ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року
м. Київ
Справа № 990SCGC/1/24
Провадження № 11-1сап24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Шевцової Н. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.
розглянула в порядку письмового провадження скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Подосінов Андрій Олександрович, на рішення Вищої ради правосуддя від 5 грудня 2023 року № 1179/0/15-23, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 2 серпня 2021 року № 1728/2дп/15-21,
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог
1. 30 грудня 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Подосінов А. О., звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, у якій просить скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 5 грудня 2023 року № 1179/0/15-23 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 2 серпня 2021 року № 1728/2дп/15-21 про притягнення судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" (далі - Спірне рішення).
2. ОСОБА_1 не погодився з рішенням ВРП і просить його скасувати, оскільки вважає, що висновки ВРП про наявність дисциплінарного проступку в його діях не відповідають установленим обставинам справи, є безпідставними та неналежно вмотивованими, а суддя притягнутий до дисциплінарної відповідальності за тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснено при вирішенні вказаної справи.
3. Зазначає, що ВРП залишила без змін рішення своєї Другої Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді попередження з приводу наявності в його діях дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VІІІ), під час розгляду справи № 761/7657/19 за протоколом стосовно ОСОБА_2, складеного за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП).
4. Твердить, що мотивом прийняття рішення у справі № 761/7657/19 стало те, що сукупність доказів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, доводила, що відмова ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп`яніння мала формальний характер та не була юридично значущою подією, яка може мати наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності. Так, працівники поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення, не роз`яснили ОСОБА_2 наслідки такої відмови та не видали направлення для самостійного проходження огляду на стан сп`яніння. Окрім того, працівники поліції долучили до протоколу про адміністративне правопорушення виключно відеозапис формальної відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та не долучили відеозапис усього процесу спілкування з ОСОБА_2 з моменту зупинки транспортного засобу, включаючи процес складання протоколу. Наведене і стало підставою для висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Зазначене викладено в постанові суду, тобто докази, мотиви та тлумачення закону, якими керувався суддя ОСОБА_1 при ухваленні рішення у справі № 761/7657/19.
5. Скаржник вважає, що фактично предметом розгляду його дисциплінарного провадження є тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які він здійснив при вирішенні вказаної справи, що відповідно до міжнародних та національних стандартів правосуддя не повинно бути приводом для дисциплінарної відповідальності.
6. З огляду на викладене вважає, що в діях судді ОСОБА_1 при розгляді справи № 761/7657/19 по протоколу за частиною першою статті 130 КУпАП стосовно ОСОБА_2 немає складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, а рішення ВРП про притягнення його до дисциплінарної відповідальності є протиправним та підлягає скасуванню.
Позиція учасників справи щодо скарги
7. У відзиві на скаргу ВРП зазначає, що немає підстав, передбачених статтею 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VІІІ), за яких рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути скасоване.
8. ВРП наголошує, що суддя ОСОБА_1 не дотримався процесуальних вимог щодо вмотивованості постанови суду від 1 березня 2019 року у справі № 761/7657/19, оскільки зазначене рішення суду не містить жодних мотивів відхилення доводів особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення щодо факту відмови водія від проходження огляду, що становить самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
9. ВРП зазначила, що відсутність будь-яких мотивів на обґрунтування відхилення доводів сторони судового процесу безпосередньо впливає на якість судового рішення як процесуального документа, можливість сприйняття його як сторонами, так і суспільством у цілому як результату правильного застосування юридичних норм, справедливого процесу та належної оцінки фактів, а також як такого, що може бути ефективно виконаним.
Обставини справи
10. Указом Президента України від 7 грудня 2009 року № 1016/2009 ОСОБА_1 призначений на посаду судді військового місцевого суду Хмельницького гарнізону строком на п`ять років.
11. Указом Президента України від 7 грудня 2010 року № 1079/2010 переведений на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва у межах п`ятирічного строку.
12. Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 443/2017 призначений на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва.
Короткий зміст рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП
13. До ВРП 25 вересня 2020 року надійшла дисциплінарна скарга народного депутата України ОСОБА_3 від 23 вересня 2020 року на неналежну поведінку судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення № 761/7657/19 за частиною першою статті 130 КУпАП.
