ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/4115/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача-1 - не з`явилися,
відповідача-2 - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Рисовський"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 (колегія суддів: Плотніцький Б. Д. - головуючий, Галушко Н. А., Кравчук Н. М.) і рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2023 (суддя Манюк П. Т.) у справі
за позовом Фермерського господарства "Рисовський"
до: 1) Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, 2) Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області
про визнання державної реєстрації, наказу та рішення недійсними та незаконними,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У грудні 2021 року Фермерське господарство "Рисовський" (далі - ФГ "Рисовський") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області) та Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (далі - Солонківська сільська рада) про визнання державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:03:000:0057 площею 2,816 га (витяг з Державного реєстру речових прав № 1660257346236), що є частиною земельної ділянки згідно з Державним актом ДА 060378 площею 4 га, наказу ГУ Держгеокадастру у Львівської області від 05.06.2018 № 13-3101/16-18-с-г про передачу цієї земельної ділянки Солонківській сільській раді у власність без реєстрації права постійного користування та рішення Солонківської сільської ради від 18.06.2020 № 4466 про надання згоди на приватизацію, що призвело до порушення прав позивача на землю, недійсними та незаконними (з урахуванням уточнень позовних вимог).
1.2. Позовні вимоги ФГ "Рисовський" обґрунтовані тим, що розпорядженням представника Президента України в Пустомитівському районі від 12.03.1993 № 77 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) визнано фермером з 4 га землі, про що видано Державний акт на право користування землею Б № 060378, винесено межі земельної ділянки в натурі та зареєстровано в книзі Державних актів на право постійного користування за № 550.
1.3. ФГ "Рисовський" зазначало, що бездіяльність та неправомірні дії ГУ Держгеокадастру у Львівській області щодо неперенесення інформації про земельну ділянку згідно з Державним актом Б № 060378 з Державного реєстру до Державного земельного кадастру стали підставою для звернення ФГ "Рисовський" із позовами до адміністративного суду. Ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 у справах № 813/7654/14 та № 813/2119/17 закрито провадження у справах з тих підстав, що в разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельної ділянки у власність (тобто ненормативного правового акта, який вичерпує свою дію після реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття юридичною особою земельної ділянки має вирішуватися не в порядку адміністративної юрисдикції, а в порядку цивільної або господарської, так як виникає спір про цивільне право, а за правилами адміністративного судочинства адміністративний суд позбавлений правових можливостей визнавати належність права на земельну ділянку. З цієї позицією погодилася Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.04.2018 у справі № 813/7654/14.
1.4. Із отриманого витягу з Державного земельного кадастру позивачу стало відомо про те, що частину земельної ділянки площею 2,816 згідно з Державним актом Б № 060378 ГУ Держгеокадастру у Львівській області проінвентаризувало, присвоївши кадастровий номер 4623683300:03:000:0057, та передало в комунальну власність Солонківській сільській раді, здійснивши її державну реєстрацію, та не здійснивши реєстрації права постійного користування позивача. Наведене, як вважав позивач, є порушенням приписів статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 117 Земельного кодексу України.
1.5. Такі обставини, на думку позивача, свідчили про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, що стало підставою для їх захисту в судовому порядку.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.02.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі № 914/4115/21, відмовлено в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ФГ "Рисовський" до ГУ Держгеокадастру у Львівській області та Солонківської сільської ради про визнання державної реєстрації, наказу та рішення недійсними та незаконними.
2.2. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ФГ "Рисовський", господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що 04.12.1998 Пустомитівська районна рада скасувала ухвалу Пустомитівської районної ради від 11.05.1992, на підставі якої позивач отримав Державний акт на право користування землею Б № 060378.
2.3. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що судовими рішеннями у справі № 3/18-38/16 встановлено необґрунтованість та безпідставність вимог позивача про визнання недійсним рішення Пустомитівської районної ради від 04.12.1998 № 31 "Про розгляд протесту прокурора району від 25.11.1998 № 1897 на ухвалу Пустомитівської районної ради народних депутатів 1-го демократичного скликання від 11.05.1992", яким скасовано ухвалу Пустомитівської районної ради народних депутатів від 11.05.1992 в частині надання ОСОБА_1 в користування 4 га земельної ділянки для ведення фермерського господарства.
