ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/2732/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 (головуючий - Хрипун О.О., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.) у справі
за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуд БЦ"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Авто",
про визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки
Короткий зміст поданої заяви
1. Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради (далі - Рада, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуд БЦ" (далі - ТОВ "Міськбуд БЦ", відповідач) про: (1) визнання недійсним договору оренди землі від 19.10.2022 № 10-06/28; (2) зобов`язання відповідача повернути на користь держави в особі Білоцерківської міської територіальної громади земельну ділянку площею 0,3735 га з кадастровим номером 3210300000:04:018:0138, яка розташована за адресою: м. Біла Церква, вул. Вадима Гетьмана (Спартаківська), 3 (далі - спірна земельна ділянка).
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір оренди вчинено всупереч вимог земельного законодавства, без обов`язкового проведення продажу права оренди спірної земельної ділянки на земельних торгах.
3. Прокурор також звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу, а також будь - яким іншим особам здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи на спірній земельній ділянці.
4. В обґрунтування поданої заяви зазначав про виявлення ним факту вчинення відповідачем дій, спрямованих на будівництво багатоквартирного будинку на незаконно отриманій в користування спірній земельній ділянці, що може утруднити або зробити неможливим ефективний захист прав та інтересів держави на землю без нових звернень до суду.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
5. Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.11.2023 заяву прокурора задоволено. Заборонено відповідачу та іншим особам здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи на спірній земельній ділянці.
6. Суд першої інстанції встановив, що на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову прокурор надав протокол огляду від 03.11.2023, в якому зафіксовано, що при огляді спірної земельної ділянки візуально виявлено котлован, по боках якого є насипи піску, по центру котловану лежать близько 10 бетонних стовпів.
7. Відтак, вчинення будь-яких дій, спрямованих на забудову спірної земельної ділянки протягом розгляду цієї справи унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів територіальної громади, за захистом яких прокурор звернувся до суду, оскільки вимагатиме ініціювання нових позовів, зокрема про знесення незаконно побудованих об`єктів; заявлені заходи забезпечення позову відповідають заходам забезпечення позову, встановленим у статті 137 ГПК України, є співмірними із заявленими позовними вимогами, виправданими та необхідними.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 вказану вище ухвалу суду першої інстанції скасовано, заяву прокурора про забезпечення позову залишено без задоволення.
9. Суд встановив, що в поданій заяві про забезпечення позову містяться виключно припущення прокурора про можливості здійснити відповідачем або іншими особами будівництва на спірній земельній ділянці, проте, належних доказів (дозвільні документи, декларації тощо) в обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником суду не подано. У зв`язку з чим заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти підготовчі, будівельні, демонтажні чи земельні роботи на спірній земельній ділянці, не є обґрунтованими, адекватними, та такими, що відповідають предмету спору. Прокурор не навів достатніх доводів, які б свідчили, що невжиття таких заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав територіальної громади міста.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
10. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, прокурор подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
11. Стверджує про порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 136, 137 ГПК України. На переконання прокурора встановлені у справі обставини підтверджують намір відповідача здійснити забудову спірної земельної ділянки, що може ускладнити або взагалі унеможливити поновлення порушених прав територіальної громади, за захистом яких звернувся прокурор, а також утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду про задоволення позову прокурора.
Позиція Верховного Суду
12. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
13. Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
14. Відповідно до усталених висновків Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
15. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).