ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/4992/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Губенко Н. М., Мамалуй О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Ярош А.І., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,
від 12.03.2024
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до Білозерської селищної ради
про стягнення 373 644 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до Білозерської селищної ради про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 373 644,00 грн, з якої 302 081,33 грн сума основного боргу, 54 600,09 грн пеня, 4 067,79 грн 3 % річних, 12 894,79 грн інфляційні втрати.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та ухвали суду апеляційної інстанції
Господарський суд Одеської області рішенням від 15.01.2024 у справі №916/4992/23 позов задовольнив частково. Стягнув з Білозерської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 302 081,33 грн суми основного боргу, 5 460,01 грн пені, 4 067,79 грн - 3 % річних, 12 894,79 грн інфляційних втрат та витрати на сплату судового збору в розмірі 4 483,73 грн. Відмовив у задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 49 140,08 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 у справі №916/4992/23, у якій просило його скасувати в частині відмови у стягненні 49 140,08 грн пені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення 49140,08 грн пені задовольнити.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 у справі №916/4992/23 залишено без руху. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів направлення апеляційної скарги Білозерськй селищній раді з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом надсилання до електронного кабінету учасника справи або листом з описом вкладення протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 у справі № 916/4992/23 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 з доданими до неї документами повернута заявникові.
Підставою повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2024, судом апеляційної інстанції зазначено те, що скаржником не виконано вимоги суду, встановлені ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 у справі №916/4992/23 щодо надання суду доказів направлення апеляційної скарги Білозерськй селищній раді з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом надсилання до електронного кабінету учасника справи або листом з описом вкладення протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Зазначив, що надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи є обов`язком заявника апеляційної скарги. Забезпечити виконання свого обов`язку скаржник може з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи або листом з описом вкладення.
Не надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам судового процесу позбавляє цих учасників обізнаності про зміст та підстави апеляційного оскарження судового рішення у справі, що, в свою чергу, позбавляє можливості подати в суд апеляційної інстанції заперечення проти відкриття апеляційного провадження та відзив на апеляційну скаргу (стаття 262, 263 ГПК України).
Апеляційний господарський суд послався на висновки, викладені в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2024 у справі № 916/2084/23, в якій, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" встановлено належним чином виконати вимоги статті 291 ГПК України та надати суду докази надсилання копії касаційної скарги і доданих до неї документів відповідачу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 у справі №916/4992/23, у якій просило її скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга подана на підставі абзацу 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення скаржник зазначив, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема, абзацу 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Тобто позивач звільнений від обов`язку надсилати відповідачу копії документів, оскільки той, будучи органом місцевого самоврядування, відповідно до вимог частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, мав зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
А також вказав на те, що апеляційним судом не було враховано висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 20.02.2024 у справі № 916/2084/23, щодо застосування абзацу 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, а вирвано із контексту окремий висновок, який не стосується спірних правовідносин.
Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду судового рішення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У рішенні від 13.06.2019 № 4-р/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абз. 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).
Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абз. 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).
Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), відповідно до частини першої статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Статтею 258 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, серед яких зокрема визначено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені клопотання особи, яка подала скаргу (пункт 7 частини другої), а також до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору (пункт 2 частини третьої) та докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі (пункт 3 частини третьої).
У справі, що переглядається, постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 у справі №916/4992/23 без руху, суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга позивачем подана через "Електронний суд", однак матеріали апеляційної скарги не містять доказів направлення апеляційної скарги Білозерській селищній раді.
В ухвалі про повернення апеляційної скарги скаржнику апеляційний господарський суд підтвердив, що 27.02.2024 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій зазначено про те, що позивачем при поданні апеляційної скарги дотримано вимоги законодавства України, в тому числі пункту 3 частини 3 статті 258 та статті 259 ГПК України, з урахуванням змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 №3200-1X. Згідно з абзацом другим частини сьомої статті 42 ГПК України, якщо інший учасник справи, відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.