ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2024 року
м. Київ
справа № 520/548/18
провадження № 61-2079св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення",
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Торгова компанія "Алмі" (Підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_4,
треті особи за первісним позовом, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк "Південний", Публічне акціонерне товариство "Банк Восток",
позивач за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_4,
відповідач за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Торгової компанії "Алмі" (Підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_4, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Південний", Публічного акціонерного товариства "Банк Восток", про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_4, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю, за касаційною скаргою ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року в складі колегії суддів Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та історія справи
У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Глобальні бізнес Рішення" (далі - ТОВ "Група Компаній "Глобальні бізнес Рішення") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Торгової компанії "Алмі" (підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю; далі - ТК "Алмі") та з урахуванням уточнених позовних вимог просило: визнати за ним право власності на нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, вбудоване у багатоквартирний житловий будинок, загальною площею 2 612 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу цього нежитлового приміщення, укладений 03 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 вказане нежитлове приміщення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") та ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 2 612 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до якого ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" набуло у власність вказане приміщення.
У жовтні 2017 року ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізналося про зміну власника належного їм нежитлового приміщення, а саме, що 03 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення, а на підставі договору купівлі-продажу від 13 грудня 2017 року ОСОБА_2 відчужив це нежитлове приміщення ТК "Алмі".
ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" зазначало, що ОСОБА_1 здійснила відчуження спірного нежитлового приміщення за договором купівлі-продажу від 03 березня 2017 року на підставі заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 07 лютого 2017 року в справі № 520/15970/16-ц, яке оскаржується в Апеляційному суді Одеської області.
ОСОБА_1 не мала права відчужувати спірне нежитлове приміщення, і, відповідно, ТК "Алмі" права власності на нього не набула.
Оскільки нежитлове приміщення вибуло з володіння ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" внаслідок недійсного правочину та було придбано ТК "Алмі", а в подальшому - ОСОБА_3 в особи, яка не мала права його відчужувати, тобто вибуло з володіння законного власника не з його волі іншим шляхом, це майно відповідно до пункту 3 частини першої статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підлягає витребуванню на користь ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення".
У вересні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 06 серпня 2018 року відбулися електронні торги, на яких він придбав спірний об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлові приміщення загальною площею 2 612 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку за цією ж адресою. Вказаний об`єкт нерухомого майна було придбано за ціною 34 633 787, 39 грн, розрахунок здійснено в повному обсязі згідно з протоколом № 350042.
14 серпня 2018 року на підставі протоколу № 350042 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби видав акт № 565 "Про реалізацію предмета іпотеки". 17 серпня 2018 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дишлева Т. В. видала йому свідоцтво про придбання ним об`єкта нерухомого майна з торгів та внесла відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Зазначав, що ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" не допускає його до об`єкта нерухомого майна, посилаючись на те, що вказане приміщення належить товариству.
06 вересня 2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він дізнався, що запис про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення площею 2 612 кв. м за ним, внесений 17 серпня 2018 року за № 27541542, вилучено, відновлено відповідний запис про реєстрацію права власності на спірне майно за ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" від 26 вересня 2013 року № 2657223.
З цих підстав просив визнати за ним право власності на нежитлові приміщення площею 2 612 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0, 1400 га, що знаходиться за цією адресою; усунути перешкоди у користуванні нежитловими приміщеннями площею 2 612 кв. м, та земельною ділянкою площею 0, 1400 га шляхом їх вилучення та передачі йому; заборонити ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" та будь-яким іншим особам чинити йому перешкоди у користуванні цими нежитловими приміщеннями та земельною ділянкою.
Судові рішення, ухвалені у справі, до постановлення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2018 року в задоволенні позову ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" відмовлено.
Позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлові приміщення площею 2 612 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та право власності на земельну ділянку, площею 0, 1400 га, кадастровий номер 5110136900:31:002:0049, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Усунуто ОСОБА_3 перешкоди в користуванні вищевказаними нежитловими приміщеннями та земельною ділянкою шляхом їх вилучення у ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" й передачі ОСОБА_3 та заборонено ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" чинити перешкоди ОСОБА_3 у користуванні цими нежитловими приміщеннями та земельною ділянкою.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 17 січня 2018 року.
Суд апеляційної інстанції переглядав справу неодноразово.
Постановою Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Група Компаній "Глобальні бізнес Рішення" задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" про витребування майна з чужого незаконного володіння та вимог третьої особи ОСОБА_3 про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні права власності скасовано.
Витребувано у ОСОБА_3 на користь ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" нежитлове приміщення загальною площею 2 612 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року касаційні скарги ТК "Алмі", ОСОБА_3, АТ АБ "Південний" та ПАТ "Банк Восток" залишено без задоволення. Постанову Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року залишено без змін.
У грудні 2021 року адвокат Івановський В. В. як представник ОСОБА_4, яка не брала участі у розгляді справи, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2018 року, постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року, постанову Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Група Компаній "Глобальні бізнес рішення" та позову ОСОБА_3 відмовити. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 травня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.
