ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/10643/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К,
за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 (головуючий суддя Іоннікова І. А., судді Михальська Ю. Б., Шаптала Є. Ю.)
у справі № 910/10643/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Акціонерного товариства "Київгаз"
про стягнення коштів,
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Майструк В. І., Перцова О. І., відповідача - Шимко Л. М.)
ВСТУП
1. Позивач (оператор газотранспортної системи) звернувся з цим позовом до суду, посилаючись на порушення відповідачем (оператором газорозподільної системи) зобов`язань за договором транспортування природного газу в частині врегулювання за добовий негативний небаланс за газовий місяць жовтня 2021 року.
2. Місцевий господарський суд ухвалив рішення на користь позивача, аргументуючи це тим, що на підставі відомостей, що містяться в інформаційній платформі, які вносилися до неї саме відповідачем як оператором газорозподільної мережі, а також складених оператором газотранспортної системи односторонніх актів, доведено обсяг небалансів відповідача за спірний період.
3. Апеляційний господарський суд з висновками місцевого господарського суду не погодився, посилаючись на недоведеність позивачем здійснення витрат на балансування протягом спірного періоду у зв`язку з відсутністю обсягів придбаного позивачем природного газу, а відтак і відсутністю підстав для врегулювання щодобових небалансів.
4. Ключовими питаннями, які постали перед Верховним Судом під час касаційного розгляду цієї справи є те:
- чи встановлюють відомості, що містяться в інформаційній платформі, а також складені оператором газотранспортної системи односторонні акти, обсяги небалансів;
- чи входить у предмет доказування у спорах щодо стягнення заборгованості за послуги комерційного балансування відповідно до договору про транспортування природного газу встановлення факту існування загрози цілісності газотранспортної системи, а також фактів вчинення оператором газотранспортної системи заходів з фізичного балансування, зокрема, наявності в оператора ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, докази понесення оператором газотранспортної системи реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, у тому числі й факти купівлі-продажу оператором газотранспортної системи короткострокових стандартизованих продуктів;
- чи може бути підставою для висновку про ненастання строку оплати ненадіслання через засоби поштового зв`язку акта та рахунку у випадку передачі інформації про остаточні щодобові подачі та відбори в електронному вигляді через інформаційну платформу;
- чи додержано позивачем нормативні акти при здійсненні розрахунку маржинальної ціни із застосуванням величини коригування, що покладена в основу визначення розміру добового негативного небалансу відповідача.
5. З урахуванням ухвалених у цій справі рішень висновки судів попередніх інстанцій свідчать про різний підхід до вказаних питань. Верховний Суд погоджується з висновками (по суті спору) місцевого господарського суду з огляду на викладене в цій постанові.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - позивач, ТОВ "Оператор ГТС України") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Київгаз" (далі - відповідач, АТ "Київгаз") про стягнення 71 803 450,66 грн, з яких: 55 436 587,87 грн основного боргу, 1 280 796,81 грн 3 % річних, 5 326 150,42 грн пені та 9 759 915,56 грн інфляційних втрат.
7. Позовні вимоги із посиланнями на положення пункту 15 глави 1 розділу ІХ, пункту 4 глави 1 розділу ХІІ, пунктів 2, 4, 7, 8-13 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), статті 549, частин першої, другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини шостої статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та пунктів 2.1, 2.5, 2.8, 9.1, 9.2, 9.3, 11.4, 13.1, 13.5 договору транспортування природного газу від 22.04.2021 № 2104000081, укладеного між ТОВ "Оператор ГТС України" (оператором газотранспортної системи, та АТ "Київгаз" (оператором газорозподільної мережі), обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань з компенсації добових небалансів природного газу, які мають бути сплачені відповідачем за виставленим позивачем рахунком.
Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень
8. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 позов задоволено повністю.
9. Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку про доведеність матеріалами справи надання позивачем послуг з врегулювання щодобових небалансів у жовтні 2021 року у зв`язку з перевищенням відповідачем замовленої (договірної) потужності природного газу на 1 940,71610 тис. куб. м.
10. Суд виходив з того, що позивач (оператор газотранспортної системи) визначив обсяги небалансу відповідача (оператора газорозподільчої системи) на підставі даних, що завантажені до інформаційної платформи саме AT "Київгаз" у формах та інформації щодо обсягів природного газу, які відображені в актах приймання-передачі природного газу, надісланих позивачем листом від 01.11.2021 № 7305ВИХ-21-1893.