2.4. За таких обставин, за висновком судів, ухвала Пустомитівської районної ради від 11.05.1992 про виділ ОСОБА_1 земельної ділянки площею 4 га, на підставі якої 27.04.1993 ОСОБА_1 було видано Державний акт на право користування землею Б № 060378, є скасованою.
2.5. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Господарського суду Львівської області від 05.10.2020 у справі № 914/845/20 відмовлено в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ФГ "Рисовський" до Солонківської сільської ради та ГУ Держгеокадастру у Львівській області про визнання права позивача користування земельною ділянкою згідно з Державним актом Б № 060378.
2.6. Судове рішення у справі № 914/845/20 мотивоване тим, що характер спірних правовідносин у справі за позовом про визнання права на постійне користування землею, набутого відповідно до Державного акта на право користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства від 27.04.1993, має господарську природу. Оскільки 04.12.1998 Пустомитівська районна рада скасувала ухвалу Пустомитівської районної ради від 11.05.1992, на підставі якої позивач отримав Державний акт на право користування землею Б № 060378, такий акт є недійсним і зазначена обставина не потребує додаткового встановлення судом. Крім того, місцевий господарський суд при розгляді справи № 914/845/20 наголосив на тому, що земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:03:000:0057 площею 2,816 га перебуває в комунальній власності Солонківської сільської ради та не належить позивачу на праві власності чи користування, не є тотожною із земельною ділянкою площею 4 га, на яку позивачу був виданий Державний акт Б № 060378 для ведення фермерського господарства.
2.7. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2021, залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області від 05.10.2020 у справі № 914/845/20, апеляційну скаргу ФГ "Рисовський" залишено без задоволення.
2.8. Крім того, суди врахували, що ухвалою Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 914/845/20 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФГ "Рисовський" на рішення Господарського суду Львівської області від 05.10.2020 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі № 914/845/20.
2.9. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що позивач у межах цього позову просить визнати недійсною державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:03:000:0057, яка на час звернення ФГ "Рисовський" з позовом була вже скасована.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 та рішенням Господарського суду Львівської області від 16.02.2023 у справі № 914/4115/21, до Верховного Суду звернулося ФГ "Рисовський" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ФГ "Рисовський" задовольнити в повному обсязі.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ФГ "Рисовський" зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ФГ "Рисовський", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. ФГ "Рисовський" вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували приписи статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр", статті 41 Конституції України, статті 397 Цивільного кодексу України, статей 21, 23, 116, 154, 155 Земельного кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/19, постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 450/2524/17.
3.4. Крім того, за доводами скаржника, господарські суди не врахували того, що рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.10.2011 за заявою № 29979/04 "Рисовський проти України" встановлено що рішення Пустомитівської районної ради від 04.12.1998 про скасування раніше прийнятої ухвали від 11.05.1992 про надання в постійне користування 4 га землі згідно з згідно з Державним актом Б № 060378 та постанова Вищого господарського суду України від 14.01.2004 у справі № 3/18-38/16 порушують приписи статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій також не врахували рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7рп-2009 у справі № 1-9/2009 та положення статей 8, 9, 41, 144 Конституції України.
3.5. Скаржник, зокрема, зазначає, що ЄСПЛ у рішенні від 20.10.2011 за заявою № 29979/04 "Рисовський проти України" зазначив, що скасування ухвали 1992 року саме по собі не позбавило чинності належного заявникові Державного акта на право користування землею.
3.6. На думку ФГ "Рисовський", висновки господарських судів попередніх інстанцій суперечать пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ" щодо необхідності врахування при розгляді питання про недійсність документів рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7рп-2009 у справі № 1-9/2009.
3.7. Скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій допустилися порушень норм процесуального законодавства, оскільки помилково не взяли до уваги рішення арбітражного суду від 11.11.1993 № 454 та рішення Пустомитівського районного суду від 25.03.1995 № 2-162 та виконавчі провадження, які відкриті за результатами прийняття наведених рішень, та досі не закриті. Господарські суди, на думку скаржника, також помилково не взяли до уваги рішення господарського суду від 17.09.2004 у справі № 3/18-13/302.
