ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2024 року
м. Київ
справа № 826/3430/14
адміністративне провадження № К/9901/40701/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів -Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2016 (суддя Огурцов О.П.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 (судді Чаку Є.В., Мєзєнцев Є.І., Коротких А.Ю.)
у справі № 826/3430/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві,
Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (далі - позивач, ТОВ "Інфокс") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач 1, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві), Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва (далі - відповідач 2, УДКСУ у Голосіївському районі м. Києва), в якому просило:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо неподання висновку до відповідачу 2 про повернення на розрахунковий рахунок позивача помилково сплачені кошти у розмірі 117068,20 грн.;
2) зобов`язання відповідача 1 скласти та подати для виконання відповідачу 2 висновок про повернення на розрахунковий рахунок ТОВ "Інфокс" 117068,20 грн. помилково сплаченого земельного податку та орендної плати з відповідного бюджету;
3) стягнення з місцевого бюджету Голосіївського району на користь ТОВ "Інфокс" 117068,20 грн. помилково сплаченого земельного податку та орендної плати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що позивачем помилково сплачено земельний податок та орендну плату за період з 09.10.2012 по 24.04.2013 у сумі 117068,20 грн., у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2014 в задоволенні позову відмовлено, з тих підстав, що з листа державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 06.12.2013 №8405/10/26-50-15-03-12, що міститься в матеріалах справи, вбачається, у контролюючого органу знаходяться суперечливі дані щодо суб`єктів господарювання, які використовували певні земельні ділянки протягом 2012-2013 років. У зв`язку із чим, контролюючим органом шляхом надіслання певних запитів перевіряється інформація позивача про припинення умов для сплати земельного податку та орендної плати.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 апеляційну скаргу ТОВ "Інфокс" задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2014 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Голосіївському районі щодо неприйняття рішення щодо повернення помилково сплачених коштів та зобов`язано ДПІ у Голосіївському районі розглянути заяву ТОВ "Інфокс" про повернення помилково сплачених коштів та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податковим органом допущена бездіяльність в частині неприйняття рішення щодо повернення помилково сплачених коштів, а тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання податковий орган розглянути заяву ТОВ "Інфокс" про повернення помилково сплачених коштів та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.11.2015 у справі № К/800/51391/14, К/800/52078/14 касаційні скарги ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, ТОВ "Інфокс" задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2014 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій Вищий адміністративний суд України зазначив, що для правильного вирішення спору необхідно було встановити обставини наявності/відсутності у позивача надмірної сплати грошових зобов`язань, податкового боргу, заяви про повернення коштів із зазначенням напряму їх перерахування", а відтак вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не перевірили чи був позивач користувачем земельної ділянки у період за який, на його думку, помилково вносилась до бюджету плата за землю. Також суд касаційної інстанцій зазначив, що перевірка вказаних обставин має вирішальне значення для розгляду справи, адже підтвердить або спростує наявність фактичної переплати податкових зобов`язань у позивача.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві щодо неподання висновку до управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва про повернення на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" помилково сплачених коштів у розмірі 117068,20 грн. та зобов`язано ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві скласти та подати для виконання до Управління ДКС України у Голосіївському районі висновок про повернення на розрахунковий рахунок ТОВ "Інфокс" 117068,20 грн. помилково сплаченого земельного податку та орендної плати з відповідного бюджету. В решті позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-38/11826-2012 за позовом ТОВ "Інфокс" до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про розірвання договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 04.04.01 та договору оренди земельної ділянки від 22.01.01, встановлено факт припинення правових відносин за вказаними договорами між позивачем та Київською міською радою з 04.12.2006, з моменту укладення договору купівлі-продажу нежилих будівель, відповідно до якого позивач продав, а ТОВ "Т.П. Петроліум" придбало нежилі будівлі, які були придбані позивачем у Київської міської ради.
Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з моменту укладання позивачем із ТОВ "Т.П. Петроліум" договору купівлі-продажу нежилих будівель, що знаходяться у місті Києві по вул. Боженка, 20, а саме: нежилий будинок (літ. А) площею 685,40 кв. м., нежилий будинок (літ. Б) площею 81,60 кв. м, нежилий будинок (літ. В) площею 54,90 кв. м., всього 821,90 кв. м. 04.12.06р., права та обов`язки за договорами оренди земельної ділянки від 04.04.2001 та від 22.01.2001 для ТОВ "Інфокс" припинились, оскільки перейшли до ТОВ "Т.П. Петроліум". Тоді як ТОВ "Інфокс" не може нести відповідальність та зазнавати юридичних наслідків у зв`язку із недотриманням ТОВ "Т.П. Петроліум" норм податкового законодавства, які стосуються орендної плати з юридичних осіб та земельного податку з юридичних осіб.