11. При цьому суд визнав необґрунтованими доводи відповідача про ненастання строку виконання зобов`язань у зв`язку з ненадсиланням йому рахунку позивачем, врахувавши те, що такі доводи спростовуються наданим позивачем реєстром файлів, відправлених з інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС України" за газовий місяць жовтня 2021 року (Акт врегулювання добових небалансів, Рахунок)".
12. Водночас, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення пені на 90 %, а також заперечення відповідача проти задоволення вказаного клопотання, суд першої інстанції дійшов висновку про непідтвердження належними доказами наявності обставин для зменшення розміру пені.
13. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 рішення суду першої інстанції від 11.05.2023 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у позові.
14. Посилаючись на приписи статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" та положення пункту 3 розділу XIII, пункту 4 глави 6 розділу ХIV Кодексу ГТС, суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності обставин, які свідчили б про наявність реальних витрат позивача для врегулювання негативного небалансу газотранспортної системи у спірний період.
15. Суд апеляційної інстанції вказав, що позивачем не надано та в матеріалах справи не міститься доказів на підтвердження придбання останнім природного газу у Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") для здійснення балансування, тобто доказів, які підтверджували б витрати позивача як оператора газотранспортної системи на здійснення балансування за газовий місяць жовтня 2021 року.
16. При цьому суд апеляційної інстанції також вказав, що з огляду на відсутність доказів щодо обсягів придбаного позивачем для балансування природного газу в кожну газову добу спірного періоду, у позивача відсутні підстави і значення для визначення маржинальної ціни придбання природного газу, а отже позивач не міг застосовати метод розрахунку маржинальної ціни в акті врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць жовтня 2021 року.
17. Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не доведено здійснення витрат на балансування протягом спірного періоду, отже підстави для складання актів врегулювання щодобових небалансів та виставлення відповідачу рахунків на оплату небалансів у спірний період жовтня 2021 року також відсутні.
Касаційна скарга
18. Не погодившись із прийнятою у справі постановою апеляційного суду від 17.01.2024, ТОВ "Оператор ГТС України" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції у даній справі, а рішення суду першої інстанції від 11.05.2023 залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
19. У касаційній скарзі позивач зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: статті 35 Закону України "Про ринок природного газу", пункту 3 розділу XIII, пунктів 4, 8-15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 18.02.2022 у справі № 918/450/20 та від 03.11.2023 у справі № 918/686/21.
20. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що у спірних правовідносинах оператор газотранспортної системи має доводити факт закупівлі природного газу для вчинення балансуючих дій та витрат на балансування.
21. Скаржник наголошує, що достатньою підставою для оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є сам факт існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором газотранспортної системи, на підставі інформації, наданої самим замовником.
22. Отже, за доводами скаржника, у цьому спорі позивач не повинен доводити наявності в нього ресурсу природного газу для врегулювання небалансів саме відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором газотранспортної системи короткострокових стандартизованих продуктів.
23. Водночас, скаржник вказує на те, що у жовтні 2021 року позивач, як оператор газотранспортної системи, не закуповував газ у Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Нафтогаз Трейдинг", а придбавав такий газ у межах позитивного небалансу, який оплачував замовникам. При цьому, для розрахунку плати і за негативний, і за позитивний небаланс оператор газотранспортної системи керувався саме ціною договору, укладеного з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".
24. З урахуванням наведеного, скаржник також зазначає про необґрунтоване посилання суду апеляційної інстанції на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20 в частині підстав для можливого способу визначення маржинальних цін продажу та придбання природного газу, оскільки обставини справи та нормативно-правове регулювання у цій справі та справі, яка переглядається, суттєво відрізняються.
25. Окрім цього, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах положень пунктів 6, 11, глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС (в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.08.2020 № 1611) у взаємозв`язку із положеннями пункту 1 глави 8 розділу XIV Кодексу ГТС та частини другої статті 32 Закону України "Про ринок природного газу".
26. Скаржник зазначає, що у своїй сукупності наведені норми, в контексті спірних правовідносин, передбачають, що можливим способом визначення маржинальних цін продажу та придбання природного газу, у випадку непогодження торгової платформи, є визначення маржинальних цін придбання/продажу природного газу з огляду на ціни придбання/продажу природного газу оператором газотранспортної системи, визначеної відповідно до умов договору про надання послуги балансування для відповідної газової доби. Наведене, в свою чергу, відповідає позиції регулятора ринку НКРЕКП, викладеній у листі від 18.01.2021 № 9/16/5-21.
