ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2024 року
м. Київ
справа № 755/19794/21
провадження № 61-11379св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Дошкільний навчальний заклад № 296
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Дошкільного навчального закладу № 296 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року у складі колегії суддів: Білич І. М., Мостової Г. І., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дошкільного навчального закладу № 296 (далі ДНЗ № 296), в якому просила визнати наказ від 08 листопада 2021 року № 124 про відсторонення її від роботи без збереження заробітної плати незаконним, поновити її на посаді вихователя та керівника гуртка англійської мови, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 57 375,00 грн за 75 робочих днів із 08 листопада 2021 року до 24 лютого 2022 року.
На обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що працює в ДНЗ № 296 на посаді вихователя та керівника гуртка з англійської мови.
Наказом ДНЗ № 296 від 08 листопада 2021 року № 124 вона була відсторонена від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби СOVID-19.
Наказ мотивований тим, що оскільки у неї відсутнє відповідне щеплення, то, відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", наказу Міністерства охорони здоров`я України "Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" від 04 жовтня 2021 року № 2153 та пункту 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 (зі змінами), вона підлягає відстороненню від роботи без збереження заробітної плати.
Вважає, що оспорюваним наказом її відсторонено від виконання посадових обов`язків незаконно та необґрунтовано. Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" не встановлено обов`язковість щеплення від COVID-19. Також Законом не встановлено порядку відсторонення працівників від роботи з підстав відсутності зазначеного щеплення. Статтею 43 КЗпП України не передбачено можливості відсторонення працівника з підстав відсутності щеплення від COVID-19.
Посипаючись на наведене, просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року у складі судді Хромової О. О. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ директора Дошкільного навчального закладу № 296 від 08 листопада 2021 року № 124 "Про відсторонення від роботи ОСОБА_2".
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що прийняття відповідачем оскаржуваного наказу лише на підставі повідомлень про обов`язкове профілактичне щеплення і відмови позивача робити щеплення є порушенням вимог частин другої та шостої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини другої статті 27 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", тому є незаконними.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року відмовлено Дошкільному навчальному закладу № 296 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року в цій справі.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд зазначав, що відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року, оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було надіслане на електронну адресу заявника 24 жовтня 2022 року, вказані ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження про те, що з цим судовим рішенням відповідач ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень, не можуть бути визнані поважними. Апеляційний суд зауважив, що, хоча зазначена відповідачем електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1, на яку суд першої інстанції направив копію повного тексту оскаржуваного рішення, не є офіційною, однак, особисто надавши суду такі засоби комунікації, відповідач фактично погодився на доставлення йому процесуальних документів на вказану електронну адресу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
28 липня 2023 року ДНЗ № 296 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи та дійшов помилкових висновків про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року.
Апеляційний суд не врахував, що суд першої інстанції порушив визначений законодавством порядок направлення копії судового рішення у справі, чим позбавив відповідача права на своєчасне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, гарантоване Конституцією України.
Оскаржуване судове рішення відповідачу не вручене належним чином, оскільки не доставлене рекомендованим поштовим відправленням з паперовою копією судового рішення, у зв`язку із тим, що офіційної електронної адреси у відповідача немає. Більше того, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.
Адреса електронної пошти, яка зазначалася відповідачем у відзиві на позовну заяву, запереченнях, клопотанні про ознайомленні із матеріалами справи, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 не є офіційною електронною адресою, тобто адресою електронної пошти, вказаною користувачем (ДНЗ № 296) в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адресою електронної пошти, вказаної в одному з Державних реєстрів.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
Витребувано з Дніпровського районного суду міста Києва справу № 755/19794/21 за позовом ОСОБА_1 до Закладу дошкільної освіти "Віночок" № 296 про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час відсторонення.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року справу № 755/19794/21 призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року зупинено касаційне провадження у справі № 755/19794/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку справи № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23).
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2024 року касаційне провадження у справі № 755/19794/21 поновлено.
Фактичні обставини справи
У справі, яка переглядається, апеляційний суд установив, що 13 жовтня 2022 року Дніпровський районний суд м. Києва ухвалив рішення, яким частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 та визнав незаконним і скасував наказ директора Дошкільного навчального закладу № 296 від 08 листопада 2021 року № 124 "Про відсторонення від роботи ОСОБА_2".
Під час проголошення судом першої інстанції вступної та резолютивної частини оскаржуваного рішення були присутні, зокрема представник відповідача - Дадіверина О. В. і 24 жовтня 2022 року повний текст оскаржуваного судового рішення було направлено на електронну адресу відповідача, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 12 липня 2023 року Київський апеляційний суд відмовив Дошкільному навчальному закладу № 296 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року в цій справі.
Ухвалу мотивував тим, що вказані заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки оскаржуване рішення суду було надіслане на електронну адресу Дошкільного навчального закладу 24 жовтня 2022 року, про що суд першої інстанції склав відповідну довідку.
Апеляційний суд зазначив, що цю електронну адресу відповідач систематично вказував у своїх процесуальних документах, зокрема у відзиві на позовну заяву, запереченнях, клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи, а також у поданій ним апеляційній скарзі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження ухвали апеляційного суду є посилання заявника на порушення судом норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
- на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
- на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.