ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2024 року
м. Київ
справа № 334/5795/19
провадження № 61-17767св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, державний реєстратор Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Лагно Марина Юріївна,
треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 липня 2022 року в складі судді Турбіної Т. Ф. та постанову Запорізького апеляційного суду від 08 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Гончар М. С., Маловічко С. В., Подліянової Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, державного реєстратора Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Лагно М. Ю., треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
В обґрунтування позову вказала, що 05 серпня 2015 року між нею, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з однієї сторони та ОСОБА_6 з іншої сторони укладено нотаріально посвідчений договір міни житла, за умовами якого вони передали у власність ОСОБА_6 квартиру в обмін на 63/100 частину житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 104,1 кв. м, житловою площею 53,8 кв. м, з відповідною частиною побутових та господарських будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці площею 0,0627 га.
Власником іншої частини даного житлового будинку є ОСОБА_2, якій належить 37/100 частин будинку.
Внаслідок включення у план будинку самочинно прибудованого другого поверху (літ. А1 у новому техпаспорті) ОСОБА_2, яка отримала новий технічний паспорт на будинок, безпідставно збільшила загальну площу цього будинку і в тому числі площу належної їй частини будинку.До нового технічного паспорту також було додано акт від 20 квітня 2018 року, згідно із яким другий поверх житлової прибудови не є самочинним будівництвом, оскільки побудований до 1991 року. Вказані відомості не відповідають дійсності. Відповідні зміни ОСОБА_2 зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що державним реєстратором Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Лагно М. Ю. прийнято рішення № 40922896 від 04 травня 2018 року.
Таким чином, на її переконання, ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3 та державний реєстратор ОСОБА_7 порушили вимоги чинного законодавства з регулювання містобудівної діяльності шляхом протиправного узаконення самочинного будівництва. Крім того, позивач вказала, що проведення державної реєстрації самочинного будівництва створює реальну небезпеку для умов проживання її родини у спільному з відповідачем ОСОБА_2 будинку, адже таке самочинне будівництво було здійснено без дотримання законодавчих вимог до містобудування та створює загрозу для мешканців вказаного будинку.
Уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проведену 02 травня 2018 року державним реєстратором Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Лагно М. Ю. (номер запису про право власності 25988022, рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 40922896 від 04 травня 2018 року) щодо об`єкта нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 08 листопада 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що позивачка не довела, а судами не встановлено порушень державним реєстратором положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, під час реєстрації за відповідачкою права власності на належну їй частину спірного будинку. Водночас суди констатували, що надані державному реєстратору документи не містили відомостей щодо наявності у складі спірного нерухомого майна новозбудованих об`єктів, або об`єктів, які утворилися в результаті реконструкції.
Крім того, суди вказали, що позивачка не надала доказів на підтвердження того, що другий поверх прибудови створює фізичну загрозу для мешканців будинку через невідповідність будівельним нормам і правилам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У грудні 2023 року адвокат Щасливий О. Р. від імені ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду: від 27 лютого 2022 року в справі № 363/702/17, від 23 червня 2020 року в справі № 680/214/16, від 26 квітня 2023 року в справі № 521/20920/16-ц, тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки доводам позивача щодо порушення її прав діями відповідача, оцінивши лише її доводи з приводу процедурних питань державної реєстрації. Вказуючи про те, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, у силу приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, суд не врахували положень частини п`ятої статті 319 ЦК України, відповідно до якої власник не може використовувати право власності на шкоду іншим особам.
Заявник звертає увагу суду на те, що встановлені судами обставини побудови відповідачем другого поверху у спірному будинку до 1991 році не відповідають дійсності, оскільки у такому разі ці відомості мали б бути відображені у технічному паспорті на будинок від 07 грудня 2011 року.
Заявник також вказує на передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державні гарантії об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Крім того, заявник звертає увагу на те, що до Державного реєстру прав на нерухоме майно можуть бути внесені виключно ті відомості, що не суперечать вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та інших законодавчих актів України.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 серпня 2015 року між ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з однієї сторони та ОСОБА_6 з іншої сторони укладено нотаріально посвідчений договір міни житла, за умовами якого вони передали у власність ОСОБА_6 квартиру в обмін на 63/100 частину житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 104,1 кв. м, житловою площею 53,8 кв. м, з відповідною частиною побутових та господарських будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці площею 0,0627 га ( частина - ОСОБА_4, частини - ОСОБА_8, частина - ОСОБА_5 ).
