто особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не належить до визначеного частиною першою статті 353 ЦПК України переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, а тому відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга підлягає поверненню.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
14 листопада 2023 року приватний виконавець Матвійчук Н. Є. через систему "Електронний суд" направила до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року у цій справі, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник у касаційній скарзі посилається на допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права.
Заявниця указує на те, що апеляційний суд не врахував положення статті 129 Конституції України та дійшов помилкового висновку про те, що ухвала про відмову у задоволенні подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України не оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Внаслідок цього апеляційний суд порушив право заявниці на доступ до правосуддя, зокрема на гарантоване право апеляційного оскарження судового рішення.
Інші учасники справи не скористалися правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, зокрема запропоновано направити на адресу суду докази надсилання листом з описом вкладення копій касаційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3
18 грудня 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2024 року продовжено заявниці строк для усунення недоліків, зокрема, запропоновано надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги.
17 січня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, до яких заявницею додано квитанцію про сплату судового збору за подачу касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.