ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 925/1577/20(925/288/23)
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,
за участю представників сторін:
ПП "Іріда" - Геращенка М.В.,
ліквідатора ТОВ "Колос 14" Носань Н.С.,
ТОВ "Колос 14" - Назаренка С.А.,
ТОВ "Олімп" - Колесника Д.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Приватного підприємства "Іріда"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024
та рішення Господарського суду Черкаської області від 10.10.2023
у справі № 925/1577/20(925/288/23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" в особі арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни
до Приватного підприємства "Іріда",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп",
2) приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович,
про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у справі №925/1577/20 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" (далі - ТОВ "Колос 14", боржник), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відповідно до статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна ТОВ "Колос 14" арбітражного керуючого Назаренка Сергія Анатолійовича.
Господарський суд Черкаської області постановою від 01.12.2021 визнав ТОВ "Колос 14" банкрутом, розпочав ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражну керуючу Носань Наталію Сергіївну.
На даний час провадження у справі № 925/1577/20 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
Ліквідатор ТОВ "Колос 14" арбітражний керуючий Носань Н.С. звернулась до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на бункер-накопичувач перевантажувальним марки ПБН-30, реєстраційний номер 39271CA, рік випуску 2019, заводський номер 100737, заборони ПП "Іріда" здійснювати будь-які дії з бункером-накопичувачем перевантажувальним марки ПБН-30, реєстраційний номер 39271CA, рік випуску 2019, заводський номер 100737, зокрема: відчужувати сільськогосподарську техніку в будь-який спосіб, змінювати власника сільськогосподарської техніки, передавати сільськогосподарську техніку в заставу, оренду третім особам, передавати сільськогосподарську техніку до статутного капіталу будь-яких юридичних осіб, вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані із зміною власника сільськогосподарської техніки.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі №925/1577/20(925/286/23) заяву про вжиття заходів забезпечення позову задоволено та вжито відповідні заходи забезпечення позову.
Ліквідатор ТОВ "Колос 14" арбітражний керуючий Носань Н.С. звернулась до Господарського суду Черкаської області в межах справи про банкрутство з позовною заявою про визнання недійсними укладеного боржником правочину - договору купівлі-продажу № 1609/9/2020 від 16.09.2020 та застосування наслідків недійсності цього правочину.
На обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що:
- договір являється безоплатним враховуючи п. 3.2. договору купівлі-продажу №1609/9/2020 від 16.09.2020, бункер-накопичувач перевантажувальний на дату підписання сторонами договору вже являється оплаченим, відтак, надане до матеріалів справи платіжне доручення не підтверджує факт оплати ПП "Іріда" на користь ТОВ "Колос 14" грошових коштів в межах даного договору за спірний бункер-накопичувач перевантажувальний;
- згідно з п. 6.1, п. 6.2. договору, передача бункера-накопичувача перевантажувального не оформлюється актом приймання-передачі, а наявність підписів на цьому договорі свідчить про те, що сільськогосподарська техніка передана у фактичне володіння ПП "Іріда", та одночасно із цим з моменту підписання цього Договору обома сторонами право власності на бункер-накопичувач перевантажувальний переходить від ТОВ "Колос 14" до ПП "Іріда";
- директор ТОВ "Колос 14" не мав повноважень на укладення договору, оскільки положеннями статуту ТОВ "Колос 14" передбачено, що надання згоди на укладення правочинів що виходить за рамки звичайної господарської діяльності товариства або базуються на незвичайних комерційних умовах (тобто будь-які договори, контракти, угоди чи домовленості, які не є виправданими з комерційної точки зору) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства, а оскільки будь-якого рішення загальних зборів із наданням згоди на укладання оспорюваного договору, із зазначенням особи контрагента за договором, реквізитів договору до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області надано не було, та інших відомостей про існування такого рішення немає, позивач вважає, що згоди на продаж техніки керівником боржника отримано не було;
- станом на дату укладення договору керівником ПП "Іріда" являвся ОСОБА_2, який одночасно є засновником ТОВ "Колос 14", а тому останнє вважається таким, що відчужило належну товариству сільськогосподарську техніку на користь заінтересованої особи в розумінні статті 1 КУзПБ;
- договір укладено у підозрілий період (протягом трьох років до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Колос 14");
- договором завдано шкоди ТОВ "Олімп", перед яким у боржника станом на дату укладення спірного договору існувала прострочена кредиторська заборгованість, яка не була погашена за рахунок проданої сільськогосподарської техніки, не зважаючи на обізнаність боржника про її існування;
- на момент вчинення оспорюваного правочину спірна сільськогосподарська техніка перебувала в заставі АТ "Креді Агріколь Банк", а тому її відчуження являється порушенням статті 17 Закону України "Про іпотеку".
