У Х В А Л А
24 квітня 2024 року
м. Київ
Справа № 189/896/20
Провадження № 14-44цс24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Воробйової І. А.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1, яка є правонаступником ОСОБА_2, до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про захист прав споживача фінансових послуг
за касаційними скаргами Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та представника ОСОБА_1 - адвоката Савка Віталія Вікторовичана рішення Покровського районного суду Дніпропетровської областівід 13 вересня 2023 року у складі судді
Степанової О. С.та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року у складі колегії суддів Максюти Ж. І., Барильської А. П.,
Городничої В. С.,
УСТАНОВИЛА:
1. У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ "КБ "Приватбанк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ "КБ "Приватбанк"), про захист прав споживача фінансових послуг.
2. Позовну заяву мотивовано тим, що 13 грудня 2013 року між ним та
ПАТ "КБ "Приватбанк" укладений договір банківського вкладу
№ SAMDNWFD0070034824300 вклад "Стандарт", відповідно до умов якого він передав банку кошти у сумі 33 450,54 дол. США строком до 13 грудня
2014 року з правом пролонгації та нарахуванням відсотківу розмірі 9 % річних.
3. У грудні 2015 року віннаправив на адресу відповідача заяву про поверненнядепозиту та відсотків, проте банк відмовив у поверненні коштів, мотивуючи це припиненням своєї діяльності на теритирої Автономної Республіки Крим.
4. У січні 2016 року він звернувся до суду з позовом до ПАТ "КБ "Приватбанк" про стягнення коштів.
5. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 23 червня 2016 року в справі № 201/597/16-ц, залишеним у силі постановою Верховного Суду від 03 квітня 2019 року, стягнуто з ПАТ "КБ "Приватбанк"на його користь кошти за договором депозитного вкладу
від 13 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070034824300 вклад "Стандарт" у розмірі 40 022,43 дол. США, а саме: вклад у розмірі 33 450,54 дол. США, відсотки у розмірі 6 021,09 дол. США, 3 % річних у розмірі 550,80 дол. США.
6. Рішення суду виконано не було.
7. Ураховуючи зазначене, ОСОБА_2 просив суд стягнути з ПАТ "КБ "Приватбанк":
- 4 947,48 дол. США - 3 % річних за користування чужими грошовими коштами згідно із частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
- 55 871 417,89 грн - пені згідно зі статтею 10 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів" (далі - Закон України "Про захист прав споживачів");
- 12 597,75 дол. США - 9 % річних за користування грошовими коштами поза межами укладеного між сторонами договору.
Всього: 17 545,23 дол. США та 55 871 417,89 грн.
8. 07 червня 2023 року ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області до участі у справі залучено ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
9. 13 вересня 2023 року рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області позов ОСОБА_1, яка є правонаступником ОСОБА_2, до АТ "КБ "Приватбанк" про захист прав споживача фінансових послуг задоволено частково.
10. Стягнуто з АТ "КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1, яка є правонаступником ОСОБА_2, 4 947,48 дол. США - 3 % річних згідно із частиною другою статті 625 ЦК України. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
11. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки
ОСОБА_2 скористався правом на дострокове розірвання договору банківського вкладу, а отже, договірні правовідносини між сторонами вважаються припиненими з грудня 2015 року, то позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню. Враховуючи, що між
ОСОБА_2 та банком припинено правовідносини за договором банківського вкладу, частина п`ята статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" не регулює спірні правовідносини.
12. Вирішуючи спір у частині стягнення 3 % річних згідно із частиною другою статті 625 ЦК України, суд керувався тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23червня 2016 року вирішено питання щодо стягнення з ПАТ "КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_2 3 % річних у розмірі 550,80 дол. США станом на 31 травня 2016 року, тому у цій справі слід стягнути 3 % річних на підставі статті 625 ЦК України за період
з 01 червня 2016 року до 05серпня 2020 року (дати складення позову).
13. Суд вважав, що немає підстав для застосування строку позовної давності, заявленої представником відповідача щодо позовної вимоги в частині стягнення 3 % річних, оскільки згідно із частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2016 року набрало законної сили 03 квітня 2019 року,
а 13 червня 2019 року було відкрито виконавче провадження. Враховуючи певні строки, у межах яких державним виконавцем повинні були бути прийняті необхідні рішення та вчинені дії для примусового виконання рішення суду, позивач очікував на стягнення з АТ "КБ "Приватбанк" присуджених рішенням суду коштів та не мав наміру звертатися повторно до суду. Однак у зв`язку з невиконанням рішення суду щодо стягнення коштів ОСОБА_2 звернувся до суду із цим позовом 18 серпня 2020 року, тобто в межах строку порушення його законних прав та інтересів, строк позовної давності позивачем пропущено не було.
14. У стягненні 9 % за вкладом після закінчення строку, на який зроблений вклад, відмовлено у зв`язку з тим, що депозитний договір розірвано
у грудні 2015 року, а після розірвання договору відсотки не сплачуються.
