ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня2024 року
м. Київ
справа № 635/8680/20
провадження № 61-3031св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ;
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ;
третя особа - служба у справах дітей Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Деркача Станіслава Анатолійовича - на рішення Харківського районного суду Харківської області від 11 травня 2023 року у складі судді Назаренко О. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю.,Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір`ю.
Позовна заява обґрунтована тим, що з 10 листопада 2015 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 .
Спільне життя з чоловіком не склалось, між ними постійно виникали сварки, конфліктні ситуації, ініціатором яких був відповідач. Відповідач неодноразово спричиняв їй тілесні ушкодження, що стало підставою для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Вказувала, що на цей час вона разом з дитиною проживає у належному відповідачу будинку за адресою: АДРЕСА_1 разом з його батьками, проте після розірвання шлюбу планує переїхати з дитиною у належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Службою у справах дітей Конотопської міської ради Сумської області 09 січня 2020 року складений акт обстеження умов проживання вказаної квартири, згідно якого квартира обладнана необхідними меблями та побутовою технікою, повністю придатна для проживання дитини, в квартирі зроблено ремонт, достатньо місця для відпочинку дитини та проведення дозвілля. Крім того, у цій квартирі проживає її мати - ОСОБА_4, яка допомагатиме у вихованні дитини. У бабусі теплі стосунки з онуком, він дуже до неї прив`язаний, тож наявні максимально сприятливі умови для комфортного проживання дитини.
Стверджувала, що після сварок, які чинить відповідач, дитина стає знервованою, у сина бувають істерики, його важко заспокоїти, тому вважала, що подальше проживання сина з відповідачем може негативно вплинути на психічний стан дитини, їх малолітньому сину буде краще та безпечніше проживати з нею окремо від батька.
Вказувала, що має постійний дохід, не має шкідливих звичок, за місцем проживання характеризується позитивно. Намагається максимально приділяти увагу вихованню та всебічному розвитку сина та може створити належні умови для його морального, духовного та фізичного розвитку.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 .
У лютому 2021 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа - служба у справах дітей Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком.
Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що 10 листопада 2015 року між ним та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 . Дитина зареєстрована та постійно проживає за його місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Сімейне життя з ОСОБА_1 не склалося, відповідачка неодноразово без повідомлення причин залишала сім`ю і дитину, навіть під час хвороби, проживала за своїм місцем реєстрації, не приділяла достатньої уваги вихованню дитини.
У січні 2021 року ОСОБА_1 вказавши, що йде до магазину, пішла з дому, забравши з собою дитину. Після спливу 5 годин він викликав поліцію, оскільки дружина з дитиною додому не повернулися, зв`язок з нею обірвався. З`ясувалося, що ОСОБА_1 з дитиною поїхала за місцем своєї реєстрації в Сумську область. Разом зі своєю матір`ю вона всіляко перешкоджала йому побачитись з дитиною, не пускала в будинок, проте йому вдалося забрати сина та повернутися разом з ним додому і з цього часу дитина постійно проживає з ним.
Вказував, що відповідачка, бажаючи проживати з дитиною в м. Конотоп Сумської області, неодноразово намагалася без його згоди змінити постійне місце проживання дитини, але він вважає, що місце проживання малолітнього сина має бути визначено разом з ним, оскільки з народження по цей час дитина постійно проживає з ним, дідусем та бабусею у смт Хорошеве Харківської області. Він має постійне місце роботи, стабільний щомісячний дохід, позитивно характеризується за місцем роботи та за місцем проживання, не перебуває на обліку наркологічного та психоневрологічного диспансерах, з народження опікується сином та матеріально забезпечує, слідкує за його станом здоров`я, створив для проживання та розвитку дитини належні житлово-побутові умови, дитина має окрему облаштовану всім необхідним кімнату з належними санітарно-гігієнічними умовами. Режим роботи дозволяє приділяти достатньо часу та уваги вихованню дитини.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просив суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 11 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з матір`ю ОСОБА_1 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Суди виходили із того, що обома батьками створено належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини, проте визначення місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір`ю буде відповідати якнайкращим інтересам дитини.
