ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2024 року
м. Київ
справа № 607/1009/23
провадження № 61-12809св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Тернопільська обласна прокуратура, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області,
третя особа - держава в особі Державної казначейської служби України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Тернопільської обласної прокуратури на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
18 квітня 2023 року у складі судді Герчаківської О. Я. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Костіва О. З., Хоми М. В., Храпак Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Тернопільської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третя особа - держава в особі Державної казначейської служби України, про стягнення майнової, моральної шкоди та втраченої заробітної плати.
Позов мотивований тим, що 05 грудня 2017 року прокурор Тернопільської області повідомив голові Цеценівської сільської ради ОСОБА_1 про підозру в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, тобто у вчинені злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
Вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 19 квітня
2021 року, залишеним без змін ухвалою Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області від 28 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 визнано невинною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, та виправдано у зв`язку
з недоведеністю в її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
Позивачка зазначила, що внаслідок тривалого перебування під слідством
(з дати оголошення підозри 05 грудня 2017 року до дня ухвалення рішення апеляційним судом, яке набрало чинності 28 жовтня 2021 року), вона перебувала під слідством 3 роки 10 місяців та 23 дні, а всього 46 місяців та
23 дні. За час перебування в статусі підозрюваної, а потім обвинуваченої ОСОБА_1 зазнала страждань у вигляді переживань, обмеження спілкування з рідними, друзями, знайомими, також її було відсторонено від роботи, що вплинуло на відносини з колишніми підлеглими та жителями села Цеценівка Шумського району Тернопільської області, які виявили їй довіру та обрали сільським головою.
За час відсторонення ОСОБА_1 від роботи з 13 грудня 2017 року вона втратила заробітну плату, розмір якої підлягає відшкодуванню. У грудні
2017 року ОСОБА_1 було виплачено лише 935,35 грн, однак її заробітна плата на той час становила 4 390,00 грн, а тому різниця недоплаченої заробітної плати за грудень 2017 року становить 3 454,65 грн.
Оскільки повноваження ОСОБА_1 як голови Цеценівської сільської ради закінчувалися у листопаді 2018 року, то заробітна плата підлягає виплаті ще упродовж одинадцяти місяців 2018 року в загальному розмірі: 11 міс.
х 4 390,00 грн = 48 290,00 грн, а всього: 3 454,65 грн + 48 290,00 грн =
51 744,65 грн.
Не маючи засобів для існування, ОСОБА_1 була вимушена шукати іншу роботу, але після її затримання та відсторонення від посади вона не мала можливості знайти гідну роботу для матеріального забезпечення себе та хворої матері ОСОБА_2 . Водночас їй треба було оплачувати комунальні платежі платити за електроенергію, газ, купувати продукти харчування, одяг та інше.
За період відсторонення від посади та перебування під слідством, перебуванням під постійним психологічним тиском, у позивачки у зв`язку
з незаконним переслідуванням значно погіршився стан здоров`я. Вона змушена була звертатись до лікарів невропатолога, кардіолога та вживати ліки.
Внаслідок змін у щоденному житті, зумовлених викликами до слідчого та численними судовими засіданнями, через відсторонення від посади,
ОСОБА_1 не могла здійснювати будь-яку діяльність для отримання прибутку, утримувати та забезпечувати на відповідному рівні сім`ю. Окрім того, погіршилися стосунки у сім`ї та з оточуючими. Вона втратила авторитет серед друзів та знайомих.
Окремо зазначала, що значної моральної шкоди зазнала не лише позивачка,
а також її сім`я. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3, смерть якого позивачка пов`язує з незаконним повідомленням їй підозри
і врученням обвинувального акта. Враховуючи всі обставини, позивачка зазначила, що їй, її чоловіку та сину, завдано значної моральної шкоди, яку вона оцінила в 1 000 000,00 грн.
У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просила стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунка Державної казначейської служби України на її користь матеріальну шкоду
в сумі 313 055,00 грн, втрачену заробітну плату в сумі 51 744,65 грн і моральну шкоду в сумі 1 000 000,00 грн, а всього 1 364 799,65 грн, що спричинена органами досудового розслідування ГУ НП в Тернопільській області та прокуратурою Тернопільської області (Тернопільська обласна прокуратура).
Короткий зміст судових рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
18 квітня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнено з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 513 055,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності позивачці заподіяно моральної шкоди, право на відшкодування якої вона набула на підставі виправдувального вироку. ОСОБА_1 під слідством та судом перебувала 46 місяців і 23 дні. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд керувався принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Вказав, що розмір відшкодування моральної шкоди не може бути меншим від гарантованого мінімуму - 313 171,00 грн. Врахувавши моральні страждання та принцип розумності і справедливості, суд дійшов висновку про відшкодування моральної шкоди в розмірі
513 055,00 грн, що є достатнім та обґрунтованим.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення втраченої заробітної плати в сумі 51 744,65 грн, суд першої інстанції виходив з обставин, встановлених в адміністративній справі № 1940/1732/18, у якій ОСОБА_1 оскаржувала рішення Цеценівської сільської ради Шумського району Тернопільської області від 11 січня 2018 року № 145 "Про висловлення недовіри Цеценівському сільському голові ОСОБА_1 та дострокове припинення її повноважень".
