ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2024 року
м. Київ
справа № 160/4152/22
адміністративне провадження № К/990/7780/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Загороднюка А. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 (колегія суддів у складі: Дурасової Ю. В., Божко Л. А., Лукманової О. М.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст обставин справи і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1, в якій просила:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.12.2015 по 27.07.2016 включно;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 27.07.2016 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 19 292,00 гривень із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 27.07.2016, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 27.07.2016, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 08.12.2023 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 160/4152/23 залишено без руху та надано скаржнику строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 160/4152/23 повернуто скаржнику, оскільки недолік апеляційної скарги, зазначений в ухвалі суду від 13.12.2023, у встановлений судом строк скаржником усунуто не було.
29.01.2024 військовою частиною НОМЕР_1 повторно подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 160/4152/23.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 160/4152/22.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд апеляційної інстанції виходив з того, що з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023, повний текст якого складено 19.01.2023, відповідач - суб`єкт владних повноважень звернувся 29.01.2024, тобто після спливу одного року після прийняття оскаржуваного рішення та складання його повного тексту.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що військова частина НОМЕР_1 13.11.2023 отримала рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 160/4152/22, що підтверджується відміткою штампу вхідної кореспонденції. 07.12.2023 військова частина НОМЕР_1 звернулася до Третього апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою. 13.12.2023 Третій апеляційний адміністративний суд в ухвалі послався на відсутність відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого електронного кабінету, проте скаржником зазначалися відомості про представника позивача, у якого зареєстровано електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) з 13.10.2020, що підтверджується доданою відповіддю. 11.01.2024 апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку з не надсиланням іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої апеляційної скарги з доданими до неї документами, хоча копія апеляційної скарги надсилалась в системі електронний суд, і система не пропускає відправку апеляційної скарги без відправлення копії спочатку позивачу.
Скаржник наголошує, що у даному випадку має місце некоректна робота ЄСІТС, що доволі часто відбувається. Військовою частиною НОМЕР_1 були здійснені належні заходи задля направлення копії апеляційної скарги позивачу. 29.01.2023 військова частина повторно звернулася з апеляційною скаргою до апеляційного суду, проте апеляційна скарга 05.02.2023 була повернута у зв`язку з тим, що сплив один рік після прийняття оскаржуваного рішення та складання його повного тексту.
На думку скаржника, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 05.02.2024 занадто формально трактує категорію "поважні причини", що унеможливлює захист прав та інтересів військової частини НОМЕР_1 у судовому порядку.
Позиція інших учасників справи
Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Рух касаційної скарги
28.02.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Загороднюка А. Г. для розгляду судової справи № 160/4152/22.
Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024.
Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Надаючи правову оцінку встановленим апеляційним судом обставинам справи щодо подання апеляційної скарги та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.