14. У дисциплінарній скарзі народний депутат України ОСОБА_3 зазначав, що суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 1 березня 2019 року фактично звільнив особу від відповідальності, поклавшись на її власні пояснення, резюмуючи, що відеозапис є більш інформативним, ніж безпосереднє сприйняття (стану) водія працівниками поліції та свідками. Як зауважив скаржник, стаття 130 КУпАП визначає, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійним правопорушенням. Відповідно, відмова водія від проходження огляду вже є закінченим складом адміністративного правопорушення, за яке настає встановлена законом відповідальність. Незгода водія з висновками працівників поліції не звільняє особу від адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.
15. На переконання скаржника, суддя ОСОБА_1 під час розгляду справи грубо проігнорував вимоги КУпАП і прийняв рішення всупереч приписам статей 130, 245, 280 цього Кодексу та звільнив особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, від відповідальності без наявних для цього підстав, що сприяє формуванню у правопорушників відчуття безкарності й вседозволеності.
16. Ухвалою Другої Дисциплінарної палати ВРП від 26 квітня 2021 року
№ 934/2дп/15-21 за скаргою народного депутата України ОСОБА_3 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 з підстав наявності у його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом "б" пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, а саме умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
17. Рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 2 серпня 2021 року
№ 1728/2дп/15-21 суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.
18. Як убачається зі змісту вказаного рішення, Друга Дисциплінарна палата ВРП установила, що на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 лютого 2019 року до провадження судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП (справа № 761/7657/19), а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 16 лютого 2019 року (серія БД № 318073); пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу; відеозапис із нагрудної камери інспектора патрульної поліції, зафіксований на СD-диску.
19. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_2 16 лютого 2019 року о 15:10 керував транспортним засобом марки "Hyundai Accent", державний номерний знак НОМЕР_1, у місті Києві на вулиці Ружинській, 31 з ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
20. Указаний транспортний засіб затримано працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції відповідно до статті 265-2 КУпАП, складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу за підписами свідків від 16 лютого 2019 року, в якому зазначено, що автомобіль мав пошкодження заднього та переднього бамперів, кришки багажника, заднього лівого крила, заднього правого крила, задніх лівих дверей, лівого переднього крила.
21. З відеозапису з нагрудної камери інспектора патрульної поліції видно, що водію транспортного засобу марки "Hyundai Accent", державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_2 у присутності двох свідків повідомлено, що працівник патрульної поліції вбачає в нього ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку із чим пропонує пройти медичний огляд у лікаря-нарколога.
22. Друга Дисциплінарна палата ВРП, дослідивши відеозапис, наявний у матеріалах справи, встановила, що працівник поліції неодноразово пропонував водію ОСОБА_2 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, від чого водій у присутності свідків категорично відмовився. Факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я зафіксований у протоколі про адміністративне правопорушення, на вказаному відеозаписі, а також у письмових поясненнях свідків.
23. Під час судового засідання 1 березня 2019 року у вказаній справі ОСОБА_2 свою вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення не визнав, пояснивши суду, що він не вживав наркотиків і алкоголю та не мав ознак наркотичного сп`яніння. ОСОБА_2 також повідомив, що йому не було роз`яснено наслідків відмови від проведення огляду на стан сп`яніння.
24. Суддя ОСОБА_1., заслухавши пояснення ОСОБА_2, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків, відеозапис процесу складання протоколу про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що в діях водія не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у зв`язку із чим він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
25. Постановою судді ОСОБА_1 від 1 березня 2019 року провадження у справі стосовно ОСОБА_2 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
26. У зазначеній постанові суддя ОСОБА_1 дійшов висновку, що органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, належною мірою не доведено факту наявності в ОСОБА_2 ознак наркотичного сп`яніння, що, у свою чергу, вказує на те, що в цьому випадку відмова ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп`яніння не свідчить про наявність у його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
27. Оцінюючи дії судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 761/7657/19, Друга Дисциплінарна палата ВРП урахувала, що диспозиція частини першої
статті 130 КУпАП містить кілька окремих (самостійних) складів правопорушень, які відрізняються за об`єктивною стороною (зовнішнім проявом).
28. На переконання дисциплінарного органу, правопорушення, яке полягає у керуванні транспортними засобами особами у стані сп`яніння, відмінне від правопорушення, яке полягає в ухиленні осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
29. Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що предмет доказування у справі про адміністративне правопорушення відрізняється залежно від того, за вчинення якого саме порушення складено протокол про адміністративне правопорушення.
30. Проаналізувавши положення пункту 2.5, підпункту "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України
від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), пунктів 4, 6, 9 розділу І, пункту 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров`я від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858; далі - Інструкція), Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, він відразу направляється поліцейським для проведення огляду до найближчого закладу охорони здоров`я для встановлення такого сп`яніння.
