ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2024 року
м. Київ
справа № 501/4300/19
провадження № 61-17412св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 20 вересня 2021 року у складі судді Смирнова В. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про визначення часток на спадкове нерухоме майно, земельну ділянку та визнання права власності на них.
2. Первісний позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін - ОСОБА_3, який з 14 червня 1958 року до своєї смерті перебував у шлюбі з ОСОБА_4 .
3. Згідно заповіту від 19 березня 2009 року батько заповів йому житловий будинок під літ. "Б" з господарськими спорудами по
АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею
0,0324 га.
4. Зазначав, що він зі своєю родиною проживає в будинку під літ. "Б", а відповідач - в будинку під літ. "А" без оформлення права власності на спадкове майно, в яке крім будинків входить також і земельна ділянка, площею 0,530 га. Не встановленими є й частки спадкоємців в спадковому майні, оскільки у 2013 році померла їх мати, частка якої формально перейшла до ОСОБА_2 .
5. З огляду на вказане просить визнати його частку у домоволодінні в розмірі 59/100 та визнати за ним, ОСОБА_1, право власності: на будинок під літ "Б" загальною площею 121,8 кв. м, земельну ділянку площею 0,0324 кв. м, гараж площею 35,2 кв. м та комору, які вказані в технічному паспортіна садибний (індивідуальний) будинок АДРЕСА_1, загальною площею 13,5 кв. м.
6. У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту реєстрації шлюбу, визнання спільної сумісної власності та визнання часток майна.
7. Зустрічний позов мотивовано тим, що у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян наявний актовий запис про шлюб № 8 від 14 червня 1958 року, складений виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, проте наявні відмінності в написанні прізвища батька сторін, зокрема, у Державному реєстру актів цивільного стану громадян зазначено - " ОСОБА_5", а в паспорті та свідоцтві про смерть - " ОСОБА_5". До паспорта батька був внесений запис про його прізвище " ОСОБА_5", а до паспорту матері - прізвище " ОСОБА_5". В той же час, при перекладі на українську мову до Державного реєстру актів цивільного стану громадян був внесений актовий запис про шлюб № 8
від 14 червня 1958 року, де прізвища батьків збігаються " ОСОБА_5" та " ОСОБА_5". У зв`язку з цим позивачем заявлена вимога про встановлення факту реєстрації шлюбу.
8. Також зазначав, що під час шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було набуте домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . В період з 1960 року по 1968 рік ними був побудований будинок за вказаною адресою житловою площею 46,2 кв. м, загальною площею 80,6 кв. м, а в подальшому в період 1994 року на цій земельній ділянці збудований поруч з зазначеним вище будинком інший будинок, загальною площею 118,0 кв. м, житловою площею 66,1 кв. м.
9. 19 березня 2009 року ОСОБА_3 був складений заповіт, яким належний йому житловий будинок з господарчими спорудами та будівлями, що розташований в АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,0324 га, яка розташована за цією ж адресою, згідно наданої схеми він заповідав ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
10. 26 вересня 2012 року його брат ОСОБА_1 звертався до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачу було відмовлено з причин невідповідності майна, яке зазначено в заповіті, майну, яким володів померлий.
11. На день подання зустрічного позову право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_3 . Дане домоволодіння складається з двох будинків, літера "А" та "Б". Крім того, ОСОБА_3 було безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,053 га за цією ж адресою.
12. Вважає, що оскільки поділу спільного майна подружжя між батьками сторін не відбувалось, а зазначеного в заповіті майна не існує, тому заповіт
від 19 березня 2009 року є нікчемним.
13. Також вказував, що ОСОБА_1 після смерті їхньої матері ОСОБА_4 подав заяву про відмову від прийняття спадщини на його користь, тому він є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 .
14. Зважаючи на вищевикладене, просив:
- встановити факт реєстрації шлюбу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та
ОСОБА_4 домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, яке складається з двох будинків: літера "А" та літера "Б", господарських споруд: № 1 - хвіртка, № 2 - огорожа, № 3-цистерна, І - покриття;
- визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та
ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,053 га за адресою
АДРЕСА_1 ;
- визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності подружжя на домоволодіння за адресою:
АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,053 га за адресою АДРЕСА_1, становила ;
- визначити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності подружжя на домоволодіння за адресою:
АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,053 га за адресою АДРЕСА_1, становила ;
- визнати право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, а саме: 1/6 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 частки земельної ділянки площею 0,053 га за адресою АДРЕСА_1 ;
- визнати право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, а саме: 4/6 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; 4/6 частки земельної ділянки площею 0,053 га за адресою АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
15. Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 27 липня 2021 року первісний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
16. Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 20 вересня
2021 року зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Встановлено факт реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,053 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
Визначено, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності подружжя на вказану земельну ділянку становила 1/2 частки.