Судами враховано, що між сторонами у справі склалися неприязні стосунки, що виражаються у загальній недовірі та відсутності порозуміння з приводу виховання та розвитку дитини, дитина з народження проживає в будинку батька за адресою: АДРЕСА_1, який має на сина великий вплив.
ОСОБА_1 погодилась проживати разом з відповідачем в одному будинку лише з метою збереження психоемоційного зв`язку із сином, оскільки батько дитини не виконує рішення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області від 13 липня 2021 року щодо встановлення порядку спілкування матері з сином, перешкоджає її зустрічам з дитиною, вона навіть не може погуляти з дитиною без присутності батька. Перешкоджаючи ОСОБА_1 у спілкуванні із сином, відповідач позбавляє дитину опіки і вихованню з боку матері, порушує їхнє право на прямі контакти, що не відповідає найкращим інтересам дитини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Деркач С. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області від 11 травня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 761/29693/19, від 02 лютого 2022 року у справі № 529/1190/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також посилається на не дослідження судами зібраних у справі доказів та не надання їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2024 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 635/8680/20 із Харківського районного суду Харківської області.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили фактичних обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, не надали належної оцінки доказам та дійшли помилкового висновку про визначення місця проживання дитини з матір`ю.
Суди не взяли до уваги, що з початку ведення бойових дій на території України ОСОБА_1 фактично проживає разом з сином та колишнім чоловіком у будинку за адресою: АДРЕСА_1, що спростовує висновки судів про чинення батьком перешкод у спілкуванні матері з сином.
Крім того, суди не дослідили надані докази, а саме: відеозапис камер внутрішнього зовнішнього спостереження супермаркету АТБ по пр. Гагаріна, 164 у м. Харкові від 21 січня 2022 року, який свідчить саме про неправомірну поведінку ОСОБА_1, яка із застосуванням фізичного сили витягла сина з приміщення супермаркету та проти його волі намагалася посадити у транспортний засіб під керуванням невідомої особи.
Суди безпідставно посилались на невиконання ОСОБА_2 рішення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області від 13 липня 2021 року щодо встановлення порядку спілкування матері з сином та залишили поза увагою ті обставини, що на цей час на розгляді в суді перебуває справа № 635/7142/21 за позовом ОСОБА_2 до Безлюдівської сільської ради Харківського району Харківської області про визнання незаконним та скасування вказаного рішення, а також справа № 635/9388/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -Безлюдівська селищна рада Харківського району Харківської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі матері у вихованні дитини. За вказаних обставин, на думку заявника, рішення комісії з питань захисту прав дитини від 13 липня 2021 року втратило обов`язковість виконання та носить рекомендаційний характер.
Крім того, суди не надали належної оцінки висновку психолога від 07 червня 2023 року № 01-28/123, згідно якого дитина більш прихильна до батька, не бажає змінювати місце проживання; не врахували думку дитини, яка бажає проживати з батьком у його будинку і зміна місця проживання дитини спричинитиме порушення стійких, усталених зв`язків дитини з оточенням і звичним середовищем, що не буде відповідати найкращим інтересам дитини.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2024 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Звертає увагу на те, що висновок психолога від 07 червня 2023 року № 01-28/123, на який посилається заявник в касаційній скарзі, є недопустимим доказом, оскільки був наданий вже після розгляду справи в суді першої інстанції; допит дитини відбувався в учбовому закладі, у якому дитина не була оформлена, без згоди та відома матері та за певними визначеними адвокатом Лаєвською М. Л. питаннями. За фактом порушень та перевищення повноважень директором та співробітниками учбового закладу до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини була подана скарга та в результаті проведеної компетентними органами перевірки були встановлені певні порушення практичним психологом під час бесіди з малолітнім ОСОБА_3 .
Просила касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 листопада 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб (а. с. 17, т. 1), який рішенням Харківського районного суду Харківської області від 02 листопада 2021 року у справі № 635/8677/20 розірвано.
У шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 18, т. 1).
