ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2024 року
м. Київ
справа №240/26567/21
адміністративне провадження № К/990/11081/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 (суддя Семенюк М.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2023 (колегія суддів у складі головуючого судді Граб Л.С., суддів Сторчака В.Ю., Смілянця Е.С.)
у справі №240/26567/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
I. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон № 796-XII);
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 17.03.2018 призначити та щомісячно проводити нарахування, виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік щомісячно.
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка полягає в не нарахуванні та не виплаті з 07.03.2021 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону № 796-XII;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 07.03.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1, підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-XII, у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2023 змінено рішення суду першої інстанції, абзац перший резолютивної частини викладено наступним чином: "Позов ОСОБА_1 задовольнити частково". Доповнено резолютивну частину абзацом четвертим наступного змісту: "В решті позовних вимог відмовити".
4. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивачка звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції змінити: в абзаці третьому його резолютивної частини слова "двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року" замінити словами "двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік)", в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 (далі - Перелік №106), віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.
6. Відповідач, у відповідь на звернення позивача, листом від 02.08.2021 №22631-25484/Б-02/8-0600/21 повідомив позивача, що підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру йому не нараховується і не виплачується, оскільки частина 2 статті 39 Закону №796-ХІІ не передбачає та не дає право на нарахування та виплату підвищення до пенсії.
7. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, постраждалому від наслідків Чорнобильської катастрофи, який проживає на території радіоактивного забруднення, згідно зі статтею 39 Закону № 796-XII, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Задовольняючи позовні вимоги у частині, суди дійшли висновку, що позивач має право на нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
9. Підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій скаржник визначає положення пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
10. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій вирішили спір без урахування висновків, сформульованих Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у зразковій справі №240/4937/18.
11. Позивач посилається на неврахування судами, що право на отримання підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат гарантується непрацюючим пенсіонерам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживають на територіях радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону № 796-XII.
12. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на протиправність оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
13. Відповідач вважає, що позивач не має права на отримання доплати до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат згідно положень статті 39 Закону № 796-XII, оскільки зазначена пільга була скасована змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів" від 28.12.2014 № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII).
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
15. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон №796-XII.
16. Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 796-XII (у редакції, що діяла до 01.01.2015) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати (частина друга цієї статті).
17. 01.01.2015 набрав чинності Закон № 76-VIII, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено у Законі № 796-XII статті 31, 37, 39, 45.
18. Законом України від 04.02.2016 № 987-VIII "Про внесення зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" (далі - Закон № 987-VIII; згідно з розділом II "Прикінцеві положення" Закону № 987-VIII він набрав чинності з 01.01.2016) включено до Закону № 796-XII статтю 39 такого змісту:
"Стаття 39. Доплата громадянам, які працюють у зоні відчуження
Громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України".
19. Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності), зокрема, підпункту 7 пункту 4 розділу I Закону № 76-VIII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), зокрема, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ. Вирішено, що положення підпункту 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ як такі, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
20. Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 17.07.2018 № 6-р/2018 указав, що обмеження чи скасування Законом № 76-VIII пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796-ХІІ, фактично є відмовою держави від її зобов`язань, передбачених статтею 16 Конституції України, у тому числі щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Приписи статті 3 Конституції України, згідно з якими держава відповідає перед людиною за свою діяльність (частина друга), зобов`язують державу обґрунтовувати зміну законодавчого регулювання, зокрема, у питаннях обсягу пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Отже, Закон № 76-VIII у частині скасування або обмеження пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796-ХІІ, щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суперечить положенню частини другої статті 3 Конституції України, відповідно до якого держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
У цьому Рішенні Конституційного Суду України встановлено порядок його виконання щодо застосування статей 53 і 60 Закону № 796-ХІІ у редакціях, чинних до внесення змін Законом № 76-VIII, проте застережень щодо порядку застосування статті 39 Закону № 796-ХІІ вказане Рішення не містить.
Конституційний Суду України цим рішенням відновив дію статті 39 Закону №796-XII (у редакції, що діяла до 01.01.2015), яка із 17.07.2018 є чинною.