Визначено, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності подружжя на спірну земельну ділянку становила 1/2 частки.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, 1/6 частки земельної ділянки, площею 0,053 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, 4/6 частки земельної ділянки, площею 0,053 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині позову відмовлено.
17. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у судовому засіданні сторони визнали та не оспорювали факт перебування ОСОБА_3 та
ОСОБА_4 у шлюбі. Після прийняття до експлуатації домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та оформлення права власності на нього за ОСОБА_3, передана останньому в результаті приватизації земельна ділянка площею 0,053 га за цією ж адресою набула статус спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а
ОСОБА_2 є таким, що прийняв спадщину, тому зустрічний позов в частині визнання права власності в порядку спадкування на спірну земельну ділянку підлягає задоволенню. Проте судом враховано, що у разі відсутні документів про відведення земельних ділянок під забудову, таке будівництво визнається самочинним, тому суд відмовляє у визнанні права власності на нього в порядку спадкування.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
18. Постановою Одеського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 20 вересня 2021 року в частині задоволення вимог ОСОБА_2 про визнання права власності за позивачем на частину спірної земельної ділянки в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 та відмови в задоволенні зустрічного позову про визнання права власності за ОСОБА_2 на частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батьків скасовано.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання права власності на частину спірних земельної ділянки та домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено.
19. Рішення суду першої інстанції в частині встановлення факту реєстрації шлюбу сторонами не оскаржувалося, тому апеляційним судом не переглядалося.
20. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом є передчасними, оскільки преюдиційне значення має визначення складу майна, яке охоплене заповітом, відтак об`єктом спадкування є лише майно, яке ним не охоплене. Виходячи зі змісту заповіту заповідана частина майна, первісний позов ОСОБА_1 у цій справі про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом залишений без розгляду, відтак спір вирішений у цій справі бути не може, докази на підтвердження істотних обставин у справі сторонами не надано.
21. Відмова у задоволенні позову ОСОБА_2 не є перешкодою для пред`явлення ним нових вимог з врахуванням викладених обставин, які, в тому числі, можуть бути предметом одночасного вирішення у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, яка перебуває в провадженні суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
22. У грудні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 20 вересня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року.
23. Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
24. Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
25. У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції змінити, а рішення апеляційного суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити зустрічний позов.
26. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 571/1306/16-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 640/7778/18, від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 17 липня 2019 року у справі
№ 523/3612/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 760/23795/14-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 642/6518/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі
№ 390/131/18, від 06 листопада 2019 року у справі № 464/4574/15-ц та
№ 756/17180/14-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 697/2368/15-ц,
від 04 грудня 2019 року у справі № 635/8395/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18, від 03 червня 2020 року у справі № 318/89/18, від 01 липня
2020 року у справі № 287/575/16-ц, від 19 серпня 2020 року у справі
№ 287/587/16-ц, від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19, від 14 липня
2021 року у справі № 200/7924/16-ц, від 22 березня 2023 року у справі
№ 595/731/21, від 18 травня 2023 року у справі № 442/9001/21, від 12 липня
2023 року у справі № 352/1506/21, (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
27. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що після смерті одного з подружжя відкривається спадщина тільки на майно, яке належало спадкодавцю особисто, відповідно, частка іншого з подружжя у об`єкті, який є спільним сумісним майном, не входить до складу спадщини. ОСОБА_3 заповідав не свою частку у спільному майні подружжя, а окремо визначене майно, яке не належало йому особисто та взагалі не існувало як об`єкт, стосовно якого можуть виникати права та обов`язки, оскільки не відбувалась реєстрація права власності на нього як на нерухоме майно.
28. Оскільки домоволодіння і земельна ділянка є сумісною власністю подружжя, тому після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на частку цього майна, в той же час в заповіті зазначений розмір земельної ділянки
0,0324 га, що значно більше частки земельної ділянки площею 0,053 га, а будинок під літ. "Б" в домоволодінні складає 59/100 частин від домоволодіння, що також перевищує розмір частки померлого.
29. Вважає, що апеляційний суд, відмовляючи у позові та мотивуючи своє рішення тим, що спір може бути вирішений шляхом пред`явлення вимоги про тлумачення заповіту, який складений на користь однієї із сторін, порушив принцип змагальності та диспозитивності.
