ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2024 року
м. Київ
справа № 201/3694/23
провадження № 61-16402св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державна казначейська служба України, Дніпропетровська обласна прокуратура,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 червня 2023 року у складі судді Федоріщева С. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Дніпропетровської обласної прокуратури про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у березні 2023 року звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила стягнути з Державного бюджету України 619 250 грн грошової компенсації моральної шкоди та 128 880 грн на відшкодування матеріальної шкоди завданих незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що вона незаконно перебувала під кримінальним переслідуванням з 30 вересня 2019 року до 01 березня 2023 року, під час перебування якого зазнала значних душевних страждань, втратила нормальні життєві зв`язки, знаходиться у постійній стресовій ситуації, почала погано спати ночами, втратила віру у справедливість, змушена була докладати значних зусиль для підтвердження своєї невинуватості у вчиненні злочину, зокрема, зверталася за наданням юридичної (правової) допомоги.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська рішенням від 06 червня 2023 року позов задовольнив.
Стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 619 250 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 128 880 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 16 000 грн в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Місцевий суд, визначаючи розмір моральної шкоди, завданий незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, врахував глибину моральних і душевних страждань позивача, період її перебування під слідством та судом, характер моральних страждань, їх наслідки й інші негативні впливи, керувався принципами рівності, поміркованості, виваженості, розумності, справедливості.
Стягуючи з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 128 880 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивач понесла витрати на правову допомогу на загальну суму 128 880 грн у зв`язку з безпідставним притягненням її до кримінальної відповідальності, відшкодування таких витрат передбачено у пункті 4 статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", а тому такі витрати незалежно від того, на якій стадії розгляду кримінальної справи вони були понесені, підлягають відшкодуванню позивачу в повному обсязі.
Стягуючи з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 16 000 грн в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу, місцевий суд виходив з того, що сума заявлених позивачем до відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката співмірна із складністю справи, кваліфікацією і досвідом адвоката.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 02 листопада 2023 року апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури залишив без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 червня 2023 року залишив без змін.
Постанову апеляційний суд мотивував тим, що справа розглянута всебічно, встановлені правовідносини, що склалися між сторонами, яким надана правильна правова оцінка, досліджені наявні докази, висновки суду першої інстанції обґрунтовані чинними нормами матеріального права. Судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, правові підстави для його скасування відсутні.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
Від представника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенка О. А. у листопаді 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 червня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення місцевого суду змінити в частині суми стягнення моральної шкоди відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій прийнято оскаржувані судові рішення без урахування висновків про застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 04 червня 2018 року у справі № 489/2492/17 (провадження № 61-8890св18), від 13 червня 2018 року у справі № 464/6863/16 (провадження № 61-10293св18), від 21 червня 2018 року у справі № 205/119/17 (провадження № 61-24700св18), від 25 липня 2018 року у справі № 607/14493/16-ц (провадження № 61-12051св18), від 19 вересня 2018 року у справі № 534/955/17 (провадження № 61-22539св18), від 19 грудня 2018 року у справі № 214/5262/15-ц (провадження № 61-34358св18), від 20 березня 2019 року у справі № 727/9472/16-ц (провадження № 61-19св17), від 31 жовтня 2018 року у справі № 383/596/15.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду від 14 липня 2020 року у справі № 809/1466/15, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Адвокат Скалецький В. А. об`єктивно завищив ціни на послуги, невідомо чи дійсно позивач сплачувала ці послуги у сумі 128 880 грн, у матеріалах справи відсутні квитанції про сплату послуг адвоката.
Судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено будь-яких підстав чи належних доказів завдання позивачу шкоди у розмірі, більшому ніж мінімальний; позивачем не доведено та не надано доказів погіршення фізичного та психологічного стану.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Скалецького В. А. у січні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що матеріали справи містять належні та допустимі докази завдання позивачу моральної шкоди.
Органи прокуратури не тільки не використали право на відмову від обвинувачення при першому судовому засіданні, а навпаки не змінили незаконне обвинувачення при помилковому розрахунку потерпілого.
У ОСОБА_1 як реабілітованої особи виникло право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірах і в порядку, передбачених Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Лісковської О. А. у січні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що касаційна скарга не містить доводів в чому саме полягає неправильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій матеріального права.
Суди першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи врахували правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 383/569/15 (провадження № 14-342цс18), та з урахуванням засад виваженості, розумності і справедливості збільшили розмір відшкодування. Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" не передбачено обмеження максимального розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 20 грудня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.
Справа № 201/36694/23 надійшла до Верховного Суду 03 січня 2024 року.
Фактичні обставини справи, з`ясовані судами
ОСОБА_1 30 вересня 2019 року в рамках розслідування кримінального провадження № 42019042640000162 старшим слідчим Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Королем М. О. за погодженням з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Кучерським С. М. було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману, у зв`язку з чим позивач набула статус підозрюваної особи.
