ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 травня 2024 року
м. Київ
справа № 520/5199/19
провадження № 61-11876св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (відповідач за зустрічним позовом),
відповідач за первісним позовом - ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом),
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк", в інтересах якого діє адвокат Ногай Денис Сергійович, на постанову Одеського апеляційного суду від 20 травня 2021 року, прийняту колегією у складі суддів: Гірняк Л. А., Цюри Т. В., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог за первісним і зустрічним позовами
У березні 2019 року Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"
(далі - АТ "Ощадбанк") звернулося з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування первісного позову вказувало, що 5 липня 2007 року Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ВАТ "Ощадбанк") та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 1337, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 66 485 доларів США зі сплатою
12 процентів річних за його користування на строк до 5 липня 2022 року.
Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено, що кредит надається на придбання квартири АДРЕСА_1 .
Належне виконання зобов`язань позичальника за вказаним кредитним
договором забезпечено іпотекою квартири АДРЕСА_1,
на підставі укладеного ВАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2 іпотечного договору, посвідченого 5 липня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поведьонковою І. І. за № 1383. Передана в іпотеку квартира належала іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 5 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поведьонковою І. І. за № 1382.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2013 року
у справі № 1512/735/2012 стягнено зі ОСОБА_2 на користь АТ "Ощадбанк" заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 52 476,72 доларів США. Вказане рішення суду позичальником не виконано.
Зазначало, що на 2 серпня 2018 року заборгованість за кредитним договором становить 59 942,06 доларів США, з яких: 49 095 доларів США - заборгованість
за кредитом, 9 352,84 доларів США - проценти за користування кредитом та
1 494,22 доларів США - пеня.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, після якого залишилося спадкове
майно - квартира АДРЕСА_1 .
22 травня 2014 року АТ "Ощадбанк" звернулося до Третьої одеської державної нотаріальної контори із заявою кредитора до спадкоємців ОСОБА_2 . На підставі вказаної заяви АТ "Ощадбанк" заведена спадкова справа № 513/2014 щодо майна ОСОБА_2 .
Спадкоємцем ОСОБА_2 є його мати - ОСОБА_1, яка фактично прийняла спадщину, але не оформила її.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 є такою, що прийняла спадщину після ОСОБА_2 і до неї перейшли всі права та обов`язки за іпотечним договором, АТ "Ощадбанк" просило:
- звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру
АДРЕСА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу, встановленою на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна;
- зняти з реєстраційного обліку та виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_2
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ "Ощадбанк" із зустрічним позовом про визнання зобов`язання припиненим.
В обґрунтування зустрічного позову зазначила, що АТ "Ощадбанк" пропустило шестимісячний строк на звернення з вимогою до спадкоємців ОСОБА_2, тому її зобов`язання як спадкоємця боржника (іпотекодержателя) є припиненими.
Зазначала, що 27 лютого 2013 року Київським районним судом м. Одеси ухвалено заочне рішення, яким стягнено зі ОСОБА_2 на користь АТ "Ощадбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 52 476,72 долара США.
15 липня 2013 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про перегляд вказаного заочного рішення, а ІНФОРМАЦІЯ_1 - помер.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 8 серпня 2013 року зупинено провадження у вказаній справі до встановлення правонаступників ОСОБА_2
12 серпня 2013 року зазначену ухвалу, в якій міститься інформація про смерть ОСОБА_2 отримано представником банку, про що свідчить відповідна розписка представника банку, яка міститься в матеріалах справи.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2014 року закрито провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2013 року.
Посилаючись на те, що кредитор звернувся до спадкоємця ОСОБА_2
22 травня 2014 року, тобто через 9 місяців 10 днів з моменту, коли банку стало відомо про смерть боржника, просила:
- визнати припиненим кредитний договір № 1337 від 5 липня 2007 року, укладений
ВАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2 ;
- визнати припиненою іпотеку квартири АДРЕСА_2, за іпотечним договором від 5 липня 2007 року, укладеним
ВАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поведьонковою І. І. за № 1383;
- вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи щодо вказаної квартири, внесені на підставі зазначеного іпотечного договору.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2019 року позов задоволено.
