ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/1164/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеся" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2023 (колегія суддів: Філінюк І. Г., Аленін О. Ю., Богатир К. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ-ІНВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеся" про стягнення 223 441,05 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "АБЗ-ІНВЕСТ" (далі - ТОВ "АБЗ-ІНВЕСТ") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеся" (далі - ТОВ "Олеся") про стягнення 223 441,05 грн заборгованості, з яких 171 760,00 грн - основний борг, 46 135,08 грн - інфляційні нарахування та 5 545,97 грн - 3 % річних.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було виконано зобов`язання щодо поставки товару у повному обсязі, а відтак у нього перед позивачем наявний обов`язок щодо повернення попередньої оплати.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 12.05.2020 між ТОВ "Олеся" (постачальник) та ТОВ "АБЗ-ІНВЕСТ" (покупець) укладений договір поставки товару № 52/5-20, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався поставити та передати у власність покупцю окремими партіями товарний бетон різних марок і інші будівельні матеріали, а покупець прийняти і оплатити товар відповідно до умов договору.
4. Асортименти, марка, кількість, терміни виготовлення й поставки та місце доставки вказуються в заявці покупця або/і в специфікаціях, погоджених з постачальником (пункт 1.2 договору).
5. Відповідно до пункту 3.2 договору поставка інших будівельних матеріалів проводиться на умовах EXW, м. Нова Каховка, Херсонської обл., вул. Електромашинобудівників, 5 або/і м. Таврійськ, Херсонської обл., вул. Незалежності, 25а, в залежності від виду товару, (ICC Incoterms 2010), транспортними засобами покупця до місця призначення, партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками, у строки, погоджені сторонами в заявці покупця, та за його рахунок.
6. Без оформлення заявок, передбачених пунктом 1.2 договору, постачальник виставив покупцю рахунки-фактури від 20.01.2022 № СФ-70 на суму 101 919,00 грн, від 31.01.2022 № СФ-1648 на суму 47 424,00 грн, від 03.02.2022 № СФ-131 на суму 194 688,00 грн.
7. Покупець повністю оплатив рахунки-фактури від 20.01.2022 № СФ-70, від 31.01.2022 № СФ-1648 та частково рахунок-фактуру від 03.02.2022 № СФ-131, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
8. Постачальник оплачений товар поставив не в повному обсязі, а саме не передано: плити ПАГ-14 вартістю 24 336,00 грн з ПДВ, вказані у рахунку від 20.01.2022 № СФ-70; плити дорожні вартістю 47 424,00 грн з ПДВ, вказані у рахунку від 31.01.2022 № СФ-1648; плити аеродромні вартістю 100 000,00 грн з ПДВ, вказані у рахунку від 03.02.2022 № СФ-131.
9. Вказуючи на те, що ТОВ "Олеся" не виконало обов`язок щодо поставки товару на загальну суму 171 760,00 грн, ТОВ "АБЗ-ІНВЕСТ" оформило письмові вимоги від 26.01.2022 № 26/01/1/22 та від 05.05.2022 № 05/1-05/22 про повернення попередньої оплати, які залишені без задоволення, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
10. 29.05.2023 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення про відмову у позові з підстав ненастання строку виконання відповідачем обов`язку передати товар на суму попередньої оплати.
11. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2023 скасовано це рішення та прийнято нове - про часткове задоволення позову. Стягнуто з відповідача на користь позивача 171 760,00 грн - основного боргу, 30 283,46, грн - інфляційних нарахувань, 4 334,00 грн - 3% річних.
12. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач мав поставити відповідний товар у будь-якому випадку до моменту закінчення строку дії договору, однак товар так і не було поставлено, не повідомлено про його виготовлення та місце поставки (відвантаження) для позивача.
13. Крім того, суд апеляційної інстанції з огляду на те, що ТОВ "Олеся" розташоване на тимчасово окупованій території, врахувавши приписи статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" дійшов висновку, що договір про надання правової допомоги від 12.05.2023, укладений між ТОВ "Олеся" та адвокатом Риженко Денисом Олеговичем, є нікчемним.
Короткий зміст касаційної скарги та позицій інших учасників справи
14. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до цього ж суду. Суд касаційної інстанції відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
15. Скаржник доводить, що позивач не має права вимагати повернути отримані кошти у випадку не прибуття останнього на склад відповідача, а встановлення обов`язку відповідача повернути грошові кошти є незаконними.
16. Крім того, заявник стверджує, що суд апеляційної інстанції застосуванням положень статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" порушив право відповідача на отримання правничої допомоги.
Позиція Верховного Суду
17. Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
18. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).
19. За змістом статті 655, частини першої статті 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.
20. В силу положень частини першої статті 530 та частини першої статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
21. Відповідно до частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
22. Водночас частиною четвертою статті 690 Цивільного кодексу України передбачено право продавця вимагати від покупця прийняття товару, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з його прийняттям.
23. Як встановили суди, згідно з умовами договору сторони визначили базис поставки товару - EXW (Інкотермс 2000) - місце поставки: м. Нова Каховка, Херсонської обл., вул. Електромашинобудівників, 5 або/і м. Таврійськ, Херсонської обл., вул. Незалежності, 25а, в залежності від виду товару.
24. Умови EXW правил Інкотермс 2000 передбачають зобов`язання продавця (виконавця) надати не відвантажений товар у розпорядження покупця (замовника) у названому в договорі місці поставки без здійснення завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Термін "франко-склад"(EXW) покладає мінімальні обов`язки на продавця (виконавця), а покупець (замовник) несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.
25. У відповідності до положень пункту А4 правил Інкотермс 2000 продавець зобов`язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів. Якщо сторони не узгодили конкретної точки в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього точок, продавець може вибрати таку точку в межах місця поставки, яка найбільш відповідає його цілям.
26. Згідно з пунктом А7 Інкотермс 2000 продавець зобов`язаний дати покупцю достатнє повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього.
27. Таким чином, як вищенаведеними правилами Інкотермс 2000, так і положеннями частини першої статті 664 Цивільного кодексу України на продавця покладено обов`язок повідомити покупця про готовність товару та передати товар у визначеному сторонами місці поставки разом із товаросупровідними документами.
28. Суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують виконання постачальником обов`язку про повідомлення покупця про готовність товару до постачання (відвантаження) та місце поставки (відвантаження).
29. Відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
30. Зі змісту наведеної норми вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки закон не визначив форми пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17).
31. Як встановлено апеляційною інстанцією, відповідач мав поставити відповідний товар у будь-якому випадку до моменту закінчення строку дії договору, однак товар так і не було поставлено, не повідомлено про його виготовлення та місце поставки (відвантаження) для позивача.
32. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у відповідача виникло зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати за непоставлений товар.
33. Щодо висновків апеляційної інстанції про нікчемність договору про надання правової допомоги, судова колегія виходить з такого.
34. 15.04.2014 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про забезпеченим прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі-Закон № 1207-VII).
35. У статті 13 цього Закону встановлені особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території.
36. Відповідно до частини другої цієї статті здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.
37. Частиною першою статті 13 Закон № 1207-VII визначено, що положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями. В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.