3.8. Зокрема, ФГ "Рисовський" зазначає, що правомірність отримання землі підтверджено рішенням арбітражного суду від 11.11.1993 № 454 та рішенням Пустомитівського районного суду від 25.03.1995 № 2-162, яким зобов`язано виконати рішення арбітражного суду та звільнити земельну ділянку, повернути її фермеру і не чинити перешкоди в землекористуванні ФГ "Рисовський".
3.9. Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.09.2004 у справі № 3/68-13/302 за позовом прокурора Пустомитівського району до Пустомитівської сільської ради Львівської області про визнання недійсним та незаконним Державного акта Б № 060378 та скасування його державної реєстрації припинено провадження у справі. Водночас у постанові Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі № 914/845/20 встановлено що ОСОБА_1 у визначеному законом порядку набув право постійного користування земельною ділянкою площею 4 га для ведення фермерського господарства, яке посвідчено Державним актом Б № 060378, і це, на думку скаржника, є преюдиційним фактом.
3.10. Однак, всупереч наведеному за протестом прокурора Пустомитівська районна рада ухвалила рішення від 04.12.1998, яким скасувала свою ухвалу від 11.05.1992 про надання землі, з чим погодилися і судові органи України. У зв`язку з наведеним позивач звертався до Конституційного Суду України та ЄСПЛ.
3.11. Скаржник зазначає, що Конституційний Суд України за заявою позивача прийняв рішення від 16.04.2009 № 7рп-2009 у справі № 1-9/2009, в якому зазначив, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Конституційний Суд України також у рішенні зазначив, що акти органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб у зв`язку з невідповідністю законодавству України визнаються незаконними, недійсними в судовому порядку, і це підтверджено пунктом 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
3.12. ГУ Держгеокадастру у Львівській області у відзиві на касаційну скаргу ФГ "Рисовський" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. ГУ Держгеокадастру у Львівській області вважає, що державна реєстрація земельної ділянки була проведена державним реєстратором із дотриманням вимог Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051. Крім того, ГУ Держгеокадастру у Львівській області звертає увагу на те, що позивач у межах цього позову просить скасувати, визнати недійсною державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:03:000:0057, яка на момент звернення з позовом вже скасована в Державному земельному кадастрі.
3.13. Солонківська сільська рада у відзиві на касаційну скаргу ФГ "Рисовський" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Солонківська сільська рада зазначає, що земельна ділянка площею 4 га, надана згідно з Державним актом Б № 060378, не підпадає під дію приписів пункту 4 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державний земельний кадастр". За доводами Солонківської сільської ради, зазначена земельна ділянка не була і не могла бути зареєстрованою в Державному реєстрі земель з огляду на те, що дані про цю земельну ділянку не вносилися до цього реєстру, оскільки були відсутні правові підстави користування земельною ділянкою з урахуванням визнання незаконним рішення, на підставі якого був виданий Державний акт Б № 060378. Тому, як зазначає Солонківська сільська рада, неперенесення даних з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру не відбулося, оскільки не існувало даних для такого перенесення.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 11.05.1992 Пустомитівська районна рада прийняла ухвалу про вилучення із землекористування заготхудобовідгодівельного підприємства "Львівське" земельної ділянки з метою передання її у постійне користування окремим фермерам. Частину цієї земельної ділянки площею 4 га, яка розміщена в селі Зубра, було виділено ОСОБА_1 .
4.2. 12.03.1993 розпорядженням представника Президента України "Про державну реєстрацію статутів підприємств" на підставі поданих від засновників заяв та документів, необхідних для державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності, керуючись Положенням про місцеву державну адміністрацію та Законом України "Про підприємництво", проведено державну реєстрацію статуту ФГ "Рисовський", головою якого є ОСОБА_1 .
4.3. 27.04.1993 ОСОБА_1 було видано Державний акт на право користування землею Б № 060378, яким засвідчувалося його безстрокове право користуватися земельною ділянкою для ведення фермерського господарства. Зазначений Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 550.
