ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2024 року
м. Київ
справа №580/3690/23
адміністративне провадження № К/990/44672/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бучик А.Ю. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року (ухвалене суддею-доповідачем Кульчицьким С.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Управління, відповідач, скаржник), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яка полягає у неприйнятті рішення про надання страхової виплати (одноразової грошової допомоги), передбаченої пунктом 3 Порядку здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №498 (далі - Порядок №498) позивачу, як члену сім`ї його батька ОСОБА_2 - медичного працівника, померлого у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яке є правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області, призначити і виплатити позивачу страхову виплату (одноразову грошову допомогу), передбачену пунктом 3 Порядку №498, як члену сім`ї його батька ОСОБА_2 - медичного працівника, померлого у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS- CoV-2.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що захворювання його батька сталося під час виконання трудових обов`язків. Гостре професійне захворювання зі смертельним наслідком визнано таким, що пов`язане з виробництвом, тому позивач вважає, що він має право на отримання страхової виплати.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року, адміністративний позов задоволено.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у разі смерті медичного працівника, яка настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, проводиться виплата в розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб членам сім`ї такого медичного працівника, належність яких до сім`ї визначається відповідно до Сімейного кодексу України (далі - СК України) і встановлюється такий факт відповідним рішенням лише за наявності такого рішення з цього питання. З огляду на це, суд вказав, що аргументи відповідача стосовно того, що Фонд соціального страхування України не наділений повноваженнями встановлювати належність осіб до складу членів сім`ї померлого медичного працівника, а такий факт встановлюється виключно у судовому порядку, є підміною понять, яка призводить до помилки у застосуванні норми права. Крім того, суди вказали, що надані позивачем документи в повній мірі підтверджують, що він проживав спільно з померлим і є його кровним родичем. Ці ознаки беззаперечно вказують на належність позивача до членів сім`ї померлого медичного працівника відповідно до Сімейного кодексу України, а тому підстав для встановлення у цивільному процесі факту наявності у позивача статусу члена сім`ї відсутні.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Управління звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення СК України, Порядку №498, що призвело до ухвалення необґрунтованого висновку про наявність у Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яке є правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області, правових підстав для призначення та виплати повнолітньому сину ОСОБА_2 - ОСОБА_1 страхової виплати, передбаченої Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06 квітня 2000 року №1645-ІІІ, тобто у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку з тим, що Порядком № 498 не надано повноважень органу, що призначає відповідні страхові виплати, встановлювати факт сімейних відносин або розглядати причини проживання родичів окремо.
7. З огляду на це у касаційній скарзі Управління просить Верховний Суд сформувати висновок щодо порядку призначення та виплати органами Пенсійного фонду України грошової допомоги члену сім`ї медичного працівника, смерть якого настала внаслідок COVID-19 без наявності судового рішення, що підтверджує факт їх спільного проживання однією сім`єю.
8. Водночас у касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звертає увагу, що лист, надісланий позивачу у відповідь на подану ним заяву про призначення страхової виплати на підставі пункту 3 Порядку № 498, не є рішенням суб`єкта владних повноважень і не може вважатися відмовою у призначенні вказаної виплати.
9. Крім того, Управління наводить у касаційній скарзі висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03 жовтня 2022 року у справі №520/12333/21:
1) у разі захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб, Держава через територіальні відділення Фонду соціального страхування України забезпечує страхові виплати у разі встановлення медичному працівникові групи інвалідності та ступеня втрати працездатності протягом одного календарного року внаслідок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, що настало під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження та у разі смерті медичного працівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, членам сім`ї, батькам, утриманцям померлого медичного працівника;
2) обов`язок щодо організації розслідування нещасних випадків, професійних захворювань медичних працівників покладається на роботодавців і здійснюється відповідно до пунктів 30-53 "Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок №337), водночас процедура розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2, передбачена окремим розділом Порядку № 337, а саме пунктами 1411 - 14114;
3) проведення розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, яке здійснюється відповідно до пунктів 30-53 Порядку №337, може бути підставою для отримання виплат у розмірах відповідно до пункту 2 Порядку №498, а саме у разі встановлення медичному працівникові групи інвалідності та ступеня втрати працездатності протягом одного календарного року внаслідок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, що настало під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження;
4) результати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, яке здійснюється відповідно до пунктів 30-53 Порядку №337, не можуть бути підставою для отримання виплат відповідно до пункту 3 Порядку №498, оскільки Порядком №337 (пункти 1411 - 14114) передбачено особливу процедуру розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2. Факт смерті медичного працівника з причин, пов`язаних з його інфікуванням COVID-19 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, встановлюється комісією (спеціальною комісією) з розслідування (спеціального розслідування) та оформляється актом розслідування нещасного випадку за встановленою формою.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
10. Касаційна скарга надійшла до суду 29 грудня 2023 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі №580/3690/23, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
12. Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 13 лютого 2024 року.
13. Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2024 року клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про зупинення виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року в адміністративній справі №580/3690/23 задоволено. Зупинено виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року в адміністративній справі №580/3690/23 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
14. При розгляді цієї справи в касаційному порядку іншими учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
15. 06 лютого 2024 року до Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу Управління, в якому позивач стверджує про відсутність порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
16. Позивач вказує на безпідставності тверджень Управління про неналежність позивача до складу сім`ї померлого, оскільки, враховуючи висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 686/8440/16-ц, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї.
17. При цьому позивач також стверджує про безпідставне посилання відповідача на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03 жовтня 2022 року у справі № 520/12333/21, оскільки підстав для проведення спеціальної процедури розслідування нещасного випадку на виробництві, передбаченої пунктами 1411-14116 Порядку № 337, у випадку смерті його батька, на його думку, не було.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
18. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_2 працював лікарем акушером-гінекологом у Комунальному некомерційному підприємстві "Золотоніська багатопрофільна лікарня" Золотоніської міської ради.
19. У матеріалах справи наявний акт від 20 травня 2022 року спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 23 листопада 2021 року, зі смертельним наслідком 22 грудня 2021 року о 00:25, в Комунальному некомерційному підприємстві "Золотоніська багатопрофільна лікарня" Золотоніської міської ради. У цьому акті зазначений висновок комісії: "Гостре професійне захворювання, що сталося 23 листопада 2021 року, зі смертельним наслідком 22 листопада 2021 року о 00 год 25 хв з лікарем акушером-гінекологом пологово-гінекологічного відділення КНП "Золотоніська багатопрофільна лікарня" Золотоніської міської ради ОСОБА_2 визнано пов`язаним з виробництвом відповідно до підпункту 1 пункту 52 Порядку № 337. Комісією складається акт за нормою Н-1/П та береться на облік КНП "Золотоніська багатопрофільна лікарня" Золотоніської міської ради. Члени комісії зі спеціального розслідування гострого професійного захворювання мали зустріч з сином потерпілого ОСОБА_1, з метою надання роз`яснень щодо його прав у зв`язку зі смертю батька внаслідок гострого професійного захворювання відповідно до законодавства України та інформування про хід розслідування".
20. Відповідно до свідоцтва про смерть від 28 грудня 2021 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що зроблено відповідний актовий запис № 824.
21. Син померлого, ОСОБА_1, звернувся із заявою від 01 червня 2022 року до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області, в якій просив розглянути документи щодо виплати разової допомоги відповідно до статті 39 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06 квітня 2000 року № 1645-III (далі - Закон № 1645-III).
22. Позивачем до заяви додано копії документів, які передбачені пунктом 7 Порядку № 498 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 року № 836.
23. У відповідь позивач отримав від відповідача лист за вих. № 3-11-897 від 10 червня 2022 року, яким йому було вказано про відсутність підстав для виплати одноразової допомоги у зв`язку із відсутністю в Управління підстав вважати позивача належним до складу сім`ї померлого медичного працівника та особою, яка має право на страхову виплату. Вказане мотивовано тим, що позивачем не надані документи, які підтверджують його належність до складу сім`ї померлого медичного працівника. Водночас, у своєму листі Управління рекомендувало позивачу звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_2 .
24. 27 червня 2022 року позивач надав Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області довідку Виконавчого комітету Золотоніської міської ради № 707 від 22 червня 2022 року, якою підтверджується факт спільного проживання позивача разом з його батьком.
25. У відповідь відповідач надіслав позивачу лист за вих. № 08-07-1022 від 30 червня 2022 року, у якому повідомив про долучення наданої позивачем довідки до матеріалів справи про страхові виплати, а також вказав, що зважаючи на вичерпний перелік документів, необхідних для призначення страхових виплат, лише після надання позивачем документа, передбаченого абзацом 9 пункту 7 Порядку № 498, Управління розгляне справу про призначення страхових виплат та прийме відповідне рішення.
26. Враховуючи відмову відповідача у виплаті одноразової допомоги (страхової виплати), позивач звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із відповідною заявою про встановлення факту наявності у позивача статусу члена сім`ї його померлого батька в порядку окремого провадження, що передбачено статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України.
27. Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2022 року у справі № 695/1804/22 (номер провадження 2-0/695/51/22) заява позивача про встановлення факту в порядку окремого провадження була залишена без розгляду на підставі частини шостої статті 294 Цивільного процесуального кодексу України з правом звернення до суду у порядку позовного провадження.
28. 06 вересня 2022 року позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області про встановлення факту наявності у позивача статусу члена сім`ї його померлого батька.