Відчужувані 63/100 частин житлового будинку належали ОСОБА_6 на праві власності на підставі рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2005 року, яке набрало законної сили 12 квітня 2005 року, та ухвали Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2011 року. Земельна ділянка має кадастровий номер 2310100000:04:017:0355.
Державна реєстрація права власності ОСОБА_1 проведена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Савицькою О. В. 05 серпня 2015 року, присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 669918823101. Відомості про об`єкт нерухомого майна - житловий будинок загальною площею 104,1 кв. м, житловою площею 53,8 кв. м, згідно із технічною інвентаризацією від 07 грудня 2011 року, на земельній ділянці самочинно збудовано сарай літ. Л, вбиральня літ. М.
Відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виготовленого ТОВ "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" 07 грудня 2011 року, із реєстрацією змін 17 лютого 2016 року (без виходу), 37/100 частин житлового будинку належить ОСОБА_2, 3150/10000 частини - ОСОБА_4, 1575/10000 частин - ОСОБА_8, 1575/10000 частин - ОСОБА_5 (а. с. 14, т.1). За даними технічного паспорту, на земельній ділянці самочинно збудовано сарай літ. Л, вбиральня літ. М.
Згідно з експлікацією приміщень до плану житлового будинку літера А, житловий будинок складається з 2 квартир, загальною площею 104,1 кв. м, житловою площею 53,8 кв. м. АДРЕСА_4 (що відповідає 63/100 часткам) складається з коридору площею 3,9 кв. м, кімнати площею 7,7 кв. м, кімнати площею 9,8 кв. м, кімнати площею 8,0 кв. м, кухні площею 11,3 кв. м, коридору площею 1,2 кв. м, кімнати площею 11,0 кв. м, коридору площею 8,3 кв. м, кладової площею 14,6 кв. м. Всього по квартирі 1 - загальна площа 75,8 кв. м, житлова - 36,5 кв. м (а. с. 15 -16, т.1). Квартира АДРЕСА_2 (що відповідає 37/100 часткам) складається з коридору площею 3,4 кв. м, кладової площею 0,6 кв. м, кухні площею 7,0 кв. м, кімнати площею 7,6 кв. м, кімнати площею 9,7 кв. м. Всього по квартирі 2 - загальна площа 28,3 кв. м, житлова - 17,3 кв. м.
Відповідачка ОСОБА_2 набула право власності на 37/100 частин спірного житлового будинку на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2004 року в справі № 2-5427/2004 (а. с. 25-26, т.1) та зареєструвала своє право 17 грудня 2004 року.
На замовлення ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_3 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 20 квітня 2018 року (а. с. 27-28, т.1).
Згідно з експлікацією приміщень до плану житлового будинку літера А, житловий будинок складається з 2 квартир, загальною площею 129,7 кв. м, житловою площею 68,8 кв. м. АДРЕСА_4 (що відповідає 63/100 часткам) складається з коридору площею 6,3 кв. м, кімнати площею 7,7 кв. м, кімнати площею 9,8 кв. м, кімнати площею 8,0 кв. м, кухні площею 5,5 кв. м, ванни 2,6 кв. м, коридору площею 1,2 кв. м, кімнати площею 11,0 кв. м, Всього по квартирі 1 - загальна площа 52,1 кв. м, житлова - 36,5 кв. м (а. с. 29, т.1).
Квартира АДРЕСА_2 (що відповідає 37/100 часткам і належить ОСОБА_2 ) складається з коридору площею 6,6 кв. м, кухні-їдальні площею 23,3 кв. м, сходів площею 3,9 кв. м, санвузла 6,0 кв. м, коридору 5,5 кв. м, кімнати площею 13,5 кв. м, кімнати площею 18,8 кв. м. Всього по квартирі 2 - загальна площа 77,6 кв. м, житлова - 32,3 кв. м.
