ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2024 року
м. Київ
справа № 511/1873/21
провадження № 51-595км24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5,
захисник ОСОБА_6
(у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 03 серпня 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза № 22021160000000119, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає в АДРЕСА_1, засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 201,
ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження,неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність таістотні порушення вимог кримінального процесуального закону, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування судових рішень і призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник указує на невідповідність вироку суду першої інстанції приписам ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а ухвали суду апеляційної інстанції - статтям 404, 419 цього Кодексу.
Стверджує, що винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів поза розумним сумнівом не доведено,вирок ґрунтується на припущеннях, неналежних і недопустимих доказах, кримінальне провадження розглянуто з обвинувальним нахилом, із порушенням принципів диспозитивності та змагальності.
Зазначає, що чоловіка, до якого ОСОБА_8 сів у човен, слідством і судом не встановлено.Наведені у вироку докази не доводять причетності ОСОБА_7 до переправлення ОСОБА_8 через державний кордон. Що стосується протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, то суди не врахували повідомлення обвинуваченого про те, що під час затримання його фотографували, а потім показали фотознімок свідку, чим було порушено порядок проведення цієї слідчої дії. Захисник ставить під сумнів можливість у нічний час та за відсутності освітлення повноцінно розгледіти риси обличчя особи, яка керувала човном, і потім чітко описати їх під час пред`явлення особи для впізнання.
Указує, що слідство не вжило всіх необхідних засобів для встановлення ідентифікаційних ознак човна, на якому ОСОБА_8 переправили через водосховище на територію Молдови. ОСОБА_9 не є власником човна, і не існує ніяких установлених обставин і фактів, які б унеможливлювали використання цього ж човна іншими особами.Крім того, в матеріалах провадження за обвинуваченням у незаконному переправленні особи через державний кордон відсутній протокол огляду місця події, відповідно до якого мало бути зафіксовано місце скоєння злочину. Це вказує на відсутність вихідних даних щодо встановлення факту, місця, способу, часу скоєння кримінального правопорушення, що мало бути враховано під час слідчого експерименту. До того ж відповідно до висновку експертизи голосу ОСОБА_7 як особи, яка начебто перебувала в човні, та ОСОБА_10 як особи, що була біля човна, не ідентифіковано.
Вважає, що протокол контролю за вчиненням злочину не є прямим доказом обвинувачення, адже відомості, надані оперуповноваженим, з урахуванням обстановки та обставин, не можна вважати об`єктивними. Факт перетину державного кордону не зафіксований, оскільки свідок ОСОБА_8 залишив камеру на березі водосховища. Грошові кошти, зазначені у протоколі, не виявлено. Крім того, співробітники правоохоронних органів, які здійснювали контроль над вчиненням злочину, фактично незаконно переправили особу через державний кордон України.
Отже, з огляду на відсутність мотиву вчинення правопорушення та доказів таких фактів, як: перебування ОСОБА_7 у човні; переправлення ОСОБА_8 на човні за кордон та перебування його у вказаний період у Республіці Молдові; попередня змова між ОСОБА_10 і ОСОБА_7 ; а також відсутність прямих доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, обвинувальний вирок повинен бути скасований.
З приводу обвинувачення в контрабанді захисник посилається на те, що винуватість ОСОБА_7 поза розумним сумнівом також не доведено. В основу обвинувачення його підзахисного покладено показання свідка, який є співробітником Служби безпеки України, та понятих, об`єктивність і неупередженість яких теж викликає сумнів, оскільки суд не з`ясував порядку їх залучення. Висновки експертиз не доводять вини ОСОБА_7, а лише ідентифікують виявлені під час огляду місця події предмети. Щодо обставин виявлення вибухонебезпечних предметів захисник зауважує, що в протоколі огляду місця події відсутні чіткі відомості про те, хто саме виявив у човні мішок, у якому були боєприпаси та вибухонебезпечні предмети. Крім того, відсутні відомості про джерела інформації, які стали підставами для огляду місця події.
Зміст судових рішень і встановлені судами обставини кримінального провадження
За вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 03 серпня 2022 року ОСОБА_7 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1
ст. 201 КК України - на строк 4 роки, ч. 2 ст. 332 КК України - на строк 5 років, а на підставі ст. 70 цього Кодексу, за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_10, судові рішення стосовно якого в касаційному порядку не оскаржено.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишено без задоволення, вирок стосовно ОСОБА_7 - без зміни.
ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він у період з 23:00 27 квітня по 00:10 28 квітня 2021 року, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 та іншими невстановленими особами, на виконання спільного з ними злочинного плану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення встановленого порядку перетинання державного кордону України, слідуючи разом із ОСОБА_8 у дерев`яному човні з розпізнавальним знаком № НОМЕР_1 від пункту базування "Баден" та інформаційного покажчика державного кордону України № 1235 по водній поверхні Кучурганського водосховища, умисно незаконно переправив ОСОБА_8 через державний кордон України поза пунктами пропуску на напрямку АДРЕСА_1 .
Крім цього, 30 травня 2021 року в період з 22:00 до 22:30 ОСОБА_7, слідуючи із с-ща Первомайськ Слободзейського району Республіки Молдова в дерев`яному човні з розпізнавальним знаком № НОМЕР_1 по водній поверхні Кучурганського водосховища, умисно, незаконно, поза пунктами пропуску перемістив через митний кордон України поза митним контролем на берег Кучурганського водосховища в район пункту базування "Баден", у межах проміжного прикордонного знака № НОМЕР_2 (інформаційний покажчик державного кордону України № 1235) і в
АДРЕСА_2 такі вибухові речовини та боєприпаси: 1120 бойових патронів калібру 5,45x39 мм, придатних до стрільби, які є бойовими припасами, призначеними для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї зазначеного калібру, у тому числі з автоматів ОСОБА_11 зразка 1974 року;
10 одиниць 30-мм гранатометних пострілів ВОГ-17М, що є бойовими припасами, спорядженими зарядом бризантної вибухової речовини (А-ІХ-1), придатної до вибуху; 1 корпус ручної кумулятивної гранати РКГ-ЗЕМ, спорядженої вибуховою речовиною (ТГ), придатною до вибуху, із руків`ям; 5 корпусів ручної осколкової гранати РГД-5, які є конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини; 4 запали до ручних гранат УЗРГМ-2, що є засобами підриву та належать до бойових припасів, придатних до вибуху; 1 корпус ручної осколкової гранати Ф-1, який є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини; 1 запал до ручної гранати УЗРГМ, що є засобом підриву та належить до бойових припасів, придатних до вибуху.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник підтримав касаційну скаргу, прокурор заперечив щодо задоволення касаційної скарги захисника.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Зі змісту касаційної скарги захисника вбачається, що останній, крім іншого, посилається на те, що під час судового розгляду залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення справедливого судового рішення; висновки суду містять істотні суперечності та не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. Таким чином, захисник посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду (статті 410-411 КПК України)і просить надати доказам іншу оцінку, ніж та, яку надали суди першої та апеляційної інстанцій.