ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2024 року
м. Київ
справа № 500/5507/23
адміністративне провадження № К/990/10295/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024 (колегія суддів у складі головуючого судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.)
у справі №500/5507/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
I. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у проведенні розрахунку підвищення пенсії та невиплаті ОСОБА_1 підвищення пенсії як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій, у розмірі, передбаченому пунктом "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), із розрахунку 25 відсотків мінімальної пенсії за віком;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок підвищення пенсії у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно з пунктом "г" статті 77 Закону №1788-XII.
2. Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 18.10.2023 позов задовольнив, визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у проведенні розрахунку підвищення пенсії ОСОБА_1, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій, у розмірі, передбаченому пунктом "г" статті 77 Закону №1788-XII, із розрахунку 25 відсотків від мінімальної пенсії за віком, зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок підвищення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 25 відсотків від мінімальної пенсії за віком, відповідно до пункту "г" статті 77 Закону №1788-XII з 11.07.2023.
3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 25.01.2024 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою відмовив в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
4. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області, отримує пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
6. Відповідно до архівної довідки Управління міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області від 04.09.1991 №6/1623, мати позивачки ОСОБА_2,1934 року народження, знаходилась на спецпоселенні з 21.10.1947 по 09.05.1958 на підставі рішення особливої наради при МДБ СРСР.
7. Під час перебування на спецпоселенні у ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_3, місце народження с. Копі Черновські, Черновського району, Читинської області, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого відділом ЗАГС Черновского району м. Чити Департаменту ЗАГС Забайкальського Краю.
8. У зв`язку з укладенням шлюбу у подальшому позивачкою було змінено прізвище із " ОСОБА_3" на " ОСОБА_3", що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 26.09.1976.
9. ОСОБА_1 є потерпілою від репресій, оскільки народилися на засланні під час перебування репресованої особи, а саме її матері, на засланні.
10. 11.07.2023 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області із заявою про перерахунок розміру пенсії та встановлення підвищення 25% мінімальної пенсії за віком, як члену сім`ї репресованих осіб.
11. Листом від 01.08.2023 відповідач відмовив позивачці в перерахунку нарахування підвищення до її пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону №1788-XII в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, посилаючись на те, що позивачка народилася на спецпоселенні, однак її не було примусово переселено на спецпоселення.
12. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача та відмову у перерахунок розміру пенсії, встановлення підвищення у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, як члену сім`ї репресованих осіб, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що позивачка належить до категорії громадян, членів сім`ї висланих з постійного місця проживання та позбавлених майна за рішенням органів державної влади і управління з політичних, соціальних, національних, релігійних та інших мотивів під приводом боротьби з куркульством, противниками колективізації, так званими бандпособниками та їх сім`ями, реабілітований по статті 3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" та, відповідно, має право на підвищення пенсії на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції керувався тим, що той факт, що позивачка є потерпілою від репресій не спростовує того факту, що позивачка є членом сім`ї репресованої особи, та не позбавляє позивачку права на пільги та гарантії, встановлені для членів сім`ї репресованої особи, за умов, визначених законодавством. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що призначені пенсії підвищуються не усім членам сімей репресованої особи, а тільки тим членам сім`ї, яких було примусово переселено, але позивачка не була примусово переселена, а тому не має права на підвищення пенсії на 25 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до пункту "г" частини 1 статті 77 Закону №1788-XII.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій скаржниця визначає положення пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
16. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту "г" частини першої статті 77 Закону №1788-XII у подібних правовідносинах.
17. Позивачка посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення пункту "г" частини першої статті 77 Закону №1788-XII, відповідно до якого позивачка як член сім`ї громадянина, який необґрунтовано зазнав політичних репресій та був реабілітований, має право на підвищення пенсії на 25 відсотків мінімальної пенсії за віком.
18. Позивачка вважає, що вона є членом сім`ї репресованої особи, яка на момент здійснення репресій проживала зі своєю матір`ю, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій і тому вона має право на підвищення призначеної їй пенсії на 25 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту "г" частини першої статті 77 Закону №1788-XII.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.