ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2024 року
м. Київ
справа № 484/3080/23
провадження № 61-2945св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Шалару Олексій Ілліч, на постанову Миколаївського апеляційного суду у складі колегії суддів: Царюк Л. М., Базовкіної Т. М.,
Яворської Ж. М., від 27 лютого 2024 року і виходив з наступного.
Короткий зміст заявлених позовних вимог
1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення без надання іншого житла.
2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 24 травня 2023 року він придбав на електронних торгах квартиру
АДРЕСА_1 . У зазначеній квартирі проживає та зареєстрований колишній власник цієї квартири ОСОБА_2 .
3. Вважав, що відповідач проживає у квартирі без належних правових підстав. Жодного дозволу на проживання у квартирі він не надавав, договорів оренди, найму не укладав. Висилятися добровільно з квартири відповідач відмовляється.
4. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити, усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_2 без надання іншого житла.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 грудня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 без надання іншого житла. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
6. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між колишнім і теперішнім власником квартири не було укладено ніяких договорів оренди, найму чи користування квартирою, а тому відповідач не має правових підстав на проживання у цій квартирі, тобто проживає у ній незаконно та відмовляється добровільно звільнити квартиру, а відтак перешкоджає позивачу здійснювати у повній мірі свої права власника майна, а саме права володіння, користування та розпорядження таким майном.
7. Припинення права користування відповідачем квартирою
АДРЕСА_1 шляхом її звільнення є законним і переслідує легітимну мету, оскільки останній проживає у вказаній квартирі без будь-яких правових підстав та не є членом сім`ї власника цієї квартири.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 грудня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог
ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
9. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що задовольняючи позов про усунення перешкод у користуванні спірною квартирою шляхом виселення з неї відповідача, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що виселення колишнього власника без надання іншого житлового приміщення є пропорційним. Спірне житло є єдиним місцем проживання відповідача, у якому він проживає з 2004 року.
10. Враховуючи, що спірне житло є єдиним житлом відповідача, а позивач при придбанні такого житла з прилюдних торгів позивач діяв на свій розсуд за наявності права користування у колишнього власника спірної квартири, оцінюючи ситуацію на предмет пропорційності вимог, баланс прав сторін та заперечення сторін у контексті принципів, визначених статтею 8 Конвенції, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у виселенні ОСОБА_2 зі спірної квартири.
Узагальнені доводи касаційної скарги
11. 28 лютого2024 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат
Шалару О. І., через систему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року та залишити в силі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 грудня
2023 року.
12. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те,
що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 05 листопада 2014 року у справі № 6-158цс14 та у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 638/13030/13-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
13. Заявник стверджує, щозгідно з частиною четвертою статті 156 Житлового кодексу України до членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені у частині другій статті 64 ЖК України, тобто дружина (чоловік), діти і батьки кожного з подружжя. Членами сім`ї власника можуть бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
14. Звертає увагу, що відповідач не є членом (ні колишнім, ні теперішнім) його сім`ї та ніколи не був. Попередня історія володіння спірною квартирою та проживання у ній відповідача позивачеві не була відома на момент проведення прилюдних торгів.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15. Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2024року відкрито касаційне провадження у справі № 484/3080/23.
16. Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
17. У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 посилається на те, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, а оскаржена постанова є законною, увалена на підставі належним чином оцінених доказів. Апеляційним судом правильно встановлено, що спірна квартира є єдиним об`єктом житлової нерухомості, що перебувавала у його власності з 2004 року, іншого житла він не має. ОСОБА_2 вказує, що його права як колишнього власника житла також підлягають захисту.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18. 11 травня 2023 року ОСОБА_1 на електронних торгах з реалізації арештованого нерухомого майна, які проведено ДП "Сетам", придбав двокімнатну квартиру
АДРЕСА_1 за 405 000, 00 грн.
19. Зазначена квартира належала на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Токарчуком С. А. 20 січня 2004 року.
20. На підставі інформації з Державного реєстру речових прав станом на 14 грудня 2023 року встановлено, що в рамках виконавчого провадження постановою державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Погорельського М. С. накладено обтяження на все нерухоме майно боржника ОСОБА_2, зокрема й на зазначену квартиру.
21. 11 грудня 2019 року Миколаївським апеляційним судом переглядалася ухвала Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2019 року у справі № 484/4854/19 щодо розгляду подання головного державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Ігнатюка В. В. про примусове проникнення до житла боржника. За результатами перегляду цієї справи було встановлено, що у відділі державної виконавчої служби перебуває виконавчий лист № 2-1863/06, виданий 21 вересня 2006 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області, відносно боржника ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина у розмірі 1/4 частки від всіх доходів, починаючи з 15 серпня 2006 року та до досягнення дитиною повноліття. За розрахунком, наданим державним виконавцем, заборгованість по виконавчому листу станом на 01 жовтня 2019 року становить 75 548, 16 грн.
22. 24 травня 2023 року на підставі акту державного виконавця про проведення електронних торгів, складеного Ігнатюком В. В., головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 11 травня 2023 року, приватний нотаріус Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Мовчан А. С. видав позивачу свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів № 998, яким посвідчено, що ОСОБА_1 на праві власності належить вказана вище квартира. 25 травня 2023 року право власності на квартиру за ОСОБА_1 зареєстровано у Державному реєстрі речовихправ на нерухоме майно.
23. Згідно з копією будинкової книги, у квартирі
АДРЕСА_1 з 26 лютого 2004 року зареєстрований та проживає ОСОБА_2 . Інше житло у останнього відсутнє.
24. У провадженні Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області перебувала справа № 484/6/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ДП "Сетам" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного на прилюдних торгах, та застосування двосторонньої реституції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
25. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
26. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
27. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
28. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
29. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
30. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
31. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
32. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
33. Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
34. Водночас статтею 47 Конституції України гарантовано, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
35. Статтею 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.
36. Згідно з частинами першою-другою статті 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.