Відповідач заперечував проти позовних вимог ліквідатора боржника, вказуючи, що:
- оспорюваний договір купівлі-продажу являється оплатним, що підтверджується платіжним дорученням та випискою з рахунку ТОВ "Колос 14" в АТ "Креді Агріколь Банк";
- протоколом-рішенням зборів учасників ТОВ "Колос 14" від 16.10.2020 надано повноваження керівнику товариства ОСОБА_1 на проведення усіх необхідних дій для продажу спірного трактора колісного, що в силу положень статті 241 ЦК України свідчить про схвалення його продажу;
- керівник ТОВ "Колос 14" в силу положень п. 9.1. та п. 9.2.1. статуту ТОВ "Колос 14" мав повноваження для укладення правочинів, загальна вартість яких не перевищує еквівалент 500000,00 доларів США;
- відчуження сільськогосподарської техніки ТОВ "Колос 14" здійснено задля погашення кредиторської заборгованості перед АТ "Креді Агріколь Банк" у розмірі 10 000 000,00 грн, яка існувала станом на дату укладення Договору купівлі-продажу;
- позивач діє виключно в інтересах ТОВ "Олімп";
- визнання недійсним договору купівлі-продажу, в силу положень статті 216 ЦК України матиме наслідком обов`язок боржника повернути ПП "Іріда" грошові кошти, отримані за продаж трактора колісного, що призведе до збільшення суми кредиторських вимог і не матиме наслідком погашення всіх кредиторських вимог, а тому заявлені позовні вимоги не відповідають інтересам ТОВ "Колос 14";
- стаття 42 КУзПБ передбачає визнання недійсними виключно безоплатних правочинів.
Фактичні обставини справи встановлені судами попередніх інстанцій
09.02.2017 між АТ "Креді Агріколь Банк" та ТОВ "Колос 14", ПП "Іріда" укладено Договір про надання банківських послуг № 215/2897853, згідно якого АТ "Креді Агріколь Банк" зобов`язувалось надавати ТОВ "Колос 14" та ПП "Іріда" банківські послуги, перелічені в договорі, в межах встановленого договором ліміту банківської послуги, а ПП "Іріда" та ТОВ "Колос 14" приймати надані банком послуги та належним чином виконувати зобов`язання за договором, відносно наданої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг банку.
Згідно з п. 16 Договору про надання банківських послуг, в день укладення Договору, але в будь-якому випадку до моменту отримання Банківської послуги за Договором вперше, Клієнт має укласти/забезпечити укладення третьою особою.
Відповідно до п. 17 Договору про надання банківських послуг, Генеральний строк Договору (строк протягом якого клієнти банку повинні виконати усі боргові зобов`язання за Договором) - до 08.02.2024, Генеральний ліміт Договору (максимальна сума боргових зобов`язань клієнта за Договором на конкретну дату) - 5000000,00 грн.
09.02.2017 разом із укладенням Договору про надання банківських послуг між АТ "Креді Агріколь Банк" та ТОВ "Колос 14" було укладено Договір застави №215/2897853-2, відповідно до якого ТОВ "Колос 14" задля забезпечення виконання зобов`язань за Договором про надання банківських послуг від 09.02.2017, передано в заставу банку наступне рухоме майно:
- борона дискова БДВП-6,3 з прикотуючим катком БДВП-6,3, 2016 року виробництва, серійний номер 3228, інвентарний номер 96, місце знаходження - вул. Шевченка, буд. 80, с. Стара Осота, Олександрівський район, Кіровоградська область, вартість за згодою між Заставодавцем і Банком - 359812,50 грн;
- оприскувач причіпний JOHN DEERE М732-24m, 2015 року виробництва, серійний номер 1WZ0732MCF0160185, інвентарний номер 91, місце знаходження - вул. Шевченка, буд. 80, с. Стара Осота, Олександрівський район, Кіровоградська область, вартість за згодою між Заставодавцем і Банком - 846713,33 грн;
- культиватор HORSCH Tiger 4MT з катком TopRing, 2016 року виробництва, серійний номер 34642087, інвентарний номер 86, місце знаходження - вул. Шевченка, буд. 80, с. Стара Осота, Олександрівський район, Кіровоградська область, вартість за згодою між Заставодавцем і Банком - 1175436,67 грн;
- трактор колісний NEW HOLLAND TD5.110, 2015 року виробництва, серійний номер HFD153977, реєстраційний номер 33953СА, місце знаходження - вул. Шевченка, буд. 80, с. Стара Осота, Олександрійський район, Кіровоградська область, вартість за згодою між Заставодавцем і Банком - 633855,00 грн.