Дитина зареєстрована та фактично проживає за адресою реєстрації батька: АДРЕСА_1 (а. с. 85, т. 1).
ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, але фактично проживає з дитиною за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих 17 травня 2018 року приватним нотаріусом Конотопського міського нотаріального округу Вороною Г. І., після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, належать: житловий будинок з господарчо-побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_4 ; земельні ділянки, площею 0, 0314 га, у тому числі за земельним угіддям - рілля 0, 0314 га; площею 0, 2500 га, у тому числі за земельними угіддями - малоповерхова забудова 0, 1409 га, рілля 0, 1091 га, що знаходяться по АДРЕСА_4 (а. с. 40, 41, 42, т. 1).
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 16 квітня 1996 року, ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_5 (а. с. 43, т. 1).
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 березня 2020 року у справі 577/786/20 визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, право довічного успадковуваного володіння земельними ділянками, площею 37, 7 га та 12, 3 га, яке належало спадкодавцю на підставі державного акту на право довічного успадкованого володіння землею № 005692, виданого Гружчанською сільською радою 25 березня 1993 року (а. с. 59-61, т. 1).
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16 квітня 2020 року у справі № 577/910/20 припинено з 07 січня 2020 року стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини його заробітку, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 25 листопада 2019 року до досягнення сином повноліття на підставі судового наказу, виданого Конотопським міськрайонним судом Сумської області 02 грудня 2019 року у справі № 577/5447/19 (а. с. 98-100, т. 1).
Судовим наказом Харківського районного суду Харківської області від 09 листопада 2021 року у справі № 635/7607/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 вересня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно акту обстеження умов проживання від 09 січня 2020 року, складеного комісією служби у справах дітей Конотопської міської ради Сумської області, на підставі заяви ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_5, умови для проживання добрі, в квартирі чисто, прибрано, затишно. Квартира обладнана необхідними меблями та технікою в достатній кількості. Продукти харчування в наявності в необхідній кількості. В квартирі зроблено ремонт. Для виховання та розвитку дитини створені умови, є місце для відпочинку, проведення дозвілля, в наявності одяг, взуття, іграшки, засоби гігієни, постіль в достатній кількості (а. с. 45, т. 1).
Згідно акту обстеження умов проживання від 22 червня 2021 року, складеного комісією служби у справах дітей Конотопської міської ради Сумської області, на підставі заяви ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4, для виховання та розвитку дитини створені умови, є окрема кімната, обладнана місцем для відпочинку дитини, зберігання речей, є місце для навчання, іграшки в достатній кількості. У вказаному будинку проживають ОСОБА_1 та її мати ОСОБА_4 . Стосунки сім`ї дружні, довірливі (а. с. 129-130, т. 2).
Згідно акту обстеження умов проживання від 11 лютого 2021 року, складеного на підставі заяви ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1 для виховання дитини створені такі умови: облаштоване місце для відпочинку і сну, є місце для ігор та розвитку, в наявності розвиваючі ігри, книжки, комп`ютер (а. с. 87, т. 1).
Відповідно до актів оцінки потреб сім`ї ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (акт оцінки потреб КУ "ЦНСП Безлюдівської селищної ради" № 4/21 від 11 лютого 2021 року, наданий до служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради 20 липня 2021 року) та сім`ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 (акт оцінки потреб № 176 від 26 липня 2021 року Конотопського міського центру соціальних служб), - обидва з батьків спроможні виконувати обов`язки з виховання дитини.
Згідно висновку комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Безлюдівської селищної ради від 12 липня 2021 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Безлюдівської селищної ради від 13 липня 2021 року № 362, встановлено порядок спілкування ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 13 по 28 число кожного місяця, без участі батька, за адресою проживання матері: АДРЕСА_5, починаючи з липня 2021 року на час розгляду у суді справи про визначення місця проживання дитини (а. с. 191, 192, т. 2).