30 вересня 2019 року ОСОБА_1 старшим слідчим Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Королем М. О. за погодженням з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Кучерським С. М. за результатами розслідування кримінального провадження № 42019042640000162 від 30 вересня 2019 року було вручено обвинувальний акт та пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України.
З обвинувального акта судами встановлено, що сторона обвинувачення вважала, що позивач, діючи умисно, шляхом обману, а саме неповідомлення відомостей про набуття права власності членом домогосподарства на транспортний засіб та неповідомленням відомостей про реалізацію іншого транспортного засобу, заволоділа коштами державного бюджету (житлової субсидії) для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива за період з травня 2015 року до квітня 2016 року в сумі 7 413,73 грн та з травня 2016 року до квітня 2017 року у сумі 4 716,87 грн, загальною сумою 12 148,60 грн та в подальшому розпорядилася ними на власний розсуд.
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська ухвалою від 13 грудня 2019 року у справі № 201/11196/19, залишеною без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2020 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42019042640000162, відомості про яке 30 вересня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019042640000162, стосовно позивача, повернув прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Кучерському С. М. для його належного оформлення у розумний строк, відповідно до вимог КПК України.
Підставою для повернення обвинувального акта прокурору стало позбавлення позивача права на захист під час досудового розслідування, а також можливості ефективно здійснювати свій захист від конкретного і зрозумілого обвинувачення (позивач є глухою з дитинства і не мала відповідної можливості здійснювати самостійно свій захист, при цьому, під час досудового розслідування захисник і сурдоперекладач позивачу не залучався, що перешкоджало їй усвідомлювати характер процесуальних і слідчий дій за її участю).
11 лютого 2020 року, після зміни обвинувального акта, старшим слідчим Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Афанасьєвим К. О. за погодженням з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Кучерським С. М. по кримінальному провадженню № 42019042640000162 від 30 вересня 2019 року повторно відкрито матеріали досудового розслідування, вручено обвинувальний акт та пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України.
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська ухвалою від 10 липня 2020 року у справі № 201/11196/19 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42019042640000162 від 30 вересня 2019 року повернув прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Кучерському С. М. для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК України.
07 серпня 2020 року ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 42019042640000162 від 30 вересня 2019 року старшим слідчим Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Афанасьєвим К. О., за погодженням з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області Кучерським С. М., повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та втретє вручено обвинувальний акт та пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 190 КК України.
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська ухвалою від 03 листопада 2021 року у справі № 201/11196/19 кримінальне провадження № 42019042640000162 стосовно ОСОБА_1, обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 190 КК України, закрив на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 01 квітня 2022 року у справі № 201/11196/19 частково задовольнив апеляційну скаргу захисника в інтересах позивача, скасував ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 03 листопада 2021 року, якою кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частини першої статті 190 КК України, закрито у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування та призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
01 березня 2023 року прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Білень А. І. винесено, за погодженням з заступником керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, постанову про відмову від підтримання державного обвинувачення. В наведеній постанові зазначено, що під час досудового слідства прокурор дійшов переконання, що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення не підтверджується через відсутність складу кримінального правопорушення. Також зазначено, що довести той факт, що подаючи декларацію, ОСОБА_1 умисно, шляхом обману, заволоділа державними коштами неможливо. Крім того, ОСОБА_1 не отримувала кошти нарочно, а у вигляді пільг на комунальні послуги.
Також в постанові зазначено, що Центральним управлінням соціального захисту населення ДМР від 03 жовтня 2019 року за № Т-14/1 надано відповідь про те, що кошти в сумі 4 716,87 грн виплачені правомірно та поверненню не підлягають, тому позивачу помилково було повідомлено у надмірній виплаті цих коштів у зазначеному розмірі.
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська ухвалою від 01 березня 2023 року у справі № 201/11196/19 на підставі пункту 2 частини другої статті 284 КПК України закрив кримінальне провадження, внесене 30 вересня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019042640000162 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 190 КК України.
Вказана ухвала суду набрала законної сили 08 березня 2023 року.
Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01 жовтня 2019 року ОСОБА_1 уклала договір про надання правової допомоги № 15 з адвокатом Скалецьким В. А. та додаткову угоду до нього від 03 жовтня 2019 року, згідно з якими адвокат Скалецький В. А. в період з 01 жовтня 2019 року до 17 березня 2023 року надавав позивачу правову допомогу як обвинуваченій в рамках кримінального провадження № 42019042640000162 від 30 вересня 2019 року, був її захисником відповідно до вимог КПК України.
Вказане також підтверджується зведеним актом приймання-передачі наданих послуг від 17 березня 2023 року.
У період перебування позивача під слідством та судом їй була надана юридична (правова) допомога адвокатом Скалецьким В. А. на загальну суму 128 880 грн (з урахуванням "гонорару успіху адвоката" у розмірі 40 000 грн).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.