15. 07 грудня 2023 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційні скарги ОСОБА_1 та АТ "КБ "Приватбанк" залишено без задоволення. Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2023 року залишено без змін.
16. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив ухвалене ним рішення без змін.
17. 04 січня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Савко В. В. засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій просить рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року в частині незадоволених позовних вимог скасувати, позовні вимоги задовольнити у повному розмірі.
18. 05 січня 2024 рокуАТ "КБ "Приватбанк" через систему "Електронний суд" надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області
від 13 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 07 грудня 2023 року в частині задоволених позовних вимог скасувати й відмовити у задоволенні позову.
19. Касаційну скаргу представникаОСОБА_1 - адвоката Савка В. В. мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі № 199/3152/20 (провадження № 14-224цс21), в якій на користь вкладника стягнуто 3 % річних згідно із частиною другою статті 625 ЦК України, пеню відповідно до статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" (хоч і нараховану лише на відсотки, із чим заявниця не згодна) та відсотки за користування грошима поза межами укладеного між сторонами договору. Суди під час вирішення подібних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
20. Посилання судів на практику Верховного Суду у подібних правовідносинах нерелевантні, адже у цій справі позивач не розривав достроково договір банківського вкладу, у тому числі в судовому порядку, лише повідомив про відмову у його автоматичній пролонгації, тому Закон України "Про захист прав споживачів" поширюється на спірні правовідносини.
21. Відповідно до висновків Верховного Суду України у постанові
від 28 січня 2015 року в справі № 6-247цс14 та Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження
№ 14-64цс19), що не враховані судами, у разі неповернення вчасно вкладу з банку стягуються відсотки за договором за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів. На користь заявниці підлягають стягненню відсотки за користування вкладом поза межами укладеного між сторонами договору у розмірі 9 %, тобто за ставкою депозитного договору.
22. Касаційну скаргу ПАТ "КБ "Приватбанк" мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі
№ 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20), від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19), у постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 464/5089/15 (провадження № 61-1256св18), від 10 квітня 2018 року у справі
№ 910/16945/14, від 27 квітня 2018 року у справі № 908/1394/17,
від 26 жовтня 2018 року у справі № 922/4099/17, від 21 листопада 2018 року у справі № 642/493/17 (провадження № 61-152св18).
23. Суди неправомірно нарахували 3 % річних згідно із частиною другою статті 625 ЦК України на тіло депозиту і відсотки, адже базою нарахування вказаної суми має бути лише тіло вкладу відповідно до висновків у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20).
24. Суди стягнули 3 % річних за частиною другою статті 625 ЦК України за період з 01 червня 2016 року до 05 серпня 2020 року без урахування заявленої банком позовної давності. У постанові Великої Палати Верховного Суду
від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження
№ 14-254цс19) зазначено, що до правових наслідків порушення зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки. Зазначені суми суд мав стягнути за три роки перед зверненням позивача до суду відповідно до висновків у постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 464/5089/15 (провадження № 61-1256св18), від 10 квітня 2018 року у справі
№ 910/16945/14, від 27 квітня 2018 року у справі № 908/1394/17,
від 26 жовтня 2018 року у справі № 922/4099/17, від 21 листопада 2018 року у справі № 642/493/17 (провадження № 61-152св18). Безпідставними є доводи позивача про те, що про порушене право він дізнався лише після отримання постанови Верховного Суду у справі № 201/21259/15.
25. 29 січня 2024 року своїми ухвалами Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами представника ОСОБА_1 - адвоката Савка В. В. та АТ "КБ "Приватбанк" у справі та витребував справу із суду першої інстанції.
26. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 лютого
2024 року справу призначено до судового розгляду.
27. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 27 березня 2024 року передав справу № 189/896/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частини четверту статті 403 ЦПК України та вважав за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20), про те, що з моменту набрання законної сили рішенням суду про стягнення вкладу й розірвання депозитних договорів на вказані правовідносини не поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів".
28. Відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.
29. Однак у постанові від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20) Велика Палата Верховного Суду сформулювала протилежний висновок щодо застосування частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" та зазначила, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем, який несе відповідальність за неналежне надання цих послуг. Набрання законної сили рішенням про присудження не змінює і не припиняє того зобов`язання, до примусового виконання обов`язку з якого присуджений боржник. Тому немає жодних підстав вважати, що у разі присудження коштів за договором банківського вкладу за рішенням суду таке зобов`язання виникає не з договору, а з рішення суду про задоволення вимог вкладника.
30. На думку колегії суддів, Велика Палата Верховного Суду, формулюючи нові й протилежні попереднім висновки у постанові від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (й наступних аналогічних постановах), не вказала про відступ від своїх попередніх висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 09 листопада 2021 року у справі
№ 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20).
31. Колегія суддів вважала, що з метою упорядкування судової практики щодо застосування частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" існує необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20), про те, що з моменту набрання законної сили рішенням суду про стягнення вкладу й розірвання депозитних договорів на вказані правовідносини не поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів".
32. У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (правовладдя).
33. Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
34. У пункті 4 частини четвертої статті 17 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.