1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року

м. Київ

справа № 440/467/17

провадження № 61-15502св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Буська районна державна адміністрація Львівської області, Красненське споживче товариство,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника Красненського споживчого товариства - адвоката Мидзки Романа Володимировича на ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Буської районної державної адміністрації Львівської області, Красненського споживчого товариства про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та зобов?язання вчинити певні дії.

Позов мотивований тим, що позивачка (яка є особою з інвалідністю І групи) зі своєю сім`єю (чоловік і троє дітей) відкрито проживає у спірному приміщенні з 2001 року дотепер. Дозвіл на проживання у спірному приміщенні в 2001 році надав колишній голова ТзОВ "Полтва", оскільки це приміщення за призначенням чи у будь-який інший спосіб не використовувалося, було магазином-їдальнею місцевого колгоспу, перетвореного в 1999 році у ТзОВ "Полтва". Іншого житла позивачка і члени її сім?ї не мають. Факт проживання сім`ї позивачки у спірному приміщенні підтверджується, зокрема, довідкою Полтв`янської сільської ради від 26 червня 2015 року та судовими рішеннями у справі № 440/544/15-ц за позовом голови ліквідаційної комісії Красненського споживчого товариства про виселення сім`ї позивачки зі спірного приміщення.

У серпні 2016 року державний реєстратор Буської районної державної адміністрації (далі - Буська РДА) прийняв рішення про державну реєстрацію права власності Красненського споживчого товариства на вказане приміщення як на об`єкт нежитлової нерухомості. Позивачка вважала, що таке рішення державного реєстратора порушує її права та інтереси, оскільки цим рішенням зареєстровано право власності відповідача на приміщення, яке є єдиним житлом позивачки, і така реєстрація відбулася через 15 років після вселення позивачки до цього житла та була проведена з порушенням законодавства.

Стверджувала, що у зв`язку з прийняттям протиправного рішення вона позбавлена можливості оформити правовідносини з усіма надавачами комунальних послуг (наприклад, на газопостачання приміщення), а також оформити житлові субсидії, які згідно із законодавством надаються громадянам, які проживають в житлових приміщеннях.

Рішення про державну реєстрацію права власності Красненського споживчого товариства на спірне приміщення прийняте за відсутності документів, які підтверджували б набуття відповідачем права власності на це приміщення.

ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора центру надання адміністративних послуг Буської РДА Львівської області про державну реєстрацію права власності за Красненським споживчим товариством на житлове приміщення та зобов`язати державного реєстратора Буської районної державної адміністрації Львівської області внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно відомості про припинення права власності Краненського споживчого товариства на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Буського районного суду Львівської області від 28 листопада

2022 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора центру надання адміністративних послуг Буської РДА про державну реєстрацію права власності за Красненським споживчим товариством на нежитлове приміщення, що на АДРЕСА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що набуття Красненським споживчим товариством права власності на спірне нежитлового приміщення у 2016 році, після вселення туди ОСОБА_1 у 2001 році, тривале проживання позивачки та її сім`ї у вказаному приміщенні, з приводу чого ні у кого впродовж тривалого часу не виникало претензій, проведення у ньому ремонтних робіт, спрямованих на надання йому ознак житла, є підставою для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, оскільки не може вважатись формальна належність приміщення на праві власності відповідачу, невідповідність такого приміщення вимогам щодо житла, підставою для виселення його мешканців без надання іншого житла, що буде становити дисбаланс приватного та суспільних інтересів,

а також є непропорційним втручанням у права позивачки, зокрема право на повагу до її житла, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод. Суд також вказав, що всупереч статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктам 40, 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, Красненське споживче товариство не подало всіх документів, які підтверджують набуття права власності та є підставою для проведення державної реєстрації, зокрема, документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із рішенням Буського районного суду Львівської області від

28 листопада 2022 року, адвокат Корбецький А І., який діяв від імені Красненського споживчого товариства, подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 20 березня 2023 року поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Корбецькоо А. І. - представника Красненського споживчого товариства на рішення Буського районного суду Львівської області від 28 листопада 2022 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою адвоката Корбецького А. І., поданою від імені Красненського споживчого товариства, на рішення Буського районного суду Львівської області від 28 листопада 2022 року закрито.

Ухвала мотивована тим, що, оскільки належними та допустимими доказами факт перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з Красненським споживчим товариством підтверджено не було (так само, як не було підтверджено її обрання керівником цього товариства), колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_2 не довела наявність у неї повноважень на укладення від імені Красненського споживчого товариства договорів

з адвокатами про надання правничої допомоги, на підставі яких один з них ( Корбецький А. І. - за відсутності у матеріалах справи хоча б копії цього договору) і подав до суду апеляційну скаргу.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

26 жовтня 2023 року представник Красненського споживчого товариства - адвокат Мидзка Р. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 жовтня

2023 року та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що повноваження ОСОБА_2 як керівника Красненського споживчого товариства підтверджені належними доказами, оскільки відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, саме ОСОБА_2 є керівником Красненського споживчого товариства.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Буського районного суду Львівської області.

02 лютого 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду вищезазначеним вимогам закону не відповідає.

Апеляційний суд установив, що у березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Буської районної державної адміністрації Львівської області, Красненського споживчого товариства про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та зобов?язання вчинити певні дії.

Рішенням Буського районного суду Львівської області від 28 листопада

2022 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора центру надання адміністративних послуг Буської РДА про державну реєстрацію права власності за Красненським споживчим товариством на нежитлове приміщення на

АДРЕСА_1 . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням Буського районного суду Львівської області від

28 листопада 2022 року, адвокат Корбецький А І., який діяв від імені Красненського споживчого товариства, подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою адвоката Корбецького А. І., поданою від імені Красненського споживчого товариства, на рішення Буського районного суду Львівської області від 28 листопада 2022 року закрито.

Закриваючи апеляційне провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що належними та допустимими доказами факт перебування

ОСОБА_2 у трудових відносинах з Красненським споживчим товариством підтверджено не було (так само, як не було підтверджено її обрання керівником цього товариства). Колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_2 не довела наявності у неї повноважень на укладення від імені Красненського споживчого товариства договорів з адвокатами про надання правничої допомоги, на підставі яких один з них ( Корбецький А. І. - за відсутності у матеріалах справи хоча б копії цього договору) і подав до суду апеляційну скаргу.


................
Перейти до повного тексту