ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2024 року
м. Київ
справа № 120/9094/22
адміністративне провадження № К/990/3143/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 120/9094/22
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Ю. П. Полотнянко, Т. О. Драчук, Е. С. Смілянець) від 07 липня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач, скаржник) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС, відповідач, податковий/контролюючий орган), в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу контролюючого органу про сплату боргу (недоїмки) від 15 липня 2021 року №Ф-239946-55-У.
2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків, шляхом: зазначення щодо відповідача - ідентифікаційного коду юридичної особи, відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; надання до суду засвідчених копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви в двох примірниках (для суду та для направлення відповідачу); надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. за реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Він, обл./м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд., або інші надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; надання до суду належним чином засвідченої копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.
3. 21 листопада 2022 року позивачем подано до суду першої інстанції заяву, у якій остання на виконання вимог ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2022 року надала відомості з ДФС про доходи станом на 28 червня 2022 року з 1 кварталу 2021 року по 1 квартал 2022 року та клопотання про поновлення строку звернення до суду. Решта вимог ухвали, на переконання позивача, не підлягає виконанню за необґрунтованості.
4. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року повернуто позовну заяву ОСОБА_1 у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху від 08 листопада 2022 року.
5. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду, яку ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2023 року залишено без руху, та надано заявнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом надіслання до суду апеляційної інстанції оригінал документу про сплату судового збору або належним чином засвідчені докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, надати докази підписання апеляційної скарги ОСОБА_1, або надати докази, які підтверджують повноваження представника позивача, який підписав апеляційну скаргу, належним чином засвідчені.
6. До Сьомого апеляційного адміністративного суду 23 лютого 2023 року надійшла заява позивача, в якій зазначено, що ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2023 року не може бути виконана, оскільки в останній відсутні чіткі банківські реквізити для перерахунку коштів для сплати судового збору. Вказана обставина, на думку позивача, є підставою для залишення ухвали суду без задоволення.
7. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року у справі № 120/9094/22 повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
8. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що норми КАС України, якими визначено вимоги до змісту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, не містять такої вимоги як обов`язкове зазначення реквізитів для сплати судового збору. Разом з тим, інформація про реквізити для сплати судового збору є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Сьомого апеляційного адміністративного суду і "Судова влада України". Отже, підстави для задоволення клопотання представника позивача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відсутні. Таким чином станом на 28 лютого 2023 року недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржник не усунув, документ про сплату судового збору не надав. Крім того, позивачем не виконано вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 04 січня 2023 року в частині ненадання доказів, які підтверджують повноваження представника позивача, який підписав апеляційну скаргу, належним чином засвідчені. Зокрема скаржником до апеляційної скарги, а також до заяви щодо виконання вимог ухвали від 04 січня 2023 року (вх.№7556/23) додано ксерокопію довіреності від 22 грудня 2021 року, якою ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_3 представляти її інтереси та подавати від її імені документи та заяви. Однак надані копії довіреностей не засвідчені у визначеному законом порядку, тому не можуть вважатися тим належним документом, який би підтверджував повноваження представника на підписання апеляційної скарги. Інших документів на представництво матеріали справи не містять. Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що представником апелянта до апеляційної скарги не надано документа на підтвердження повноважень останнього, а, отже, і доказів наявності у нього встановлених законом повноважень щодо підписання апеляційної скарги.
9. 16 березня 2023 року позивач вдруге звернулася до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з скрутним матеріальним становищем.
10. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору або належним чином засвідчені докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, надати докази підписання апеляційної скарги ОСОБА_1, або надати докази, які підтверджують повноваження представника позивача, який підписав апеляційну скаргу, належним чином засвідчені. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано у десятиденний строк з дня вручення ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги.
11. 02 травня 2023 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява скаржника, в якій позивач зазначив, що у зв`язку відсутністю банківських реквізитів суду в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, що є перешкодою для повного її виконання, просить вказати в ухвалі банківські реквізити для подальшого та повного виконання ухвали суду та продовжити термін виконання ухвали суду. Вказана обставина, на думку позивача, є підставою для залишення ухвали суду без руху та без задоволення.
12. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року повернуто особі, яка її подала.
13. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відсутність в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху банківських реквізитів суду не є перешкодою для повного її виконання. До того ж, інформація про банківські реквізити для сплати судового збору є загальнодоступною інформацією і окремого уточнення в ухвалі суду не потребує. Отже, підстави для задоволення клопотання представника позивача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відсутні. Відтак, суд дійшов висновку, що станом на 04 травня 2023 року недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржник не усунув, документ про сплату судового збору не надав. Крім того, суд вказав на те, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 03 квітня 2023 року в частині ненадання доказів, які підтверджують повноваження представника позивача, який підписав апеляційну скаргу, належним чином засвідчені. Судом окремо звернуто увагу, що з вказаних підстав в межах даної адміністративної справи Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 лютого 2023 року повертав ОСОБА_1 її апеляційну скаргу.