4.4. 25.11.1998 прокурор Пустомитівського району Львівської області вніс протест на ухвалу Пустомитівської районної ради від 11.05.1992 про виділення позивачу земельної ділянки.
4.5. Пустомитівська районна рада рішенням від 04.12.1998 № 31 скасувала ухвалу від 11.05.1992 на підставі зазначеного протесту прокурора та звернулася до прокурора з вимогою ініціювати провадження зі скасування виданого заявникові Державного акта на право користування землею та його реєстрації як фермера.
4.6. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що, як зазначали представники відповідачів, відомості про земельну ділянку площею 4, 00 га, яка розташована на території Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, до Державного реєстру земель (який на той час складався з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею; договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку) не вносилися у зв`язку з відсутністю правової підстави для цього, а саме скасування ухвали Пустомитівської районної ради від 11.05.1992 про виділ земельної ділянки площею 4 га ОСОБА_1, яка належала селу Зубра, на підставі якої 27.04.1993 ОСОБА_1 було видано Державний акт на право користування землею Б № 060378.
4.7. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що ФГ "Рисовський" оскаржувало рішення Пустомитівської районної ради від 04.12.1998 № 31 до арбітражного суду Львівської області.
4.8. Рішенням Господарського (колишній арбітражний) суду Львівської області від 19.12.2002 у справі № 3/18-38/16 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 . Суд зазначив, що 11.05.1992 Пустомитівська районна рада прийняла ухвалу про надання земельних ділянок, вилучених у сільськогосподарського підприємства, для виділення окремим фермерам, його (колишнім) працівникам згідно з чинними на той час статтею 7 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" та статтею 5 Земельного кодексу України. Оскільки заявник не був працівником підприємства, то він не мав права отримувати земельну ділянку з відповідних земель. Суд також зазначив, що існуюча на той час позасудова процедура скасування рішення районної ради відповідала вимогам законодавства, оскільки згідно з чинним у той час Законом України "Про прокуратуру", прокурор мав право вносити протести на незаконні рішення різних органів і зобов`язувати їх переглядати свої рішення та усувати за необхідності їх недоліки. Щодо направленої прокурору вимоги районної ради ініціювати провадження зі скасування Державного акта на право користування землею та реєстрації заявника як фермера, то це були лише рекомендації, які не мали жодного значення для прав заявника.
4.9. 15.05.2003 Львівський апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Львівської області від 19.12.2002 у справі № 3/18-38/16.
4.10. ФГ "Рисовський" оскаржило вказані судові рішення в касаційному порядку, стверджуючи, що скасування ухвали від 11.05.1992 не відповідало застосовним у справі № 3/18-38/16 нормам матеріального та процесуального законодавства. Зокрема, в результаті цього скасування заявник був de facto позбавлений земельної ділянки з підстав, не передбачених чинним законодавством, та з порушенням процедурних вимог, відповідно до яких рішення про таке позбавлення могло бути прийняте лише в результаті судового провадження.
4.11. 14.01.2004 Вищий господарський суд залишив попередні судові рішення у справі № 3/18-38/16 без змін, зазначивши, що заявник ніколи не подавав належної заяви про виділення земельної ділянки. Крім того, за висновком Вищого господарського суду, заявник ніколи не працював на підприємстві, підстав для включення його до списку осіб, які мали право отримати землю цього підприємства в першочерговому порядку, не було; відсутні також підстави для висновку про те, що прокурор незаконно вніс протест на рішення 1992 року, чи що районна рада незаконно його скасувала у відповідь на цей протест.
4.12. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що у квітні 2020 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ФГ "Рисовський" до Солонківської сільської ради та ГУ Держгеокадастру у Львівській області, в якій позивач просив: "визнати його право користування земельною ділянкою згідно з Державним актом Б № 060378".
4.13. Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.10.2020 у справі № 914/845/20 відмовлено в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ФГ "Рисовський". Судове рішення мотивоване тим, що характер спірних правовідносин за позовом про визнання права на постійне користування землею, набутого відповідно до Державного акта на право користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства від 27.04.1993, має господарську природу. Оскільки 04.12.1998 Пустомитівська районна рада скасувала ухвалу Пустомитівської районної ради від 11.05.1992, на підставі якої позивач отримав Державний акт на право користування землею Б № 060378, такий акт є недійсним і зазначена обставина не потребує додаткового встановлення судом. Крім того, місцевий господарський суд при розгляді справи № 914/845/20 наголосив на тому, що земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:03:000:0057 площею 2,816 га перебуває в комунальній власності Солонківської сільської ради та не належить позивачу на праві власності чи користування, не є тотожною із земельною ділянкою площею 4 га, на яку позивачу був виданий Державний акт Б № 060378 для ведення фермерського господарства.
4.14. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2021, залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області від 05.10.2020 у справі № 914/845/20, апеляційну скаргу ФГ "Рисовський" залишено без задоволення. Суд апеляційної інстанції у справі № 914/845/20 встановив, що із площі 4 га земельної ділянки, на яку ОСОБА_1 було видано Державний акт на право користування землею Б № 060378 для ведення селянського (фермерського) господарства:
- земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:03:000:0057 площею 2,816 га належить до комунальної власності Солонківської сільської ради;
- 1,15 га землі роздано мешканцям села Зубра під будівництво.
4.15. Апеляційний господарський суд також установив, що на час звернення ФГ "Рисовський" із позовом у цій справі земельна ділянка згідно з Державним актом Б № 060378 площею 4 га поділена на вісім земельних ділянок, сім з яких належать на праві власності фізичним особам.
4.16. Апеляційний суд також звернув увагу на те, що в тексті рішення ЄСПЛ від 20.10.2011 (заява № 29979/04) у справі "Рисовський проти України" міститься таке твердження:
"75. ...На підставі цих суперечливих документів неможливо дійти чіткого висновку, чи має заявник на сьогодні право згідно з національним законодавством на спірну земельну ділянку."
4.17. При цьому господарські суди попередніх інстанцій установили, що ухвалою Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 914/845/20 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФГ "Рисовський" на рішення Господарського суду Львівської області від 05.10.2020 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі № 914/845/20.
4.18. З огляду на викладене суди зазначили, що Державний акт Б № 060378 на цей момент не є чинним, а тому не може бути правовстановлюючим документом на право користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 4 га.
4.19. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій установили, що наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 05.06.2018 № 133101/16-18-СГ здійснено передачу земельних ділянок державної власності в комунальну власність, а саме: передано Солонківській сільській раді в комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 128,5660 га, які розташовані на території Солонківської сільської ради (Зубрянська, Раковецька, Поршнянська сільські ради) Пустомитівського району згідно з актом приймання-передачі від 06.06.2018.
4.20. За висновком судів, зазначений акт приймання-передачі свідчить про те, що ГУ Держгеокадастру у Львівській області передає із державної власності, а Солонківська сільська рада приймає в комунальну власність Солонківської сільської ради (Солонківської сільської об`єднаної територіальної громади) земельні ділянки згідно з додатком.
4.21. Господарські суди зазначили, що земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:03:000:0057 передана в комунальну власність згідно з додатком до наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 05.06.2018 № 13-3101/16-18-СГ. Згадана земельна ділянка зазначена в додатку за порядковим номером 4. При цьому в розділі "Відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку" зазначено: "право постійного користування".
4.22. Господарські суди також зазначили, що відповідно до інформаційних повідомлень про зареєстровані речові права, які надійшли від органу державної реєстрації прав, 01.10.2018 за Солонківською сільською радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4623683300:03:000:0057.
4.23. Як установили господарські суди попередніх інстанцій, 28.07.2020 здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:03:000:0057 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, після чого земельна ділянка набула статусу архівної.
4.24. За таких обставин позивач, вважаючи порушеними свої права внаслідок проведення оспорюваної державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:03:000:0057 площею 2,816 га, наказу ГУ Держгеокадастру Львівської області від 05.06.2018 № 13-3101/16-18-с-г, рішення Солонківської сільської ради від 18.06.2020 № 4466, звернуся до суду із цим позовом.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги ФГ "Рисовський" до ГУ Держгеокадастру у Львівській області та Солонківської сільської ради про визнання державної реєстрації, наказу та рішення недійсними та незаконними.
5.4. Підставою позовних вимог, на думку ФГ "Рисовський", є порушення його прав оспорюваними державною реєстрацією земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:03:000:0057 площею 2,816 га, наказом ГУ Держгеокадастру Львівської області від 05.06.2018 № 13-3101/16-18-с-г, рішенням Солонківської сільської ради від 18.06.2020 № 4466.
5.5. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ФГ "Рисовський", господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що 04.12.1998 Пустомитівська районна рада скасувала ухвалу Пустомитівської районної ради від 11.05.1992, на підставі якої позивач отримав Державний акт на право користування землею Б № 060378.
5.6. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що судовими рішеннями у справі № 3/18-38/16 встановлено необґрунтованість та безпідставність вимог позивача про визнання недійсним рішення Пустомитівської районної ради від 04.12.1998 № 31 "Про розгляд протесту прокурора району від 25.11.1998 № 1897 на ухвалу Пустомитівської районної ради народних депутатів 1-го демократичного скликання від 11.05.1992", яким скасовано ухвалу Пустомитівської районної ради народних депутатів від 11.05.1992 в частині надання ОСОБА_1 в користування 4 га земельної ділянки для ведення фермерського господарства.
5.7. За таких обставин, за висновком судів, ухвала Пустомитівської районної ради від 11.05.1992 про виділ ОСОБА_1 земельної ділянки площею 4 га, на підставі якої 27.04.1993 ОСОБА_1 було видано Державний акт на право користування землею Б № 060378, є скасованою.
5.8. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій установили, що позивач у межах цього позову просить визнати недійсною державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:03:000:0057, яка на час звернення ФГ "Рисовський" з позовом була вже скасована.
5.9. ФГ "Рисовський" не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення. ФГ "Рисовський", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.10. Пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
5.11. Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
5.12. Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
5.13. ФГ "Рисовський" вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували приписи статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр", статті 41 Конституції України, статті 397 Цивільного кодексу України, статей 21, 23, 116, 154, 155 Земельного кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/19, постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 450/2524/17.
5.14. Крім того, за доводами скаржника, господарські суди не врахували того, що рішенням ЄСПЛ від 20.10.2011 за заявою № 29979/04 "Рисовський проти України" встановлено що рішення Пустомитівської районної ради від 04.12.1998 про скасування раніше прийнятої ухвали від 11.05.1992 про надання в постійне користування 4 га землі згідно з згідно з Державним актом Б № 060378 та постанова Вищого господарського суду України від 14.01.2004 у справі № 3/18-38/16 порушують приписи статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій також не врахували рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7рп-2009 у справі № 1-9/2009 та положення статей 8, 9, 41, 144 Конституції України.
5.15. Скаржник, зокрема, зазначає, що ЄСПЛ у рішенні від 20.10.2011 за заявою № 29979/04 "Рисовський проти України", зазначив, що скасування ухвали 1992 року саме по собі не позбавило чинності належного заявникові Державного акта на право користування землею.
5.16. На думку ФГ "Рисовський", висновки господарських судів попередніх інстанцій суперечать пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ" щодо необхідності врахування при розгляді питання про недійсність документів рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7рп-2009 у справі № 1-9/2009.
5.17. Зокрема, ФГ "Рисовський" зазначає, що правомірність отримання землі підтверджено рішенням арбітражного суду від 11.11.1993 № 454 та рішенням Пустомитівського районного суду від 25.03.1995 № 2-162, яким зобов`язано виконати рішення арбітражного суду та звільнити земельну ділянку, повернути її фермеру і не чинити перешкоди в землекористуванні ФГ "Рисовський".
5.18. Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.09.2004 у справі № 3/68-13/302 за позовом прокурора Пустомитівського району до Пустомитівської сільської ради Львівської області про визнання недійсним та незаконним Державного акта Б № 060378 та скасування його державної реєстрації припинено провадження у справі. Водночас у постанові Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі № 914/845/20 встановлено що ОСОБА_1 у визначеному законом порядку набув право постійного користування земельною ділянкою площею 4 га для ведення фермерського господарства, яке посвідчено Державним актом Б № 060378, і це, на думку скаржника, є преюдиційним фактом.