У грудні 2023 року ОСОБА_4 , яка не брала участі у розгляді цієї справи, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року з підстав вирішення судом апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року з тих підстав, що рішення суду першої інстанції у цій справі не було предметом апеляційного перегляду за апеляційною скаргою ОСОБА_4, а оскаржувана нею постанова Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року ухвалена за результатами розгляду апеляційної скарги іншого учасника справи.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його ухвалення
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 у справі за позовом ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТК "Алмі" (Підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_4, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ПАТ АБ "Південний", ПАТ "Банк Восток" про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_4, до ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю, на рішення Київського районного суду м. Одеси 23 жовтня 2018 року м. Одеса.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржуваним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2018 року (яке втратило законну силу внаслідок його скасування), постановою Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року (скасованою в частині вирішення позовних вимог ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" про витребування майна з чужого незаконного володіння та вимог ОСОБА_3 про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю), постановою Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року (є чинною) права, обов`язки та інтереси ОСОБА_4 не порушені, вимоги до неї не заявлялися та судами у межах розгляду цієї справи не вирішувалися.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, не надала доказів того, що незалучення ОСОБА_4 до участі у цій справі могло вплинути на результати її розгляду, у зв`язку із чим апеляційний суд виснував, що питання про права, свободи, інтереси та обов`язки останньої судом у цій справі не розглядалося та не вирішувалося, а право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі у ОСОБА_4 відсутнє, що є підставою для закриття апеляційного провадження за її апеляційною скаргою.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
12 лютого 2024 року ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, через систему "Електронний Суд" звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року, у якій представник заявниці, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року і передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Як на підстави касаційного оскарження судового рішення заявниця у касаційній скарзі посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Заявниця указує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про те, що вона стала власницею спірного майна лише після укладення між нею та ОСОБА_3 договору про поділ майна подружжя від 26 лютого 2020 року, тобто після ухвалення у цій справі рішення суду першої інстанції. Такі висновки спростовуються тим, що після набуття у власність спірного майна ОСОБА_3 це майно було спільною власністю подружжя, а саме її та ОСОБА_3
Суди попередніх інстанцій не врахували презумпцію спільного сумісного майна подружжя та необхідність залучення заявниці до розгляду цієї справи. Вказану презумпцію спільного сумісного майна суди не спростували. Ухвалені у справі рішення безпосередньо впливають на права та інтереси заявниці, що суд апеляційної інстанції помилково залишив без уваги.
Крім того, обставина того, що рішення суду першої інстанції в цій справі вплинуло на права заявниці встановив також і Верховний Суд, оскільки в ухвалі Верховного Суду від 15 січня 2024 року беззаперечно встановлено, що у цій справі зміст резолютивної частини рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2018 року свідчить про те, що вказаним судовим актом вирішено питання про права та обов`язки стосовно майна, співвласником якого (за неспростованої презумпції спільності майна подружжя) є ОСОБА_4 .
Також суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4, розглянув доводи її апеляційної скарги по суті, що суперечить нормам процесуального права.
Крім того, заявниця та її представник не були належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання в апеляційному суді.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до Верховного суду відзиву на касаційну скаргу.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судом апеляційної інстанції
Із 19 липня 1975 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свдоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданим Палацом одруження міста Одеси, про що у Книзі реєстрації актів укладення шлюбів зроблено запис за № 1789 (т. 12, а. с. 18).
У грудні 2021 року представник ОСОБА_4 адвокат Івановський В. В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2018 року, постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року, скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Група Компаній "Глобальні бізнес рішення" та позову ОСОБА_3 відмовити (т. 12, а. с. 1-17).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 травня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційної скаргою ОСОБА_4 (т. 12, а. с. 41-42).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 24 жовтня 2022 року серії НОМЕР_2 (т. 14, а. с. 11 зворот).
У лютому 2023 року ОСОБА_4 звернулася до Одеського апеляційного суду із заявою про зупинення провадження у справі та залучення правонаступників (т. 14, а. с. 8-11).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року заяву ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2018 року у справі за позовом ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТК "Алмі" (Підприємство у вигляді ТОВ), ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ПАТ АБ "Південний", ПАТ "Банк Восток" про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 до ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю, у зв`язку із смертю ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, до залучення до участі у справі правонаступників (т. 14, а. с. 19-21).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 травня 2023 року поновлено провадження у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2018 року у справі за позовом ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТК "Алмі" (Підприємство у вигляді ТОВ), ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ПАТ АБ "Південний", ПАТ "Банк Восток" про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 до ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю (т. 14, а. с. 28).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 травня 2023 року витребувано з Малиновської державної нотаріальної контори м. Одеси інформацію щодо кола спадкоємців відносно майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (т. 14, а. с. 29-30).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 липня 2023 року залучено ОСОБА_4 до участі у справі як правонаступника ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 14, а. с. 30-31).
У серпні 2023 року до суду апеляційної інстанції надійшов лист приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Брандіс А.Б., з якого вбачається, що 13 березня 2023 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулася його дружина ОСОБА_4 .
Зі змісту листа приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Брандіс А.Б. від 08 червня 2023 року № 149/02-14, адресованого Одеському апеляційному суду, вбачається, що на час надання відповіді, крім ОСОБА_4, із заявою про прийняття спадщини інші спадкоємці ОСОБА_3 не зверталися.
У грудні 2023 року ОСОБА_4 як особа, яка не брала участі у розгляді справи, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року з підстав вирішення судом апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року з тих підстав, що рішення суду першої інстанції у цій справі не було предметом апеляційного перегляду за апеляційною скаргою ОСОБА_4, а оскаржувана нею постанова Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року ухвалена за результатами розгляду апеляційної скарги іншого учасника справи.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.