Відомості щодо самочинно збудованих об`єктів відсутні, рік будівництва прибудови літ. А1-2 з 1973 до 1991 року.
На підставі даних матеріалів технічної документації ОСОБА_2 зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідні зміни.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, державним реєстратором Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Лагно М. Ю. на підставі рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень № 40922896 від 04 травня 2018 року проведено державну реєстрацію права власності на 37/100 частин житлового будинку за ОСОБА_2, індексний номер 40922896 (а. с. 25-26, т.1).
Підставою виникнення права власності зазначено: рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2004 року № 2-5427/2004, технічний паспорт, виданий 20 квітня 2018 року ФОП ОСОБА_3, акт від 20 квітня 2018 року, складений техніком з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_3 .
Згідно із актом від 20 квітня 2018 року, складеним техніком з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_3, при обстеженні земельної ділянки площею 615 кв. м виявлено, що ОСОБА_2 належить 37/100 часток домоволодіння, у житловому будинку літ. А - АДРЕСА_5 житловою площею 32,3 кв. м, загальною площею 77,6 кв. м, уся житлова площа будинку складає 68,8 кв. м, загальна - 129,7 кв. м. Також зазначено, що другий поверх прибудови літ. А1-2, прибудова літ. а1, сарай літ. К, М, вбиральня літ. М побудовані до 1991 року, а тому згідно із наказом Держбуду України від 24 травня 2001 № 127 не є самовільно побудованими (а. с. 30, т.1).
В суді першої інстанції було залучено спеціаліста ТОВ "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації", згідно із поясненнями якого і огляду в судовому засіданні матеріалів інвентаризаційної справи на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що остання технічна інвентаризація житлового будинку проводилась ТОВ "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" 07 грудня 2011 року, на час інвентаризації обстежувалась квартира АДРЕСА_3 ) не обстежувалась. Площа квартири 2 зазначалась 28,3 кв. м.
Будинок в цілому обстежувався лише у 1973 році, тоді квартира АДРЕСА_4 мала площу 50,8 кв. м, квартира АДРЕСА_5 була одноповерхова. У 1986 році та у 1992 році обстежувалась лише квартира АДРЕСА_6 не допускали техніка. При проведенні інвентаризації наявність прибудови а1 другого поверху не встановлювалась. 18 листопада 2004 також проводилась технічна інвентаризація по квартирі АДРЕСА_6 не обстежувалась.
ОСОБА_1 зверталась зі скаргами до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області щодо самочинного будівництва. Згідно із відповіддю від 01 лютого 2019 року під час огляду об`єкту відомостей щодо самовільно збудованих об`єктів в технічному паспорті не значиться, виконання будівельних робіт не зафіксовано, підстави для надання правової оцінки законності будівництва об`єктів, збудованих до 1992 року, відсутні.
У відповіді на адвокатський запит від 18 квітня 2019 року Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області повідомив про відсутність підстав для позапланової перевірки даного об`єкту на підставі звернення ОСОБА_1, і про відсутність повноважень встановлення відповідності даних технічної документації, навмисного або помилкового їх відображення, визначення часу будівництва.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржувані судові рішення відповідають з таких підстав.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказала, що внаслідок включення у план спірного будинку самочинно прибудованого відповідачкою ОСОБА_2 другого поверху (літ. А1 у новому техпаспорті) остання безпідставно збільшила загальну площу цього будинку, у тому числі площу належної їй (позивачці) частини будинку, а також незаконно зареєструвала відповідні зміни у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, узаконивши таким чином самочинне будівництво та створюючи загрозу іншим власникам спірного будинку.
Водночас позивач наголошувала, що надані відповідачкою державному реєстратору документи містили відомості щодо наявності у складі спірного нерухомого майна новозбудованого об`єкту -другого поверху літ. А1, який є самочинним будівництвом, і право на який зареєстровано відповідачкою незаконно, що виключає можливість державної реєстрації такого права. Вказане, на її переконання, підтверджується також фотографіями, з яких видно, що другий поверх у спірному будинку добудований відповідачкою нещодавно, а не до 1991 року як намагається довести остання.
Відповідно до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтями 12, 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.