З метою погашення заборгованості ОСОБА_2 перед АТ "Ощадбанк" за кредитним договором № 1337 у розмірі 59 942,06 доларів США, з яких 49 095 доларів США заборгованості за кредитом, 9 352,84 доларів США заборгованості за процентами та 1 494,22 доларів США пені, звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, шляхом її продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, визначеної Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною 650 952 грн.
Знято з реєстрації та виселено ОСОБА_1 з квартири
АДРЕСА_2 .
Відмовлено у задоволенні зустрічного позову.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що кредитні зобов`язання, забезпечені іпотекою, не припинились, оскільки на виконання частини першої статті 1281 ЦК України ОСОБА_1, будучи обізнаною про борги спадкодавця, не повідомила кредитора про відкриття спадщини. Місцевий суд зазначив, що банк дізнався про прийняття нею спадщини після ОСОБА_2 у листопаді 2013 року і пред`явив вимоги до спадкоємця в строк, визначений частиною другою статті 1281 ЦК України.
Врахувавши додержання кредитором строку пред`явлення вимоги до спадкоємця боржника, суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав вважати припиненими зобов`язання позивача за зустрічними позовом за кредитним та іпотечним договорами, тому дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Постановою Одеського апеляційного суду від 20 травня 2021 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, рішення Київського районного
суду м. Одеси від 26 листопада 2019 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні первісного та зустрічного позовів.
Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції зазначив, що з моменту зупинення ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 8 серпня 2013 року провадження
у справі № 1512/735/2012 за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 27 лютого 2013 року на підставі пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України, АТ "Ощадбанк" як учасник вказаної справи могло та повинно було дізнатися про смерть позичальника. Апеляційний суд встановив, що представник АТ "Ощадбанк" 12 серпня 2013 року отримав вказану ухвалу про зупинення провадження, тому з цієї дати почався перебіг строку пред`явлення вимоги до спадкоємця боржника.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що, звернувшись до нотаріуса із заявою кредитора 22 серпня 2014 року, банк пропустив строк, визначений частиною другою статті 1281 ЦК України, тому втратив право вимоги до відповідача (спадкоємця позичальника) за кредитним договором № 1337 від 5 липня 2007 року та іпотечним договором, яким забезпечено належне виконання зазначеного кредитного договору.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, апеляційний суд зазначив про відсутність підстав для його пред`явлення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У липні 2021 року представник АТ "Ощадбанк" - адвокат Ногай Д. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду
від 20 травня 2021 року в частині вирішення первісного позову і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням статті 1282 ЦК України, а саме застосування цієї норми без урахування висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 8 квітня 2015 року у справі № 6-33цс15.
Заявник вказує, що суд апеляційної інстанції встановив обставини щодо отримання представником банку ухвали Київського районного суду м. Одеси від 8 серпня
2013 року про зупинення провадження у справі № 1512/735/2012 на підставі недопустимих доказів - копії листа цього суду про направлення ухвали АТ "Ощадбанк" з відміткою про отримання. Під час розгляду цієї справи АТ "Ощадбанк" поставило під сумнів відповідність поданої копії оригіналу та заявило клопотання про витребування оригіналу цього листа, проте суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні вказаного клопотання.
На думку заявника, апеляційний суд не врахував висновок Верховного
Суду, викладений у постанові від 3 березня 2021 року у справі № 2-82/10
(провадження № 61-9435св20), за змістом якого суди мають дотримуватись вимог статті 95 ЦПК України, згідно з якою, якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи про:
- неправильне застосування апеляційним судом норм права, а саме без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 3 березня 2021 року у справі № 2-82/10 та постанові Верховного Суду України від 8 квітня 2015 року у справі № 6-33цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- встановлення судом апеляційної інстанції обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, та необґрунтоване відхилення клопотання про витребування доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 5 липня 2007 року ВАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 1337, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 66 485 доларів США зі сплатою 12 процентів річних за його користування на строк до 5 липня 2022 року.
Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено, що кредит надається на придбання квартири
АДРЕСА_1 .
Належне виконання зобов`язань позичальника за вказаним кредитним
договором забезпечено іпотекою квартири АДРЕСА_1,
на підставі укладеного ВАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2 іпотечного договору, посвідченого 5 липня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поведьонковою І. І. за № 1383. Передана в іпотеку квартира належала іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 5 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поведьонковою І. І. за № 1382.