27.02.2018 між АТ "Креді Агріколь Банк" та ТОВ "Колос 14" укладено Договір про зміну №1 до Договору застави № 215/2897853-2 від 09.02.2017, відповідно до якого внесено зміни до п. 11, 13 Основного Договору, зокрема щодо майна, яке передано в заставу, а саме додатково включено наступне майно:
- перевантажувальний бункер-накопичувач ПБН-16, 2017 року виробництва, серійний номер 160274, інвентарний номер 00009, місце знаходження - с.Стара Осота, Олександрівський район, Кіровоградська область, вартість за згодою між Заставодавцем і Банком - 288882,50 грн;
- розпушувач JOHN DEERE 512, 2004 року виробництва, заводський номер N00512Х002694, інвентарний номер 00012, місце знаходження - с.Стара Осота, Олександрійський район, Кіровоградська область, вартість за згодою між Заставодавцем і Банком - 443 825,00 грн;
- жниварка для збирання соняшника ЖНС-7,4 ДЖ, 2017 року виробництва, заводський номер 268052, інвентарний номер 00011, місце знаходження - с.Стара Осота, Олександрійський район, Кіровоградська область, вартість за згодою між Заставодавцем і Банком - 201 352,50 грн;
- трактор колісний MASSEY FERGUSON MF8480, 2006 року виробництва, заводський номер R047022, двигун номер S02813, місце знаходження - с.Стара Осота, Олександрійський район, Кіровоградська область, вартість за згодою між Заставодавцем і Банком - 1 190 470,83 грн.
20.03.2019 між АТ "Креді Агріколь Банк" та ТОВ "Колос 14" укладено Договір про зміну №2 до Договору застави № 215/2897853-2 від 09.02.2017, відповідно до якого внесено зміни до п. 13 Основного Договору, щодо майна, яке передано в заставу, а саме додатково включено наступне майно:
- ваги автомобільні тензометричні електронні для зважування сільськогосподарської продукції типу ВАТ-80 вантажоприймальний пристрій "Тоннар" з довжиною платформи 18 м, 2018 року виробництва, заводський номер 735, інвентарний номер 00047, місце знаходження - с. Стара Осота, Олександрійський район, Кіровоградська область, вартість за згодою між Заставодавцем і Банком - 218630,83 грн;
- трактор NEW HOLLAND TD5.110, 2016 року виробництва, заводський номер HFD171394, місце знаходження - с. Стара Осота, Олександрійський район, Кіровоградська область, вартість за згодою між Заставодавцем і Банком - 517184,17 грн;
- трактор колісний NEW HOLLAND T8.410, 2017 року виробництва, заводський номер JJAT8410KHRE01123, місце знаходження - с. Стара Осота, Олександрійський район, Кіровоградська область, вартість за згодою між Заставодавцем і Банком - 3345210,00 грн.
13.03.2020 між АТ "Креді Агріколь Банк" та ПП "Іріда", ТОВ "Колос 14" укладено Договір про зміну № 8 до Договору про надання банківських послуг від 09.02.2017 №215/2897853, згідно якого внесено зміни до положень Основного договору, в тому числі в частині розміру ліміту банківської послуги та дат її поступового припинення, відповідно до якої встановлено, що чинність ліміту банківської послуги закінчується 01.04.2021.
29.04.2020 між АТ "Креді Агріколь Банк" та ТОВ "Колос 14" укладено Договір про зміну №3 до Договору застави № 215/2897853-2 від 09.02.2017, відповідно до якого внесено зміни до п. 7, 11 Основного Договору, зокрема щодо рухомого майна, переданого в заставу, а саме додатково включено наступне майно:
- трактор колісний JOHN DEERE 6135B, 2018 року виробництва, заводський номер 1YR6135BCJN500627, місце знаходження - вул. Шевченка, буд. 80, с.Стара Осота, Олександрівський район, Кіровоградська область, вартість за згодою між Заставодавцем і Банком - 896345,83 грн;
- бункер-накопичувач перевантажувальний ПБН-30, 2019 року виробництва, заводський номер 100737, місце знаходження - вул. Шевченка, буд. 80, с.Стара Осота, Олександрівський район, Кіровоградська область, вартість за згодою між Заставодавцем і Банком - 750 230,00 грн.