29. 08.09.2022 суддею Соснівського районного суду м. Черкаси Марцішевською О.М. постановлено ухвалу у справі № 712/6951/22 (номер провадження 2/712/2329/22), якою у відкритті провадження по справі відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України та роз`яснено про право звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.
30. На вищевказану ухвалу у справі № 712/6951/22 позивачем було подано апеляційну скаргу, яка була задоволена постановою Черкаського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року у справі № 712/6951/22, у результаті чого ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2022 року було скасовано, матеріали справи направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
31. Касаційний цивільний суд Верховного Суду постановою від 15 лютого 2023 року у справі № 712/6951/22 вирішив постанову Черкаського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року скасувати, а ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2022 року залишити в силі.
32. Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні виплати ОСОБА_1, як члену сім`ї медичного працівника ОСОБА_2, смерть якого настала внаслідок COVID-19, протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
33. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
34. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
35. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
36. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
37. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
38. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року відповідають не повністю, а доводи касаційної скарги є частково обґрунтованими, з огляду на наступне.
39. Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
40. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
41. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
42. У той же час, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
43. Статтею 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
44. Відповідно до частин першої, четвертої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
45. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
46. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
47. Предметом спору у цій справі є право ОСОБА_1 (сина ОСОБА_2 ) на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, як члену сім`ї медичного працівника, смерть якого настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження.
48. Суди попередніх інстанцій, рішення яких оскаржує Управління, задовольнили позовні вимоги ОСОБА_1 і виходили із того, що останній є кровним родичем померлого і спільно з ним проживав. Ці ознаки беззаперечно вказують на належність позивача до членів сім`ї померлого медичного працівника відповідно до СК України. Підстави встановлювати у цивільному процесі факт наявності у позивача статусу члена сім`ї ОСОБА_2 відсутні, оскільки позивач має докази, безпосередньо визначені СК України, які підтверджують факт його належності до сім`ї ОСОБА_2, що виключає наявність спору з цього питання та вирішення його у порядку цивільного судочинства.
49. Управління ж не погоджується із такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що Порядком № 498 не надано повноважень органу, що призначає відповідні страхові виплати, встановлювати факт сімейних відносин або розглядати причини проживання родичів окремо. Крім того, з огляду на положення Порядку № 337, у касаційній скарзі відповідачем також зазначено про відсутність правових підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги на підставі пункту 3 Порядку № 498, з огляду на те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 визнано пов`язаним з виробництвом відповідно до підпункту 1 пункту 52 Порядку № 337.
50. Таким чином, у цій справі підлягає вирішенню питання:
(1) наявності у Пенсійного фонду України (як правонаступника Фонду соціального страхування України) повноважень встановлювати належність заявника, на підставі наданих ним документів, до складу сім`ї померлого медичного працівника з метою отримання одноразової грошової допомоги у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;
(2) визначення підстав, з огляду на які Пенсійний фонд України (як правонаступник Фонду соціального страхування України) може встановити належність заявника (у цій справі - повнолітнього сина) до складу сім`ї померлого медичного працівника.
(3) наявності підстав для призначення страхової виплати відповідно до пункту 3 Порядку №498 з огляду на те, що розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_2, здійснено відповідно до пункту 52 Порядку №337.
51. При цьому Суд також зауважує, що правомірність висновків Комісії стосовно того, що інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до смертельних наслідків 22 грудня 2021 року о 00 год 25 хв з лікарем акушером-гінекологом пологово-гінекологічного відділення КНП "Золотоніська багатопрофільна лікарня" Золотоніської міської ради ОСОБА_2 визнано пов`язаним з виробництвом відповідно до підпункту 1 пункту 52 Порядку № 337, учасниками справи, зокрема відповідачем, під сумнів не ставиться.
52. Враховуючи вказане, а також надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанції та доводам касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити наступне.
53. Спірні правовідносини у цій справі регулюються, зокрема, Законом № 1645-ІІІ та порядками № 337, №498.
54. Відповідно до преамбули Закону № 1645-ІІІ цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
55. Згідно з частинами першою-четвертою статті 39 Закону № 1645-ІІІ захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), належать до професійних захворювань. Зазначені працівники державних і комунальних закладів охорони здоров`я та державних наукових установ підлягають обов`язковому державному страхуванню на випадок захворювання на інфекційну хворобу в порядку та на умовах, установлених Кабінетом Міністрів України.
56. Держава забезпечує страхові виплати в таких розмірах медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров`я:
у разі встановлення групи інвалідності внаслідок захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) протягом одного року з дня захворювання, за умови, що таке захворювання пов`язане з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, - залежно від встановленої працівнику групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, але не менше 300-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено групу інвалідності;