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року апеляційні скарги Тернопільської обласної прокуратури і Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишено без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
18 квітня 2023 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційні скарги без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
11 вересня 2023 року Тернопільська обласна прокуратура подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 квітня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 серпня
2023 року й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що помилково оцінивши фактичні і правові аспекти законодавчого регулювання спірних правовідносин, апеляційний суд неправильно трактував частину п?яту статті 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду". Сам факт ухвалення виправдувального вироку щодо особи не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди. Позивачка не надала належних і допустимих доказів на підтвердження протиправності поведінки органів досудового розслідування та прокуратури під час досудового розслідування кримінального провадження чи його судового розгляду, немає причинно-наслідкового зв?язку між діями та рішеннями органів досудового розслідування, прокуратури та заподіяною моральною шкодою та зазнаними психічними стражданнями.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі
№ 766/5551/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 242/5118/19, від 12 квітня 2019 року у справі
№ 686/10651/18, від 30 січня 2019 року у справі № 199/1478/17, постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі
№ 752/17832/14-ц, від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц,
від 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи інших учасників справи
21 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Відзив мотивований тим, що всі доводи заявника є надуманими, нічим не підтверджені і на жодний довід не надано доказів.
01 грудня 2023 року представник ГУ НП в Тернопільській області -
Поважна Г. В. подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
28 листопада 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року зупинено виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
18 квітня 2023 року та постанови Тернопільського апеляційного суду від
03 серпня 2023 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки касаційна скарга не містить аргументів щодо незгоди з рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 квітня 2023 року та постановою Тернопільського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури, ГУ НП в Тернопільській області, третя особа - держава в особі Державної казначейської служби України, про стягнення майнової шкоди та втраченої заробітної плати, відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення в цій частині не переглядає.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзивах на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
05 грудня 2017 року прокурор прокуратури Тернопільської області надіслав Цеценівській сільській раді Шумського району Тернопільської області лист, яким повідомив про складення стосовно ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статі 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 грудня 2017 року у справі № 607/15709/17 відсторонено ОСОБА_1 від посади Цеценівського сільського голови Шумського району.
11 грудня 2017 року заступник прокурора Тернопільської області склав подання (в порядку частини третьої статті 65 Закону України "Про запобігання корупції") № 32-413вих-17, яким повідомив сесію Цеценівської сільської ради про повідомлення 05 грудня 2017 року голові Цеценівської сільської ради ОСОБА_1 про підозру в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення
в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії
з використанням наданої їй влади, тобто в скоєнні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
Рішенням Цеценівської сільської ради Шумського району Тернопільської області від 13 грудня 2017 року № 134 відсторонено Цеценівського сільського голову ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків на період досудового розслідування без збереження заробітної плати.
Рішенням Цеценівської сільської ради Шумського району Тернопільської області від 19 грудня 2017 року № 143 вирішено провести службове розслідування за фактом вчинення сільським головою ОСОБА_1 корупційного правопорушення. Для проведення службового розслідування утворено комісію з проведення службового розслідування.
Рішенням Цеценівської сільської ради Шумського району Тернопільської області від 11 січня 2018 року № 145 "Про висловлення недовіри Цеценівському сільському голові ОСОБА_1 та дострокове припинення її повноважень" дострокового припинено повноваження сільського голови сьомого скликання ОСОБА_1
31 січня 2018 року старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області склав,
а прокурор відділу процесуального керівництва під час проведення досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Тернопільської області затвердив обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017210000000290 від 29 листопада 2017 року стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
Вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 19 квітня
2021 року у справі № 609/129/18 ОСОБА_1 визнано невинуватою
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю того, що
в діянні ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року вказаний вирок залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року касаційну скаргу на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року разом з усіма доданими до неї матеріалами повернено прокурору у зв`язку з відмовою першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури
Божка О. від поданої прокурором нижчого рівня касаційної скарги.
Комунальний заклад Шумської міської ради "Шумський центр первинної медико-санітарної допомоги" видав ОСОБА_1 довідки: від 13 лютого
2018 року про те, що ОСОБА_1 хворіє. Діагноз: хронічний обструктивний бронхіт з частими загостреннями ІІ ст. ДН ІІ ст. Ішемічна хвороба серця. Кардіосклероз. Стенокардія напруги І ФК; від 19 липня 2018 року про те, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на диспансерному обліку в сімейного лікаря
і постійно амбулаторно лікується. Діагноз: ХОЗЛ ІІ ст. Дифузний пневмофіброз. ІХС. Стенокардія напруги. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. Астено-невротичний синдром; від 17 вересня 2018 року № 124, згідно з якою
ОСОБА_1 дійсно перебуває на диспансерному обліку в сімейного лікаря
і постійно амбулаторно лікується. Діагноз: ХОЗЛ ІІ ст. Дифузний пневмофіброз. ІХС. Стенокардія напруги. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. Астено-невротичний синдром; від 29 грудня 2018 року про те, що ОСОБА_1 знаходиться під спостереженням сімейного лікаря ОСОБА_5 Діагноз: ІХС. Кардіосклероз. Стенокардія напруги ІІ ФК. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. Помірний кардіоваскулярний ризик. СН ІІ А. Д1 ІІ ст. на ґрунті гіпертонічної хвороби з цефалічними і вестибулярними пароксизмами. ХОЗЛ ІІ ст., група В
в стадії нестійкої ремісії. ДН І-ІІ ст.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки, ОСОБА_3 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.