30. Також посилався на зловживання ОСОБА_1 своїми правами, оскільки вважає, що він штучно утворив аналогічний судовий процес щодо поділу спадкового майна. Так, він звернувся до суду з первісним позовом у цій справі про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, який в подальшому просив залишити без розгляду, а у серпні 2021 року звернувся з новим позовом про визнання права власності на нерухоме майно і земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.
31. Крім того, безпідставним є висновок апеляційного суду про наявність у позивача за зустрічним позовом можливості звернутися з таким же позовом до того ж самого відповідача, але в іншому провадженні. Вважає, що у разі залишення оскаржуваної постанови апеляційного суду без змін, він буде позбавлений можливості звернутися за судовим захистом з цього ж самого питання.
32. Водночас суд першої інстанції, правильно застосувавши норми матеріального права щодо визначення часток на спадкове майно, яким є земельна ділянка, та визнання права власності на її частку за позивачем у порядку спадкування за законом після смерті батьків, помилково не застосував такі самі норми матеріального права при вирішенні аналогічних питань щодо спірного домоволодіння.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
33. У січні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на те, що апеляційний суд належним чином оцінив всі докази, які були надані сторонами при розгляді справи, зробив правильні висновки та прийняв законне та обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 та
ОСОБА_4 (батьки сторін) з 14 червня 1958 року перебували у шлюбі.
35. Рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради народних депутатів від 17 квітня 1986 року № 262 затверджено акт від 17 лютого 1986 року про закінчення будівництва будинку за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 46,9 кв. м, загальною площею 80,6 кв. м, та самовільно збудовані споруди за ОСОБА_3 .
36. Відповідно до Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 10 червня 1986 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 .
37. Рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради народних депутатів №1133/1 від 16 вересня 1994 року встановлено, що ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1, має на праві власності житловий будинок під літ. "А". У зв`язку зі збільшенням сім`ї на присадибній ділянці був самовільно збудований ще один житловий будинок під літ. "Б". Вказаним рішенням виконавчого комітету оформлено право власності на житловий будинок літ "Б" за адресою: АДРЕСА_1 .
38. Відповідно до Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 03 квітня 1995 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з двох житлових будинків, належить ОСОБА_6 .
39. Також судами установлено, що ОСОБА_3 була безоплатно передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,053 га за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 311385 та рішенням Іллічівської міської ради
від 25 березня 1994 року № 132/275-ХХІ.
40. Отже, судами установлено, що на підставі свідоцтва про право особистої власності домоволодіння від 03 квітня 1995 року за життя ОСОБА_3 належало домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке складалося з двох будинків, а також земельної ділянки площею 0,053 га.
41. 19 березня 2009 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0324 га за цією ж адресою згідно наданої схеми заповідав ОСОБА_1 .
42. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про смерть серії
НОМЕР_1 .
43. Станом на час смерті ОСОБА_3 зареєстрованими разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 були:
ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 .
44. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 01 серпня 2013 року у справі № 501/1306/13 позов
ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 і його батьком ОСОБА_3, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1, загальною площею 0,0324 га, згідно спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, та згідно зі схемою розподілу, що є додатком до заповіту. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, згідно спадкування за заповітом.
45. Згідно з технічним паспортом від 18 вересня 2013 року на садибний будинок АДРЕСА_1, власниками є
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
46. Згідно з висновком № 637 від 15 жовтня 2013 року, наданого КП "БТІ", станом на 29 грудня 2012 року власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння від 03 квітня 1995 року є ОСОБА_3, та на підставі рішення суду від 01 серпня 2013 року у справі № 501/1306/13-ц - ОСОБА_1 . Згідно замовлення №12094 від 16 вересня 2013 року проведено підрахунок частки, яка належить ОСОБА_1 і складається з житлового будинку літ. "Б", що становить 59/100 частки домоволодіння за вказаною адресою.
47. Водночас, рішенням апеляційного суду Одеської області від 19 травня
2014 року у справі № 501/1306/13 рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 01 серпня 2013 року скасовано в частині: визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1, загальною площею 0,0324 га, згідно спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 та згідно зі схемою розподілу, що є додатком до заповіту; визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, згідно спадкування за заповітом. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
48. Також з матеріалів справи вбачається, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 10 лютого 2014 року у справі №501/6447/13 встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши, що ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_3 .
49. ІНФОРМАЦІЯ_6 померла мати сторін ОСОБА_4, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .
50. 29 листопада 2013 року ОСОБА_1 написав заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 на користь брата ОСОБА_2 .
51. В подальшому ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною.
52. Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 25 квітня