04.06.2020 між АТ "Креді Агріколь Банк" та ТОВ "Колос 14" укладено Договір про зміну №4 до Договору застави № 215/2897853-2 від 09.02.2017, відповідно до якого внесено зміни до положень п. 13 Основного Договору, зокрема щодо рухомого майна, що передавалось в заставу банку, а саме до складу заставного майна додатково включене наступне:
- коротка дискова борона Heliodor 9/700 KA, 2018 року виробництва, заводський номер 459240, місце знаходження - вул. Шевченка, буд. 80, с.Стара Осота, Олександрівський район, Кіровоградська область, вартість за згодою між Заставодавцем і Банком - 920391,67 грн.
30.12.2020 на адресу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (надалі - "Держпродспоживслужба") розпорядником майна направлено запит № 02-02/165 від 24.12.2020, згідно якого просив надати інформацію про трактори, самохідні шасі, самохідні с/г дорожньо-будівельні та меліоративні машини, с/г техніку та інші механізми, які були зареєстровані за ТОВ "Колос 14"за період з 01.01.2017 по дату надання відповіді на цей запит, та досі рахуються на обліку в Держпродспоживслужбі за цим товариством.
12.01.2021 на поштову адресу розпорядника майна надійшов лист Держпродспоживслужби від 05.01.2021 № 17.3-10/135, відповідно до якого згідно з даними уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи надана інформація про реєстраційні дії за ТОВ "Колос 14" за період 01.01.2017 по 05.01.2021.
12.01.2021 на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області направлено запит від 12.01.2021 № 02-02/28, яким розпорядник майна просив надати належним чином завірені копії документів, на підставі яких вищевказана техніка була знята з обліку за ТОВ "Колос 14" та повідомити осіб, за якими ця техніка зареєстрована на момент надання відповіді на запит.
В ході процедури розпорядження майном стало відомо про те, що частина вищевказаної техніки ТОВ "Колос 14" була перереєстрована на ПП "Іріда" (код ЄДРПОУ 24413994, бул.Шевченка, 200, м. Черкаси, 18000).
18.01.2021, керуючись отриманою інформацією, розпорядником майна направлено на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів запити від 18.01.2021 № 02-02/41 та № 02-02/42 відповідно, згідно яких просив надати належним чином завірені копії всіх документів, на підставі яких вищевказана техніка була зареєстрована за ПП "Іріда".
02.02.2021 на адресу розпорядника майна надійшла відповідь Держпродспоживслужби від 25.01.2021 № 17.3-10/1435, згідно якої у відповідь на запит розпорядника майна від 18.01.2021 № 02-02/42 повідомлено про те, що документи, про надання яких просить розпорядник майна, є конфіденційними та відповідно можуть бути поширені виключно за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку та умовах, або в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
04.02.2021 розпорядником майна ТОВ "Колос 14" подано до Господарського суду Черкаської області клопотання про витребування доказів, відповідно до якого просив витребувати у Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області належним чином завірені копії документів, що стали підставою для перереєстрації з ТОВ "Колос 14" на користь ПП "Іріда" сільськогосподарської техніки, вказаної вище, інформацію про актуальних власників цієї сільськогосподарської техніки.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.03.2021 у справі №925/1577/20 клопотання задоволено; витребувано у Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області відповідні документи та інформацію.
17.03.2021 на поштову адресу розпорядника майна ТОВ "Колос 14" надійшов лист Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області від 16.03.2021 № 14-т/104-21, яким на виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 11.03.2021 по справі № 925/1577/20 було надіслано належним чином завірені копії документів, витребуваних судом.
У відповідності до отриманих від Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області документів, 16.09.2020 між ТОВ "Колос 14" в особі генерального директора ОСОБА_1, та ПП "Іріда", в особі директора ОСОБА_2, укладено договір купівлі-продажу ПБН-30 № 1609/9/2020.