14. Після повернення апеляційної скарги, позивач 23 травня 2023 року втретє звернулася до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року, до якої додала заяву про звільнення від сплати судового збору
15. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного судочинства від 12 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору або належним чином засвідчені докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, надати докази підписання апеляційної скарги ОСОБА_1, або надати докази, які підтверджують повноваження представника позивача, який підписав апеляційну скаргу, належним чином засвідчені.
16. Досліджуючи матеріали справи та залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вона подана особисто від імені позивача, а не через представника. При цьому, колегія суддів зауважила, що підпис ОСОБА_1, зазначений в довіреності від 22 грудня 2021 року, не відповідає підпису позивача на апеляційній скарзі. Врахувавши невідповідність підпису позивача у позовній заяві та у довіреності від 22 грудня 2021 року, а також той факт, що постійним місцем проживання позивача є Португалія, що фактично унеможливлювало підписання апеляційної скарги безпосередньо позивачем у справі, суд дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог встановлених статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху в частині несплати судового збору, суд апеляційної інстанції вказав на те, що відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 13 лютого 2023 року, якими ОСОБА_1 обґрунтовує підстави для звільнення від сплати судового збору, не містять інформації про розмір річного доходу позивача за 2022 рік в повному обсязі, оскільки відсутні відомості за 4 квартал 2022 року. Крім того, як зазначив суд апеляційної інстанції, позивачем не обґрунтовано, яким саме чином надані документи, якими ОСОБА_1 обґрунтовує підстави для звільнення від сплати судового збору, свідчать про наявність умов, на підставі яких ОСОБА_1 можливо звільнити від сплати судового збору. При цьому, згідно копії довіреності, яка міститься в матеріалах справи, постійним місцем проживання ОСОБА_1 є країна Португалія, разом з тим, скаржником не надано до апеляційної скарги доказів, які б свідчили про відсутність або наявність доходу за місцем постійного проживання.
17. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України згідно із якою до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
18. Не погодившись із прийнятою ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просила скасувати спірне рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
19. Після усунення недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження - задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2023 року у справі № 120/9094/22. Відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву, витребувано матеріали справи.
20. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.
21. Станом на час розгляду справи письмового відзиву від відповідача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшому розгляду.
IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
22. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд виходив з того, що ним надавалась оцінка доказам, які на думку скаржника свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, однак позивачем не усунуто недоліки апеляційної скарги щодо надання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 13 лютого 2023 про розмір річного доходу позивача за 2022 рік в повному обсязі та не надано належним чином засвідчених копії документів, якими позивач обґрунтовує таку заяву.
23. Відтак суд дійшов до висновку, що станом на 07 липня 2023 року недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржник не усунув, документ про сплату судового збору або належним чином засвідчені докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору не надав.
24. Крім того, суд вказав на те, що ОСОБА_1 не виконано вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 12 червня 2023 року в частині надання належним чином засвідчених доказів, які підтверджують повноваження представника позивача, який підписав апеляційну скаргу.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
25. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
26. Позивач зазначає, що ухвала апеляційного суду, повинна ґрунтуватися не на уявленнях та припущеннях, а на засадах верховенства права, бути законною і обґрунтованою, ухвалена судом із дотриманням норм процесуального права. Проте, на думку скаржника, наведеним вимогам процесуального закону оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає, а відтак не може залишатися в силі та повинна бути скасована.
27. Скаржник наголошує, що до позовної заяви будь-яка довіреність на представництво його інтересів у цій справі ним не долучалася, серед переліку додатків до позовної заяви та апеляційної скарги копія довіреності, на яку послався суд апеляційної інстанції, відсутня.
28. Доводи стосовно того, що апеляційна скарга підписана не позивачем, а іншою особою, ОСОБА_1 вважає такими, що не ґрунтуються на нормах процесуального права та викладені на хибних міркуваннях та здогадках.
29. Окрім іншого, скаржник наголошує на тому, що право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою права на судовий захист, гарантоване Конституцією України. Суд апеляційної інстанції, як вказує позивач, не надав, йому можливість захистити своє право в суді, а відтак такий підхід суду є надмірним формалізмом та є розціненим як обмеження права позивача на доступ до суду.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
31. Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
32. Кодекс адміністративного судочинства України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.
33. Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
34. Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).