ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2024 року
м. Київ
справа № 274/2444/22
провадження № 51-7328км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 травня 2023 року й Житомирського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022065480000082, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області ухвалою від 01 травня 2023 року звільнив ОСОБА_6 на підставі ч. 4 ст. 309 КК від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 цього Кодексу у зв`язку з добровільним зверненням до лікувального закладу та проходженням курсу лікування від наркоманії та закрив кримінальне провадження щодо нього.
Орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_6 у тому, що він 20 квітня 2022 року у вечірній час, перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці на території м. Бердичева Житомирської області взяв і таким чином незаконно придбав виявлену у двох зіп-пакунках особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - 4-ММС (4 - метилметкатинон) масою 1,31155 г та умисно зберігав її у кишені куртки без мети збуту до моменту вилучення працівниками поліції 22 квітня 2022 року в період з 22:05 до 22:30 у ході проведення огляду місця події біля будинку АДРЕСА_2 .
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 30 серпня 2023 року залишив ухвалу місцевого суду стосовно ОСОБА_6 без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_6 судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На переконання сторони обвинувачення, суд, звільняючи ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК, не врахував положення ст. 12 Закону України від 15 лютого 1995 року № 62/95-ВР "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" (далі - Закон № 62/95-ВР) і не з`ясував того, чи був встановлений ОСОБА_6 діагноз "наркоманія" лікарсько-консультативною комісією за результатами медичного обстеження.
Як стверджує прокурор, апеляційний суд не зважив на вказані порушення, допущені місцевим судом, та належним чином не розглянув доводів сторони обвинувачення, викладених в апеляційній скарзі.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5, надавши відповідні пояснення, підтримала подану касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що цю скаргу необхідно задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Статтею 413 КПК передбачено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, окрім іншого, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Доводи прокурора про неправильне застосування судами закону України про кримінальну відповідальність, а саме звільнення ОСОБА_6 на підставі ч. 4 ст. 309 КК від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК, колегія суддів вважає слушними, зважаючи на таке.
Положеннями ч. 4 ст. 309 КК визначено, що особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Тобто приписи вказаної правової норми дають можливість судам застосовувати її за наявності таких умов: 1) добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію; 2) особою розпочато лікування від наркоманії.
Водночас для правильного застосування судом цієї норми права необхідно керуватися й положеннями Закону № 62/95-ВР, які містять дефініції таких понять:
добровільне лікування - лікування від наркоманії, яке здійснюється за згодою хворого або його законного представника;
наркоманія - психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною;
особа, хвора на наркоманію, - особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до цього Закону, встановлено діагноз "наркоманія";
медичне обстеження - обстеження особи в стаціонарних умовах з метою встановлення діагнозу "наркоманія".