Згідно з п. 1.1. цього договору Продавець (ТОВ "Колос 14") зобов`язується передати у власність Покупцю (ПП "Іріда"), а Покупець зобов`язується прийняти у власність ПБН-30, який має такі характеристики: бункер-накопичувач перевантажувальний, реєстраційний номер 39271 СА, марки ПБН-30, рік випуску 2019, заводський номер 100737, масою 7200 кг., власником якого є ТОВ "Колос 14", відповідно до Свідоцтва про реєстрацію машини серія ЕЕ № 227550, зареєстрований за Продавцем 22.08.2019 ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області.
В силу п. 3.1. договору, за домовленістю сторін, продаж ПБН-30 вчиняється за 945721,20 грн, разом з ПДВ, які отримані Продавцем від Покупця до підписання цього договору.
За змістом п. 3.2. договору, Сторони підтверджують факт повного розрахунку за продану сільськогосподарську техніку.
23.09.2020 ТОВ "Колос 14" виставлено ПП "Іріда" рахунок на оплату № 17, відповідно до якого зазначено ідентифікаційні ознаки бункера-накопичувача перевантажувального, розрахунковий рахунок ТОВ "Колос 14"для перерахунку коштів, та вартість бункера.
Платіжним дорученням № 1090 від 23.09.2020 перераховано грошові кошти у розмірі 945721,20 грн від ПП "Іріда" на користь ТОВ "Колос 14", призначення платежу: "Попередня оплата за бункер-накопичувач зг.рах. № 17 від 23.09.2020 ПДВ 20% = 157620,20 грн".
09.10.2020 сторонами складено видаткову накладну № 9, якою передано сільськогосподарську техніку від ТОВ "Колос 14" до ПП "Іріда".
У п. 6.1., п. 6.2. договору визначено, що право власності на ПБН-30 у Покупця виникає з моменту підписання даного договору. Сторони домовилися, що передача ПБН-30 Покупцю не оформлюється актом прийому-передачі, наявність підписів сторін на цьому договорі свідчить про те, що ПБН-30 передано у фактичне володіння Покупцю.
Протоколом-Рішенням зборів учасників ТОВ "Колос 14" від 16.10.2020 уповноважено генерального директора ТОВ "Колос 14" ОСОБА_1 провести всі необхідні дії щодо зняття з реєстрації, постановки на облік та всі подальші процесуальні дії щодо продажу спірного ПБН-30.
16.10.2020 наказом ТОВ "Колос 14" керівником товариства ОСОБА_1 доручено ОСОБА_2 провести всі необхідні дії щодо зняття з реєстрації, постановки на облік та всі подальші процесуальні дії щодо продажу спірного ПБН-30.
16.10.2020 ТОВ "Колос 14" видано на ім`я ОСОБА_2 довіреність для проведення всіх необхідних дій щодо зняття з реєстрації, постановки на облік та всі подальші процесуальні дії щодо продажу спірного ПБН-30.
19.10.2020 ТОВ "Колос 14" подано до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області заяву про зняття ПБН-30 з обліку.
20.10.2020 ПП "Іріда" подано до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області заяву про постановку на облік за підприємством ПБН-30, придбаного на підставі спірного Договору купівлі-продажу. До заяви додано: належним чином завірена копія Договору купівлі-продажу № 1609/9/2020 від 16.09.2020, видаткова накладна № 9 від 09.10.2020, платіжне доручення № 1090 від 23.09.2020, свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕЕ № 227550 від 22.08.2019, протокол-рішення Зборів власників (учасників) ПП "Іріда" від 16.09.2020, наказу ПП "Іріда" від 16.09.2020, висновку спеціаліста від 20.10.2020 № СТ014628.
29.10.2020 ПБН-30 знято з обліку за ТОВ "Колос 14" та перереєстровано на ПП "Іріда".
Станом на сьогодні власником ПБН-30 являється ПП "Іріда", у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б вказували на протилежне.
Короткий зміст оскаржуваних рішення та постанови судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.10.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024, позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу ПБН-30 №1609/9/2020 від 16.09.2020, укладений між ТОВ "Колос 14" та ПП "Іріда". Зобов`язано ПП "Іріда" повернути ТОВ "Колос 14" бункер-накопичувач перевантажувальний, реєстраційний номер 39271 СА, марки ПБН-30, рік випуску 2019, заводський номер 100737.