Позиція іншого учасника справи у відзиві на касаційну скаргу
27. АТ "Київгаз" подало відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджуються з наведеними скаржником доводами, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
28. За аргументами відзиву відповідача, наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу, які підтверджували б обсяги відібрання відповідачем природного газу з газотранспортної системи у спірному періоді, зі сторони відповідача не підписані. Таким чином, обсяги відібраного відповідачем природного газу у спірному періоді є неузгодженими.
29. При цьому відповідач зазначає про ненастання строку виконання зобов`язання з врегулювання небалансів, оскільки у матеріалах справи відсутні докази надіслання рахунку від 31.10.2021 № 10-2021-2104000081 на оплату за добовий небаланс на електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи (уповноважених осіб відповідача).
30. Також відповідач зазначає про безпідставне посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.11.2023 у справі № 918/686/21, оскільки конкретні правовідносини і фактично-доказова база у вказаній справі та справі, яка переглядається, є різними, а правові висновки щодо застосування норми права - статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" та пунктів 4, 8, 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21 відсутні.
31. На думку відповідача, з урахування відсутності доказів на підтвердження придбання позивачем природного газу для здійснення балансування у спірний період місяця жовтня 2021 року, метод розрахунку маржинальної ціни в акті врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць жовтня 2021 року також відсутній і не міг бути застосований.
32. При цьому за доводами відповідача, суд апеляційної інстанції правильно встановив усі обставини справи та надав їм відповідну правову оцінку, дотримався норм процесуального та матеріального права та правових висновків, викладених у постанові Великої Палати від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20 та постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 910/1461/21 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах: статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" та глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, що регулюють як позитивні, так і негативні небаланси.
33. Наведене вище, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для касаційного перегляду постанови апеляційного суду з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" та глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.
34. Крім цього, відповідач подав клопотання, в якому просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
35. Також до Суду надійшли письмові пояснення (у тому числі заперечення на письмові пояснення) від ТОВ "Оператор ГТС України" та від АТ "Київгаз" в частині обґрунтування доводів касаційної скарги та відзиву відповідно. Втім, враховуючи, що такі додаткові пояснення подано поза межами строку, визначеного статтею 298 ГПК України для подання доповнень до касаційної скарги (у вигляді додаткових пояснень), а також строку, встановленого ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024 для подання відзиву на касаційну скаргу, останні долучається до матеріалів справи, однак залишаються без розгляду відповідно до положень статей 118, 295 ГПК України (див. пункти 14-24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
36. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 22.04.2021 між позивачем (оператором) і відповідачем (замовником) укладено договір транспортування природного газу № 104000081, за умовами якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в договорі вартість такої послуги та плат, які виникають при його виконанні.
37. Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2022, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
38. Договором визначено, що послуги надаються на умовах, визначених Кодексом ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених договором.
39. Відповідно до пункту 2.5 договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
40. Пунктом 9.1 договору сторони визначили, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.
41. У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС (пункт 9.2 договору).
42. Відповідно до пункту 11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
43. AT "Київгаз" є оператором газорозподільної системи та відповідно до діючої ліцензії здійснює функції по розподілу природного газу, тобто здійснює "переміщення" природного газу від постачальника до кінцевого споживача.
44. Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами співставлення остаточної інформації про подачі/відбори відповідачем газу до/з газотранспортної системи у жовтні 2021 року позивач як оператор газотранспортної системи встановив, що у АТ "Київгаз" наявні негативні щодобові небаланси, які підлягають врегулюванню.
45. На виконання пункту 11.4 договору позивачем оформлено відповідний акт врегулювання щодобових небалансів, а саме: акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць жовтень 2021 року від 31.10.2021 № 10-2021-2104000081 на суму 55 772 534,68 грн.
46. Через інформаційну платформу позивач направив відповідачу рахунок на оплату щодобових небалансів від 31.10.2021 № 10-2021-2104000081 на суму 55 772 534,68 грн.
47. На підтвердження відправлення акта врегулювання щодобових небалансів і рахунку на оплату відповідачу позивачем надано "Реєстр файлів відправлених з Інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС України" за газовий місяць у період жовтень 2021 року (Акт врегулювання добових небалансів, Рахунок)".
48. Відповідач у термін 5-ти робочих днів не здійснив оплату за добові негативні небаланси жовтня 2021 року на загальну суму 55 772 534,68 грн.