При цьому, суди попередніх інстанцій, ухвалюючи судові рішення також зазначили, що відповідач-1 повідомив суд, що станом на 31.12.2013 в інтегрованій картці платника податку ТОВ "Інфокс" по орендній платі з юридичних осіб обліковується переплата в сумі 110214,58 грн., по земельному податку з юридичних осіб в сумі 6 853,62 грн., що додатково підтверджується актами від 02.12.2013 № 5022-20,№5024-20. Однак, зважаючи на те, що відповідач-1 не зазначає про існування у позивача податкового боргу з інших податків чи зборів, суди виходили з того, що податкова заборгованість у ТОВ "Інфокс" була відсутня.
Також суди зазначили, що заяви позивача про повернення помилково сплачених коштів, викладені у формі листів від 02.12.2013 № 123/12-13 та № 124/12-13 містять обов`язковий реквізит встановлений пунктом 6 Порядку, а саме: напрям перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені, зокрема: на поточний рахунок платника податку в банку - на п/р № НОМЕР_1, ПАТ "ФІНЕКСБАНК" м. Київ, МФО 380311.
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В доводах касаційної скарги скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору, оскільки із листа Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 № 02-03/20 вбачається, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-38/11826-2012 набрало законної сили і є чинним, однак матеріали справи не містять інформації щодо дати з якої рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-38/11826-2012 набрало законної сили.
Податковий орган у касаційній скарзі також зазначив, що враховуючи вимоги статті 85 Господарського процесуального кодексу України є помилковим твердження позивача щодо набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-38/11826-2012 законної сили саме 09.10.2012, а відтак, на думку скаржника, є помилковим і його розрахунок щодо надмірно сплачених платежів до бюджету.
При цьому, у касаційній скарзі також зазначено, що для встановлення фактичного землекористувача чи орендаря земельних ділянок, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві було отримано відповіді на листи, зокрема, 18.12.2013 отримано лист № 5420 від Головного управління Держземагенства у м. Києві, в якому зазначено, що згідно отриманих даних від Департаменту земельних ресурсів КМДА, дані земельні ділянки обліковуються за ТОВ "Інфокс". Також 26.12.2013 отримано лист № 05707-27193 від Департаменту земельних ресурсів КМДА, з підтвердженням відомостей, що до 01.01.2013 дані земельні ділянки обліковуються за ТОВ "Інфокс".
Позивачем надано заперечення на касаційну скаргу, в якій просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій без змін. У запереченнях позивач зазначив, що відповідач 1, підписавши відповідні акти звірення розрахунків, визнав факт існування помилково сплачених коштів до бюджету позивачем, як землекористувачем земельних ділянок, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Боженка, 20, у розмірі 117068,20 грн., у зв`язку з чим, визнання податковим органом факту помилково сплачених коштів до бюджету шляхом підписання зазначених вище актів звірення розрахунків є доказом щодо відсутності підстав для нарахування земельного податку та орендної плати за землю з моменту набрання чинності рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-38/11826-2012.
У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Інфокс" та Київською міською радою, на підставі рішення Київської міської ради від 23.12.1999 №167/669 було укладено договори, а саме:
- від 22.01.2001 про оренду земельної ділянки (загальна площа - 0,3447 га на вул. Боженка, 20 у Залізничному районі м. Києва, на 50 (п`ятдесят) років; т. 1, а.с. 10-15).
- від 04.04.2001 на право тимчасового довгострокового користування землею (загальна площа - 0,0387 га на вул. Боженка, 20 у Залізничному районі м. Києва, на 10 (десять) років; т. 1, а.с. 7-9);
На підставі рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 № 5011-38/11826-2012 (том 1 а.с. 16-20) встановлено факт припинення правових відносин за вказаними договорами між позивачем та Київською міською радою з 04.12.2006, з моменту укладення договору купівлі-продажу нежилих будівель, відповідно до якого позивач продав, а ТОВ "Т.П. Петроліум" придбало нежилі будівлі, які були придбані позивачем у Київської міської ради.
Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, після встановлення судом факту припинення договірних відносин з Київською міською радою ТОВ "Інфокс" продовжувало сплачувати земельний податок та орендну плату по орендованим земельним ділянкам по березень 2013 року включно, у зв`язку з чим, на думку позивача, до бюджету були помилково сплачені кошти у розмірі 129941,61 грн. (т. 1, а.с. 81-92).
Враховуючи сплату позивачем за податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Голосіївському районі штрафних санкцій з орендної плати за землю, на думку позивача, йому підлягає поверненню переплачена у період з 09.10.2012 по 24.04.2013 земельний податок та орендна плата у розмірі 117068,20 грн.
Судами також встановлено, що позивачем на підтвердження надмірної сплати до бюджету коштів в розмірі 117068,20 грн. було надано суду акти звіряння розрахунків між ТОВ "Інфокс" та ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, а саме:
- акт від 02.12.2013 № 5022-20, згідно якого у ТОВ "Інфокс" із земельного податку з юридичних осіб наявна переплата (позитивне сальдо розрахунків з бюджетом) в розмірі 6853,62 грн. (т. 1, а.с. 24);
- акт від 02.12.2013 № 5024-20, згідно якого у ТОВ "Інфокс" із орендної плати з юридичних осіб наявна переплата (позитивне сальдо розрахунків з бюджетом) в розмірі 110 214,58 грн. (т. 1, а.с. 27).
Позивач звернувся до податкового органу з листами: від 02.12.2013 № 123/12-13 про повернення помилково сплачених коштів по орендній платі за землю у розмірі 110214,58 грн. (на п/р № НОМЕР_1, ПАТ "ФІНЕКСБАНК" м. Київ, МФО 380311, (т. 1, а.с. 26) та від 02.12.2013 № 124/12-13 про повернення помилково сплачених коштів по земельному податку у розмірі 6 853,62 грн. (на п/р № НОМЕР_1, ПАТ "ФІНЕКСБАНК" м. Київ, МФО 380311, т. 1, а.с. 23), всього підлягає поверненню сума у розмірі 117068,20 грн.
Проте, листом від 24.04.2013 № 33/04-13 позивач просив повернути надмірно сплачені кошти в розмірі 129941,61 грн. (т. 1, а.с. 21-22).
Листом від 06.12.2013 № 8405/10/26-50-15-03-12 ДПІ у Голосіївському районі повідомлено, що відповідь на листи ТОВ "Інфокс" про повернення помилково сплачених коштів, податковий орган зможе надати лише після одержання відповіді на свій запит від 06.12.2013 (щодо визначення статусу земельних ділянок), до Департаменту земельних ресурсів КМДА та Головного управління Держземагенства у м. Києві, оскільки у ДПІ знаходяться суперечливі дані щодо суб`єктів господарювання, які використовували та використовують земельні ділянки (кадастровий №8000000000:72:219:014, договір оренди від 04.04.2001 №72-6-00020 (оренда на 50 років) та кадастровий №8000000000:72:219:026, тимчасове користування на 10 років, термін дії скінчився) протягом 2012-2013 років, зокрема, відповідно до бази даних Податкового кодексу України "Кадастр" по юридичним особам станом на 30.08.2013 власником вказано ТОВ "Інфокс" (код ЄДР: 14289688), в той же час згідно копії постанови Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 по справі № 5011-38/11826-2012 вбачається, що право власності від ТОВ "Інфокс" перейшло до ТОВ "Т.П. Петроліум".
Листом від 17.01.2014 № 02-01/14 позивач направив податковому органу (отримано 17.01.2014) всю інформацію щодо статусу земельних ділянок (т. 1, а.с. 54-56).
При цьому, судами встановлено, що відповідач не повідомив позивача про результати розгляду його заяви про повернення надміру сплачених коштів та не підготував відповідний висновок про повернення надміру сплачених коштів.
Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 43 Податкового кодексу України визначено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.
Так, за змістом наведеної статті, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Відповідно до пункту 6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого Державною податковою адміністрацією України, Міністерством фінансів України, Державною казначейством України 21.12.2010 N 974/1597/499, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за N 1386/18681 (далі - Порядок, діяв протягом 21.01.2011- 25.02.2014, тобто в період звернення позивача 02.12.2012), заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі. Обов`язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені: на поточний рахунок платника податку в банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи державної податкової служби, незалежно від виду бюджету; готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.