Судові рішення прийнято з посиланням на приписи статей 3, 13, 203, 215, 241 ЦК України, статей 1, 42 КУзПБ, статей 16, 58, 123, 126, 129 ГПК України, статті 17 Закону України "Про заставу", статей 1, 4, 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та мотивовані тим, що договір купівлі-продажу ПБН-30 №1609/9/2020 від 16.09.2020 укладений в підозрілий період; між пов`язаними особами; за наявності заборгованості перед кредиторами, зокрема ТОВ "Олімп"; отриманими коштами за спірним правочином не здійснено погашення заборгованості перед ТОВ "Олімп", а погашено заборгованість перед AT "Креді Агріколь Банк" за договором про надання банківських послуг від 09.02.2017 №215/2897853, граничний строк погашення якої станом на дату укладення спірного договору не настав; предмет купівлі-продажу на момент укладення спірного договору перебував в заставі AT "Креді Агріколь Банк", що є порушенням статті 17 Закону України "Про заставу".
За висновками судів, оспорюваний правочин порушує положення пункту 6 частини 1 статті 3, частини 3 статті 13 ЦК України, а отже являється фраудаторним та підлягає визнанню недійсним на підставі абз. 3 частини 2 статті 42 КУзПБ із застосуваннями наслідків недійсності правочину шляхом зобов`язання ПП "Іріда" повернути ТОВ "Колос 14" бункер-накопичувач перевантажувальний, реєстраційний номер 39271 СА, марки ПБН-30, рік випуску 2019, заводський номер 100737.
При цьому суди відхилили як такі, що спростовуються матеріалами справи, доводи позивача про неоплатність договору та відсутність у керівника ТОВ "Колос-14" повноважень на підписання оспорюваного договору купівлі-продажу та погодження його вищим органом управління товариством.
Доводи касаційної скарги
ПП "Іріда" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 10.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
На обґрунтування своєї правової позиції із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду.
Вказує, що при вирішенні заявлених позовних вимог та при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами:
- порушено норми матеріального права (статті 16, 203, 215,216 ЦК України, статтю 42 КУзПБ) та не перевірено належним чином доводи відповідача щодо відсутності у спірного договору ознак фраудаторності;
- порушено норми процесуального права - статті 126, 236 ГПК України;
- не враховано висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц, Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №638/2304/17, від 18.09.2019 у справі № 200/4202/14-ц, від 04.10.2023 по справі №291/1450/21, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17, Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, від 24.11.2021 у справі №905/2030/19(905/2445/19).
Крім того, в касаційній скарзі скаржник заперечує щодо стягнутих витрат на правничу допомогу у розмірі 24 000,00 гри, зазначаючи, що ліквідатор сам мав змогу ефективно захистити права боржника, оскільки це безпосередньо є його обов`язком, ним не наведена розумна необхідність залучення адвокатів до даної справи, що судами першої та апеляційної інстанції оцінено не було.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
Ліквідатор ТОВ "Колос 14" подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін. Відзив мотивовано тим, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, не доводять незаконність рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
ТОВ "Олімп" у відзиві на касаційну скаргу ПП "Іріда" проти вимог та доводів касаційної скарги заперечує, вважає її необґрунтованою, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги.
Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені за наслідком розгляду позову ліквідатора боржника у справі про банкрутство, зокрема, про визнання недійсним правочину на підставі 3, 13 ЦК України та частини 2 статті 42 КУзПБ.
Частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц та пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки, наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18).
Розгляд та захист порушених справ у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного. До таких засобів віднесено інститут визнання недійсними правочинів боржника та спростування майнових дій боржника у межах справи про банкрутство, закріплений у статті 42 КУзПБ, який є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності.
Так, згідно з частиною 1 статті 42 КУзПБ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Відповідно до частини 2 статті 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
Таким чином, законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами Цивільного кодексу України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються тоді коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.
На відміну від вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, законодавство про банкрутство (стаття 42 КУзПБ) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб, які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.
З огляду на сферу регулювання законодавства про банкрутство, загалом і за змістом вищевказаних норм, вони є спеціальними щодо загальних, установлених Цивільним кодексом України, підстав для визнання правочинів недійсними. Тобто ці норми передбачають додаткові, спеціальні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом, та особливі наслідки задоволення вимог, заявлених в порядку норм законодавства про банкрутство.
Оцінюючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень про визнання недійсним оспорюваного додаткового договору, Верховний Суд вважає за необхідне врахувати правову позицію, викладену в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19).
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) дійшла таких висновків.
Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.
Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.
Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.
Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:
- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі;
- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);
- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.
Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.