Відповідно до висновку Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області від 04 серпня 2021 року № 381, комісія вважала за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_6, 2017 року народження, з матір`ю ОСОБА_1 . У висновку зазначено, що ОСОБА_2, ігноруючи рішення комісії з питань захисту прав дитини про встановлення порядку спілкування матері з сином, норми законодавства України та особисті права ОСОБА_1 і ОСОБА_3 в частині вільного спілкування матері та дитини, 13 липня 2021 року відмовився надати можливість ОСОБА_1 разом з сином поїхати до м. Конотопа, не надав матері можливості зустрітися та навіть побачитися з сином. ОСОБА_2 в своїх поясненнях не заперечував вказані обставини. З приводу цих обставин поліцією було складено протокол та направлено лист до служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради для реагування. На засідання комісії 03 серпня 2021 року були присутні ОСОБА_2, ОСОБА_1 і кожен з них вважав, що дитина, ОСОБА_3, 2017 року народження має проживати з ним. Під час засідання комісії ОСОБА_2 в категоричній формі відмовився виконати рішення про встановлення порядку спілкування та заявив, що ніякі рішення Безлюдівської селищної ради виконувати не збирається до винесення судом рішення у справі про визначення місця проживання дитини. Крім того ОСОБА_2 повідомив, що якщо ОСОБА_1 бажає проживати разом з дитиною, він не заперечує проти її переїзду у його будинок за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 від цієї пропозиції відмовилась, оскільки вважала подружнє з ОСОБА_2 життя в одному будинку з його батьками неможливим. Комісія вирішила попередити ОСОБА_2 про адміністративну відповідальність за невиконання рішень органу місцевого самоврядування (а. с. 168, 169-171, т. 2).
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 працювала у фермерському господарстві " ОСОБА_5" з 10 січня 2020 року на посаді директора (керівника) малого сільськогосподарського підприємства; у приватному підприємстві "Українська виноробна компанія" з 13 лютого 2020 року по 19 січня 2021 року на посаді бухгалтера, з 23 лютого 2021 року у ТОВ "Аграрна фірма "Хлібодар" на посаді бухгалтера за сумісництвом (а. с. 34, 35, 37, т. 1; а. с. 37, т. 2). Характеристика позитивна.
Згідно з довідкою товариства з обмеженою відповідальністю "Санвей СТ" від 06 лютого 2023 року № 06/02-2023, ОСОБА_1 з 01 грудня 2022 року по цей час працює у товаристві на посаді бухгалтера.
Згідно з довідками комунального некомерційного підприємства "Конотопська центральна районна лікарня" Конотопської міської ради від 08 січня 2020 року, ОСОБА_1 на "Д" обліку у лікаря нарколога не перебуває, на "Д" психіатричному обліку не перебуває (а. с. 65, 66, т. 1).
ОСОБА_2 з 11 серпня 2020 року працює на об`єкті ПАТ "Філіп Морріс Україна" у спільному українсько-нідерландському підприємстві у формі ТОВ "Група 4 Секурітас ЛТД" на посаді охоронця. Характеристика за місцем роботи позитивна (а. с. 92, т. 1).
Згідно з медичною довідкою про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричного оглядів від 04 серпня 2022 року, ОСОБА_2 психіатричних протипоказань до виконання обов`язків зі спецзасобами індивідуального захисту не має (а. с. 91, т. 1).
Згідно з сертифікатом про проходження профілактичного наркологічного огляду від 04 серпня 2022 року, ознак наркологічних захворювань у ОСОБА_2 не виявлено (а. с. 90, т. 1).
В суді апеляційної інстанції 11 січня 2024 року у присутності представника органу опіки та піклування малолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, надав пояснення, вказавши, що однаково сильно любить обох батьків та бажає проживати разом із мамою і батьком. Будинок, в якому він проживає, вважає своїм домом, має в ньому власну кімнату та всі умови для проживання. Зазначив, що не хоче їхати жити з мамою до м. Конотоп і боїться того, що мама його вкраде. Він має достатньо уваги з боку родини тата - бабусі та дідуся. Бабуся готує йому їжу та допомагає у побуті. Мама та тато працюють і приходять до дому у ввечері. Він відвідує школу онлайн та робить з татом всі уроки.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Деркача С. А. задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.