ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2024 року
м. Київ
справа № 755/13368/22
провадження № 51-4561км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
судового секретаря ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 28 грудня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 травня 2023 року в кримінальному провадженні № 12022105040002555 за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Озерне Ізмаїлського району Одеської області, жителя м. Києва,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 28 грудня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 4 ст. 358 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців. Відповідно до ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Вирішено питання про долю речових доказів та процесуальні витрати.
Районний суд установив, що ОСОБА_7 за обставин детально викладених у вироку, у вересні 2020 року через всесвітню мережу Інтернет вирішив придбати підроблений офіційний документ, а саме посвідчення водія категорії "А1", "А", "В".
З цією метою, реалізуючи свій умисел на пособництво у виготовленні завідомо підробленого посвідчення водія, ОСОБА_7 знайшов в інтернеті оголошення про виготовлення посвідчення водія українського зразка. Після чого, за вказаним в оголошенні номером телефону зв`язався з невстановленою особою, яка повідомила, що для виготовлення підробленого посвідчення водія їй необхідно надати персональні дані, а саме прізвище, ім`я та по-батькові, дату народження та особисту фотокартку, які будуть використані для виготовлення підробленого посвідчення.
На вказаний абонентський номер мобільного телефону ОСОБА_7 надіслав свої персональні дані та через переказ на банківську картку сплатив за виготовлення підробленого посвідчення водія кошти в сумі 2000 грн.
Після цього невстановлена особа в невстановленому місці та в невстановлений час внесла особисті дані ОСОБА_7 до підробленого бланку посвідчення водія, що не відповідає аналогічним документам, які знаходяться в офіційному обігу на території України та приблизно через три дні користуючись послугами ТОВ "Нова пошта" надіслала ОСОБА_7 посвідчення водія серії НОМЕР_1, яке останній отримав у поштоматі ТОВ "Нова пошта" на вул. Будівельників, 8 у м. Києві.
Таким чином ОСОБА_7, достовірно знаючи, що він отримав посвідчення водія всупереч порядку встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами", залишив це посвідчення у себе та почав ним користуватися для підтвердження права на керування транспортними засобами певної категорії.
Крім того, близько 12:45 14 грудня 2022 року ОСОБА_7 у приміщенні територіального сервісного центру АДРЕСА_1 з метою використання завідомо підробленого документа пред`явив вказане посвідчення працівнику сервісного центру, достеменно знаючи, що цей документ є підроблений.
При перегляді вироку за апеляційною скаргою захисника Київський апеляційний суд ухвалою від 10 травня 2023 року залишив це рішення без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувані вирок та ухвалу через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування зазначає, що засудженому та його захиснику не були відкриті матеріали дізнання в повному обсязі, до обвинувального акта не був долучений реєстр матеріалів досудового розслідування, у врученому повідомлені про підозру відсутні дата та підпис дізнавача, сам обвинувальний акт не був затверджений прокурором.
Вказує, що заяву ОСОБА_7 про визнання винуватості та розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку було складено з порушенням права засудженого на захист, а укладений між ним та адвокатом ОСОБА_8 договір про надання правової допомоги у кримінальному провадженні не має юридичної сили, оскільки у ньому були внесені виправлення.
На думку захисника, при ухваленні вироку судом першої інстанції не було враховано роль та ступінь участі ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 КК, а також неправильно кваліфіковано його дії за ч. 4 ст. 358 КК, оскільки він не встиг використати підроблене посвідчення водія, а тому ці дії підлягають кваліфікації за ст. 15 - ч. 3 ст. 358 КК та, як наслідок, йому призначено занадто суворе покарання
Стверджує, що при перегляді вироку за апеляційною скаргою сторони захисту апеляційний суд не дав належної оцінки цим порушенням та безпідставно залишив його без змін.
З урахуванням цих обставин захисник вважає, що ухвалені у справі судові рішення не відповідають вимогам статей 370, 374 та 419 КПК і є незаконними.
Позиція учасників у суді касаційної інстанції
У судовому засіданні захисник підтримав вимоги касаційної скарги.
Прокурор виступила проти задоволення скарги і просили залишити оскаржувані судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 438 КПК визначено, що предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК, які відносяться до кримінальних проступків.
Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 301 КПК передбачено, що за результатами проведення дізнання у кримінальному провадженні щодо вчинення кримінального проступку прокурор може звернутися до суду з обвинувальним актом і у разі прийняття такого рішення зобов`язаний забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, як це визначено ч. 5 ст. 301 КПК.