31. Як установила Друга Дисциплінарна палата ВРП, працівник патрульної поліції, вбачаючи у водія транспортного засобу ОСОБА_2 ознаки наркотичного сп`яніння, у присутності двох свідків неодноразово пропонував йому пройти в лікаря-нарколога медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, від чого водій категорично відмовився. Факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я зафіксований у протоколі про адміністративне правопорушення, на відеозаписі з нагрудної камери інспектора патрульної поліції та в письмових поясненнях свідків.
32. Отже, у діях (бездіяльності) водія вбачалися ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, про що був складений відповідний протокол про адміністративне правопорушення.
33. Натомість, як зауважила Друга Дисциплінарна палата ВРП, у постанові
від 1 березня 2019 року суддя ОСОБА_1 зазначив, що органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, належною мірою не доведено факт наявності у водія ознак наркотичного сп`яніння, однак не послався при цьому на норми права, які були порушені під час складання вказаного протоколу.
34. Друга Дисциплінарна палата ВРП в оскаржуваному рішенні констатувала, що протокол про адміністративне правопорушення був складений за наявності у діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, а саме ухилення водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, а не керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані такого сп`яніння, що не міг не розуміти суддя з огляду на його значний досвід роботи.
35. На переконання Другої Дисциплінарної палати ВРП, чинним законодавством не встановлено обов`язку органу, що складає протокол про адміністративне правопорушення щодо відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння у зв`язку з виявленням ознак наркотичного сп`яніння, збирати та долучати до протоколу докази, що дали поліцейському підстави вважати, що особа перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, передбаченими Інструкцією. Наявність або відсутність стану наркотичного сп`яніння може бути встановлена лише відповідним лікарем, натомість поліцейський для складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо перебування водія у стані наркотичного сп`яніння під час безпосереднього спілкування має пересвідчитись, що в особи наявні визначені Інструкцією ознаки стану сп`яніння, які відображаються у протоколі, а також у присутності двох свідків зафіксувати у протоколі дії водія щодо ухилення від огляду в закладі охорони здоров`я.
36. При цьому Друга Дисциплінарна палата ВРП критично оцінила пояснення судді ОСОБА_1, що відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння мала формальний характер, оскільки такі пояснення прямо суперечили положенням статті 130 КУпАП, відповідно до якої окремим складом адміністративного правопорушення є ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, незгода водія з висновками поліції (протоколом про адміністративне правопорушення) не може бути підставою для звільнення особи від відповідальності, передбаченої вказаною вище нормою права.
37. За висновками Другої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_1 закрив провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, як указано в постанові суду, за недоведеністю факту наявності в ОСОБА_2 ознак наркотичного сп`яніння. Разом з тим у постанові від 1 березня 2019 року суддя ОСОБА_1 не надав оцінки обставинам, зокрема, за вчинення якого саме порушення складено протокол про адміністративне правопорушення (відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я).
38. З постанови від 1 березня 2019 року Друга Дисциплінарна палата ВРП встановила, що суддя ОСОБА_1 у повному обсязі не з`ясував обставин справи, враховуючи об`єктивну сторону правопорушення, за вчинення якого був складений протокол стосовно водія, а також положення нормативних актів, якими врегульовано питання щодо виявлення поліцейськими у водіїв стану сп`яніння та щодо складення протоколів про адміністративне правопорушення, не надав оцінки доказам щодо відмови водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також не навів належних мотивів, які відповідають обставинам справи, щодо відсутності складу адміністративного правопорушення та порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
39. За таких обставин Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1 при винесенні постанови від 1 березня 2019 року не виконав вимог статей 251, 252, 280 КУпАП.
40. Друга Дисциплінарна палата ВРП у своєму рішенні також зауважила, що при розгляді категорії справ за вчинення правопорушення відповідно до статті 130 КУпАП відсутня інша сторона, для якої настали негативні наслідки, а законодавець не передбачив можливості оскарження таких постанов особою, яка склала протокол, а тому виникає необхідність досконалого дослідження матеріалів справи, оцінки доказів та наведення мотивів і підстав прийняття рішення, яке повинне бути обґрунтованим.
41. У рішенні Другої Дисциплінарної палати ВРП наголошено, що суддя повинен застосовувати закон так, щоб не порушувати довіру громадян до справедливого судового розгляду незалежним і безстороннім судом, однак установлені під час розгляду дисциплінарної справи порушення безсумнівно вказували на те, що суддя ОСОБА_1 під час розгляду справи № 761/7657/19 діяв усупереч вимогам КУпАП, унаслідок чого не забезпечив справедливого судового розгляду вказаної справи.