49. Позивач заявами від 23.11.2021 № ТОВВИХ-21-13172, від 22.12.2021 № ТОВВИХ-21-14658, від 22.03.2022 № ТОВВИХ-22-3098 здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 335 946,81 грн.
50. Таким чином, за доводами позивача, заборгованість відповідача перед ним склала 55 436 587,87 грн, несплата якої і стала підставою для звернення ТОВ "Оператор ГТС України" із позовом у даній справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції
51. Згідно з частинами першою - другою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
52. Клопотання відповідача щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду мотивоване наявністю виключної правової проблеми і така передача, на його думку, необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики в частині застосування статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" та глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС для визначення маржинальної ціни природного газу, якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним.
53. Доводи заявника щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду також фактично полягають у необхідності врахування (або (у випадку неврахування) відступу від) висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20.
54. Пунктом 1 частини другої статті 45 Закону "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
55. Частиною п`ятою статті 302 ГПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
56. Справа за частиною п`ятою статті 302 ГПК України може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду за наявності двох ознак: 1) справа містить виключну правову проблему; 2) вирішення такої виключної правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду необхідне для забезпечення розвитку права та формування судами єдиної правозастосовної практики.
57. Велика Палата Верховного Суду у своїх судових рішеннях неодноразово зазначала, що зміст виключної правової проблеми полягає в тому, що у справі, питання про прийняття якої до розгляду вирішується Великою Палатою, вбачається різне застосування норм матеріального права, відсутні норми, які регулюють спірні відносини, або є прогалини в застосуванні спірних відносин. Крім того, згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.
58. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.
59. Виходячи з наведених критеріїв суд, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, має обґрунтувати її наявність за кількісним та якісним вимірами, зокрема, навести інші справи різних юрисдикцій у яких мала місце зазначена правова проблема, наявність різної судової практики її вирішення тощо.
60. Однак відповідач у клопотанні не навів кількісні та якісні показники, які б свідчили про наявність інших справ з подібними правовідносинами та формування судами різної правової практики при їх вирішенні, а передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду була б необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
61. Також відповідач не обґрунтував свої твердження щодо того, у чому полягає неможливість вирішення справи касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права в контексті підстав касаційного оскарження та у чому полягає невизначеність законодавчого регулювання правових питань щодо порядку прийняття рішення у такій категорії справ.
62. При цьому в силу положень статті 302 ГПК України саме по собі посилання відповідача на необхідність врахування (або (у випадку неврахування) відступу від) висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20, не може бути підставою для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
63. Враховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Щодо суті касаційної скарги
64. Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли з питань транспортування природного газу.
65. Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення, виконання договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС та Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497.
66. Згідно з пунктами 17, 19, 45 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Оператор газотранспортної системи суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
67. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК України і ГК України, Правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (частина третя статті 12 Закону України "Про ринок природного газу").
68. Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу. Суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи.
69. З метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов`язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб (пункт 4 частини другої статті 22 Закону України "Про ринок природного газу").
70. Згідно зі статтею 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
71. Відповідно до частин першої та третьої статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об`єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах. Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками. Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.
72. Згідно з частиною другою статті 35 цього Закону розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування. При визначенні розміру плати за небаланси замовників не допускається перехресне субсидіювання між замовниками, у тому числі шляхом збільшення вартості приєднання нових об`єктів замовників до газотранспортної системи.
73. Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 затверджено Кодекс ГТС, який згідно з пунктами 2, 3 глави 1 Розділу І цього кодексу є регламентом функціонування газотранспортної системи України, визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
74. Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС терміни, що використовуються в цьому Кодексі, мають, зокрема, такі значення:
алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;
базова ціна газу (далі - БЦГ) - ціна природного газу, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу та розміщується оператором газотранспортної системи на власному вебсайті щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця;
балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;
інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу;
комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації;
небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;
плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу;
портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу;
послуга балансування - послуга, що надається оператору газотранспортної системи іншим суб`єктом господарювання на підставі відповідного договору для врегулювання короткострокових коливань попиту та пропозицій на природний газ, що не є короткостроковим стандартизованим продуктом;
фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.
75. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення. Суб`єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи.
76. Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища/ газовидобувним підприємством / оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497.
77. Відповідно до пункту 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема:
- визначену підпунктами 1, 2, 5-8, 12, 13, 14 пункту 2 цієї глави, по всіх споживачах, підключених до газорозподільної системи;
- дані щодо операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів;