ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2024 року
м. Київ
справа №140/21484/23
адміністративне провадження № К/990/8636/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Загороднюка А. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 (колегія суддів у складі: Іщук Л. П., Обрізка І. М., Шинкар Т. І.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст обставин справи і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення своєчасного повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні з військової служби та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки повного розрахунок при звільненні з військової служби за період з 03.01.2021 по 22.06.2023, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 позов задоволено. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення своєчасного повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні з військової служби. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 70 816,25 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 11.12.2023 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надіслання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1610,40 грн та направлення до суду апеляційної скарги через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - ЄСІТС), що свідчитиме про виконання обов`язку щодо реєстрації офіційного електронного кабінету в ЄСІТС.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі № 140/21484/23 повернуто скаржнику.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд апеляційної інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги, відтак апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про надання додаткового строку для сплати судового збору та відкриття провадження у справі.
На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що на виконання ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 відповідачем скеровано клопотання про збільшення строку для сплати судового збору, обґрунтоване та вмотивоване тим, що військова частина НОМЕР_1, яка є відповідачем у справі, входить до структури МОУ та, відповідно до пункту 2 Указу, залучена до забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. З метою виконання вимог вищезазначених нормативно-правових актів України, Закону України "Про оборону України" та Закону України "Про Збройні Сили України" є необхідність у збереженні фінансових ресурсів виділених Урядом України для матеріально-технічного та фінансового забезпечення діяльності підрозділів Збройних Сил України. Всі фінансові ресурси Міністерства оборони України спрямовані на першочергове фінансування потреб діяльності підрозділів Збройних Сил України у ході захисту суверенітету України, її територіальної цілісності та недоторканності, протистоянні збройній агресії російської федерації. Військовою частиною подана заявка на витребування коштів на сплату судового збору, проте станом на визначену дату заявлені кошти не надійшли на рахунок військової частини НОМЕР_1 .
Також скаржник зазначає, що не погоджується з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024, з огляду на її необґрунтованість, надмірний формалізм, суперечність в підставах залишення апеляційної скарги без руху.
Уважає, що апеляційним судом допущено надмірний формалізм в питанні надання додаткового строку для сплати судового збору, адже основним завданням військової частини НОМЕР_1, як складової ЗСУ, є, відповідно до Конституції України, завдання з оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, про що наголошено у відповідному клопотання, яке залишено поза увагою.
Окрім того, посилання в ухвалі на те, що "...в апеляційній скарзі не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у апелянта..." скаржник уважає такими, що допущені помилково. Відсутність покликання в апеляційній скарзі на відповідну електронну адресу може тлумачитись як її відсутність.
Крім того, зазначає, що на момент подання відповідного клопотання електронний кабінет не працював, а тому апелянт не мав достатніх та інших варіантів окрім, як надіслати відповідне клопотання поштовим зв`язком, що на момент постановлення ухвали не отримано судом.
Позиція інших учасників справи
Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
05.03.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Загороднюка А. Г. для розгляду судової справи № 140/21484/23.
Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024.
Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційне провадження у справі відкрито за касаційною скаргою, яка подана на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено частиною третьою статті 328 КАС України.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Проте таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
Так, вимоги до апеляційної скарги визначені у статті 296 КАС України, серед яких законодавцем передбачено, що в апеляційній скарзі зазначаються відомості про наявність або відсутність електронного кабінету та до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з абзацом 2 частини п`ятої статті 18 КАС України електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.