ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2024 року
м. Київ
справа № 638/1556/21
провадження № 61-11455св23
Верховний Суду складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова
від 12 квітня 2023 року під головуванням судді Семіряд І. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 29 червня 2023 року у складі колегії суддів: Мальованого Ю. М. Бурлака І. В., Яцини В. Б. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просила визнати за собою у порядку поділу майна подружжя право власності на:
- 1/2 частину квартири
АДРЕСА_1 ;
- автомобіль МАЗ 543205-020, державний номер НОМЕР_1 ;
- напівпричіп КRONЕ SDР 27, державний номер НОМЕР_2 ;
- автомобіль Hyundai, 2007 року випуску.
Визнати за ОСОБА_2 у порядку поділу спільного майна подружжя право власності на:
-1/2 частину квартири
АДРЕСА_1 ;
- автомобіль МАЗ 61221, державний номер НОМЕР_3 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій по суті спору
Дзержинський районний суд м. Харкова рішенням від 28 березня 2023 року позов задовольнив частково.
Вищезазначене рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося.
Короткий зміст та узагальнені доводи заяви про ухвалення додаткового рішення
У березні 2023 року адвокат Чумак Р. В., який діяв в інтересах
ОСОБА_1 подав до місцевого суду заяву про стягнення судових витрат в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28 000 грн.
Заяву мотивував тим, що 14 грудня 2020 року Адвокатське об`єднання "Юридична компанія "Арес" (далі - АО "ЮК "Арес", адвокатське об`єднання) та ОСОБА_1 уклали договір про надання правової допомоги № 14/12/2020, відповідно до умов якого клієнт доручив, а адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання надати юридичні послуги.
Відповідно до умов договору сторони домовились про порядок оплати вартості наданих послуг, вартість яких визначили у сумі 28 000 грн та домовились, що клієнт сплачує гонорар адвокатському об`єднанню протягом 10 днів від дати набуття законної сили ухваленого Дзержинським районним судом м. Харкова рішення по суті спору.
На виконання договору адвокатське об`єднання надало юридичні послуги, про що свідчить акт приймання-передачі послуг, також сторони підписали детальний опис робіт, виконаних адвокатом.
У заяві зазначено, що докази оплати не можуть бути надані суду, адже, відповідно до умов договору, сторони погодили оплату гонорару після набрання рішенням законної сили.
Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Дзержинський районний суд м. Харкова додатковим рішенням від 12 квітня
2023 року, яке Харківський апеляційний суд постановою від 29 червня 2023 року залишив без змін, частково задовольнив заяву ОСОБА_1 .
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 12 000 грн. У задоволенні іншої частини заяви відмовив.
Ухвалюючи додаткове рішення місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_5, як адвокат, діяв на підставі ордеру та договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги підписаний АО "ЮК "АРЕС" в особі виконуючого обов`язки керуючого об`єднанням адвокатом Чумаком Р. В.
Щодо відсутності детального опису суд зазначив, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Отже, врахувавши складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, часткове задоволення позову, заперечення відповідача, а також необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат з розглядом справи, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на правову допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача 12 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У липні 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 червня 2023 року в якій просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні клопотання.
Касаційну скаргу заявник обґрунтовує тим, що при визначенні суми відшкодування суд повинен був виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їх розміру. Зауважує, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу повинна була бути подана до закінчення судових дебатів у справі, натомість представник позивача подав її на третій день після ухвалення рішення.
ОСОБА_6 вказує, що ордер виданий з порушеннями, оскільки один і той самий ордер виданий різними датами, у ньому зазначені різні прізвища клієнта. В ордері
від 16 грудня 2020 року АХ№1031560 клієнтом вказана ОСОБА_1, а
від 28 березня 2023 року АХ№1031560 клієнтом вказана ОСОБА_1
Аргументом касаційної скарги також є те, що на думку заявника, договір про надання професійної правничої допомоги та акти приймання-передачі послуг за договором були підписані неповноважною особою, оскільки ОСОБА_5 не внесений до державного реєстру як керівна особа АО "ЮК "Арес".
Оскільки адвокат Чумак Р. В. здійснив підписання документів на представництво інтересів позивача без достатніх на те повноважень, заявник вказує, що в таких діях вбачається порушення правил адвокатської етики.
Додатково вказує, що ОСОБА_1 не могла підписувати акт приймання-передачі та детальний опис робіт, оскільки станом на 31 березня
2023 року перебувала за межами України.
Крім того, касаційна скарга містить доводи про те, що суди не врахували правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі № 922/2604/20, у справі № 923/560/17, у справі № 329/766/18, у справі № 178/1522/18, у справі № 905/1795/18, у справі
№ 922/2685/19, у справі № 922/3812/19.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому у вересні 2023 року відзиві на касаційну скаргу представник
ОСОБА_1 адвокат Чумак Р. В. у задоволенні касаційної скарги просив відмовити, а оскаржені судові рішення залишити без змін, посилаючись на необґрунтованість її аргументів.
Вказує, що правова допомога надавалась позивачу на підставі договору від 14 грудня 2020 року № 14/12/2020, який був дійсно підписаний сторонами та надавався до суду першої інстанції.
Акт приймання-передачі та детальний опис робіт був підписаний позивачем за допомогою засобів електронного обміну інформацією, заборон на вчинення таких дій чинне законодавство не містить.
Ордер АХ№1031560 виданий відповідно до приписів Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та відповідно до пункту 10 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 09 серпня 2023 року відкрив провадження та витребував справу з Дзержинського районного суду м. Харкова.
Справа № 638/1556/21 надійшла до Верховного Суду 01 вересня 2023 року.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України, яка регламентує витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.