42. За таких обставин Друга Дисциплінарна палата ВРП виснувала, що суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 під час розгляду адміністративної справи та прийняття постанови від 1 березня 2019 року за результатами її розгляду не надав належної оцінки доказам, що містяться в матеріалах адміністративної справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення, за вчинення якого саме порушення його складено, відеозапису з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, письмовим поясненням свідків, та не зазначив мотивів їх неврахування, а отже, в його діях наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ (внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).
43. Зважаючи на порушення суддею ОСОБА_1 очевидних і зрозумілих за змістом вимог закону, Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що допущені порушення не мають характеру простої суддівської помилки, а вказують на неналежне ставлення до службових обов`язків, а отже, вчинені внаслідок недбалості. Разом з тим Друга Дисциплінарна палата ВРП не встановила, що такі порушення допущені суддею ОСОБА_1 умисно.
44. У скарзі на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП представник судді ОСОБА_1 - адвокат Подосінов А. О. зазначав, що постанова суду від 1 березня 2019 року містить посилання на докази та мотиви, а також тлумачення норм закону, якими керувався суддя під час ухвалення рішення у справі № 761/7657/19.
Короткий зміст рішення ВРП
45. ВРП 5 грудня 2023 року, розглянувши скаргу представника судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 - адвоката Подосінова А. О. на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 2 серпня 2021 року № 1728/2дп/15-21 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, погодилась із висновком своєї Другої Дисциплінарної палати щодо наявності у діях судді ОСОБА_1 ознак складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ (незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору), а також із тим, що характер допущеного суддею дисциплінарного проступку, його наслідки, ступінь провини, відомості про особу судді, досвід його роботи на посаді судді, позитивна характеристика, відсутність дисциплінарних стягнень дозволяють застосувати до судді ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження, яке буде пропорційним та достатнім заходом впливу за такі дії.
46. ВРП повністю погодилася з обставинами дисциплінарного провадження, встановленими її Другою Дисциплінарною палатою, а також юридичною кваліфікацією цих діянь, та зазначила, що, порушення суддею ОСОБА_1 чітких та зрозумілих за змістом вимог закону виходить за межі простої суддівської помилки, свідчить про неналежне виконання ним службових обов`язків, а з огляду на його значний досвід роботи (на час розгляду справи - понад 9 років) є проявом недбалості при здійсненні правосуддя.
47. ВРП зазначила, що, вирішуючи питання про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, її Друга Дисциплінарна палата лише перевірила дії судді ОСОБА_1 під час розгляду справи, що безпосередньо пов`язані з виконанням ним процесуальних обов`язків та повноважень.
48. Під час перевірки дисциплінарної справи ВРП установила, що зібрані матеріали дисциплінарної справи оцінені з достатньою повнотою і підтверджують вчинення суддею ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а наведені ним у скарзі та доповненнях доводи не спростовують висновків, зазначених у рішенні Другої Дисциплінарної палати ВРП від 2 серпня 2021 року № 1728/2дп/15-21 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, і не дають підстав для його скасування.
Рух скарги
49. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 30 січня 2024 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Подосінов А. О., на рішення ВРП від 5 грудня 2023 року №1179/0/15-23 та витребувала від ВРП матеріали дисциплінарної справи, на підставі яких було ухвалено це рішення.
50. Від ВРП 22 лютого 2024 року до Великої Палати Верховного Суду надійшли копії матеріалів дисциплінарної справи, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення ВРП 5 грудня 2023 року №1179/0/15-23.
51. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2024 року справу за цією скаргою призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки матеріали справи не містять клопотань від учасників справи про розгляд скарги за їх участю.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
52. Велика Палата Верховного Суду ознайомилася з матеріалами дисциплінарного провадження та скарги, обговорила доводи скарги та заперечення відповідача й дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги судді ОСОБА_1 на Спірне рішення.
Оцінка рішення ВРП
53. Переглядаючи Спірне рішення, Велика Палата Верховного Суду бере до уваги свою сталу практику щодо застосування визначених законом підстав дисциплінарної відповідальності судді, мотивів, з яких ВРП сформулювала відповідні висновки, а також підстав, через які Спірне рішення підлягає скасуванню.
54. На рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду (частина сьома статті 266 КАС України).